⚡️ Другий день XIV Судового форуму АПУ розпочався з виступу Анни Огренчук, програмної координаторки форуму та керуючої партнерки Юридичної групи LCF — генерального партнера Форуму, який підтримує його вже не перший рік.
Пані Анна підкреслила сталість трансформацій у сфері правосуддя та згадала, як долучилася до команди форуму ще на його ранніх етапах. Попри виклики, які залишаються актуальними, вона відзначила вагомий прогрес — особливо цьогорічні напрацювання щодо змін до процесуальних кодексів, які стали результатом багатьох годин дискусій і вже готові до подальшого розгляду.
Окремо спікерка наголосила на важливості реформи адвокатури та окреслила ключові теми другого дня форуму: євроінтеграція, оновлення процедур добору суддів, навантаження, зумовлене війною, та роль міжнародних інструментів у захисті інтересів України.
📌 До відкриття також приєдналася Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України.
У своєму виступі вона наголосила на важливості професійної розмови по суті та підкреслила, що реформи в секторі правосуддя мають відбуватися не задля декларацій, а як глибокі зміни, необхідні самій Україні. Пані Ірина відзначила, що незалежність суддів, цифровізація процесів, належне документування й сучасна процедура — це стандарти, які країна приймає добровільно, прагнучи розвитку й перемоги.
Вона також окреслила міжнародний контекст: створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України, роботу над компенсаційним механізмом за рахунок заморожених активів РФ та роль правничої спільноти, яка навіть у час війни забезпечує доступ до правосуддя.
🙏 Попереду насичений другий день форуму — стежте за оновленнями!
Пані Анна підкреслила сталість трансформацій у сфері правосуддя та згадала, як долучилася до команди форуму ще на його ранніх етапах. Попри виклики, які залишаються актуальними, вона відзначила вагомий прогрес — особливо цьогорічні напрацювання щодо змін до процесуальних кодексів, які стали результатом багатьох годин дискусій і вже готові до подальшого розгляду.
Окремо спікерка наголосила на важливості реформи адвокатури та окреслила ключові теми другого дня форуму: євроінтеграція, оновлення процедур добору суддів, навантаження, зумовлене війною, та роль міжнародних інструментів у захисті інтересів України.
💬 «Кожен із нас є частиною процесу наближення України до Європи», — наголосила Анна Огренчук, подякувавши Проєкту ЄС «Право-Justice» за сталість підтримки навіть у найскладніших умовах.
📌 До відкриття також приєдналася Ірина Мудра, Заступниця Керівника Офісу Президента України.
У своєму виступі вона наголосила на важливості професійної розмови по суті та підкреслила, що реформи в секторі правосуддя мають відбуватися не задля декларацій, а як глибокі зміни, необхідні самій Україні. Пані Ірина відзначила, що незалежність суддів, цифровізація процесів, належне документування й сучасна процедура — це стандарти, які країна приймає добровільно, прагнучи розвитку й перемоги.
Вона також окреслила міжнародний контекст: створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України, роботу над компенсаційним механізмом за рахунок заморожених активів РФ та роль правничої спільноти, яка навіть у час війни забезпечує доступ до правосуддя.
💬«Право — це мистецтво досягати справедливості. І наше завдання — зробити це мистецтво реальністю для наших людей», — підсумувала Ірина Мудра.
🙏 Попереду насичений другий день форуму — стежте за оновленнями!
👍3❤2🔥1
⚖️ Інтерв’ю з Головою Верховного Суду Станіславом Кравченком на XIV Судовому форумі АПУ!
Інтерв’ю провів Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України та керуючий партнер AVELLUM. Під час розмови обговорили територіальну організацію судів, кадрову диспропорцію, затримки з призначенням суддів та роль ВККС.
Говорили також про візію майбутнього судочинства, оптимізацію мережі судів та кадрову кризу. Піднімали тему доброчесності, створення військових судів, довіри суспільства та комунікації судової влади.
📌 Станіслав Кравченко наголосив, що без чіткої законодавчої бази доступ до правосуддя залишається нерівномірним. Навіть у регіонах, де давно існує потреба, суди працюють у непридатних приміщеннях або взагалі не функціонують. Кадрові перекоси в системі також призводять до того, що суди працюють або на межі, або зовсім без суддів. За його словами, без прозорих і швидких процедур добору та призначення суддів ситуацію змінити неможливо.
📌 Окремо порушили питання тиску на суддів — як суспільного, так і адміністративного. Було обговорено доброчесність, роль громадського контролю та можливі ризики, пов’язані із фрагментарним поширенням інформації про судові рішення. Голова Верховного Суду підкреслив важливість балансу: з одного боку — контроль, з іншого — повага до інституції та процедур. Судова влада не уникає публічності, проте для ефективної роботи суддям потрібна підтримка, а не постійний тиск.
Також під час інтерв’ю Станіслав Кравченко звернув увагу на результати соціологічних досліджень, які показують неоднозначну картину: поряд із високим рівнем формальної довіри велике значення мають чутки та емоції. За його словами, важливо не лише збирати дані, а й правильно їх інтерпретувати, враховуючи контекст і реальний досвід людей.
📲 Повні інсайти з інтервʼю читайте незабаром на сайті АПУ!
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
Інтерв’ю провів Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України та керуючий партнер AVELLUM. Під час розмови обговорили територіальну організацію судів, кадрову диспропорцію, затримки з призначенням суддів та роль ВККС.
Говорили також про візію майбутнього судочинства, оптимізацію мережі судів та кадрову кризу. Піднімали тему доброчесності, створення військових судів, довіри суспільства та комунікації судової влади.
📌 Станіслав Кравченко наголосив, що без чіткої законодавчої бази доступ до правосуддя залишається нерівномірним. Навіть у регіонах, де давно існує потреба, суди працюють у непридатних приміщеннях або взагалі не функціонують. Кадрові перекоси в системі також призводять до того, що суди працюють або на межі, або зовсім без суддів. За його словами, без прозорих і швидких процедур добору та призначення суддів ситуацію змінити неможливо.
📌 Окремо порушили питання тиску на суддів — як суспільного, так і адміністративного. Було обговорено доброчесність, роль громадського контролю та можливі ризики, пов’язані із фрагментарним поширенням інформації про судові рішення. Голова Верховного Суду підкреслив важливість балансу: з одного боку — контроль, з іншого — повага до інституції та процедур. Судова влада не уникає публічності, проте для ефективної роботи суддям потрібна підтримка, а не постійний тиск.
Також під час інтерв’ю Станіслав Кравченко звернув увагу на результати соціологічних досліджень, які показують неоднозначну картину: поряд із високим рівнем формальної довіри велике значення мають чутки та емоції. За його словами, важливо не лише збирати дані, а й правильно їх інтерпретувати, враховуючи контекст і реальний досвід людей.
📲 Повні інсайти з інтервʼю читайте незабаром на сайті АПУ!
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
👍4🔥2👏2❤1
🗣️ Першу сесію другого дня XIV Судового форуму було присвячено ключовим аспектам євроінтеграції в секторі правосуддя. Модерувала дискусію Анна Огренчук, програмна координаторка форуму та керуюча партнерка Юридичної групи LCF — генерального партнера Форуму.
Учасники обговорили відкриття Кластеру 1 «Основи», стан судової реформи, роль громадського сектору та міжнародної допомоги, інституційну спроможність держави й імплементацію європейських стандартів у національну судову систему.
📌Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка наголосив, що реформа правосуддя, розпочата у 2016 році, перебуває на завершальному етапі. Він підкреслив, що не йдеться про механічне перенесення європейських стандартів, а про створення сучасної системи правосуддя на основі українських традицій за участю фахівців — адвокатів, суддів, прокурорів, науковців. Особливу увагу він приділив доброчесності, закликав до збереження відкритості інструментів перевірки та до комплексного підходу, який охоплює судову і правоохоронну системи та оновлення судової експертизи.
📌 Генеральний директор Директорату з питань правової політики ОПУ Віктор Дубовик звернув увагу на складність інтерпретації звітів про стан правосуддя, кадрові виклики в судах першої та апеляційної інстанцій і важливу роль громадянського суспільства у підготовці аналітичних документів. Він повідомив, що Вища рада правосуддя внесла Президенту подання на призначення ще 85 суддів.
📌 В.о. Міністра юстиції Людмила Сугак розповіла про реалізацію Дорожньої карти з верховенства права, що включає законодавчі та імплементаційні заходи до 2027 року, а також про моніторинг і координацію між 17 органами влади, Європейською комісією та громадянським суспільством. Серед завершених ініціатив — затвердження порядку кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, посилення спроможності Служби дисциплінарних інспекторів і Громадської ради доброчесності та цифровізація виконавчого провадження.
📌 Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив, акцентував увагу на ширшому підході до сфери правосуддя, яка охоплює не лише суди, а й адвокатуру та прокуратуру. У цьому контексті він звернувся до ролі громадянського суспільства у процесі реформ, зокрема до тіньових звітів, які стають важливим джерелом аналітики для європейських партнерів.
📌 Володимир Чабан, керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice», розповів про міжнародну технічну допомогу як чіткий інструмент підтримки реформ, що функціонує на основі законодавчих норм і забезпечує розвиток державних інституцій. Він підкреслив координацію з Міністерством юстиції, Вищою радою правосуддя та Офісом Генпрокурора і наголосив на масштабності завдань — понад 500 заходів для досягнення більше ніж 100 стратегічних результатів.
На завершення сесії Анна Огренчук поставила спікерам запитання: «Якби вам потрібно було визначити один ключовий виклик наступного року на шляху реалізації Дорожньої карти, що б ви назвали?» Серед відповідей — необхідність комплексного оновлення КПК, реформи адвокатури та судової експертизи, цифровізації судової системи, впровадження стратегічної кримінальної політики, залучення міжнародних експертів до кадрової політики та потреба в сильних інституціях.
____
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
Учасники обговорили відкриття Кластеру 1 «Основи», стан судової реформи, роль громадського сектору та міжнародної допомоги, інституційну спроможність держави й імплементацію європейських стандартів у національну судову систему.
📌Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка наголосив, що реформа правосуддя, розпочата у 2016 році, перебуває на завершальному етапі. Він підкреслив, що не йдеться про механічне перенесення європейських стандартів, а про створення сучасної системи правосуддя на основі українських традицій за участю фахівців — адвокатів, суддів, прокурорів, науковців. Особливу увагу він приділив доброчесності, закликав до збереження відкритості інструментів перевірки та до комплексного підходу, який охоплює судову і правоохоронну системи та оновлення судової експертизи.
📌 Генеральний директор Директорату з питань правової політики ОПУ Віктор Дубовик звернув увагу на складність інтерпретації звітів про стан правосуддя, кадрові виклики в судах першої та апеляційної інстанцій і важливу роль громадянського суспільства у підготовці аналітичних документів. Він повідомив, що Вища рада правосуддя внесла Президенту подання на призначення ще 85 суддів.
📌 В.о. Міністра юстиції Людмила Сугак розповіла про реалізацію Дорожньої карти з верховенства права, що включає законодавчі та імплементаційні заходи до 2027 року, а також про моніторинг і координацію між 17 органами влади, Європейською комісією та громадянським суспільством. Серед завершених ініціатив — затвердження порядку кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, посилення спроможності Служби дисциплінарних інспекторів і Громадської ради доброчесності та цифровізація виконавчого провадження.
📌 Євген Крапивін, керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив, акцентував увагу на ширшому підході до сфери правосуддя, яка охоплює не лише суди, а й адвокатуру та прокуратуру. У цьому контексті він звернувся до ролі громадянського суспільства у процесі реформ, зокрема до тіньових звітів, які стають важливим джерелом аналітики для європейських партнерів.
📌 Володимир Чабан, керівник компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice», розповів про міжнародну технічну допомогу як чіткий інструмент підтримки реформ, що функціонує на основі законодавчих норм і забезпечує розвиток державних інституцій. Він підкреслив координацію з Міністерством юстиції, Вищою радою правосуддя та Офісом Генпрокурора і наголосив на масштабності завдань — понад 500 заходів для досягнення більше ніж 100 стратегічних результатів.
На завершення сесії Анна Огренчук поставила спікерам запитання: «Якби вам потрібно було визначити один ключовий виклик наступного року на шляху реалізації Дорожньої карти, що б ви назвали?» Серед відповідей — необхідність комплексного оновлення КПК, реформи адвокатури та судової експертизи, цифровізації судової системи, впровадження стратегічної кримінальної політики, залучення міжнародних експертів до кадрової політики та потреба в сильних інституціях.
🎙«На мою думку, одним із головних викликів є єдність. У нас немає ані часу, ані ресурсів на те, щоб не бути єдиними в позиції — потрібно відкинути будь-які політичні чи неполітичні вподобання. Верховенство права, у своїй суті, не має тіней у вигляді персональних симпатій. І я переконана, що наша спільнота — це спільнота однодумців, здатних дійти спільної позиції», — підсумувала Анна Огренчук.
____
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
❤6👍2🔥2
💡 Сектор правосуддя на XIV Судовому форумі АПУ!
Другу сесію форуму, присвячену реформуванню судової системи, модерував Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm. Розпочинаючи панель, він жартівливо зауважив:
Пан Юліан нагадав, що тема судової реформи звучить на форумі вже одинадцять років поспіль, і висловив надію, що вже на 15-му форумі йтиметься не про процес, а про результат.
У фокусі обговорення сесії були ключові виклики, пов’язані з кадровим забезпеченням, незалежністю суддів, доброчесністю кандидатів та оновленням системи суддівської освіти.
📌 Член ВККС Роман Сабодаш ознайомив учасників із поточним станом добору суддів: перевіряються практичні завдання понад 3 тисяч кандидатів до судів першої інстанції, триває конкурс до апеляційних судів, завершується добір до ВАКС та стартує конкурс до спеціалізованих адміністративних судів. Він також підкреслив, що проведення конкурсів у воєнний час — серйозний виклик, який вдалося подолати завдяки роботі секретаріату та підтримці партнерів.
📌 Партнерка AMBASSADORS Тетяна Огнев’юк звернула увагу на психологічні та репутаційні ризики для кандидатів. Вона наголосила, що конкурси іноді перетворюються на «Олімпійські ігри», де під сумнів можуть потрапити не лише професійні, а й моральні якості. Спікерка порушила питання балансу між приватністю кандидата й правом суспільства знати про майбутнього суддю та зазначила необхідність чітких, справедливих і збалансованих процедур добору.
📌 Заступниця Голови ВРП Оксана Кваша звернула увагу на складність та емоційне навантаження процесу добору суддів, порівнюючи його з психологічно важкими випробуваннями. Вона зазначила, що після проходження співбесід у ВККС і ВРП кандидати можуть відчувати психологічне виснаження, проте ці процедури не мають на меті покарання чи приниження, а є способом перевірити, чи справді людина готова до викликів суддівської професії. Вона підкреслила, що члени ВРП прагнуть бути коректними і толерантними, як у змісті питань, так і в способі їхнього озвучення.
📌 Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук розповів про оновлення системи суддівської освіти. За його словами, довіра, професійність та етика суддів починаються з якісної підготовки. Школа оновлює програми відповідно до стандартів ЄС та впроваджує новий механізм регулярного оцінювання суддів, який має стати розвитковим інструментом. Також триває модернізація НШСУ — цифровізація, запуск подкастів, оновлення методичних матеріалів, створення Центру коменікацій і впровадження індивідуальних освітніх траєкторій.
📲 Більше про ключові тези та висновки цієї сесії — незабаром на сайті АПУ.
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
Другу сесію форуму, присвячену реформуванню судової системи, модерував Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm. Розпочинаючи панель, він жартівливо зауважив:
«Я мрію прийти на судовий форум, щоб на судовому форумі не було теми судової реформи».
Пан Юліан нагадав, що тема судової реформи звучить на форумі вже одинадцять років поспіль, і висловив надію, що вже на 15-му форумі йтиметься не про процес, а про результат.
У фокусі обговорення сесії були ключові виклики, пов’язані з кадровим забезпеченням, незалежністю суддів, доброчесністю кандидатів та оновленням системи суддівської освіти.
📌 Член ВККС Роман Сабодаш ознайомив учасників із поточним станом добору суддів: перевіряються практичні завдання понад 3 тисяч кандидатів до судів першої інстанції, триває конкурс до апеляційних судів, завершується добір до ВАКС та стартує конкурс до спеціалізованих адміністративних судів. Він також підкреслив, що проведення конкурсів у воєнний час — серйозний виклик, який вдалося подолати завдяки роботі секретаріату та підтримці партнерів.
📌 Партнерка AMBASSADORS Тетяна Огнев’юк звернула увагу на психологічні та репутаційні ризики для кандидатів. Вона наголосила, що конкурси іноді перетворюються на «Олімпійські ігри», де під сумнів можуть потрапити не лише професійні, а й моральні якості. Спікерка порушила питання балансу між приватністю кандидата й правом суспільства знати про майбутнього суддю та зазначила необхідність чітких, справедливих і збалансованих процедур добору.
📌 Заступниця Голови ВРП Оксана Кваша звернула увагу на складність та емоційне навантаження процесу добору суддів, порівнюючи його з психологічно важкими випробуваннями. Вона зазначила, що після проходження співбесід у ВККС і ВРП кандидати можуть відчувати психологічне виснаження, проте ці процедури не мають на меті покарання чи приниження, а є способом перевірити, чи справді людина готова до викликів суддівської професії. Вона підкреслила, що члени ВРП прагнуть бути коректними і толерантними, як у змісті питань, так і в способі їхнього озвучення.
📌 Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук розповів про оновлення системи суддівської освіти. За його словами, довіра, професійність та етика суддів починаються з якісної підготовки. Школа оновлює програми відповідно до стандартів ЄС та впроваджує новий механізм регулярного оцінювання суддів, який має стати розвитковим інструментом. Також триває модернізація НШСУ — цифровізація, запуск подкастів, оновлення методичних матеріалів, створення Центру коменікацій і впровадження індивідуальних освітніх траєкторій.
📲 Більше про ключові тези та висновки цієї сесії — незабаром на сайті АПУ.
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
👍4🔥2👏2❤1🤯1
🎤 🇺🇦 Україна на міжнародній судовій арені
Третю сесію XIV Судового форуму модерував Сергій Гришко, керуючий АБ Сергія Гришка «Кверітіус Україна». Обговорювали участь України у стратегічних судових процесах проти РФ, практику ЄСПЛ, міжнародно-правові механізми притягнення рф до відповідальності, стягнення збитків у закордонних юрисдикціях та співпрацю з Міжнародним кримінальним судом.
📌 Віктор Тарасенков, радник судової практики Asters, детально розповів про безпрецедентне рішення Високого суду Лондона у справі ПриватБанк проти Коломойського та Боголюбова, яке призвело до компенсації понад $3 млрд збитків та збереження арешту активів. Пан Віктор звернув увагу на деталі, які виклали у рішенні, та підкреслив важливість нейтральності експертів, адже це безпосередньо впливає на довіру суду до сторони.
📌 Павло Бєлоусов, партнер BONO ⧗ LEGAL, акцентував на викликах стягнення збитків з РФ у закордонних юрисдикціях: відсутність міжнародного компенсаційного механізму, фрагментарність національних комісій, висока тривалість процесу та правова невизначеність. Він також наголосив на значенні системного підходу до вибору правових механізмів і ролі експертів для успіху українських заявників.
📌 Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, висвітлила історичне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти РФ» щодо масових порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях ще з 2014 року, підкресливши юридичну та політичну вагу для України.
📌 Ганна Тищенко, заступниця директора Юрдепартаменту Мінфіну, окреслила систему захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях. Вона роз’яснила, які органи представляють державу залежно від типу спору, та навела приклади найрезонансніших справ: позов ВЕБ.РФ на $4,5 млрд, багаторічну справу «скіфського золота», євробонди Януковича та спори, де РФ намагається впливати на Україну в іноземних судах. Вона підкреслила, що юридична боротьба є частиною гібридної війни, яку веде РФ.
📌 Юлія Кузнець, радниця VB Partners, експертка санкційної практики, зосередила увагу на першому рішенні Європейського суду з прав людини щодо українських санкцій — у справі ТОВ «М.С.Л. проти України», ухваленому у жовтні 2024 року. Це рішення стало унікальним, оскільки вперше за понад десятирічну історію застосування санкцій в Україні ЄСПЛ надав оцінку якості Закону «Про санкції», обґрунтованості рішень РНБО та указів Президента, а також ефективності судового контролю в подібних справах.
📌 Олександр Зюзь, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, представив огляд багаторічної співпраці України з Міжнародним кримінальним судом, яка розпочалася ще 25 років тому, однак набула особливої інтенсивності після 2014 року. Він нагадав про подані у 2014 та 2015 роках заяви щодо воєнних злочинів, понад 20 інформаційних повідомлень ОГП та роль України у просуванні проваджень. Після повномасштабного вторгнення МКС відкрив офіційне розслідування, а вже у 2023 році видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової, а також російських військових командувачів за атаки на цивільну інфраструктуру — що стало однією з найшвидших реакцій в історії МКС.
⚡️ Більше про цю сесію читайте незабаром на сайті АПУ.
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
Третю сесію XIV Судового форуму модерував Сергій Гришко, керуючий АБ Сергія Гришка «Кверітіус Україна». Обговорювали участь України у стратегічних судових процесах проти РФ, практику ЄСПЛ, міжнародно-правові механізми притягнення рф до відповідальності, стягнення збитків у закордонних юрисдикціях та співпрацю з Міжнародним кримінальним судом.
📌 Віктор Тарасенков, радник судової практики Asters, детально розповів про безпрецедентне рішення Високого суду Лондона у справі ПриватБанк проти Коломойського та Боголюбова, яке призвело до компенсації понад $3 млрд збитків та збереження арешту активів. Пан Віктор звернув увагу на деталі, які виклали у рішенні, та підкреслив важливість нейтральності експертів, адже це безпосередньо впливає на довіру суду до сторони.
📌 Павло Бєлоусов, партнер BONO ⧗ LEGAL, акцентував на викликах стягнення збитків з РФ у закордонних юрисдикціях: відсутність міжнародного компенсаційного механізму, фрагментарність національних комісій, висока тривалість процесу та правова невизначеність. Він також наголосив на значенні системного підходу до вибору правових механізмів і ролі експертів для успіху українських заявників.
📌 Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, висвітлила історичне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти РФ» щодо масових порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях ще з 2014 року, підкресливши юридичну та політичну вагу для України.
📌 Ганна Тищенко, заступниця директора Юрдепартаменту Мінфіну, окреслила систему захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях. Вона роз’яснила, які органи представляють державу залежно від типу спору, та навела приклади найрезонансніших справ: позов ВЕБ.РФ на $4,5 млрд, багаторічну справу «скіфського золота», євробонди Януковича та спори, де РФ намагається впливати на Україну в іноземних судах. Вона підкреслила, що юридична боротьба є частиною гібридної війни, яку веде РФ.
📌 Юлія Кузнець, радниця VB Partners, експертка санкційної практики, зосередила увагу на першому рішенні Європейського суду з прав людини щодо українських санкцій — у справі ТОВ «М.С.Л. проти України», ухваленому у жовтні 2024 року. Це рішення стало унікальним, оскільки вперше за понад десятирічну історію застосування санкцій в Україні ЄСПЛ надав оцінку якості Закону «Про санкції», обґрунтованості рішень РНБО та указів Президента, а також ефективності судового контролю в подібних справах.
📌 Олександр Зюзь, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, представив огляд багаторічної співпраці України з Міжнародним кримінальним судом, яка розпочалася ще 25 років тому, однак набула особливої інтенсивності після 2014 року. Він нагадав про подані у 2014 та 2015 роках заяви щодо воєнних злочинів, понад 20 інформаційних повідомлень ОГП та роль України у просуванні проваджень. Після повномасштабного вторгнення МКС відкрив офіційне розслідування, а вже у 2023 році видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової, а також російських військових командувачів за атаки на цивільну інфраструктуру — що стало однією з найшвидших реакцій в історії МКС.
⚡️ Більше про цю сесію читайте незабаром на сайті АПУ.
___
⚡️ Вдячні за підтримку в організації заходу Проєкту ЄС «Право-Justice», Expertise France та генеральному партнеру XIV Судового форуму — Юридичній групі LCF
❤5👍2🔥2