#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
Ніхто достеменно не знає, коли було написано Державний гімн України, однак відомо, що його вперше виконали 160 років тому – 10 березня 1865 року. А сьогодні, 3 березня, ми відзначаємо 210 річницю видатного композитора та автора музики нашого гімну – Михайла Вербицького.
Михайло Вербицький народився в Явірнику-Руському, неподалік Перемишля (нині Польща).
Рід Вербицького був знаним у світі греко-католицького кліру, тому Михайло продовжив сімейну традицію та здобував богословську освіту в Львівській духовній семінарії, однак звідти його виключили «за куріння бакуна (тютюну) та недисциплінованість». Попри це, Вербицький все своє життя працював та творив в лоні Української греко-католицької церкви.
Музика завжди була його захопленням. В шкільні роки він відвідував музичні заняття при перемишлянській катедрі греко-католицької церкви.
«Школа у Перемишлі стала консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері, виявилося, що існує в Європі крім трьох відмінних за характером категорій музики: німецької, французької, італійської, також четверта – українська», – згадував Вербицький.
Його музична творчість охоплювала різні жанри: від оперет та симфоній-увертюр до хорової церковної музики. Окрім того, Вербицький став піонером гітарної музики в Україні. Вважається, що популярність гітари на Галичині запровадив саме він. Його рукописна збірка «Guitarre № 16» – стала одним з перших посібників для гри на гітарі українською.
Перше виконання пісні відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі на концерті під диригуванням Анатоля Вахнянина. Тоді пісня стала присвятою Тарасові Шевченку. Після цього «Ще не вмерла Україна» стала популярною у патріотично налаштованої української молоді та інтелігенції на Галичині. Згодом пісня поширилась і Наддніпрянською Україною. У 1910 році оперний співак Модест Менцинський вперше записав «Ще не вмерла Україна» на платівку. У роки Української Революції пісня використовувалась, як державний гімн УНР, а в 1939 стала Державним гімном Карпатської України.
Михайло Вербицький проживив досить складне життя – він двічі овдовів. Сам композитор помер від онкології язика у 1870 році. Однак створена ним музика лишається знаковою для всіх наступних поколінь українців до сьогодні.
Ніхто достеменно не знає, коли було написано Державний гімн України, однак відомо, що його вперше виконали 160 років тому – 10 березня 1865 року. А сьогодні, 3 березня, ми відзначаємо 210 річницю видатного композитора та автора музики нашого гімну – Михайла Вербицького.
Михайло Вербицький народився в Явірнику-Руському, неподалік Перемишля (нині Польща).
Рід Вербицького був знаним у світі греко-католицького кліру, тому Михайло продовжив сімейну традицію та здобував богословську освіту в Львівській духовній семінарії, однак звідти його виключили «за куріння бакуна (тютюну) та недисциплінованість». Попри це, Вербицький все своє життя працював та творив в лоні Української греко-католицької церкви.
Музика завжди була його захопленням. В шкільні роки він відвідував музичні заняття при перемишлянській катедрі греко-католицької церкви.
«Школа у Перемишлі стала консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері, виявилося, що існує в Європі крім трьох відмінних за характером категорій музики: німецької, французької, італійської, також четверта – українська», – згадував Вербицький.
Його музична творчість охоплювала різні жанри: від оперет та симфоній-увертюр до хорової церковної музики. Окрім того, Вербицький став піонером гітарної музики в Україні. Вважається, що популярність гітари на Галичині запровадив саме він. Його рукописна збірка «Guitarre № 16» – стала одним з перших посібників для гри на гітарі українською.
Перше виконання пісні відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі на концерті під диригуванням Анатоля Вахнянина. Тоді пісня стала присвятою Тарасові Шевченку. Після цього «Ще не вмерла Україна» стала популярною у патріотично налаштованої української молоді та інтелігенції на Галичині. Згодом пісня поширилась і Наддніпрянською Україною. У 1910 році оперний співак Модест Менцинський вперше записав «Ще не вмерла Україна» на платівку. У роки Української Революції пісня використовувалась, як державний гімн УНР, а в 1939 стала Державним гімном Карпатської України.
Михайло Вербицький проживив досить складне життя – він двічі овдовів. Сам композитор помер від онкології язика у 1870 році. Однак створена ним музика лишається знаковою для всіх наступних поколінь українців до сьогодні.
❤22
75 років тому в будинку в селі Білогорща (нині це – частина Львова) прийняв свій останній бій головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич.
«Не можу нічого зробити, бо ідею я люблю більше за тебе і сина», – повідомила під час арешту слідчому слова Шухевича його дружина Наталя Березинська.
НКВД-МГБ полювало за ним рекордні сім років. Але він був майстром конспірації – навіть двічі під носом органів приїздив до Одеси на лікування. Служба безпеки ОУН теж завжди була на висоті. Власне і тоді, в березні 1950 року, запідозривши арешт зв`язкової Дарки Гусяк, Шухевич готувався перебратися на конспіративну квартиру до Львова. Не вистачило буквально кількох годин.
Про останні дні життя головнокомандувача УПА розповідає наша карусель.
«Не можу нічого зробити, бо ідею я люблю більше за тебе і сина», – повідомила під час арешту слідчому слова Шухевича його дружина Наталя Березинська.
НКВД-МГБ полювало за ним рекордні сім років. Але він був майстром конспірації – навіть двічі під носом органів приїздив до Одеси на лікування. Служба безпеки ОУН теж завжди була на висоті. Власне і тоді, в березні 1950 року, запідозривши арешт зв`язкової Дарки Гусяк, Шухевич готувався перебратися на конспіративну квартиру до Львова. Не вистачило буквально кількох годин.
Про останні дні життя головнокомандувача УПА розповідає наша карусель.
💔21❤3
Сьогодні вшановуємо 85-ті роковини масових розстрілів у Катині. Катинський розстріл – це символічна назва масових страт польських військових, які потрапили в полон в СРСР під час радянської окупації Польщі у 1939 році.
З квітня до травня співробітники НКВД здійснили масові розстріли польських військових у Катинському лісі на Смоленщині, в тюрмах Калініна (тепер – Твер), Києва та Харкова. Більше про цей масштабний злочин у матеріалі УІНП.
З квітня до травня співробітники НКВД здійснили масові розстріли польських військових у Катинському лісі на Смоленщині, в тюрмах Калініна (тепер – Твер), Києва та Харкова. Більше про цей масштабний злочин у матеріалі УІНП.
💔31