22 травня 1879 року в Полтаві народився Симон Петлюра – одна з найяскравіших постатей періоду національно-визвольних змагань початку XX століття.
Ми підготували 1️⃣3️⃣ фактів про журналіста й літературного критика, який згодом очолив Директорію Української Народної Республіки, командував армією УНР. Дізнатись більше – гортайте карусель.
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
Ми підготували 1️⃣3️⃣ фактів про журналіста й літературного критика, який згодом очолив Директорію Української Народної Республіки, командував армією УНР. Дізнатись більше – гортайте карусель.
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
🔥16👍2
23 травня – День Героїв🇺🇦
І хоча ця дата поки не увійшла до офіційного календаря державних свят – сьогодні в українському суспільстві вшановують усіх борців за незалежну Україну.
Зокрема, тих, хто самовіддано й жертовно боровся за українську державу у XX столітті – воїнів армії Української народної республіки, Української Галицької армії, членів Організації українських націоналістів, воїнів Української повстанської армії...
А також усіх героїв, які відстоювали і відстоюють незалежність України на полях битв сучасної російсько-української війни.
Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора.
Чому саме 23 травня?
У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 травня 1938-го та 25 травня 1926 року були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати більшою мірою після нападу Росії в 2014 році. Адже наш сьогоднішній спротив військовій агресії – це спільна справа сотень тисяч українців, які героїчно стали на захист своєї країни. Це величезна кількість героїчних вчинків та історій.
Героїв потрібно памʼятати. Ними треба пишатися. Їм слід віддавати належну шану.❤️🖤
#ДеньГероїв
І хоча ця дата поки не увійшла до офіційного календаря державних свят – сьогодні в українському суспільстві вшановують усіх борців за незалежну Україну.
Зокрема, тих, хто самовіддано й жертовно боровся за українську державу у XX столітті – воїнів армії Української народної республіки, Української Галицької армії, членів Організації українських націоналістів, воїнів Української повстанської армії...
А також усіх героїв, які відстоювали і відстоюють незалежність України на полях битв сучасної російсько-української війни.
Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора.
Чому саме 23 травня?
У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 травня 1938-го та 25 травня 1926 року були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати більшою мірою після нападу Росії в 2014 році. Адже наш сьогоднішній спротив військовій агресії – це спільна справа сотень тисяч українців, які героїчно стали на захист своєї країни. Це величезна кількість героїчних вчинків та історій.
Героїв потрібно памʼятати. Ними треба пишатися. Їм слід віддавати належну шану.❤️🖤
#ДеньГероїв
❤21❤🔥3👍2
До #ДеньГероїв ділимося відео, яке дає змогу почути голоси сучасних героїв – декілька із сотень тисяч.
Послухати й відчути, яка мотивація та яка ціна стоять за феноменом масового українського героїзму...
Свідчення записані в межах усноісторичного проєкту Українського інституту національної пам'яті.
Зйомка та монтаж Ярослава Коробки.
Послухати й відчути, яка мотивація та яка ціна стоять за феноменом масового українського героїзму...
Свідчення записані в межах усноісторичного проєкту Українського інституту національної пам'яті.
Зйомка та монтаж Ярослава Коробки.
YouTube
Голоси героїв
Ми живемо в час, коли герої – це люди, які поряд із нами. Зараз це насамперед ті, хто виборює соборність і незалежність України в російсько-українській війні.
До Дня Героїв ділимося відео, в якому зафіксовані свідчення й думки сучасних героїв про їхню боротьбу…
До Дня Героїв ділимося відео, в якому зафіксовані свідчення й думки сучасних героїв про їхню боротьбу…
❤🔥14
У травні маємо ще одну важливу дату – 70 років, як у таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів.
Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.
Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.
Ми організовуємо Міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму», щоб комусь нагадати, а комусь – уперше розповісти про ті події.
Чому це важливо сьогодні?
Зокрема, тому, що це приклад, як можна підважувати тоталітарні системи, які здаються непорушними й монолітними, навіть із середини та в найбільш несприятливих обставинах.
Про досвід тих, хто брав участь у повстаннях, а також про памʼять говоритимемо з:
➡ представниками парламентів й урядових інституцій України та Литви,
➡ дослідниками теми з України, Казахстану, Японії,
➡ а також із тими, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань.
📝 Зареєструватися, щоб відвідати подію офлайн можна тут.
📽 Трансляція події буде тут.
🤝 Співорганізатори зустрічі: Національний музей Революції Гідності, Архів національної пам'яті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".
Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.
Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.
Ми організовуємо Міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму», щоб комусь нагадати, а комусь – уперше розповісти про ті події.
Чому це важливо сьогодні?
Зокрема, тому, що це приклад, як можна підважувати тоталітарні системи, які здаються непорушними й монолітними, навіть із середини та в найбільш несприятливих обставинах.
Про досвід тих, хто брав участь у повстаннях, а також про памʼять говоритимемо з:
➡ представниками парламентів й урядових інституцій України та Литви,
➡ дослідниками теми з України, Казахстану, Японії,
➡ а також із тими, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань.
📝 Зареєструватися, щоб відвідати подію офлайн можна тут.
📽 Трансляція події буде тут.
🤝 Співорганізатори зустрічі: Національний музей Революції Гідності, Архів національної пам'яті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".
❤18👍4
Парламент Словенії визнав Голодомор геноцидом українського народу 🇸🇮🇺🇦
Державні Збори країни проголосували за відповідну декларацію 23 травня 2023 року. Документ відзначає «геноцидний характер Голодомору, яким сталінський режим в 1932–33 роках знищив цілу верству населення».
Словенські депутати засудили «геноцидні діяння, що спричинили смерть мільйонів українців і завдали великих збитків основам українського суспільства».
Станом на 24 травня 2023-го Голодомор визнали геноцидом парламенти 24 держав: Австралії, Бельгії, Болгарії, Грузії, Еквадору, Естонії, Ісландії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Німеччини, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, США, Угорщини, Франції та Чехії.
Також геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.
#Голодомор
#геноцид
Державні Збори країни проголосували за відповідну декларацію 23 травня 2023 року. Документ відзначає «геноцидний характер Голодомору, яким сталінський режим в 1932–33 роках знищив цілу верству населення».
Словенські депутати засудили «геноцидні діяння, що спричинили смерть мільйонів українців і завдали великих збитків основам українського суспільства».
Станом на 24 травня 2023-го Голодомор визнали геноцидом парламенти 24 держав: Австралії, Бельгії, Болгарії, Грузії, Еквадору, Естонії, Ісландії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Німеччини, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, США, Угорщини, Франції та Чехії.
Також геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.
#Голодомор
#геноцид
❤28👍7❤🔥3👎1
25 травня відповідно до резолюції Європейського Парламенту відзначається Міжнародний день героїв боротьби з тоталітаризмом.
⛓Цього ж дня, 70 років тому, в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті.
На відзначення тих подій Український інститут національної пам'яті разом із партнерами організував міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму».
🌐 Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, нагадали про їхнє значення та особливості – як от єднання різних націй, акцент на людській гідності; відзначили роль українців; а також обговорили, чому сьогодні важливо памʼятати ті події.
📝Більше цитат та фото з події можна побачити на сайті УІНП.
📲Усі виступи можна послухати в записі на ютуб-каналі Інституту.
🤝 Щиро дякуємо спікерам, модераторці та співорганізаторам події – зокрема, Національному музею Революції Гідності та Інформаційно-виставковому центру Музею Майдану, Архіву національної пам'яті, та всім, хто до нас доєднався в залі чи онлайн.
🙌Сподіваємося, ця подія заохотить дізнатися про повстання в ГУЛАГу значно більше, ніж ми могли розповісти впродовж трьох годин.
📸 Богдана Пошивайла
⛓Цього ж дня, 70 років тому, в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті.
На відзначення тих подій Український інститут національної пам'яті разом із партнерами організував міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму».
🌐 Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, нагадали про їхнє значення та особливості – як от єднання різних націй, акцент на людській гідності; відзначили роль українців; а також обговорили, чому сьогодні важливо памʼятати ті події.
📝Більше цитат та фото з події можна побачити на сайті УІНП.
📲Усі виступи можна послухати в записі на ютуб-каналі Інституту.
🤝 Щиро дякуємо спікерам, модераторці та співорганізаторам події – зокрема, Національному музею Революції Гідності та Інформаційно-виставковому центру Музею Майдану, Архіву національної пам'яті, та всім, хто до нас доєднався в залі чи онлайн.
🙌Сподіваємося, ця подія заохотить дізнатися про повстання в ГУЛАГу значно більше, ніж ми могли розповісти впродовж трьох годин.
📸 Богдана Пошивайла
❤10👍5
Британський парламент визнав Голодомор геноцидом українців🇬🇧🇺🇦
Нижня палата парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – Палата громад 25 травня одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.
«Голод мав штучний характер і був результатом радянської політики примусової колективізації, яку в 1932 році розпочав радянський лідер Йосип Сталін», – йдеться у звіті, підготовленому для дебатів у Палаті громад, які передували визнанню.
Визнання Голодомору геноцидом є виявом солідарності з українським народом і сигналом, що голод не можна використовувати як засіб ведення війни, – зауважила депутатка Консервативної партії Полін Летхем, яка представляла документ у Палаті громад.
Станом на 26 травня 2023 року Голодомор визнали геноцидом парламенти 25 держав.
#Голодомор
#геноцид
Нижня палата парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – Палата громад 25 травня одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.
«Голод мав штучний характер і був результатом радянської політики примусової колективізації, яку в 1932 році розпочав радянський лідер Йосип Сталін», – йдеться у звіті, підготовленому для дебатів у Палаті громад, які передували визнанню.
Визнання Голодомору геноцидом є виявом солідарності з українським народом і сигналом, що голод не можна використовувати як засіб ведення війни, – зауважила депутатка Консервативної партії Полін Летхем, яка представляла документ у Палаті громад.
Станом на 26 травня 2023 року Голодомор визнали геноцидом парламенти 25 держав.
#Голодомор
#геноцид
❤🔥25
90 років тому, 27 травня 1933-го, на престижній Всесвітній виставці «Століття прогресу» в Чикаго запрацював павільйон «Україна».
На виставці свої павільйони представляли держави. Українці ж змогли представити національний павільйон, не маючи незалежної держави та попри протест радянської делегації.
Щоб дізнатися цю історію – гортайте карусель👆
На виставці свої павільйони представляли держави. Українці ж змогли представити національний павільйон, не маючи незалежної держави та попри протест радянської делегації.
Щоб дізнатися цю історію – гортайте карусель👆
❤24🔥4👍1