💪 Новий Голова УІНП Олександр Алфьоров представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті:
1️⃣УІНП - сильна відкрита інституція
2️⃣УІНП - центр творення і ефективної співпраці
3️⃣Сильна інклюзивна національна пам’ять
4️⃣Активна комунікація і протидія ворожим наративам
5️⃣Широка контекстуальна рамка історії
❗️А більше про бачення нового Голови читайте на сайті УІНП за посиланням.
1️⃣УІНП - сильна відкрита інституція
2️⃣УІНП - центр творення і ефективної співпраці
3️⃣Сильна інклюзивна національна пам’ять
4️⃣Активна комунікація і протидія ворожим наративам
5️⃣Широка контекстуальна рамка історії
❗️А більше про бачення нового Голови читайте на сайті УІНП за посиланням.
🔥14❤8👍2👎1
На початку липня 2014 року поновилася активна фаза Антитерористичної операції, почався наступ українських сил на Слов’янськ і Краматорськ. 3 липня сили АТО розпочали зачистку Миколаївки біля Слов’янська, яку звільнили наступного дня, взявши в полон понад півсотні бойовиків.
Протягом кількох днів українські сили захопили тренувальний табір бойовиків під Слов’янськом, взяли під контроль автотрасу «Харків – Довжанський».
5 липня розвідники 2-го батальйону Національної гвардії встановили синьо-жовтий прапор над Слов’янською міськрадою. Того ж дня передові сили нацгвардійців увійшли до Краматорська. Між 5 та 7 липня під український контроль повернулися Бахмут, Дружківка, Костянтинівка та інші міста Донеччини. Протягом кількох тижнів від терористів звільнили населені пункти Артемівського, Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області.
Одинадцять років тому почалося звільнення міст півночі Донеччини, боротьба за які триває досі. Ті перші перемоги надихають сьогодні і дають зрозуміти, чому ми маємо вистояти і перемогти.
Протягом кількох днів українські сили захопили тренувальний табір бойовиків під Слов’янськом, взяли під контроль автотрасу «Харків – Довжанський».
5 липня розвідники 2-го батальйону Національної гвардії встановили синьо-жовтий прапор над Слов’янською міськрадою. Того ж дня передові сили нацгвардійців увійшли до Краматорська. Між 5 та 7 липня під український контроль повернулися Бахмут, Дружківка, Костянтинівка та інші міста Донеччини. Протягом кількох тижнів від терористів звільнили населені пункти Артемівського, Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області.
Одинадцять років тому почалося звільнення міст півночі Донеччини, боротьба за які триває досі. Ті перші перемоги надихають сьогодні і дають зрозуміти, чому ми маємо вистояти і перемогти.
🔥22❤7
Продовжуємо розповідати історії тих, чиї імена тепер вписані в міський простір.
Проєкт «Герої наших вулиць» – це жива памʼять про силу, відвагу та свободу. Додаємо нові історії і ми прагнемо розповісти про всіх. Про тих, чия боротьба стала частиною нашої. Щоб памʼятати щодня. Щоб бачити їхні імена – не просто як назви, а як історії. Щоб перемогти – у цій війні за себе, за правду, за майбутнє.
Сьогодні – про Дмитра Коряка. Воїна, азовця, патріота, що вболівав за оновлену Україну. Загинув, з честю обороняючи рідну землю.
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту.
💬 Читайте, зберігайте і поширюйте цю історію – імена наших Героїв мають жити не тільки на вулицях, а й у серцях.
Художник – Сергій Федоров ❤️
Дизайнери – Поліна Полівод, Олександр Івашко❤️
Проєкт «Герої наших вулиць» – це жива памʼять про силу, відвагу та свободу. Додаємо нові історії і ми прагнемо розповісти про всіх. Про тих, чия боротьба стала частиною нашої. Щоб памʼятати щодня. Щоб бачити їхні імена – не просто як назви, а як історії. Щоб перемогти – у цій війні за себе, за правду, за майбутнє.
Сьогодні – про Дмитра Коряка. Воїна, азовця, патріота, що вболівав за оновлену Україну. Загинув, з честю обороняючи рідну землю.
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту.
💬 Читайте, зберігайте і поширюйте цю історію – імена наших Героїв мають жити не тільки на вулицях, а й у серцях.
Художник – Сергій Федоров ❤️
Дизайнери – Поліна Полівод, Олександр Івашко❤️
❤16💔6
Повертаємо імена: ще один крок до відновлення історичної справедливості щодо жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
8 липня 2025 року на тридцять шостому засіданні Національної комісії з реабілітації було розглянуто 249 обґрунтованих пропозицій регіональних комісій з реабілітації.
Національна комісія визнала реабілітованими 230 осіб, репресованих комуністичним тоталітарним режимом 1917-1991 років.
З-поміж реабілітованих на цьому засіданні Національної комісії – 98-річний ветеран УПА Зенон Врублевський. Також низку борців за незалежність України у ХХ столітті було реабілітовано посмертно. З-поміж них – учасники ОУН, а також бійці повстанських, партизанських загонів, які діяли на території України в 1917-1930 роках і метою діяльності яких була боротьба за здобуття незалежності України.
Окрім того, Національна комісія визнала реабілітованими низку польських громадян – жертв Катинського злочину. Вони були засуджені та розстріляні за рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року.
Також було реабілітовано низку осіб, примусово виселених із села Скородне Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області УРСР (нині – територія Республіка Польща) до Кривоозерського району Одеської (нині – Миколаївської) області. Виселення відбувалось в рамках польсько-радянського обміну ділянками територій 1951 року, за наслідками якого все українське населення з цих територій було примусово виселено до Одеської області.
Переважна більшість реабілітованих – це особи, які були репресовані позасудовими репресивними органами (так звані «трійки», «особливі наради» тощо) у 1920-30 роках.
Також на цьому засіданні 11 осіб були визнані потерпілими від репресій. Це діти репресованих осіб, які втратили батьків через репресії, або були народжені під час перебування батьків в ув’язненні чи на засланні.
Повний список в огляді засідання за посиланням.
8 липня 2025 року на тридцять шостому засіданні Національної комісії з реабілітації було розглянуто 249 обґрунтованих пропозицій регіональних комісій з реабілітації.
Національна комісія визнала реабілітованими 230 осіб, репресованих комуністичним тоталітарним режимом 1917-1991 років.
З-поміж реабілітованих на цьому засіданні Національної комісії – 98-річний ветеран УПА Зенон Врублевський. Також низку борців за незалежність України у ХХ столітті було реабілітовано посмертно. З-поміж них – учасники ОУН, а також бійці повстанських, партизанських загонів, які діяли на території України в 1917-1930 роках і метою діяльності яких була боротьба за здобуття незалежності України.
Окрім того, Національна комісія визнала реабілітованими низку польських громадян – жертв Катинського злочину. Вони були засуджені та розстріляні за рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року.
Також було реабілітовано низку осіб, примусово виселених із села Скородне Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області УРСР (нині – територія Республіка Польща) до Кривоозерського району Одеської (нині – Миколаївської) області. Виселення відбувалось в рамках польсько-радянського обміну ділянками територій 1951 року, за наслідками якого все українське населення з цих територій було примусово виселено до Одеської області.
Переважна більшість реабілітованих – це особи, які були репресовані позасудовими репресивними органами (так звані «трійки», «особливі наради» тощо) у 1920-30 роках.
Також на цьому засіданні 11 осіб були визнані потерпілими від репресій. Це діти репресованих осіб, які втратили батьків через репресії, або були народжені під час перебування батьків в ув’язненні чи на засланні.
Повний список в огляді засідання за посиланням.
❤19👍1👎1
9 липня у Івано-Франківську відбувся другий раунд загальнонаціонального круглого столу з провідними українськими істориками, які спеціалізуються на вивченні історії українсько-польських відносин. Захід проходив під співголовуванням заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Цепенди. Також у засіданні круглого столу взяли участь представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Українського інституту національної пам’яті.
Цей захід став черговим кроком, спрямованим на поглиблення відповідального історичного діалогу з Польщею, та частиною зусиль щодо ширших дискусій з польськими партнерами. У цьому контексті сторони відзначили важливість відновлення діяльності українсько-польського Форуму істориків та Форуму партнерства як ефективних платформ.
Учасники круглого столу підтримали необхідність пошуку шляхів до взаємного розуміння та шанобливого ставлення до історичної пам’яті українського та польського народів на основі історичних фактів. З огляду на наявність в українській історичній науці ґрунтовних досліджень та напрацювань з історії взаємин українського та польського народів, учасники заходу домовились зосередитися на підготовці до друку фундаментального, підкріпленого архівними документами наукового видання, присвяченого цим питанням. Зокрема, на думку учасників дискусії, варто ґрунтовно вивчати спільно з польськими дослідниками злочини НКВС та інших репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр., здійснені проти польського народу.
Більше у матеріалі на сайті УІНП за посиланням.
Фото: Міністерство закордонних справ
Цей захід став черговим кроком, спрямованим на поглиблення відповідального історичного діалогу з Польщею, та частиною зусиль щодо ширших дискусій з польськими партнерами. У цьому контексті сторони відзначили важливість відновлення діяльності українсько-польського Форуму істориків та Форуму партнерства як ефективних платформ.
Учасники круглого столу підтримали необхідність пошуку шляхів до взаємного розуміння та шанобливого ставлення до історичної пам’яті українського та польського народів на основі історичних фактів. З огляду на наявність в українській історичній науці ґрунтовних досліджень та напрацювань з історії взаємин українського та польського народів, учасники заходу домовились зосередитися на підготовці до друку фундаментального, підкріпленого архівними документами наукового видання, присвяченого цим питанням. Зокрема, на думку учасників дискусії, варто ґрунтовно вивчати спільно з польськими дослідниками злочини НКВС та інших репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр., здійснені проти польського народу.
Більше у матеріалі на сайті УІНП за посиланням.
Фото: Міністерство закордонних справ
❤15👍3