НОВИЙ ЗАКОН = СПЕЦСТАТУС
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» дає УІНП спеціальний статус.
Інститут тепер має більше інструментів для впливу на державні рішення та формування політики національної пам’яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» дає УІНП спеціальний статус.
Інститут тепер має більше інструментів для впливу на державні рішення та формування політики національної пам’яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
👍21
🇺🇦 ГЕТЬМАН, ЯКИЙ БРАВ МОСКВУ ⚔️
1618 рік. На Сході Європи триває війна між Річчю Посполитою та Московським царством – тогочасний вияв «гри престолів», так притаманної для XVII століття.
Майбутній польський король Владислав IV прагнув зайняти московський престол та повернути втрачені в попередніх війнах землі. І ось до походу королевича приєднується Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.
Наступ розвивався успішно – запорожці захопили міста Лівни та Єлець, здобули низку перемог на Рязанщині та в Мещерських краях. Вже восени козацтво підійшло до села Тушино, де вони об’єднались з союзним польсько-литовським військом.
11 жовтня запорожці, на чолі з Сагайдачним, та військо королевича Владислава почали штурмувати Москву. Тим часом козаки досягли успіхів й на південь від Москви – їм вдалось заволодіти Калугою та Серпуховим. Московити були вражені таким перебігом подій і почали схилятись до переговорів.
Ілюстрації: поки ШІ.
1618 рік. На Сході Європи триває війна між Річчю Посполитою та Московським царством – тогочасний вияв «гри престолів», так притаманної для XVII століття.
Майбутній польський король Владислав IV прагнув зайняти московський престол та повернути втрачені в попередніх війнах землі. І ось до походу королевича приєднується Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.
Наступ розвивався успішно – запорожці захопили міста Лівни та Єлець, здобули низку перемог на Рязанщині та в Мещерських краях. Вже восени козацтво підійшло до села Тушино, де вони об’єднались з союзним польсько-литовським військом.
11 жовтня запорожці, на чолі з Сагайдачним, та військо королевича Владислава почали штурмувати Москву. Тим часом козаки досягли успіхів й на південь від Москви – їм вдалось заволодіти Калугою та Серпуховим. Московити були вражені таким перебігом подій і почали схилятись до переговорів.
Ілюстрації: поки ШІ.
❤28👍3😁2
🇺🇦 САГАЙДАЧНИЙ: 407 РОКІВ ПЕРЕМОЗІ
У ці дні, коли російський агресор знову завдає удару по нашій цивільній інфраструктурі та порушує всі правила ведення війни, як ніколи оживають постаті тих, хто вже боровся з цим злом і перемагав.
Сьогодні в Києві вшанували пам’ять Петра Конашевича-Сагайдачного – гетьмана, що як ніхто знав підступність московитської загрози та переміг її на полі бою. Саме цього дня, в 1618 році, козаки під його керівництвом і польсько-литовське військо Владислава IV почали штурм Москви.
Учасники вшанування згадали спадщину Сагайдачного та поклали квіти до його пам’ятника на Контрактовій площі й символічної могили гетьмана на території Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Дякуємо всім, хто приєднався до нас в цей день. Сподіваємося, це перетвориться на щорічну традицію, яка стане нагадуванням про те, що українська зброя завжди була здатна перемагати московських царів!
Докладніше про захід читайте на сайті.
У ці дні, коли російський агресор знову завдає удару по нашій цивільній інфраструктурі та порушує всі правила ведення війни, як ніколи оживають постаті тих, хто вже боровся з цим злом і перемагав.
Сьогодні в Києві вшанували пам’ять Петра Конашевича-Сагайдачного – гетьмана, що як ніхто знав підступність московитської загрози та переміг її на полі бою. Саме цього дня, в 1618 році, козаки під його керівництвом і польсько-литовське військо Владислава IV почали штурм Москви.
Учасники вшанування згадали спадщину Сагайдачного та поклали квіти до його пам’ятника на Контрактовій площі й символічної могили гетьмана на території Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Дякуємо всім, хто приєднався до нас в цей день. Сподіваємося, це перетвориться на щорічну традицію, яка стане нагадуванням про те, що українська зброя завжди була здатна перемагати московських царів!
Докладніше про захід читайте на сайті.
❤26👍5😁3
ТОП-5 ЦИТАТ СТЕПАНА ХМАРИ
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
❤24👍6💔1
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про заміну розмінної монети з копійки на шаг. Чому це правильний рух до позбавлення від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини, а також відродження власних державницьких традицій розповідаємо у каруселі.
❤33👍4👎3🔥1😁1