95 років тому в оперному театрі Харкова не співали. Там судили Україну.
19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів радянської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри УНР.
Детальніше про цей процес читайте у каруселі 👆
19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів радянської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри УНР.
Детальніше про цей процес читайте у каруселі 👆
😢20
Христос Воскрес!
У ці великодні дні ми згадуємо силу життя, віри й пам’яті.
Навіть у темні часи світло воскресіння проростає в наших серцях — як пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, і як надія на наше відродження.
Нехай Великдень принесе спокій душі, тепло в родину і віру, що все буде Україна.
У ці великодні дні ми згадуємо силу життя, віри й пам’яті.
Навіть у темні часи світло воскресіння проростає в наших серцях — як пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, і як надія на наше відродження.
Нехай Великдень принесе спокій душі, тепло в родину і віру, що все буде Україна.
❤31
Кримський похід 1918 року став однією з ключових воєнно-політичних ініціатив Української Народної Республіки в період після укладення Брест-Литовського миру. Успішні дії Кримської групи під командуванням полковника Петра Болбочана засвідчили прагнення українського керівництва встановити контроль над стратегічно важливим півостровом та Чорноморським флотом. Попри обмежений результат, операція увійшла в історію як важливий етап боротьби за українську державність.
Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо, як полковник Петро Болбочан очолив одну з найуспішніших операцій армії УНР.
Гортайте далі, аби дізнатися більше.
Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо, як полковник Петро Болбочан очолив одну з найуспішніших операцій армії УНР.
Гортайте далі, аби дізнатися більше.
❤20👍3
Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.
Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?
Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року.
Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.
Про що говоримо у подкасті, який можна послухати за посиланням:
▫ що таке мова памʼяті, яка вона в Україні?
▫поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми?
▫низові ініціативи у памʼять про загиблих;
▫роль громад і держави;
▫проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива?
▫меморіалізацію різних досвідів війни;
▫передумови якісного меморіального проєкту.
Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:
▫відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about
▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/
▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/
▫проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/.../this-world-is...
▫Десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/.../9-pryncypiv-memorializaciyi...
Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?
Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року.
Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.
Про що говоримо у подкасті, який можна послухати за посиланням:
▫ що таке мова памʼяті, яка вона в Україні?
▫поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми?
▫низові ініціативи у памʼять про загиблих;
▫роль громад і держави;
▫проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива?
▫меморіалізацію різних досвідів війни;
▫передумови якісного меморіального проєкту.
Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:
▫відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about
▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/
▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/
▫проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/.../this-world-is...
▫Десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/.../9-pryncypiv-memorializaciyi...
❤14👍4😁1