​​Українці вважають Голодомор найбільшою трагедією в історії України.

Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного на замовлення Українського інституту національної памʼяті.

У відповідь на відкрите запитання, що, на думку людей, є найтрагічнішими подіями в історії України, найбільше опитаних – 37,7% сказали про Голодомор.

Також ми запитали в українців, чи беруть вони участь у вшануванні памʼяті жертв Голодомору 1932–1933 років.

40,9 відсотка опитаних відповіли, що завжди беруть участь у щорічному вшануванні убитих штучним голодом у 1932–1933 роках. Ще 30,8% долучаються іноді. Разом це понад 70% дорослого населення країни.

Найчастіше люди запалюють свічку у вікні ввечері четвертої суботи листопада. Про участь в акції «Свічка у вікні» сказали 59,7% опитаних. Вперше цю традицію памʼятання запропонував американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс у колонці в газеті «День» від 18 лютого 2003 року. Тепер – це усталена в суспільстві практика.

19,5% опитаних відповіли, що беруть участь у громадських заходах на вшанування жертв геноциду.
16,8% – відвідують місця памʼяті.
7,1% – відвідують тематичні виставки, освітні програми.
4,1% – самі були організаторами подій чи проєктів, присвячених памʼяті про Голодомор.
3,9% – писали тематичні матеріали, спогади для медіа або соцмереж.
1,9% – допомагали встановлювати памʼятник або меморіальну дошку у своєму населеному пункті.

Водночас 24,9% опитаних відповіли, що не брали участі у вшануванні в жодній формі.

Діліться в коментарях, яка форма памʼяті та вшанування жертв геноциду 1932–1933 для вас найближча й найбільш дієва?

Соціологічне дослідження реалізували ТОВ «Оперативна соціологія» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи». Опитування проводилося у липні-серпні 2023 року серед дорослого населення (від 18 років) у всіх регіонах України, крім тимчасового окупованих територій.

Детальніша інформація на сайті УІНП.

​​🖤 Нагадуємо, що вже завтра – День пам'яті жертв Голодомору.

Символом 90-х роковин Голодомору стала окопна свічка. Як символ боротьби та нескореності українського народу.

Цього року Український інститут національної пам'яті ініціює акцію «Пам'ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». Ми закликаємо підтримати акцію волонтерські організації та громадськість і вшанувати пам'ять жертв Голодомору своїми діями – підтримавши захисників.

‼️ Зокрема, завтра до Меморіалу жертвам Голодомору в Києві з 14:00 до 18:00 буде організований збір для ЗСУ на території Музею Голодомору. Акція «Пам'ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну» немає кордонів та термінів. Ви можете підтримати військових донатом чи необхідним для фронту з будь-якої точки планети і після пам'ятної дати.

📌Для тих хто планує відвідати Меморіал у суботу зможе долучитись до акції й передати необхідне для військових через волонтерів «Печерські котики» може принести до Меморіалу:
🔸бляшанки для окопних свічок (чисті, не більше кукурудза-горошок),
🔸залишки свічок, парафін,
🔸термобілизну,
🔸теплі шкарпетки фабричні розміри 40+,
🔸грілки хімічні для рук/ніг,
🔸нова пряжа для шкарпеток (вовна, напіввовна не яскравих кольорів),
🔸чай/кава, сухе печиво,
🔸дитячі малюнки.

🕯 Нагадуємо, що загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам'яті» відбудеться завтра о 16:00.

​​🕯 Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2023-му пам’ятна дата припадає на сьогодні, 25 листопада.

😔 Вже вдруге ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через 90 років після Голодомору проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та нашої нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і дієвою, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства – повинні бути покарані 👆

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку, передай тепло захиснику» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими та передати необхідне для воїнів на фронті. Нехай наша пам'ять стане дієвою, щоб геноцид ніколи не повторювався.

#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocidтeinukraine

📍 Звітуємо про наш теплий збір, який ми провели у межах акції «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну» у Києві біля Меморіалу.

Завдяки вашій підтримці волонтери «Печерські котики» 25 листопада зібрали:

➖ 4 мішки бляшанок для окопних свічок
➖ 3 ящики смаколиків — чаю, кави, печива, а також
шкарпеток і пряжі
➖💪 11 775 грн донатів на виробництво окопних свічок та маскування!

Дякую усім, хто долучився до акції!

Фото: Олександр Савранський

⚡️ Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті оприлюднила перші фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.

Зокрема є експертні висновки щодо назв окремих об’єктів: Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».

Ознайомитись із ними можна за посиланням 🔗 is.gd/PfAS8m
Задати свої питання стосовно експертних висновків буде змога вже завтра на пресконференції.

📆 Дата: 30 листопада о 12:00
📍 Локація: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16) наживо та онлайн на платформах Укрінформу.

✅ Учасники:
🔷 Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, голова Експертної комісії;
🔷 Святослав Вербич, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії, член Експертної комісії;
🔷 Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Експертної комісії;
🔷 Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
🔷 Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті, секретар Експертної комісії.

❗️Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.