#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
❤22
НОВИЙ СТАТУС МІСЦЬ ПАМ'ЯТІ
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
👍21🔥3👎2
Екскурсія виставкою «Живі смолоскипи» до річниці самоспалення Василя Макуха
5 листопада о 13:00 запрошуємо на екскурсію виставкою «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», яку проведе історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака.
Подію приурочено до річниці самоспалення Василя Макуха – українського дисидента, колишнього політв’язня, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на Хрещатику на знак протесту проти радянської окупації України та придушення «Празької весни».
На виставці можна побачити історії людей із різних країн колишнього радянського блоку, які обрали самоспалення як останній, відчайдушний спосіб висловити протест проти комуністичної диктатури. Серед них – і постать Василя Макуха.
Місце: Контрактова площа, Київ
Час: 5 листопада, 13:00
Участь за попередньою реєстрацією за посиланням.
5 листопада о 13:00 запрошуємо на екскурсію виставкою «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», яку проведе історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака.
Подію приурочено до річниці самоспалення Василя Макуха – українського дисидента, колишнього політв’язня, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на Хрещатику на знак протесту проти радянської окупації України та придушення «Празької весни».
На виставці можна побачити історії людей із різних країн колишнього радянського блоку, які обрали самоспалення як останній, відчайдушний спосіб висловити протест проти комуністичної диктатури. Серед них – і постать Василя Макуха.
Місце: Контрактова площа, Київ
Час: 5 листопада, 13:00
Участь за попередньою реєстрацією за посиланням.
💔16❤1
3 ЛИСТОПАДА – РІЧНИЦЯ БУКОВИНСЬКОГО НАРОДНОГО ВІЧА
3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче – зібрання близько 10 тисяч українців, які ухвалили історичне рішення:
проголосили возз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Віче стало потужним виявом єдності українців у момент, коли розпадалася Австро-Угорська імперія, а довкола точилася боротьба за кордони і владу.
Український крайовий комітет на чолі з Омеляном Поповичем узяв на себе керівництво краєм, але вже 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Північну Буковину, порушивши волевиявлення народу.
Буковинське народне віче стало символом прагнення українців до соборності.
Разом із рішеннями в Галичині й на Закарпатті воно прокладало шлях до Акту Злуки 22 січня 1919 року.
Ця історична подія нагадує нам, що навіть у найскладніших умовах українці, розділені імперіями та окупантами, завжди відчували історичну єдність і прагнули разом творити спільне майбутнє.
3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче – зібрання близько 10 тисяч українців, які ухвалили історичне рішення:
проголосили возз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Віче стало потужним виявом єдності українців у момент, коли розпадалася Австро-Угорська імперія, а довкола точилася боротьба за кордони і владу.
Український крайовий комітет на чолі з Омеляном Поповичем узяв на себе керівництво краєм, але вже 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Північну Буковину, порушивши волевиявлення народу.
Буковинське народне віче стало символом прагнення українців до соборності.
Разом із рішеннями в Галичині й на Закарпатті воно прокладало шлях до Акту Злуки 22 січня 1919 року.
Ця історична подія нагадує нам, що навіть у найскладніших умовах українці, розділені імперіями та окупантами, завжди відчували історичну єдність і прагнули разом творити спільне майбутнє.
❤21👍4
Київський метрополітен – не просто транспорт. Це місце, яке щодня приймає майже мільйон українців. Тому це дуже важлива локація для поширення ідей і сенсів, а від лютого 2022 року ще й постійне укриття для багатьох тисяч людей.
Сучасне київське метро – це символ міста, що вистояло й очистилось від совєцької та імперської політики.
Український інститут національної пам’яті спільно з Київським метрополітеном до дня народження метро розповідає, як воно змінюється разом з Україною, яку станцію найбільше перейменовували за її історію і скільки людей за ніч київська підземка приймає під час обстрілів. Гортайте карусель, щоб дізнатись більше.
Сучасне київське метро – це символ міста, що вистояло й очистилось від совєцької та імперської політики.
Український інститут національної пам’яті спільно з Київським метрополітеном до дня народження метро розповідає, як воно змінюється разом з Україною, яку станцію найбільше перейменовували за її історію і скільки людей за ніч київська підземка приймає під час обстрілів. Гортайте карусель, щоб дізнатись більше.
❤19👍4