Триває XII Конференція з кримінального права та процесу — подія, що об’єднала експертів, суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих і представників бізнесу навколо найактуальніших питань кримінальної юстиції.
У центрі уваги — тенденції кримінального переслідування, репутаційні ризики в умовах війни та виклики правосуддя. Обговорюємо статус криптоактивів, межу між лобізмом і зловживанням впливом, практику обрання запобіжних заходів і міжнародне співробітництво у кримінальних справах.
📌 З вітальним словом до учасників звернувся Президент Асоціації правників України Микола Стеценко, керуючий партнер AVELLUM. Він наголосив, що юристи у сфері кримінального права сьогодні стоять на передовій боротьби за баланс між захистом прав людини та владними повноваженнями держави:
Пан Микола також подякував партнерам конференції — VB PARTNERS, Asters, AVELLUM, Magnet Legal Law Firm, Міллер, юридична компанія, Юридична компанія "Riyako&Partners", LCF Law Group та Vidar — за підтримку ініціатив АПУ.
Відкриваючи подію, Максим Шевердін, Голова Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, Головний експерт з кримінального права ПриватБанку, подякував Збройним силам України за можливість безпечно збиратися та обговорювати професійні виклики, а також команді організаторів:
🙌🏻 Дякуємо партнерам, спікерам та учасникам! Читайте незабаром на сайті АПУ про головні інсайти конференції!
#заходи_АПУ
У центрі уваги — тенденції кримінального переслідування, репутаційні ризики в умовах війни та виклики правосуддя. Обговорюємо статус криптоактивів, межу між лобізмом і зловживанням впливом, практику обрання запобіжних заходів і міжнародне співробітництво у кримінальних справах.
📌 З вітальним словом до учасників звернувся Президент Асоціації правників України Микола Стеценко, керуючий партнер AVELLUM. Він наголосив, що юристи у сфері кримінального права сьогодні стоять на передовій боротьби за баланс між захистом прав людини та владними повноваженнями держави:
🗣 «Війна загострила багато моментів. Ми всі нібито жили в уявленні, що рухаємося в бік демократії та верховенства права. Але сьогодні дедалі більше країн опиняються перед вибором між приматом прав людини і приматом держави».
Пан Микола також подякував партнерам конференції — VB PARTNERS, Asters, AVELLUM, Magnet Legal Law Firm, Міллер, юридична компанія, Юридична компанія "Riyako&Partners", LCF Law Group та Vidar — за підтримку ініціатив АПУ.
Відкриваючи подію, Максим Шевердін, Голова Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, Головний експерт з кримінального права ПриватБанку, подякував Збройним силам України за можливість безпечно збиратися та обговорювати професійні виклики, а також команді організаторів:
🗣 «Це десятки годин планування, обговорень програми, організації — все для того, щоб ми сьогодні могли ефективно працювати та ділитися думками».
🙌🏻 Дякуємо партнерам, спікерам та учасникам! Читайте незабаром на сайті АПУ про головні інсайти конференції!
#заходи_АПУ
👍3🔥2👏1
🎙 «Менше проваджень — більше результату»: нова філософія БЕБ
XII Конференція з кримінального права та процесу розпочалася з відвертого й глибокого інтерв’ю з директором Бюро економічної безпеки України Олександром Цивінським, яке модерував Артем Крикун-Труш, партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань у Miller.
Основна увага розмови була зосереджена на трансформації підходів БЕБ, викликах тіньової економіки та взаємодії служби з бізнесом і правничою спільнотою.
Пан Цивінський окреслив ключові принципи нової філософії БЕБ — доброчесність, відкритість і зрозумілість.
За його словами, ефективність БЕБ більше не зводиться до кількості справ чи гучних затримань — служба працює над новими підходами до оцінки результативності, де враховується не лише статистика, а й аналітична глибина.
наголосивши, що кінцева мета реформи — перетворити БЕБ із карального органу на партнера бізнесу.
Дякуємо всім учасникам за активну участь і професійний обмін думками! Детальніше про XII Конференцію з кримінального права та процесу читайте незабаром на сайті Асоціації правників України.
#заходи_АПУ
XII Конференція з кримінального права та процесу розпочалася з відвертого й глибокого інтерв’ю з директором Бюро економічної безпеки України Олександром Цивінським, яке модерував Артем Крикун-Труш, партнер та керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань у Miller.
Основна увага розмови була зосереджена на трансформації підходів БЕБ, викликах тіньової економіки та взаємодії служби з бізнесом і правничою спільнотою.
Пан Цивінський окреслив ключові принципи нової філософії БЕБ — доброчесність, відкритість і зрозумілість.
🗣️ «Я завжди казав колегам: якщо ми не можемо за п’ять хвилин логічно пояснити свої претензії у справі — отже, щось не так», — зазначив він.
За його словами, ефективність БЕБ більше не зводиться до кількості справ чи гучних затримань — служба працює над новими підходами до оцінки результативності, де враховується не лише статистика, а й аналітична глибина.
🗣️ «Ми мінімізуємо кількість — підвищуємо ефективність»,підсумував директор БЕБ,
—
наголосивши, що кінцева мета реформи — перетворити БЕБ із карального органу на партнера бізнесу.
Дякуємо всім учасникам за активну участь і професійний обмін думками! Детальніше про XII Конференцію з кримінального права та процесу читайте незабаром на сайті Асоціації правників України.
#заходи_АПУ
👍5❤2👎1👏1
🔹 Тренди кримінальної юстиції 2025: між репутаційним ризиком і кримінальним переслідуванням
Під час першої сесії XII Конференції з кримінального права та процесу, модерованої Віктором Думою (старший юрист Asters), учасники обговорили ключові виклики кримінальної юстиції у 2025 році — від воєнних злочинів до лобізму й криптоактивів.
📌 Сергій Кушнір, начальник управління досудового розслідування ГСУ СБУ, представив системне бачення масштабів і підходів до розслідування воєнних злочинів РФ. Він також розповів, що з початку повномасштабного вторгнення зареєстровано близько 200 тис. воєнних злочинів, більшість із яких розслідує СБУ. Зібрані матеріали вже стали підставою для ордерів МКС на арешт високопосадовців РФ і можуть лягти в основу майбутнього трибуналу.
📌 Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, зосередився на ключових аспектах нового правового інституту — конфіскації необґрунтованих активів. У центрі його уваги були не лише особливості української моделі in rem, а й питання правомірності збору доказів і балансу між державним інтересом і правами приватних осіб.
📌 Станіслав Борис, заступник Голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, керуючий партнер АО «Відар», окреслив проблематику фігурування криптовалюти у кримінальних провадженнях. Він наголосив, що цифрові активи вже стали об'єктом правового аналізу у справах, пов’язаних із санкціями, діяльністю СБУ, податковими перевірками, а також у кримінальних провадженнях щодо незаконного використання електроенергії або несплати податків. Водночас рівень розуміння особливостей крипти в судах і правоохоронних органах залишається вкрай низьким — і це спричиняє хибні рішення, наприклад, арешти неіснуючих «криптоферм», які насправді майнили ігрові бенефіти.
📌 Євгенія Очеретько, менеджерка з регуляторних питань Philip Morris Україна, зупинилася на темі лобіювання і меж адвокатської діяльності. Вона пояснила критерії, за якими визначається лобістська діяльність, і поділилася досвідом реєстрації компанії в реєстрі лобістів. На її думку, дотримання закону про лобіювання та впровадження внутрішніх політик — ключ до зниження репутаційних ризиків для бізнесу.
📌 Олена Вакуленко, директорка Департаменту санкційної політики та представництва в судах Мін’юсту, розповіла про трансформацію санкцій після початку повномасштабного вторгнення: активи стягуються у дохід держави проти тих, хто підтримує агресію РФ, Мін’юст бореться з обходом санкцій (переоформлення майна, фіктивні суди, дарування активів) і працює над законопроєктом №12606 із кримінальною відповідальністю за порушення. Водночас, пані Вакуленко визнала, що наразі відсутні механізми гуманітарних винятків для базових потреб підсанкційних осіб, що потребує врегулювання.
📍 Детальніше про XII Конференцію з кримінального права та процесу — незабаром на сайті uba.ua
#заходи_АПУ
Під час першої сесії XII Конференції з кримінального права та процесу, модерованої Віктором Думою (старший юрист Asters), учасники обговорили ключові виклики кримінальної юстиції у 2025 році — від воєнних злочинів до лобізму й криптоактивів.
📌 Сергій Кушнір, начальник управління досудового розслідування ГСУ СБУ, представив системне бачення масштабів і підходів до розслідування воєнних злочинів РФ. Він також розповів, що з початку повномасштабного вторгнення зареєстровано близько 200 тис. воєнних злочинів, більшість із яких розслідує СБУ. Зібрані матеріали вже стали підставою для ордерів МКС на арешт високопосадовців РФ і можуть лягти в основу майбутнього трибуналу.
📌 Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, зосередився на ключових аспектах нового правового інституту — конфіскації необґрунтованих активів. У центрі його уваги були не лише особливості української моделі in rem, а й питання правомірності збору доказів і балансу між державним інтересом і правами приватних осіб.
📌 Станіслав Борис, заступник Голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, керуючий партнер АО «Відар», окреслив проблематику фігурування криптовалюти у кримінальних провадженнях. Він наголосив, що цифрові активи вже стали об'єктом правового аналізу у справах, пов’язаних із санкціями, діяльністю СБУ, податковими перевірками, а також у кримінальних провадженнях щодо незаконного використання електроенергії або несплати податків. Водночас рівень розуміння особливостей крипти в судах і правоохоронних органах залишається вкрай низьким — і це спричиняє хибні рішення, наприклад, арешти неіснуючих «криптоферм», які насправді майнили ігрові бенефіти.
📌 Євгенія Очеретько, менеджерка з регуляторних питань Philip Morris Україна, зупинилася на темі лобіювання і меж адвокатської діяльності. Вона пояснила критерії, за якими визначається лобістська діяльність, і поділилася досвідом реєстрації компанії в реєстрі лобістів. На її думку, дотримання закону про лобіювання та впровадження внутрішніх політик — ключ до зниження репутаційних ризиків для бізнесу.
📌 Олена Вакуленко, директорка Департаменту санкційної політики та представництва в судах Мін’юсту, розповіла про трансформацію санкцій після початку повномасштабного вторгнення: активи стягуються у дохід держави проти тих, хто підтримує агресію РФ, Мін’юст бореться з обходом санкцій (переоформлення майна, фіктивні суди, дарування активів) і працює над законопроєктом №12606 із кримінальною відповідальністю за порушення. Водночас, пані Вакуленко визнала, що наразі відсутні механізми гуманітарних винятків для базових потреб підсанкційних осіб, що потребує врегулювання.
📍 Детальніше про XII Конференцію з кримінального права та процесу — незабаром на сайті uba.ua
#заходи_АПУ
👍4❤2🔥2
🔹 Запобіжні заходи під мікроскопом: практика, проблеми, судовий контроль
Другу сесію XII Конференції з кримінального права та процесу співмодерували Олександр Шевцов, адвокат, керівник кримінальної практики Riyako&Partners, та Анастасія Діденко, Голова Відділення АПУ в м. Києві, заступниця Голови Комітету АПУ з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів, Радниця LCF Law Group.
До дискусії долучилися:
Михайло Одарюк, заступник голови Ірпінського районного суду;
Олександр Кухарук, прокурор Офісу Генерального прокурора;
Вячеслав Коломійчук, старший юрист Miller law firm.
Учасники обговорили на практиці неефективність механізму оскарження повідомлення про підозру. Попри те, що такий інструмент передбачено законом, фактична кількість успішних кейсів — надзвичайно мала. Звучала критика: навіть якщо суд першої інстанції скасовує повідомлення про підозру, апеляція часто скасовує це рішення, а сам інструмент не виконує захисної функції, на яку розраховував законодавець. Окремі учасники вказували, що відсоток ефективного застосування цієї норми менший, ніж кількість виправдувальних вироків.
📌 Також у центрі дискусії була проблема формального підходу до перевірки обґрунтованості підозри при обранні запобіжного заходу. Після першої ухвали суду подальші клопотання часто розглядаються без повторного аналізу доводів сторони захисту, навіть коли з’являються нові обставини.
📌 Експерти наголосили на потребі вдосконалення кримінального процесуального законодавства та чіткого визначення ролі суду у досудовому контролі — адже нині практика значною мірою спирається на внутрішнє переконання суддів, а не на системно закріплені процесуальні механізми.
🙌🏻 Дякуємо всім учасникам дискусії! Повний огляд XII Конференції з кримінального права та процесу — незабаром на сайті uba.ua
#заходи_АПУ
Другу сесію XII Конференції з кримінального права та процесу співмодерували Олександр Шевцов, адвокат, керівник кримінальної практики Riyako&Partners, та Анастасія Діденко, Голова Відділення АПУ в м. Києві, заступниця Голови Комітету АПУ з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів, Радниця LCF Law Group.
До дискусії долучилися:
Михайло Одарюк, заступник голови Ірпінського районного суду;
Олександр Кухарук, прокурор Офісу Генерального прокурора;
Вячеслав Коломійчук, старший юрист Miller law firm.
Учасники обговорили на практиці неефективність механізму оскарження повідомлення про підозру. Попри те, що такий інструмент передбачено законом, фактична кількість успішних кейсів — надзвичайно мала. Звучала критика: навіть якщо суд першої інстанції скасовує повідомлення про підозру, апеляція часто скасовує це рішення, а сам інструмент не виконує захисної функції, на яку розраховував законодавець. Окремі учасники вказували, що відсоток ефективного застосування цієї норми менший, ніж кількість виправдувальних вироків.
📌 Також у центрі дискусії була проблема формального підходу до перевірки обґрунтованості підозри при обранні запобіжного заходу. Після першої ухвали суду подальші клопотання часто розглядаються без повторного аналізу доводів сторони захисту, навіть коли з’являються нові обставини.
📌 Експерти наголосили на потребі вдосконалення кримінального процесуального законодавства та чіткого визначення ролі суду у досудовому контролі — адже нині практика значною мірою спирається на внутрішнє переконання суддів, а не на системно закріплені процесуальні механізми.
🙌🏻 Дякуємо всім учасникам дискусії! Повний огляд XII Конференції з кримінального права та процесу — незабаром на сайті uba.ua
#заходи_АПУ
❤3👍2👏1
🌍 Як змінюється міжнародна співпраця в кримінальних справах: тенденції та виклики
Партнер-засновник VB Partners, член Правління АПУ Денис Бугай представив результати дослідження «Міжнародна правова допомога та екстрадиція: поточні тенденції та практика». Аналіз базується на офіційній статистиці органів прокуратури, поліції, судових рішень, а також на моніторингу ЗМІ та досвіді іноземних партнерів.
За словами доповідача, підвищений інтерес до МПД зумовлений масовим виїздом українців та статусом України як кандидата на вступ до ЄС. Це дозволяє отримувати відповіді на запити українських правоохоронців у середньому за 2–3 місяці, а повторні запити розглядають ще швидше.
Ключові тенденції:
📌 Відсутність географічних обмежень у співпраці.
📌 Зростання ефективності розшуку активів.
📌 Активне залучення «традиційно закритих» юрисдикцій (Кіпр, ОАЕ).
📌 Використання неформальних каналів — меморандумів і професійних мереж.
Водночас екстрадиційна практика 2022–2023 рр. показує зростання кількості відмов у задоволенні українських запитів через сумніви щодо дотримання прав людини, надмірні повноваження сторони обвинувачення, обмежений судовий контроль та умови тримання під вартою.
У 2024–2025 роках ситуація почала змінюватися: Україна почала надавати детальні додаткові гарантії, модернізовано установи для утримання екстрадованих, і дедалі більше судів дозволяють видачу у справах тяжких загальнокримінальних злочинів.
Також Денис Бугай презентував спеціальний сайт, де у відкритому доступі розміщено стислий варіант дослідження: https://mla.vbpartners.ua/
Повна версія доступна за запитом для професійної спільноти.
#заходи_АПУ
Партнер-засновник VB Partners, член Правління АПУ Денис Бугай представив результати дослідження «Міжнародна правова допомога та екстрадиція: поточні тенденції та практика». Аналіз базується на офіційній статистиці органів прокуратури, поліції, судових рішень, а також на моніторингу ЗМІ та досвіді іноземних партнерів.
За словами доповідача, підвищений інтерес до МПД зумовлений масовим виїздом українців та статусом України як кандидата на вступ до ЄС. Це дозволяє отримувати відповіді на запити українських правоохоронців у середньому за 2–3 місяці, а повторні запити розглядають ще швидше.
Ключові тенденції:
📌 Відсутність географічних обмежень у співпраці.
📌 Зростання ефективності розшуку активів.
📌 Активне залучення «традиційно закритих» юрисдикцій (Кіпр, ОАЕ).
📌 Використання неформальних каналів — меморандумів і професійних мереж.
Водночас екстрадиційна практика 2022–2023 рр. показує зростання кількості відмов у задоволенні українських запитів через сумніви щодо дотримання прав людини, надмірні повноваження сторони обвинувачення, обмежений судовий контроль та умови тримання під вартою.
У 2024–2025 роках ситуація почала змінюватися: Україна почала надавати детальні додаткові гарантії, модернізовано установи для утримання екстрадованих, і дедалі більше судів дозволяють видачу у справах тяжких загальнокримінальних злочинів.
Також Денис Бугай презентував спеціальний сайт, де у відкритому доступі розміщено стислий варіант дослідження: https://mla.vbpartners.ua/
Повна версія доступна за запитом для професійної спільноти.
#заходи_АПУ
👍5🔥2👏1