Запрошуємо 25 серпня на Вечір памʼяті Левка Лукʼяненка до 95-річчя «батька української незалежності». 🇺🇦

Сьогодні, 24 серпня, Левку Лукʼяненку виповнилося б 95. Його називають «батьком української незалежності» не тільки тому, що він був співавтором тексту Акта проголошення незалежності України у 1991 році. Усе життя Левко Лукʼяненко присвятив боротьбі за Україну.
На вечорі памʼяті ті, хто знав Левка Григоровича, поділяться спогадами про його боротьбу на тлі сьогоднішньої війни за утвердження нашої незалежності.

⏰ 25 серпня, 17:00

📍 Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх). Найближче укриття – станція метро «Майдан Незалежності».☝️У разі повітряної тривоги захід буде призупинено з переміщенням учасників в укриття.

➡️Реєструйтеся, щоб відвідати подію офлайн.

Детальна інформація про учасників – на сторінці події

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Музей шістдесятництва, ГО «Ветеранське обʼєднання Українська Гельсінська спілка».

​​#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

І ще два слова про Левка Лук’яненка. Це дуже символічно, що його ім’я з 1991 року нерозривно пов’язане з Днем Незалежності України. Хоча тоді, в 1928 році, прості селяни Грицько і Наталка Лук'яненки із села Хрипівка що на Чернігівщині і гадки не мали, яку роль відіграє їхній старший син у відновленні цієї незалежності.

Йому пощастило вижити в часи Голодомору – тато закопав мішок картоплі під стежкою і тим самим врятував родину: червоні «експропріатори», які не один раз обнишпорили весь двір і город, на стежку не звернули уваги. Ця картопля врятувала родину.

Йому пощастило вижити в часи Другої світової, коли його, 15-річного (був записаний 1927 роком) мобілізували в кінці 1944-го на фронт і відправили в Австрію. Потім були Грузія і Закавказзя – служба затяглася аж до 1953 року.

Він міг зробити блискучу партійну кар’єру. Комсомолець, пізніше – член партії, він закінчив вечірню офіцерську школу, а тоді вступив на юридичний факультет престижного Московського університету, після закінчення якого став штатним пропагандистом Радехівського райкому КПРС, а з 1959-го – працівником адвокатури Глинянського району Львівської області. Партія любила таких молодих і активних, тож, за бажання, можна було «далеко піти».

Натомість Левко Лук’яненко обрав шлях свідомої боротьби за справедливість. На Львівщині, куди його направили «на партійну роботу» він створив підпільну Українську робітничо-селянську спілку, одним із пунктів програми якої було конституційне відокремлення України від СРСР. Коли їх викрили – був засуджений до смертної кари і 72 доби провів у камері смертників. А після того дізнався, що розстріл йому «милостиво» замінили 15-ма роками таборів.

Ці табори стали для нього школою виживання, школою людської гідності і школою боротьби. Вийшовши на волю, в 1976 році він знову кидає виклик Системі – стає одним із співзасновників Української Гельсінської Групи. Як наслідок – новий арешт і нове заслання. Нові люди, нові знайомства, нові контакти.

І нові втрати – Левко Лук’яненко мимоволі став свідком останніх днів життя Василя Стуса. «Свобода ніколи не діставалась легесенько, за свободу треба платити стражданнями – ми всі це знали», – казав Лук’яненко.

Повернувшись, у 1990-му році Лук’яненко стає народним депутатом Верховної Ради УРСР першого демократичного скликання. А 24 серпня 1991 року саме в його руках опиняється шкільний зошит, на сторінках якого з’являються слова історичного «Акту проголошення незалежності України». «Ми всі обнімалися, потім мене качали на руках, а я постійно думав, що, якби моє життя закінчилось би прямо зараз, я б знав, що прожив його не марно», - згадував він той день.

Доля йому відміряла щедрі майже 90 років. І до останнього Левко Лук’яненко був активним і цілеспрямованим. У 2016 році частину своєї Шевченківської премії він виділив на будівництво храму святителя Миколая Чудотворця у селі Хотів на Київщині. Від початку російсько-української війни регулярно їздив на передову до наших захисників, а в останні дні працював над агітаційними та мотиваційними матеріалами для бійців.

Детальніше про життя і боротьбу Левка Лук’яненка розповідає наша традиційна рубрика «Історичний календар».

Також на сайті УІНП ви можете прочитати про нього матеріал під назвою Із когорти праведників: Левко Лук’яненко.

І ще раз нагадуємо, що будемо раді бачити вас завтра в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдана на вечорі пам’яті «батька української незалежності».

29 серпня вшановуємо памʼять захисників, які віддали життя за Україну під час сучасної російсько-української війни. 🇺🇦🖤

Звісно, це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про загиблих воїнів. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Ця памʼятна дата також відсилає нас до перших масових втрат України у російсько-українській війні девʼять років тому. Коли під час виходу українських захисників із оточення під Іловайськом у 2014-му російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості. Українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів. Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Поки триває війна до перемоги, ми не можемо знати кількості полеглих героїв. Але українське суспільство повинно докласти зусиль, щоб вони були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Адже в серці кожного українця війна створила свій військовий цвинтар, де назавжди – пам’ять про побратимів, рідних і коханих, друзів, колег, сусідів, знайомих, які стали на захист України і пожертвували життям заради свободи.

Шануємо. Дякуємо. Пам’ятаємо. 🙏🇺🇦

🔥Міфи навколо історії України та вся правда про рашизм – запрошуємо на презентацію спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Інституту національної пам’яті.

🗓31 серпня, 11:00
📍Місце проведення: Медіацентр Україна-Укрінформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16, Київ).
🔖Реєстрація журналістів – на місці події.

Чому це цікаво?

Після повномасштабного вторгнення Росії до України інтерес до нашої країни з боку іноземців суттєво зріс. До України приїхала велика кількість західних журналістів, які висвітлюють тему війни. Але досвід показав, що вони не мають розуміння історичного, культурного і соціального контексту цієї війни. Багато уявлень про Україну сформовані російською пропагандою, яка пустила корені по всьому світу. Тому Медіацентр Україна та Український інститут національної памʼяті вирішили створити просвітницький проєкт, який у простій формі коротких відеороликів допоможе розкрити контекст цієї війни для іноземної та внутрішньої аудиторії, розвіяти міфи навколо історії України та розкрити всю правду про рашизм.

Проєкт реалізується 🇺🇦українською та 🇬🇧 англійською мовами.

Учасники презентації:

▪️Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України
▪️Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті
▪️Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної памʼяті
▪️Світлана Чепуренко, комунікаційна менеджерка Медіацентру Україна
▪️Марина Пономаренко, продюсерка

🌐Брифінг транслюватиметься на сайті та ютуб-каналі Медіацентру Україна.

☎️Якщо у вас виникнуть додаткові запитання, звертайтеся за номером 096 248 31 71.

​​Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності та Національний музей історії України у Другій світовій війні розробили варіант рекомендацій для місцевих громад щодо збереження і вшанування памʼяті учасників, жертв і подій російсько-української війни.

29 серпня, у День памʼяті загиблих захисників України, відбулося перше обговорення цих рекомендацій із фахівцями у сфері памʼяті у просторі виставки «Україна – розп’яття» Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Рекомендації покликані слугувати дороговказом для місцевих громад, які мають на меті створити музейну експозицію або меморіальний простір чи інший проєкт зі збереження памʼяті про російсько-українську війну, вшанування захисників України і жертв війни.

Експертам, які взяли участь в обговоренні, рекомендації представили члени авторського колективу:
🔸наукова співробітниця Національного музею Революції Гідності Анастасія Гайдукевич-Качура,
🔸завідувачка науково-експозиційного відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні Ірина Коцабʼюк,
🔸співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті Іван Стичинський,
🔸заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
☝️Обговорення в колі фахівців було першим кроком до представлення напрацьованих рекомендацій ширшій аудиторії.

До нього долучилися представники органів державної влади, музеїв, громадських організацій і проєктів у сфері памʼяті. Зокрема:
🔹 історик і громадський діяч Віталій Нахманович,
🔹співзасновниця та кураторка платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» Past / Future / Art, культурна менеджерка Катерина Семенюк,
🔹представниця платформи памʼяті Меморіал героїв Валерія Лауда,
🔹керівництво департаменту культури Київська міська державна адміністрація - КМДА Анна Куценко, Євгеній Самойленко,
🔹співзасновниця громадської організації «Музей сучасного мистецтва» Юлія Гнат,
🔹представники Центр досліджень воєнної історії ЗСУ Володимир Сімперович, Андрій Качура,
🔹співробітник Національний військово-історичний музей України Євгеній Шупік,
🔹завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної памʼяті Тетяна Ковтунович.

🤝Дякуємо всім, хто долучився, та організаціям-партнерам у підготовці рекомендацій.

❗️За результатами обговорення рекомендації будуть доопрацьовані, після чого перша редакція буде оприлюднена на сайті інституцій-розробників, а суспільство – запрошене до ширшої дискусії і про цей документ, і про меморіалізацію війни в цілому.

📸Фото надане Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

🔥 Медіацентр Україна разом із Українським інститутом національної пам'яті запускають спільний просвітницький проєкт, який розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

🔍Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

❗️У першому ролику розказуємо про те, скільки насправді триває війна між Україною та Росією. Розвінчуємо міф про начебто «гармонійне співіснування українського та російського народів протягом років» та пояснюємо, чому російсько-українська війна почалась не у 2022, і навіть не у 2014 році.

Продовжуємо ділитись просвітницькими роликами створеними Медіацентром Україна спільно з Українським інститутом національної пам'яті.

Сьогоднішній ролик – перший із серії про квазі-ідеологію нинішнього Кремля «рашизм». У ньому ви дізнаєтесь, як з'явився неологізм «рашизм», які його характерні риси та чому «рашизм» несе загрозу не тільки Україні, але і всьому світу.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

У річницю початку Другої світової війни розвінчуємо міфи російської пропаганди про цю масштабну катастрофу. У сьогоднішньому ролику ви дізнаєтесь, чому росія привласнює статусу «головного переможця» Другої світової війни та як риторика перемоги стала частиною системи легітимації путінського режиму.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик спростовує міф про «братні народи». Ви дізнаєтесь, коли була створена концепція «братніх народів» та чому формування українського та російського народів проходило за різних історичних умов.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

⚔️🇺🇦Слобожанська наступальна операція Сил оборони України, яка розпочалася 6 вересня 2022 року, після виграної битви за Київ та деокупації Київщини, Чернігівщини, Сумщини стала ще одним успіхом українського війська у визволенні українських територій. За перший тиждень від російських загарбників було звільнено 3800 кв. км території і понад 300 населених пунктів.

😔Місяці болю і жаху змінилися сльозами вдячності місцевих жителів, які дочекалися своїх. А натерпілися вони чимало – після звільнення на окупованих територіях було знайдено катівні, місця масових поховань, багато сіл були зруйновані вщент.

💪Визволення окупованих територій Слобожанщини стало серйозним ударом по іміджу «другої армії світу», їхньою «Курською дугою». Саме тому росіяни зараз роблять усе, щоб взяти реванш і прорвати українську лінію оборони та повернути собі хоча б Куп’янськ.

🫡Але Україна вистоїть. Формула перемоги: «Або ти – у війську, або ти – для війська». Як це зробили тисячі українців, серед яких – і співробітники Українського інституту національної пам’яті, які зі зброєю в руках захищають нашу свободу.

Про це розповідає новий ролик, який УІНП презентує до річниці Слобожанського контрнаступу.

📹У ролику використані відео з відкритих джерел, а також кадри журналістів Радіо Свобода, Інформагентство АрміяInform, Суспільне Новини, Володимира Карапчука.

Режисер ролика – Діана Горда.

​​💔Сьогодні вночі, 6 вересня, помер відомий український історик та релігієзнавець, а також в’язень сумління в так званій «ДНР» Ігор Анатолійович Козловський. Йому було 69 років.

Ігор Козловський народився у місті Макіївка на Донеччині. У 1980 році закінчив історичний факультет Донецького державного університету. З 1980 до 2001 року працював у відділі зі справ релігій спершу Донецького обласного виконавчого комітету, а згодом — Донецької обласної державної адміністрації.

З 2001 року Козловський став доцентом кафедри релігієзнавства Донецького державного інституту штучного інтелекту, а з 2011 до 2015 року працював на кафедрі філософії Донецького технічного університету.

Козловський був відомим у світі фахівцем із релігієзнавства та духовних систем. Він зустрічався з Папою Римським Павлом ІІ, написав понад 50 наукових книг. Сфера його наукових зацікавлень була різноманітною: від державно-церковних відносин до східних релігійних практик.
Після окупації Донецька проросійськими бойовиками «ДНР», Козловський зайняв принципово проукраїнську позицію, однак не міг виїхати з міста через сімейні обставини. У січні 2016 року бойовики взяли в полон Козловського. У застінках «ДНР» він пробув майже два роки, поки його не обміняли у грудні 2017 року.

«Я зрозумів, що я екзистенційно вільний у підвалі, на самому дні свого життя, коли повернувся скривавлений після тортур і катувань. У той момент я ясно усвідомив, що не боюсь померти, тобто мені нема чого втрачати. Зник страх смерті і я чітко знав, що це правда, що я не обманюю себе. Зі мою залишилися лише моя гідність, відповідальність та любов до рідних, близьких, друзів, до моєї України», — розповідав про досвід полону Козловський на відкритій лекцій Львівського медіафоруму.

Повернувшись з полону, Ігор Козловський працював в Інституті філософії імені Григорія Сковороди НАН України та вів активне публічне життя, розповідаючи про досвід полону та загрозу тоталітарного режиму, який несе Росія.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким! Це ще одна велика втрата для українського суспільства. Шана і памʼять панові Ігореві, який зробив неоціненний внесок у дослідження української ідентичності та попередження загрози тоталітаризму!

📸 Данило Павлов.

Продовжуємо розповідати про квазі-ідеологію Кремля та яку небезпеку вона несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє про одну з її ознак – культ скреп. Ви дізнаєтесь, хто вперше вжив це поняття і коли «скрєпи» стали основою державного наративу росії.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

🔥Продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик спростовує міф про те, що Крим – це нібито споконвічна земля Росії. Ви дізнаєтесь, що впродовж століть у Криму жили представники багатьох національностей та релігії, а у найбільшого корінного народу півострова була власна держава – Кримське ханство.

🤝Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

❗️Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо розвінчувати міфи російської пропаганди.

Сьогоднішній ролик спростовує міфи про спадщину Русі. Ви дізнаєтесь, які землі називалися Руссю та коли московити переназвались на росіян.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

🔥 Український інститут національної памʼяті спільно з Медіацентром Україна запускають подкаст про історичну памʼять.

Гість першого випуску – голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

З ним ми поговорили про:
▪️ больові точки історичної памʼяті українців,
▪️ подолання колоніальної спадщини та повʼязані з цим виклики,
▪️ памʼять про сучасну війну та Національне військове меморіальне кладовище.

Слухайте перший випуск на YouTube.

Також знаходьте нас на Apple Podcasts, Google Podcasts за RSS-фідом: https://feeds.simplecast.com/Lg9koBeO
#подкастнапамять

Продовжуємо розповідати про квазі-ідеологію Кремля та яку небезпеку вона несе світу.

Сьогоднішній ролик розкриє про одну з її ознак – імперський реваншизм. Ви дізнаєтесь, що лягло в основу російського імперського реваншизму, навіщо путінський режим відновив всевладдя репресивно-силового блоку та чому росіяни не готові визнавати незалежність України.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Уранці 17 вересня 1939 року Червона армія, перетнувши польський кордон, вступила у Другу світову війну як союзник Нацистської Німеччини. Підставою до цього став пакт Ріббентропа-Молотова, в рамках якого був підписаний таємний протокол про поділ Східної Європи, і в першу чергу – Польської держави та Балтійських країн.

Щоб приховати агресивні наміри, радянський союз оголосив про «Великі навчальні збори», таємно концентруючи війська біля кордонів (у лютому 2022 року цю тактику застосувала сучасна росія, розпочавши на території білорусі військові навчання перед повномасштабним нападом на Україну). Захоплення Польщі відбувалося в чіткій координації з німецьким штабом. Німці поступилися радянським військам зайнятими Стриєм і Дрогобичем, натомість червона армія відійшла з Підляшшя. 22 вересня в захопленому Бресті відбувся спільний радянсько-німецький парад.

Довгий час радянська пропаганда культивувала міф про «Золотий вересень», розповідаючи про сталінське історичне возз’єднання українських земель (замовчуючи при цьому Акт Злуки 1919 року і що саме більшовики зруйнували цю історичну єдність) та звільнення від польського гніту. Насправді польський гніт було замінено радянським з усіма супутніми атрибутами: масовими репресіями та депортаціями мирного населення, розстрілом польських офіцерів в Катині в 1940 році та українських у тюрмах у червні 1941-го.

Детальніше про перебіг подій 17 вересня 1939 року розповідає наша традиційна рубрика «Історичний календар»


Міфи радянської пропаганди стосовно «золотого вересня» розвінчує ролик із циклу «Війна і міф».

https://youtu.be/eCL7CVRZ5pM?si=R5m6ZO4Cl4aOLlvd

🔥Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик про те, хто такі ОУН та УПА. Ви дізнаєтесь, проти яких тоталітарних режимів боролася Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, чому лідер українських націоналістів Степан Бандера опинився у нацистському концтаборі, а його прибічники перейшли у глибоке підпілля.

🤝Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також розповідає про квазі-ідеологію нинішнього Кремля.

❗️Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​Як трансформувати памʼять про війну та біль втрат у такі меморіальні практики і традиції, які б цю памʼять зберігали і водночас були людяними та живими?

Це складне запитання, відповідь на яке тривалий час шукає не лише держава, а й професійні спільноти істориків, музейників, дослідників памʼяті, громадські ініціативи та й загалом суспільство.

Деякі традиції памʼятання, які прижилися та відгукнулися, спершу зʼявлялися в суспільстві, а потім їх підхоплювали і закріплювали державні інституції. Як приклад – акція «Свічка у вікні», коли ввечері у четверту суботу листопада запалюємо у вікнах осель свічки у памʼять про жертв Голодомору-геноциду. Вперше її запропонував американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс у колонці в газеті «День» від 18 лютого 2003 року. Тепер – це усталена традиція, підтримана державою.

Інший приклад – державні прапори, які встановлюють на могилах військовослужбовців. Незалежно від того, чи загиблий похований на спеціально створеному секторі для військових поховань, чи на цвинтарі в рідному селі – синьо-жовті прапори позначають могили тих, хто віддав життя за нашу державу. Це горизонтальна ініціатива, але вона охопила всю країну, і стала виявом шани, поки масштабні меморіальні проєкти, як от Національне військове меморіальне кладовище, у процесі втілення.

❗️Більше про різні вияви памʼяті, про співучасть, про взаємодію держави і суспільства – слухайте у першому випуску подкасту «Напамʼять» з Антоном Дробовичем: https://linktr.ee/podcast_na_pamyat

🤝Подкаст є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті та Медіацентру Україна.

Продовжуємо розповідати про рашизм та те, яку небезпеку він несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє ще одну ознаку «рашизму» – ксенофобію. Ви дізнаєтесь, коли з'явилася російська ідея про власну «вищість» та чому зверхнє ставлення до інших народів стало важливою складовою політики російської влади.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.