22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. ☝️Але це не означає, що для українців війна розпочалася 22 червня 1941-го.
Основні факти про цю дату, що вона насправді означає, чим була і як завершилася для України німецько-радянська війна – у підбірці, яку підготували УІНП спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки @spravdi⤴️
Основні факти про цю дату, що вона насправді означає, чим була і як завершилася для України німецько-радянська війна – у підбірці, яку підготували УІНП спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки @spravdi⤴️
❤15🔥3👍1
Ділимося аргументами Антона Дробовича, чому варто перейменувати Національну музакадемію в Києві:
🎼 Петро Чайковський, ім'я якого носить академія зараз, чітко ідентифікував себе як російський композитор.
🎼Він у Києві не народився, не вчився і навіть не викладав у закладах, від яких бере свій початок наша музакадемія.
🎼Посвяту Чайковському в назві чинна музакадемія отримала в далекому 1940 році. В епоху міцного сталінізму. Тоді думки колективу і громадян, чиє ім'я вона має носити, не питали.
🎼Знехтувані фундатори, меценати, цілі покоління професорів та видатних випускників цього навчального закладу.
🎼Своїх геніальних композиторів варто любити, вивчати, популяризувати і шанувати більше, ніж іноземних, бо, окрім нас, у них не лишилось інших нащадків та спадкоємців.
🎹А Чайковського можна слухати, вивчати як іноземного композитора поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими.
Текст повністю: https://bit.ly/3neCQXy
🎼 Петро Чайковський, ім'я якого носить академія зараз, чітко ідентифікував себе як російський композитор.
🎼Він у Києві не народився, не вчився і навіть не викладав у закладах, від яких бере свій початок наша музакадемія.
🎼Посвяту Чайковському в назві чинна музакадемія отримала в далекому 1940 році. В епоху міцного сталінізму. Тоді думки колективу і громадян, чиє ім'я вона має носити, не питали.
🎼Знехтувані фундатори, меценати, цілі покоління професорів та видатних випускників цього навчального закладу.
🎼Своїх геніальних композиторів варто любити, вивчати, популяризувати і шанувати більше, ніж іноземних, бо, окрім нас, у них не лишилось інших нащадків та спадкоємців.
🎹А Чайковського можна слухати, вивчати як іноземного композитора поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими.
Текст повністю: https://bit.ly/3neCQXy
👍29
Директора школи на Київщині Федора Степаненка розстріляв у 1938-му радянський тоталітарний режим. Через 84 роки його спадкоємець – сучасний російський режим позбавив життя директорку школи на Херсонщині Наталію Косову...
Ділимось їхніми історіями з виставки Архіву національної пам'яті «Комунізм = рашизм», яка триває на Михайлівській площі у Києві.
▴ 30-річний Федір Степаненко очолював школу у селі Плоханівка на Київщині. Він дуже багато часу віддавав своїй роботі, любив свою дружину та маленьку донечку Зіну. Учні обожнювали Федора Степаненка. Якось, на честь чергової річниці створення СРСР, молодий директор організував виставку дитячих малюнків. Один із вихованців вирішив намалювати його портрет і самовільно повісити до інших малюнків школярів. Федора одразу звинуватили у «вождизмі» — у ті часи дозволяли малювати лише Леніна та Сталіна. Рідні переконані — саме тоді на нього «накинуло око» НКВД. Арештували Федора Степаненка 16 лютого 1938 року. Звинуватили у «контрреволюції». Окрім нього, судили ще трьох учителів школи, як учасників «антирадянської повстанської групи». Слідча справа нараховує майже 400 сторінок. Тривалий час Степаненки думали, що Федора вислали до Сибіру, де він помер від артеріосклерозу. Принаймні, таку відписку родині дали у КГБ під час хрущовської «відлиги». У 2021 році родичі Федора з’ясували, що це — неправда: директора школи розстріляли у травні 1938 – і десятки років брехали Степаненкам про його долю.
▴ Наталія Косова прийшла працювати в Генічеську санаторну школу медсестрою, згодом здобула педагогічну освіту та прошла усі кар’єрні сходинки – й очолила заклад в 2001 році. Під час роботи в школі була нагороджена відзнакою «Відмінник освіти України». У 2019 році перемогла в міському конкурсі «Людина року» в категорії «Діяч освіти і науки». Під керівництвом Наталії Косової заклад посів перше місце в обласному конкурсі «Школа Херсонщини» та увійшов до сотні кращих в рамках всеукраїнської акції «Флагмани освіти і науки України».
Але 24 лютого розвиток школи і життя директорки обірвала Росія. Наталія загинула під час масового обстрілу Генічеська в перший день повномасштабного вторгнення.
«Неможливо словами загоїти біль та гіркоту від утрати сонячної, ніжної, турботливої людини, яка віддавала всю свою любов дітям, підтримувала всіх у щасливі й сумні хвилини життя», — так зреагував на її смерть колектив Генічеської санаторної школи. Станом на сьогодні Генічеськ залишається тимчасово окупованою територією. #stopRussia
Ділимось їхніми історіями з виставки Архіву національної пам'яті «Комунізм = рашизм», яка триває на Михайлівській площі у Києві.
▴ 30-річний Федір Степаненко очолював школу у селі Плоханівка на Київщині. Він дуже багато часу віддавав своїй роботі, любив свою дружину та маленьку донечку Зіну. Учні обожнювали Федора Степаненка. Якось, на честь чергової річниці створення СРСР, молодий директор організував виставку дитячих малюнків. Один із вихованців вирішив намалювати його портрет і самовільно повісити до інших малюнків школярів. Федора одразу звинуватили у «вождизмі» — у ті часи дозволяли малювати лише Леніна та Сталіна. Рідні переконані — саме тоді на нього «накинуло око» НКВД. Арештували Федора Степаненка 16 лютого 1938 року. Звинуватили у «контрреволюції». Окрім нього, судили ще трьох учителів школи, як учасників «антирадянської повстанської групи». Слідча справа нараховує майже 400 сторінок. Тривалий час Степаненки думали, що Федора вислали до Сибіру, де він помер від артеріосклерозу. Принаймні, таку відписку родині дали у КГБ під час хрущовської «відлиги». У 2021 році родичі Федора з’ясували, що це — неправда: директора школи розстріляли у травні 1938 – і десятки років брехали Степаненкам про його долю.
▴ Наталія Косова прийшла працювати в Генічеську санаторну школу медсестрою, згодом здобула педагогічну освіту та прошла усі кар’єрні сходинки – й очолила заклад в 2001 році. Під час роботи в школі була нагороджена відзнакою «Відмінник освіти України». У 2019 році перемогла в міському конкурсі «Людина року» в категорії «Діяч освіти і науки». Під керівництвом Наталії Косової заклад посів перше місце в обласному конкурсі «Школа Херсонщини» та увійшов до сотні кращих в рамках всеукраїнської акції «Флагмани освіти і науки України».
Але 24 лютого розвиток школи і життя директорки обірвала Росія. Наталія загинула під час масового обстрілу Генічеська в перший день повномасштабного вторгнення.
«Неможливо словами загоїти біль та гіркоту від утрати сонячної, ніжної, турботливої людини, яка віддавала всю свою любов дітям, підтримувала всіх у щасливі й сумні хвилини життя», — так зреагував на її смерть колектив Генічеської санаторної школи. Станом на сьогодні Генічеськ залишається тимчасово окупованою територією. #stopRussia
😢27❤3👍1🔥1
⚡️🥳 Співробітниця Українського інституту національної пам'яті Наталія Позняк-Хоменко стала лауреаткою Премії імені Леся Танюка за книгу «Волонтери: сила небайдужих».
Нагороду також отримали історикиня Наталія Старченко та етнограф із Харкова Михайло Красіков.
Вітаємо!
💬 70% громадян ❗️, за останніми даними, тією чи іншою мірою причетні до волонтерства – цього феномену сучасного суспільства, який руйнує нав’язуваний нам російською пропагандою міф про те, що українці бажають один одному біди і живуть за принципом «моя хата скраю». Насправді українці тримаються один за одного і відгукуються на чужу біду, яка є для них своєю. Ще один із найпоширеніших міфів, які нам намагалися нав’язати, – що українці ні на що не здатні. Сьогодні українські волонтери показують, що для них немає нічого неможливого. На наших очах відбувається перетворення нашої нації із нації-жертви на націю-воїна, – з виступу Наталі Позняк на нагородженні.
Детально: https://bit.ly/3yljo23
Нагороду також отримали історикиня Наталія Старченко та етнограф із Харкова Михайло Красіков.
Вітаємо!
💬 70% громадян ❗️, за останніми даними, тією чи іншою мірою причетні до волонтерства – цього феномену сучасного суспільства, який руйнує нав’язуваний нам російською пропагандою міф про те, що українці бажають один одному біди і живуть за принципом «моя хата скраю». Насправді українці тримаються один за одного і відгукуються на чужу біду, яка є для них своєю. Ще один із найпоширеніших міфів, які нам намагалися нав’язати, – що українці ні на що не здатні. Сьогодні українські волонтери показують, що для них немає нічого неможливого. На наших очах відбувається перетворення нашої нації із нації-жертви на націю-воїна, – з виступу Наталі Позняк на нагородженні.
Детально: https://bit.ly/3yljo23
❤34👍1
Сьогодні, 26 червня, – Міжнародний день на підтримку жертв катувань.
Його запровадила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1997 році, щоб сприяти ефективному функціонуванню Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Конвенція набула чинності 26 червня 1987 року. На жаль, 35 років потому катування нікуди не зникли😥
‣ З самого початку російсько-української війни у 2014 році проросійські терористи та російські окупанти застосовували тортури і катування до військовополонених та цивільних заручників.
Зокрема, в Донецьку на базі артфонду «Ізоляція» створили однойменну секретну тюрму, в якій вчиняли воєнні злочини. Журналіст та письменник Станіслав Асєєв провів в «Ізоляції» понад два роки. На основі пережитого досвіду він написав книгу «”Світлий шлях”: історія одного концтабору», в якій розкрив факти масових катувань, що, зокрема, призводили до загибелі та суїцидів.
‣ Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 російські військові та проросійські колаборанти лише масштабували практику тортур та катувань.
З останніх прикладів цього воєнного злочину, який оприлюднив @spravdi, – застосування фізичного та психологічного насилля до цивільних бранців, яких росіяни захопили в заручники в Гостомелі та через Гомель і Курськ доставили до Севастополя. П’ятеро цивільних співробітників стайні та пилорами розповіли, що тюремні наглядачі змушували їх вітатись піонерським салютом, переказувати книги про радянських піонерів та Сталіна, а також вчити на пам’ять пісні пропутінського співака Олега Газманова. Психологічне насилля російські «вертухаї» поєднували з фізичним: чоловіків били, катували електрошокером та змушували виконувати фізичні вправи понад сотню разів.
А звільнений з полону чоловік з інвалідністю з села Приютне у Запорізькій області розповідав, як російські військові імітували його розстріл та змушували копати власну могилу.
Про катування розповідав і звільнений з полону староста села Стара Збур’ївка на Херсонщині Віктор Маруняк. За його словами, російські спецслужбісти били його настільки сильно, що наступні катування електрошокером він не відчув.
Згідно з міжнародним законодавством застосування катувань та тортур до військовополонених чи цивільного населення під час збройного конфлікту є воєнним злочином.
#stoprussia
Малюнок художника з Донецька Сергія Захарова, який на початку російсько-української війни півтора місяця провів у полоні бойовиків так званої «ДНР» та якого там катували.
Його запровадила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1997 році, щоб сприяти ефективному функціонуванню Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Конвенція набула чинності 26 червня 1987 року. На жаль, 35 років потому катування нікуди не зникли😥
‣ З самого початку російсько-української війни у 2014 році проросійські терористи та російські окупанти застосовували тортури і катування до військовополонених та цивільних заручників.
Зокрема, в Донецьку на базі артфонду «Ізоляція» створили однойменну секретну тюрму, в якій вчиняли воєнні злочини. Журналіст та письменник Станіслав Асєєв провів в «Ізоляції» понад два роки. На основі пережитого досвіду він написав книгу «”Світлий шлях”: історія одного концтабору», в якій розкрив факти масових катувань, що, зокрема, призводили до загибелі та суїцидів.
‣ Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 російські військові та проросійські колаборанти лише масштабували практику тортур та катувань.
З останніх прикладів цього воєнного злочину, який оприлюднив @spravdi, – застосування фізичного та психологічного насилля до цивільних бранців, яких росіяни захопили в заручники в Гостомелі та через Гомель і Курськ доставили до Севастополя. П’ятеро цивільних співробітників стайні та пилорами розповіли, що тюремні наглядачі змушували їх вітатись піонерським салютом, переказувати книги про радянських піонерів та Сталіна, а також вчити на пам’ять пісні пропутінського співака Олега Газманова. Психологічне насилля російські «вертухаї» поєднували з фізичним: чоловіків били, катували електрошокером та змушували виконувати фізичні вправи понад сотню разів.
А звільнений з полону чоловік з інвалідністю з села Приютне у Запорізькій області розповідав, як російські військові імітували його розстріл та змушували копати власну могилу.
Про катування розповідав і звільнений з полону староста села Стара Збур’ївка на Херсонщині Віктор Маруняк. За його словами, російські спецслужбісти били його настільки сильно, що наступні катування електрошокером він не відчув.
Згідно з міжнародним законодавством застосування катувань та тортур до військовополонених чи цивільного населення під час збройного конфлікту є воєнним злочином.
#stoprussia
Малюнок художника з Донецька Сергія Захарова, який на початку російсько-української війни півтора місяця провів у полоні бойовиків так званої «ДНР» та якого там катували.
😢18👍2❤1
28 червня відзначаємо День Конституції України 🇺🇦
Ухвалення Основного Закону у 1996 р. – один з етапів утвердження української державності.
👉Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою.
👉Вона гарантує нам права і свободи, забороняє дискримінацію.
👉У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу! Дієвість цієї норми Конституції українцям доводиться демонструвати на практиці вже восьмий рік поспіль.
✨Наша Конституція зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є й тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.
👉https://bit.ly/3QVo99N
Ухвалення Основного Закону у 1996 р. – один з етапів утвердження української державності.
👉Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою.
👉Вона гарантує нам права і свободи, забороняє дискримінацію.
👉У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу! Дієвість цієї норми Конституції українцям доводиться демонструвати на практиці вже восьмий рік поспіль.
✨Наша Конституція зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є й тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.
👉https://bit.ly/3QVo99N
❤31