🎙️ Друга сесія Конференції з антимонопольного права була присвячена еволюції судової практики у конкуренційних спорах та актуальним проблемам правозастосування. Модератором дискусії виступив Олександр Вознюк, партнер Asters.
📌 Ксенія Смирнова (д.ю.н., професорка, Президентка Української асоціації європейського права) детально зупинилася на ролі acquis ЄС. Вона підкреслила, що європеїзація права — це не просто копіювання норм, а врахування підходів до їхнього тлумачення, стандартів доказування та орієнтація на динамічну практику Суду ЄС.
📌 Кирило Данилов (заступник директора Юридичного департаменту — начальник відділу супроводження справ у судах та контролю за виконанням рішень АМКУ) розповів про застосування європейських підходів Комітетом та судами. Як приклад він навів концепцію єдиного економічного утворення (single economic unit), яку підтримав Верховний Суд, визначивши ключовим критерієм автономність поведінки компанії на ринку, а не її формальну юридичну самостійність.
📌 Ганна Бондаренко-Легких (суддя Господарського суду міста Києва) проаналізувала межі судового контролю за дискреційними повноваженнями АМКУ. Вона зазначила, що дискреція має базуватися на принципах розумності й передбачуваності, а також наголосила на важливості однакового трактування концепції фактичного контролю над господарською діяльністю.
📌 Олександр Дякулич (співголова Комітету з питань конкуренції AmCham, радник AEQUO) зазначив, що суди мають враховувати практику ЄСПЛ та Суду ЄС, оскільки великі санкції наближають такі справи до кримінальних за природою та потребують підвищених стандартів доказування. Спікер запропонував розмежовувати політичну дискрецію АМКУ та технічну дискрецію, яка має підлягати повному судовому контролю.
📌 Олександр Алексєєнко (партнер NOBLES) виступив на тему використання опитувань споживачів як доказів у справах про недобросовісну конкуренцію. Спікер зауважив, що зараз акцент зміщується на якість проведення дослідження: репрезентативність вибірки, нейтральність запитань та суворе дотримання методології.
🤝 Дякуємо партнерам конференції та всім присутнім за участь у дискусії!
📲Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
📌 Ксенія Смирнова (д.ю.н., професорка, Президентка Української асоціації європейського права) детально зупинилася на ролі acquis ЄС. Вона підкреслила, що європеїзація права — це не просто копіювання норм, а врахування підходів до їхнього тлумачення, стандартів доказування та орієнтація на динамічну практику Суду ЄС.
📌 Кирило Данилов (заступник директора Юридичного департаменту — начальник відділу супроводження справ у судах та контролю за виконанням рішень АМКУ) розповів про застосування європейських підходів Комітетом та судами. Як приклад він навів концепцію єдиного економічного утворення (single economic unit), яку підтримав Верховний Суд, визначивши ключовим критерієм автономність поведінки компанії на ринку, а не її формальну юридичну самостійність.
📌 Ганна Бондаренко-Легких (суддя Господарського суду міста Києва) проаналізувала межі судового контролю за дискреційними повноваженнями АМКУ. Вона зазначила, що дискреція має базуватися на принципах розумності й передбачуваності, а також наголосила на важливості однакового трактування концепції фактичного контролю над господарською діяльністю.
📌 Олександр Дякулич (співголова Комітету з питань конкуренції AmCham, радник AEQUO) зазначив, що суди мають враховувати практику ЄСПЛ та Суду ЄС, оскільки великі санкції наближають такі справи до кримінальних за природою та потребують підвищених стандартів доказування. Спікер запропонував розмежовувати політичну дискрецію АМКУ та технічну дискрецію, яка має підлягати повному судовому контролю.
📌 Олександр Алексєєнко (партнер NOBLES) виступив на тему використання опитувань споживачів як доказів у справах про недобросовісну конкуренцію. Спікер зауважив, що зараз акцент зміщується на якість проведення дослідження: репрезентативність вибірки, нейтральність запитань та суворе дотримання методології.
🤝 Дякуємо партнерам конференції та всім присутнім за участь у дискусії!
📲Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
❤3👍2🔥2
🎙️ Третя сесія Конференції з антимонопольного права була присвячена розслідуванням Антимонопольного комітету України, прозорості правил конкуренції та захисту бізнесу. Модератор Вячеслав Корчев (партнер IMPACTA LAW) зазначив, що такі розслідування стали для компаній одним із ключових факторів ризику, який подекуди оцінюється навіть як більш чутливий, ніж податковий. Він повідомив, що за минулий рік Комітет розпочав понад 1200 справ і завершив майже 1400 розслідувань.
📌 Каміль Пюеш-Барон (партнерка Herbert Smith Freehills Kramer) поділилася європейським досвідом. Вона розповіла про справу Delivery Hero/Glovo (штраф 329 млн євро) щодо угод про непереманювання працівників та антиконкурентного використання міноритарної частки. Також спікерка навела приклад справи AdBlue — першого рішення Єврокомісії щодо картелю автовиробників, заснованого виключно на обмеженні технічного та екологічного розвитку.
📌 Маттео Фоскі (віцепрезидент Charles River Associates) пояснив роль економічного аналізу. Він розмежував порушення за їхніми наслідками (by effect) та за своєю суттю (by object, як-от картелі чи фіксація цін). Для визначення розміру збитків економісти моделюють гіпотетичний контрфактичний сценарій (яким би був ринок без порушення), що вимагає детального аналізу структури контрактів та умов конкретного бізнесу.
📌 Олексій Рослов (директор Департаменту АМКУ) зазначив, що у фармсекторі навіть формально нейтральні критерії відбору дистриб'юторів можуть обмежувати конкуренцію. Крім того, у 2023–2025 роках Комітет ухвалив 28 рішень щодо введення в оману через маркетинг (зокрема на ринках дієтичних добавок та косметики). Для аналізу ринкових процесів та доведення узгоджених дій АМКУ використовує SSNIP-тест, індекс Герфіндаля—Гіршмана та кореляційний аналіз.
📌 Дмитро Таранчук (директор з правового забезпечення «Фармак») зауважив, що висока концентрація ринку дистрибуції ліків фіксувалася АМКУ ще з 2014 року, проте успіх лідерів часто залежить від якісної логістики та стабільності постачання. Він додав, що в умовах війни пріоритетами бізнесу є безпека працівників та безперервність роботи. Спікер позитивно оцінив створення національного каталогу цін, але назвав дискусійним поширення регулювання на безрецептурні препарати.
📌 Євген Дядюк (керівник юридичного департаменту New Products Group) на прикладі розслідувань щодо ринку мінеральної води показав, що штрафи АМКУ суттєво різняться — від десятків тисяч до мільйонів гривень. На його думку, при оцінці введення споживачів в оману важливо досліджувати реальний економічний ефект (чи отримала компанія переваги у продажах), тому роль економічного аналізу як доказу має посилюватися.
🤝 Дякуємо модератору та спікерам за участь у дискусії!
📲 Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
📌 Каміль Пюеш-Барон (партнерка Herbert Smith Freehills Kramer) поділилася європейським досвідом. Вона розповіла про справу Delivery Hero/Glovo (штраф 329 млн євро) щодо угод про непереманювання працівників та антиконкурентного використання міноритарної частки. Також спікерка навела приклад справи AdBlue — першого рішення Єврокомісії щодо картелю автовиробників, заснованого виключно на обмеженні технічного та екологічного розвитку.
📌 Маттео Фоскі (віцепрезидент Charles River Associates) пояснив роль економічного аналізу. Він розмежував порушення за їхніми наслідками (by effect) та за своєю суттю (by object, як-от картелі чи фіксація цін). Для визначення розміру збитків економісти моделюють гіпотетичний контрфактичний сценарій (яким би був ринок без порушення), що вимагає детального аналізу структури контрактів та умов конкретного бізнесу.
📌 Олексій Рослов (директор Департаменту АМКУ) зазначив, що у фармсекторі навіть формально нейтральні критерії відбору дистриб'юторів можуть обмежувати конкуренцію. Крім того, у 2023–2025 роках Комітет ухвалив 28 рішень щодо введення в оману через маркетинг (зокрема на ринках дієтичних добавок та косметики). Для аналізу ринкових процесів та доведення узгоджених дій АМКУ використовує SSNIP-тест, індекс Герфіндаля—Гіршмана та кореляційний аналіз.
📌 Дмитро Таранчук (директор з правового забезпечення «Фармак») зауважив, що висока концентрація ринку дистрибуції ліків фіксувалася АМКУ ще з 2014 року, проте успіх лідерів часто залежить від якісної логістики та стабільності постачання. Він додав, що в умовах війни пріоритетами бізнесу є безпека працівників та безперервність роботи. Спікер позитивно оцінив створення національного каталогу цін, але назвав дискусійним поширення регулювання на безрецептурні препарати.
📌 Євген Дядюк (керівник юридичного департаменту New Products Group) на прикладі розслідувань щодо ринку мінеральної води показав, що штрафи АМКУ суттєво різняться — від десятків тисяч до мільйонів гривень. На його думку, при оцінці введення споживачів в оману важливо досліджувати реальний економічний ефект (чи отримала компанія переваги у продажах), тому роль економічного аналізу як доказу має посилюватися.
🤝 Дякуємо модератору та спікерам за участь у дискусії!
📲 Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
❤5👍2
🎙️ Продовжуємо ділитися головним із Конференції з антимонопольного права! Завершальну сесію заходу було присвячено питанням M&A, економічних концентрацій та скринінгу іноземних інвестицій (FDI) в умовах воєнного часу. Модераторка дискусії, виконавча партнерка AEQUO Марія Ніжнік, підкреслила, що попри війну вітчизняний ринок транзакцій продовжує функціонувати й демонструє активний розвиток.
📌 Юлія Ільєнко, заступник директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери – начальник відділу контролю за концентраціями та узгодженими діями ринків виробничої сфери АМКУ, повідомила про стрімке зростання кількості заяв на концентрації — з понад 500 у 2023 році до більш ніж 1300 у 2025 році. Вона відзначила реформу спрощеної процедури розгляду справ та загальне ускладнення транзакцій (зокрема за участю АРМА й приватизаційних процесів), а найактивнішими секторами на ринку назвала агропромисловий, оборонно-промисловий та енергетичний.
📌 Максим Савченко, керівник функції підтримки M&A та регуляторної діяльності Юридичного департаменту «Київстар», відзначил конструктивну та прогнозовану взаємодію з Комітетом. За його словами, в Україні близько 75% угод погоджуються в межах першої фази або за спрощеною процедурою (в країнах ЄС цей показник становить близько 70%), а сам АМКУ активно запозичує європейські підходи й дедалі ширше застосовує економічні критерії оцінки конкуренції.
📌 Даніїл Федорчук, директор Департаменту з правових питань АТ «Українська оборонна промисловість», звернув увагу на трансформацію оборонного ринку після початку великої війни, появу значних фінансових ресурсів та розширення конкуренції. Серед ключових викликів для повноцінного конкурентного аналізу в оборонному секторі він назвав олігопсонію, швидкі технологічні зміни та обмежений доступ до інформації, яка часто належить до державної таємниці.
📌 Олексій Мовчан, народний депутат України, презентував законопроєкт щодо скринінгу іноземних інвестицій у стратегічні галузі (оборонна промисловість, критична інфраструктура, надрокористування, електронні комунікації, сфера захисту інформації та медіа), що є зобов'язанням України в межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС. Для ОПК пропонується дозвільний принцип, а як альтернатива жорстким інструментам втручання — механізм дивестування (відчуження активу на користь безпечного покупця).
📌 Сергій Сметанко, директор Департаменту економіки безпеки і оборони Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, додав, що майбутня система попереднього контролю інвестицій відповідає Регламенту ЄС 2019/452 та виступає інструментом мінімізації ризиків, а не забороною для інвесторів. Новий механізм під керівництвом Мінекономіки функціонуватиме паралельно з АМКУ, проте питання національної безпеки матимуть пріоритетне значення під час ухвалення рішень.
🤝 Дякуємо Генеральним партнерам Sayenko Kharenko, ASTERS, AEQUO та партнеру IMPACTA LAW за підтримку проведення конференції, а також Антимонопольному комітету України та всім присутнім за участь у дискусії!
📲 Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
📌 Юлія Ільєнко, заступник директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери – начальник відділу контролю за концентраціями та узгодженими діями ринків виробничої сфери АМКУ, повідомила про стрімке зростання кількості заяв на концентрації — з понад 500 у 2023 році до більш ніж 1300 у 2025 році. Вона відзначила реформу спрощеної процедури розгляду справ та загальне ускладнення транзакцій (зокрема за участю АРМА й приватизаційних процесів), а найактивнішими секторами на ринку назвала агропромисловий, оборонно-промисловий та енергетичний.
📌 Максим Савченко, керівник функції підтримки M&A та регуляторної діяльності Юридичного департаменту «Київстар», відзначил конструктивну та прогнозовану взаємодію з Комітетом. За його словами, в Україні близько 75% угод погоджуються в межах першої фази або за спрощеною процедурою (в країнах ЄС цей показник становить близько 70%), а сам АМКУ активно запозичує європейські підходи й дедалі ширше застосовує економічні критерії оцінки конкуренції.
📌 Даніїл Федорчук, директор Департаменту з правових питань АТ «Українська оборонна промисловість», звернув увагу на трансформацію оборонного ринку після початку великої війни, появу значних фінансових ресурсів та розширення конкуренції. Серед ключових викликів для повноцінного конкурентного аналізу в оборонному секторі він назвав олігопсонію, швидкі технологічні зміни та обмежений доступ до інформації, яка часто належить до державної таємниці.
📌 Олексій Мовчан, народний депутат України, презентував законопроєкт щодо скринінгу іноземних інвестицій у стратегічні галузі (оборонна промисловість, критична інфраструктура, надрокористування, електронні комунікації, сфера захисту інформації та медіа), що є зобов'язанням України в межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС. Для ОПК пропонується дозвільний принцип, а як альтернатива жорстким інструментам втручання — механізм дивестування (відчуження активу на користь безпечного покупця).
📌 Сергій Сметанко, директор Департаменту економіки безпеки і оборони Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, додав, що майбутня система попереднього контролю інвестицій відповідає Регламенту ЄС 2019/452 та виступає інструментом мінімізації ризиків, а не забороною для інвесторів. Новий механізм під керівництвом Мінекономіки функціонуватиме паралельно з АМКУ, проте питання національної безпеки матимуть пріоритетне значення під час ухвалення рішень.
🤝 Дякуємо Генеральним партнерам Sayenko Kharenko, ASTERS, AEQUO та партнеру IMPACTA LAW за підтримку проведення конференції, а також Антимонопольному комітету України та всім присутнім за участь у дискусії!
📲 Про підсумки події читайте незабаром на сайті АПУ: uba.ua
❤4🔥3👍2