27 листопада 2025 року у стінах Верховного Суду розпочався XIV Судовий форум — провідна щорічна подія, в межах якої обговорюють стратегічні виклики і майбутнє правосуддя.
У перший день заходу судді, адвокати, представники органів суддівського врядування, законодавці та міжнародні експерти зосередяться на трьох ключових напрямах:
▪️ цифрова трансформація сектору правосуддя;
▪️ реформа адвокатури;
▪️ єдність судової практики.
📌 З вітальним словом до учасників XIV Судового форуму звернувся Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Він наголосив на стійкості судової системи під час повномасштабної війни та важливості формування правових орієнтирів для держави в умовах війни та майбутньої відбудови.
🗣 Окрему увагу Голова ВС приділив міжнародному виміру роботи національної судової системи:
Він також підкреслив, що сьогоднішній форум — це не лише платформа для обміну думками, а й дієвий інструмент, що дозволяє суддям, адвокатам і науковцям разом аналізувати ситуацію та ухвалювати рішення.
📌 Президент АПУ Микола Стеценко підкреслив роль Асоціації як платформи професійного діалогу, що об’єднує владу, правничу професію та громадянське суспільство.
🗣 Він акцентував на багатовимірності значення спільної діяльності правничої спільноти:
📌 Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська окреслила поточний контекст реформ у сфері правосуддя в Україні як винятково складний, але й надзвичайно відповідальний. Вона наголосила, що, попри повномасштабну війну, Україна активно просувається шляхом євроінтеграції, а рамку необхідних змін сьогодні формують два ключові документи — Дорожня карта з питань верховенства права та Звіт Європейської комісії щодо розширення.
Вона також підкреслила, що цифровізація посилює прозорість і доступність правосуддя, але не може замінити незалежність суду чи передбачуваність практики.
📍 Детальніше про перший день XIV Судового форуму читайте незабаром на сайті АПУ.
У перший день заходу судді, адвокати, представники органів суддівського врядування, законодавці та міжнародні експерти зосередяться на трьох ключових напрямах:
▪️ цифрова трансформація сектору правосуддя;
▪️ реформа адвокатури;
▪️ єдність судової практики.
📌 З вітальним словом до учасників XIV Судового форуму звернувся Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. Він наголосив на стійкості судової системи під час повномасштабної війни та важливості формування правових орієнтирів для держави в умовах війни та майбутньої відбудови.
🗣 Окрему увагу Голова ВС приділив міжнародному виміру роботи національної судової системи:
«Ми працюємо з питаннями, які історично були закладені ще Римським статутом, і узгоджуємо їх із законодавством».
Він також підкреслив, що сьогоднішній форум — це не лише платформа для обміну думками, а й дієвий інструмент, що дозволяє суддям, адвокатам і науковцям разом аналізувати ситуацію та ухвалювати рішення.
📌 Президент АПУ Микола Стеценко підкреслив роль Асоціації як платформи професійного діалогу, що об’єднує владу, правничу професію та громадянське суспільство.
🗣 Він акцентував на багатовимірності значення спільної діяльності правничої спільноти:
«Для правників АПУ забезпечує професійний розвиток, наставництво та високу етичну культуру. Для суспільства — незалежну експертизу, підтримку постраждалих від війни, безоплатну правову допомогу та сприяння притягненню до відповідальності за міжнародні злочини. Для держави — участь експертів у реформуванні законодавства, процесах євроінтеграції, утвердженні верховенства права».
📌 Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська окреслила поточний контекст реформ у сфері правосуддя в Україні як винятково складний, але й надзвичайно відповідальний. Вона наголосила, що, попри повномасштабну війну, Україна активно просувається шляхом євроінтеграції, а рамку необхідних змін сьогодні формують два ключові документи — Дорожня карта з питань верховенства права та Звіт Європейської комісії щодо розширення.
Вона також підкреслила, що цифровізація посилює прозорість і доступність правосуддя, але не може замінити незалежність суду чи передбачуваність практики.
📍 Детальніше про перший день XIV Судового форуму читайте незабаром на сайті АПУ.
👍6👏2❤1
📲 Діджиталізація сектору правосуддя — у фокусі першої сесії XIV Судового форуму.
📌 Сесію модерувала Карина Асланян, експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив. Учасники обговорили ключові досягнення та виклики цифрової трансформації судової системи: плани діджиталізації у роботі ВККС, реформу судової статистики, використання штучного інтелекту в судовому адмініструванні, розвиток правових баз Верховного Суду та міжнародний досвід цифрових змін.
📌 Леонід Сапельніков, заступник Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, розповів про ключові досягнення в цифровізації судової системи за останній рік. За його словами, вже підготовлено концепцію розвитку, сформовано бачення на 2025 рік, запроваджено нові функціонали, а також передбачено відповідне бюджетне фінансування. Водночас він наголосив: перш ніж масштабувати цифрові рішення, потрібно відчути, як саме працює система, і лише тоді впроваджувати зміни далі.
📌 Зоряна Стецюк, заступниця Міністра цифрової трансформації України, відзначила важливість цифрових сервісів для участі громадян у судових процесах, особливо в умовах війни та переміщення населення. Вона розповіла про спільні проєкти Мінцифри й ДСАУ: модуль формування рішень за типовими справами, інтеграцію виконавчих документів у «Дію» та майбутній вибір виконавця в застосунку. Усі ці інструменти мають зменшити навантаження на суди та пришвидшити розгляд справ. Пані Зоряна також наголосила на важливості постійного зворотного зв’язку з користувачами.
📌 Оксана Літвінова, радниця першого віцепрем’єра-Міністра цифрової трансформації, підкреслила стратегічне партнерство між Мінцифрою, ДСАУ, ВРП та НЦІК. Вона відзначила три сервіси, якими вже скористалися майже 13 млн людей: судові сповіщення, доступ до судових рішень і онлайн-сплата штрафів. Також презентувала плани запуску електронного виконавчого документа та розширення функціоналу «Дії».
📌 Роман Сабодаш, член ВККС, детально розповів про ключові виклики та досягнення Комісії у впровадженні цифрових рішень. Він зазначив, що від початку роботи ВККС зіткнулася з проблемами, пов’язаними з якістю подання документів кандидатами. Впровадження електронної форми подачі стало першим кроком до розв’язання цієї проблеми: понад 2000 кандидатів уже скористалися новим інструментом, що дозволило зменшити навантаження на секретаріат і самих учасників добору. Пан Сабодаш також окреслив три стратегічні цілі: цифровий документообіг, суддівське досьє та кабінет кандидата — і висловив надію, що ці проєкти буде реалізовано найближчим часом.
📌 Світлана Майструк, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», окреслила євроінтеграційні зобовʼязання України щодо цифрової трансформації правосуддя: стратегічний підхід до впровадження реформи електронного суду з урахуванням
аудитів та нової концепції ЄСІКС, а також активна взаємодія всіх стейкголдерів. Пані Світлана наголосила на важливості професійного ІТ-управління, кіберзахисту та відповідності європейським стандартам. Окремо підкреслила ризики, пов’язані з нестачею фінансування, і необхідність сталих механізмів підтримки цифрових реформ.
📌 Сесію модерувала Карина Асланян, експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив. Учасники обговорили ключові досягнення та виклики цифрової трансформації судової системи: плани діджиталізації у роботі ВККС, реформу судової статистики, використання штучного інтелекту в судовому адмініструванні, розвиток правових баз Верховного Суду та міжнародний досвід цифрових змін.
📌 Леонід Сапельніков, заступник Голови Державної судової адміністрації України з питань цифрового розвитку, розповів про ключові досягнення в цифровізації судової системи за останній рік. За його словами, вже підготовлено концепцію розвитку, сформовано бачення на 2025 рік, запроваджено нові функціонали, а також передбачено відповідне бюджетне фінансування. Водночас він наголосив: перш ніж масштабувати цифрові рішення, потрібно відчути, як саме працює система, і лише тоді впроваджувати зміни далі.
📌 Зоряна Стецюк, заступниця Міністра цифрової трансформації України, відзначила важливість цифрових сервісів для участі громадян у судових процесах, особливо в умовах війни та переміщення населення. Вона розповіла про спільні проєкти Мінцифри й ДСАУ: модуль формування рішень за типовими справами, інтеграцію виконавчих документів у «Дію» та майбутній вибір виконавця в застосунку. Усі ці інструменти мають зменшити навантаження на суди та пришвидшити розгляд справ. Пані Зоряна також наголосила на важливості постійного зворотного зв’язку з користувачами.
📌 Оксана Літвінова, радниця першого віцепрем’єра-Міністра цифрової трансформації, підкреслила стратегічне партнерство між Мінцифрою, ДСАУ, ВРП та НЦІК. Вона відзначила три сервіси, якими вже скористалися майже 13 млн людей: судові сповіщення, доступ до судових рішень і онлайн-сплата штрафів. Також презентувала плани запуску електронного виконавчого документа та розширення функціоналу «Дії».
📌 Роман Сабодаш, член ВККС, детально розповів про ключові виклики та досягнення Комісії у впровадженні цифрових рішень. Він зазначив, що від початку роботи ВККС зіткнулася з проблемами, пов’язаними з якістю подання документів кандидатами. Впровадження електронної форми подачі стало першим кроком до розв’язання цієї проблеми: понад 2000 кандидатів уже скористалися новим інструментом, що дозволило зменшити навантаження на секретаріат і самих учасників добору. Пан Сабодаш також окреслив три стратегічні цілі: цифровий документообіг, суддівське досьє та кабінет кандидата — і висловив надію, що ці проєкти буде реалізовано найближчим часом.
📌 Світлана Майструк, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», окреслила євроінтеграційні зобовʼязання України щодо цифрової трансформації правосуддя: стратегічний підхід до впровадження реформи електронного суду з урахуванням
аудитів та нової концепції ЄСІКС, а також активна взаємодія всіх стейкголдерів. Пані Світлана наголосила на важливості професійного ІТ-управління, кіберзахисту та відповідності європейським стандартам. Окремо підкреслила ризики, пов’язані з нестачею фінансування, і необхідність сталих механізмів підтримки цифрових реформ.
👍4❤1👏1
📌 Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду, передав позицію судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Яна Берназюка щодо використання ШІ у судовій адміністрації.
Пан Берназюк висловив підтримку інтеграції ШІ в роботу судів, проте наголосив на необхідності чітких правил. А пан Бабанли додав практичні приклади: переклад текстів, створення візуальних матеріалів для соцмереж, пошук джерел. Також він поділився практичним досвідом використання ШІ в Апараті ВС, зокрема в удосконаленні пошуку правових позицій та аналізі практики.
📌 Андрій Рищенко, суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наголосив, що штучний інтелект уже став частиною щоденної роботи юридичної спільноти, навіть якщо це ще не завжди формалізовано. Основним викликом для цифрової трансформації пан Андрій назвав якість даних. Також він звернув увагу на необхідність створення сучасного електронного інтерфейсу, зручного для роботи суддів. Пан Андрій висловив переконання, що Україна має створити власну, адаптовану до реалій воєнного часу й обмежених ресурсів модель цифрового правосуддя.
📌 Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя, акцентував на тому, що цифровізація — це не технологічна забаганка, а ключ до забезпечення реального доступу громадян до правосуддя. Він підкреслив важливість бюджетної підтримки, прозорих конкурсів, використання ШІ та залучення фахових команд до цифрових проєктів.
📌 Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, підсумовуючи дискусію, підтримав впровадження цифрових інструментів, зауваживши, що все, що допомагає правосуддю, має використовуватися. Водночас він підкреслив необхідність дотримання процесуальних принципів і врахування міжнародного досвіду.
📍 Більше фото на нашій сторінці у Фейсбук. Детальніший огляд цієї сесії зовсім скоро буде доступний на сайті АПУ — стежте за оновленнями.
Пан Берназюк висловив підтримку інтеграції ШІ в роботу судів, проте наголосив на необхідності чітких правил. А пан Бабанли додав практичні приклади: переклад текстів, створення візуальних матеріалів для соцмереж, пошук джерел. Також він поділився практичним досвідом використання ШІ в Апараті ВС, зокрема в удосконаленні пошуку правових позицій та аналізі практики.
📌 Андрій Рищенко, суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду, наголосив, що штучний інтелект уже став частиною щоденної роботи юридичної спільноти, навіть якщо це ще не завжди формалізовано. Основним викликом для цифрової трансформації пан Андрій назвав якість даних. Також він звернув увагу на необхідність створення сучасного електронного інтерфейсу, зручного для роботи суддів. Пан Андрій висловив переконання, що Україна має створити власну, адаптовану до реалій воєнного часу й обмежених ресурсів модель цифрового правосуддя.
📌 Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя, акцентував на тому, що цифровізація — це не технологічна забаганка, а ключ до забезпечення реального доступу громадян до правосуддя. Він підкреслив важливість бюджетної підтримки, прозорих конкурсів, використання ШІ та залучення фахових команд до цифрових проєктів.
📌 Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, підсумовуючи дискусію, підтримав впровадження цифрових інструментів, зауваживши, що все, що допомагає правосуддю, має використовуватися. Водночас він підкреслив необхідність дотримання процесуальних принципів і врахування міжнародного досвіду.
📍 Більше фото на нашій сторінці у Фейсбук. Детальніший огляд цієї сесії зовсім скоро буде доступний на сайті АПУ — стежте за оновленнями.
👍7❤1🔥1🤯1
🚀 Презентація вдосконалення процесуальних кодексів на XIV Судовому форумі.
Під час презентації проєкту змін до процесуальних кодексів Сергій Гришко, Голова Комітету АПУ з процесуального права, акцентував на ключових проблемах, які виникають у судовій практиці. Він звернув увагу на необхідність законодавчого врегулювання використання електронних доказів і криптографічних засобів — зокрема, наголосив, що хибним є підхід, за яким вони апріорі не можуть бути допустимими.
📌 Пан Сергій підкреслив потребу гармонізації норм процесуального законодавства з Конвенцією про процесуальні угоди, запропонував збільшити мінімальні строки для подання заяв по суті спору з 5 до 15 днів, а також звернув увагу на суперечливу судову практику щодо строків звернення — залежно від юрисдикції підходи відрізняються, що створює правову невизначеність.
Окремий блок пропозицій стосувався спрощення процедури подання та повернення позовних заяв, уніфікації процесуальних дій і цифровізації проваджень.
Під час презентації проєкту змін до процесуальних кодексів Сергій Гришко, Голова Комітету АПУ з процесуального права, акцентував на ключових проблемах, які виникають у судовій практиці. Він звернув увагу на необхідність законодавчого врегулювання використання електронних доказів і криптографічних засобів — зокрема, наголосив, що хибним є підхід, за яким вони апріорі не можуть бути допустимими.
«Це вже давно використовують в державних реєстрах, і наші цифрові сервіси ґрунтуються на цих технологіях», — зазначив він.
📌 Пан Сергій підкреслив потребу гармонізації норм процесуального законодавства з Конвенцією про процесуальні угоди, запропонував збільшити мінімальні строки для подання заяв по суті спору з 5 до 15 днів, а також звернув увагу на суперечливу судову практику щодо строків звернення — залежно від юрисдикції підходи відрізняються, що створює правову невизначеність.
Окремий блок пропозицій стосувався спрощення процедури подання та повернення позовних заяв, уніфікації процесуальних дій і цифровізації проваджень.
«Ми хочемо, щоб суд працював швидко, просто й передбачувано для всіх», — підсумував Сергій Гришко.
👍7❤2🔥1
Реформа адвокатури — у фокусі другої сесії XIV Судового форуму
🎙Модерувала обговорення Ксенія Прохур, радниця Baker McKenzie. Учасники обговорили стан адвокатури в Україні, системні виклики, проблеми самоврядування та необхідність реформування інституційної моделі.
📌 Дар’я Писаренко, виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього», розпочала зі стратегічного меседжу, що реформа адвокатури — це не лише внутрішній пріоритет, а й чітка вимога Європейської комісії. Вона підкреслила необхідність прозорих виборів, незалежного самоврядування, цифровізації процедур вступу до професії та відкритості інституцій.
📌 Під час виступу Денис Бугай, член Правління АПУ, партнер-засновник VB Partners, зосередився на семи ключових напрямках реформи адвокатури, які були сформульовані у відповідній резолюції АПУ. Він окреслив ці напрями як критично важливі для трансформації професії відповідно до європейських стандартів і сучасних викликів. Пан Денис завершив виступ думкою, що адвокатура є інститутом правосуддя, і її ефективність важлива для всього суспільства.
📌 Ганна Лазарчук, членкиня Ради адвокатів України від Рівненської області, виступила з критичним баченням запропонованої реформи адвокатури, наголосивши, що проблема полягає не у «блокуванні змін», а в об’єктивних правових і безпекових обмеженнях, з якими стикається адвокатське самоврядування. Вона підкреслила, що проведення З’їзду ускладнюється саме на рівні регіональних конференцій, а ідея електронного голосування наразі є передчасною через низьку цифрову готовність і відсутність ресурсів.
📌 Іван Городиський, віцепрезидент АПУ та експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», звернув увагу на глибшу проблему реформи адвокатури — кризу внутрішньої мотивації спільноти. Після тривалого виснаження війною багато адвокатів обмежуються формальним виконанням обов’язків, не долучаючись до розвитку професії та захисту її незалежності. Він підкреслив, що реформа відбудеться завдяки євроінтеграційному процесу, але без активного внутрішнього залучення адвокатів вона ризикує залишитися формальною.
Повний огляд і висновки сесії незабаром будуть доступні на сайті uba.ua.
🎙Модерувала обговорення Ксенія Прохур, радниця Baker McKenzie. Учасники обговорили стан адвокатури в Україні, системні виклики, проблеми самоврядування та необхідність реформування інституційної моделі.
📌 Дар’я Писаренко, виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього», розпочала зі стратегічного меседжу, що реформа адвокатури — це не лише внутрішній пріоритет, а й чітка вимога Європейської комісії. Вона підкреслила необхідність прозорих виборів, незалежного самоврядування, цифровізації процедур вступу до професії та відкритості інституцій.
📌 Під час виступу Денис Бугай, член Правління АПУ, партнер-засновник VB Partners, зосередився на семи ключових напрямках реформи адвокатури, які були сформульовані у відповідній резолюції АПУ. Він окреслив ці напрями як критично важливі для трансформації професії відповідно до європейських стандартів і сучасних викликів. Пан Денис завершив виступ думкою, що адвокатура є інститутом правосуддя, і її ефективність важлива для всього суспільства.
📌 Ганна Лазарчук, членкиня Ради адвокатів України від Рівненської області, виступила з критичним баченням запропонованої реформи адвокатури, наголосивши, що проблема полягає не у «блокуванні змін», а в об’єктивних правових і безпекових обмеженнях, з якими стикається адвокатське самоврядування. Вона підкреслила, що проведення З’їзду ускладнюється саме на рівні регіональних конференцій, а ідея електронного голосування наразі є передчасною через низьку цифрову готовність і відсутність ресурсів.
📌 Іван Городиський, віцепрезидент АПУ та експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», звернув увагу на глибшу проблему реформи адвокатури — кризу внутрішньої мотивації спільноти. Після тривалого виснаження війною багато адвокатів обмежуються формальним виконанням обов’язків, не долучаючись до розвитку професії та захисту її незалежності. Він підкреслив, що реформа відбудеться завдяки євроінтеграційному процесу, але без активного внутрішнього залучення адвокатів вона ризикує залишитися формальною.
Повний огляд і висновки сесії незабаром будуть доступні на сайті uba.ua.
👍4❤1🔥1👏1
Третя сесія XIV Судового форуму була присвячена пошуку балансу між правовою визначеністю та гнучкістю судової практики. Під модеруванням Ірини Кобець, партнерки Юридичної групи LCF, керівниці практики вирішення спорів, учасники обговорили виклики в забезпеченні єдності правових позицій Верховного Суду — від різних підходів у правозастосуванні до ефективності касаційних фільтрів, критеріїв виключної правової проблеми та частоти передачі справ до Великої Палати.
💬Катерина Застрожнікова, суддя Соломʼянського районного суду м. Києва, наголосила, що саме суди першої інстанції першими формують у громадян враження про всю судову систему. Вона підкреслила, що суддя має зберігати незалежність і застосовувати правові висновки Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин справи, а не механічно їх дублювати.
💬Андрій Нижний, радник Голови ВРУ, старший партнер HILLMONT PARTNERS , звернув увагу на низку системних проблем, що ускладнюють єдність судової практики — від неефективних касаційних фільтрів до нечіткості у визначенні висновків про застосування норм права. Він запропонував низку змін до процесуального законодавства, зокрема — вдосконалення касаційних фільтрів за європейським зразком та закріплення ролі висновків у мотивувальній частині рішень.
💬Віталій Уркевич, Секретар Великої Палати Верховного Суду, пояснив, що її роль — не механічно повторювати позиції, а втручатися лише у справді складні випадки, як-от відступ від попередніх висновків чи різні підходи в межах Верховного Суду. Він також акцентував на важливості якісного критерію при визначенні «виключної правової проблеми» — зокрема новизни правовідносин або потреби у зверненні до принципів права.
💬Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач підкреслила, що єдність судової практики має бути інструментом для досягнення правової визначеності й довіри до суду, а не самоціллю, яка обмежує суддівську незалежність. Вона також закликала не перебільшувати масштаби правозастосовчих помилок на місцевому рівні та навела переконливу статистику, що демонструє стабільність практики «нового» Верховного Суду й поставила під сумнів доцільність повернення до практики пленумів.
🎥Завершився перший день XIV Судового форуму переглядом документального фільму «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни», що створений за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».
______
Дякуємо за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France, традиційному генеральному партнеру — Юридичній групі LCF, партнерам: AVER LEX, VB PARTNERS, партнерам сесії: Ario Law Firm, INTEGRITES, Queritius та однодумцям: AMBASSADORS, Асоціації приватних виконавців України, Baker McKenzie.
До зустрічі завтра — на другому дні форуму!
💬Катерина Застрожнікова, суддя Соломʼянського районного суду м. Києва, наголосила, що саме суди першої інстанції першими формують у громадян враження про всю судову систему. Вона підкреслила, що суддя має зберігати незалежність і застосовувати правові висновки Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин справи, а не механічно їх дублювати.
💬Андрій Нижний, радник Голови ВРУ, старший партнер HILLMONT PARTNERS , звернув увагу на низку системних проблем, що ускладнюють єдність судової практики — від неефективних касаційних фільтрів до нечіткості у визначенні висновків про застосування норм права. Він запропонував низку змін до процесуального законодавства, зокрема — вдосконалення касаційних фільтрів за європейським зразком та закріплення ролі висновків у мотивувальній частині рішень.
💬Віталій Уркевич, Секретар Великої Палати Верховного Суду, пояснив, що її роль — не механічно повторювати позиції, а втручатися лише у справді складні випадки, як-от відступ від попередніх висновків чи різні підходи в межах Верховного Суду. Він також акцентував на важливості якісного критерію при визначенні «виключної правової проблеми» — зокрема новизни правовідносин або потреби у зверненні до принципів права.
💬Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач підкреслила, що єдність судової практики має бути інструментом для досягнення правової визначеності й довіри до суду, а не самоціллю, яка обмежує суддівську незалежність. Вона також закликала не перебільшувати масштаби правозастосовчих помилок на місцевому рівні та навела переконливу статистику, що демонструє стабільність практики «нового» Верховного Суду й поставила під сумнів доцільність повернення до практики пленумів.
🎥Завершився перший день XIV Судового форуму переглядом документального фільму «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни», що створений за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».
______
Дякуємо за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France, традиційному генеральному партнеру — Юридичній групі LCF, партнерам: AVER LEX, VB PARTNERS, партнерам сесії: Ario Law Firm, INTEGRITES, Queritius та однодумцям: AMBASSADORS, Асоціації приватних виконавців України, Baker McKenzie.
До зустрічі завтра — на другому дні форуму!
❤6👍1👏1🤯1
⚡️ Другий день XIV Судового форуму АПУ розпочався з виступу Анни Огренчук, програмної координаторки форуму та керуючої партнерки Юридичної групи LCF — генерального партнера Форуму, який підтримує його вже не перший рік.
Пані Анна підкреслила сталість трансформацій у сфері правосуддя та згадала, як долучилася до команди форуму ще на його ранніх етапах. Попри виклики, які залишаються актуальними, вона відзначила вагомий прогрес — особливо цьогорічні напрацювання щодо змін до процесуальних кодексів, які стали результатом багатьох годин дискусій і вже готові до подальшого розгляду.
Окремо спікерка наголосила на важливості реформи адвокатури та окреслила ключові теми другого дня форуму: євроінтеграція, оновлення процедур добору суддів, навантаження, зумовлене війною, та роль міжнародних інструментів у захисті інтересів України.
📌 До відкриття також приєдналася Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України.
У своєму виступі вона наголосила на важливості професійної розмови по суті та підкреслила, що реформи в секторі правосуддя мають відбуватися не задля декларацій, а як глибокі зміни, необхідні самій Україні. Пані Ірина відзначила, що незалежність суддів, цифровізація процесів, належне документування й сучасна процедура — це стандарти, які країна приймає добровільно, прагнучи розвитку й перемоги.
Вона також окреслила міжнародний контекст: створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України, роботу над компенсаційним механізмом за рахунок заморожених активів РФ та роль правничої спільноти, яка навіть у час війни забезпечує доступ до правосуддя.
🙏 Попереду насичений другий день форуму — стежте за оновленнями!
Пані Анна підкреслила сталість трансформацій у сфері правосуддя та згадала, як долучилася до команди форуму ще на його ранніх етапах. Попри виклики, які залишаються актуальними, вона відзначила вагомий прогрес — особливо цьогорічні напрацювання щодо змін до процесуальних кодексів, які стали результатом багатьох годин дискусій і вже готові до подальшого розгляду.
Окремо спікерка наголосила на важливості реформи адвокатури та окреслила ключові теми другого дня форуму: євроінтеграція, оновлення процедур добору суддів, навантаження, зумовлене війною, та роль міжнародних інструментів у захисті інтересів України.
💬 «Кожен із нас є частиною процесу наближення України до Європи», — наголосила Анна Огренчук, подякувавши Проєкту ЄС «Право-Justice» за сталість підтримки навіть у найскладніших умовах.
📌 До відкриття також приєдналася Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України.
У своєму виступі вона наголосила на важливості професійної розмови по суті та підкреслила, що реформи в секторі правосуддя мають відбуватися не задля декларацій, а як глибокі зміни, необхідні самій Україні. Пані Ірина відзначила, що незалежність суддів, цифровізація процесів, належне документування й сучасна процедура — це стандарти, які країна приймає добровільно, прагнучи розвитку й перемоги.
Вона також окреслила міжнародний контекст: створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України, роботу над компенсаційним механізмом за рахунок заморожених активів РФ та роль правничої спільноти, яка навіть у час війни забезпечує доступ до правосуддя.
💬«Право — це мистецтво досягати справедливості. І наше завдання — зробити це мистецтво реальністю для наших людей», — підсумувала Ірина Мудра.
🙏 Попереду насичений другий день форуму — стежте за оновленнями!
👍3❤2🔥1
⚖️ Інтерв’ю з Головою Верховного Суду Станіславом Кравченком на XIV Судовому форумі АПУ!
Інтерв’ю провів Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України та керуючий партнер AVELLUM. Під час розмови обговорили територіальну організацію судів, кадрову диспропорцію, затримки з призначенням суддів та роль ВККС.
Говорили також про візію майбутнього судочинства, оптимізацію мережі судів та кадрову кризу. Піднімали тему доброчесності, створення військових судів, довіри суспільства та комунікації судової влади.
📌 Станіслав Кравченко наголосив, що без чіткої законодавчої бази доступ до правосуддя залишається нерівномірним. Навіть у регіонах, де давно існує потреба, суди працюють у непридатних приміщеннях або взагалі не функціонують. Кадрові перекоси в системі також призводять до того, що суди працюють або на межі, або зовсім без суддів. За його словами, без прозорих і швидких процедур добору та призначення суддів ситуацію змінити неможливо.
📌 Окремо порушили питання тиску на суддів — як суспільного, так і адміністративного. Було обговорено доброчесність, роль громадського контролю та можливі ризики, пов’язані із фрагментарним поширенням інформації про судові рішення. Голова Верховного Суду підкреслив важливість балансу: з одного боку — контроль, з іншого — повага до інституції та процедур. Судова влада не уникає публічності, проте для ефективної роботи суддям потрібна підтримка, а не постійний тиск.
Також під час інтерв’ю Станіслав Кравченко звернув увагу на результати соціологічних досліджень, які показують неоднозначну картину: поряд із високим рівнем формальної довіри велике значення мають чутки та емоції. За його словами, важливо не лише збирати дані, а й правильно їх інтерпретувати, враховуючи контекст і реальний досвід людей.
📲 Повні інсайти з інтервʼю читайте незабаром на сайті АПУ!
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
Інтерв’ю провів Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України та керуючий партнер AVELLUM. Під час розмови обговорили територіальну організацію судів, кадрову диспропорцію, затримки з призначенням суддів та роль ВККС.
Говорили також про візію майбутнього судочинства, оптимізацію мережі судів та кадрову кризу. Піднімали тему доброчесності, створення військових судів, довіри суспільства та комунікації судової влади.
📌 Станіслав Кравченко наголосив, що без чіткої законодавчої бази доступ до правосуддя залишається нерівномірним. Навіть у регіонах, де давно існує потреба, суди працюють у непридатних приміщеннях або взагалі не функціонують. Кадрові перекоси в системі також призводять до того, що суди працюють або на межі, або зовсім без суддів. За його словами, без прозорих і швидких процедур добору та призначення суддів ситуацію змінити неможливо.
📌 Окремо порушили питання тиску на суддів — як суспільного, так і адміністративного. Було обговорено доброчесність, роль громадського контролю та можливі ризики, пов’язані із фрагментарним поширенням інформації про судові рішення. Голова Верховного Суду підкреслив важливість балансу: з одного боку — контроль, з іншого — повага до інституції та процедур. Судова влада не уникає публічності, проте для ефективної роботи суддям потрібна підтримка, а не постійний тиск.
Також під час інтерв’ю Станіслав Кравченко звернув увагу на результати соціологічних досліджень, які показують неоднозначну картину: поряд із високим рівнем формальної довіри велике значення мають чутки та емоції. За його словами, важливо не лише збирати дані, а й правильно їх інтерпретувати, враховуючи контекст і реальний досвід людей.
📲 Повні інсайти з інтервʼю читайте незабаром на сайті АПУ!
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
👍4🔥2👏2❤1