ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ КЛАДОВИЩІ

Полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, засновника УВО та ОУН Євгена Коновальця з військовими почестями перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

На церемонії перепоховання були присутні Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем'єр-міністр України Сергій Корецький, Керівник Офісу Президента Кирило Буданов, заступниці Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук та Олена Ковальська, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр енергетики України Денис Шмигаль, Голова Українського інституту Національної пам’яті Олександр Алфьоров, Міністр у справах ветеранів Віталій Кім, в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, представники Української стрілецької громади Канади, Українського національного обʼєднання Канади, представники Парламенту, Сил Оборони, зокрема генерали Андрій Білецький та Денис Прокопенко, громадських організацій та пластуни.
Нагадаємо, що ексгумація тіла Євгена Коновальця відбулася

11 серпня у Роттердамі (Нідерланди), 13 серпня його урочисто зустріли на українському кордоні у КПП “Ужгород” і звідти доправили до Києва.

14 серпня у Київському Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ Третій армійський корпус віддав військову шану полковнику. До собору домовину з Коновальцем доставили на оригінальному бронеавтомобілі Austin часів Української революції, який відреставрували військовослужбовці корпусу. До нього прикріпили артилерійський лафет (що в українській та європейській традиціях є проявом найвищої пошани до військового) та приєднали тридюймову гармату – оригінальний зразок 1917 року, яка перебувала на озброєнні армії УНР, а саме в дивізії Січових Стрільців під командуванням полковника Коновальця.

16 серпня 2026 року за участі Голови Українського інституту національної пам'яті відбулася Архієрейська заупокійна Божественна літургія та панахида.

Першого голову Організації українських націоналістів Євгена Коновальця тимчасово перепоховали на території Національного військового меморіального кладовища, а згодом він знайде спочинок в Українському національному пантеоні.

«У 1938 році побратими та посестри Коновальця, які зібралися на похороні, поклялися, що тіло полковника буде відправлено на незалежну Україну. Сьогодні минуло 88 років з того часу, і ми виконали обітницю, яку дали побратими полковника. Віднині Євген Коновалець спочиватиме в українській землі. Ми залишаємося його спадкоємцями, продовжуючи боротьбу проти російського окупанта. І наша задача – повернути собі свій спадок, перекинувши місток від подій Української Революції, визвольних змагань до сьогодення», – зазначає Голова УІНП Олександр Алфьоров.

Процес повернення праху Євгена Коновальця реалізовано за ініціативи Президента України спільними зусиллями Офісу Президента України, Верховної Ради України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів України та Державної прикордонної служби.
«Коновалець говорив про вибір, який постає перед нацією в переломні моменти історії. І сьогодні цей вибір стоїть перед нами так само, як і перед українцями його покоління. Ми можемо дозволити іншим писати нашу історію за нас, або самі стати її творцями. Повернення його праху на рідну землю додає нам сили та наснаги в сьогоднійшній боротьбі у Війні за Незалежність України», – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту Національної пам’яті Юлія Гнатюк.

Памʼятник з могили Євгена Коновальця у Роттердамі перевезено в Україну в село Зашків, де він народився. Місце його поховання на цвинтарі Кросвайк буде меморіалізовано.

Україна повертає не лише тіла своїх героїв. Україна повертає пам'ять, гідність і власну історію.
Український інститут національної пам'яті продовжує послідовну спільну роботу з повернення на Батьківщину останків видатних українських державних, військових і політичних діячів.

«У ПОШУКАХ ГЕРОЇВ»: УІНП РОЗПОВІВ, ЯК ШУКАЮТЬ МОГИЛИ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ

21 серпня Український інститут національної пам’яті прозвітував про один із наймасштабніших проєктів цього року – експедицію місцями поховань видатних українців за кордоном – «У пошуках героїв».

Експедиція тривала понад 20 днів та охопила сім країн Європи: Словаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Люксембург, Німеччину та Польщу. Учасники дослідили понад 100 тисяч поховань на 105 європейських цвинтарях.

Експедицію організував Український інститут національної пам’яті спільно з благодійним фондом «Героїка», громадською організацією «Історична правда», благодійним фондом Сергія Жадана, національним скаутським рухом «Пласт» та 2-м корпусом Національної гвардії України «Хартія».
Експедиція відбулася за підтримки Офісу Президента України. Це безпрецедентне дослідження місць поховань видатних українців за кордоном, яке є частиною процесу роботи зі створення Українського національного пантеону.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував учасникам експедиції за великий обсяг проробленої кропіткої роботи з організації пошукових процесів, зокрема роботи з архівами, мартирологами, складання експедиційних маршрутів, а також впорядкування місць пам’яті та поховань під час експедиції.

«Ця ідея була реалізована безпосередньо завдяки очільнику Офісу Президента України Кирилу Олексійовичу Буданову, який зробив усе можливе, щоб ми могли подолати маршрут у 8700 кілометрів та дослідити понад 100 цвинтарів. Вперше на державному рівні було організовано таку експедицію», – наголосив Олександр Алфьоров.

Учасник експедиції та голова Крайової ради «Пласту» Юрій Юзич провів коротку лекцію про долі українців за кордоном, окресливши, чому саме через ці сім країн пролягали маршрути експедиції. А також розкрив особливості архівних пошуків та створення списків потенційних місць поховань, які стали об’єктами пошуку дослідників.

Співзасновник «Історичної правди» та офіцер 2-го корпусу НГУ «Хартія», учасник експедиції Вахтанг Кіпіані наголосив на важливості створення державного реєстру усіх людей, які воювали за Україну. Він також додав, що під час експедиції було знайдено кілька поховань українських діячів, які за своїм статусом та військовим званням могли бути поховані в Українському національному пантеоні.

Учасник експедиції та голова правління благодійного фонду «Героїка” Олег Слабоспицький додав, що наразі існують ще сотні тисяч недосліджених могил та місць пам’яті, які потребують не просто дослідження, а укладення маршрутів, які зокрема можна використовувати в туристичних цілях.

Співробітник УІНП та учасник експедиції Іван Стичинський відзначив, що окрім окресленої колегами «кабінетної» роботи з архівами та складанням маршрутів, важливою стала саме «польова» робота, що дала змогу виявити невідомі раніше місця поховання та пам’яті.

Голова УІНП Олександр Алфьоров наголосив, що дана експедиційна практика продовжиться, адже це стратегічна робота, яка впливатиме на наступні етапи розвитку політики національної пам’яті.

Докладніше читайте на сайті УІНПу.