Пам`яті добровольця, розвідника Костянтина Тітова
Навіки 50 років
Костянтин Тітов народився та виріс у Кропивницькому. Закінчив місцевий коледж економіки та права. Жив та працював у селі Вільне неподалік Кроповницького.
З першого дня повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав Сил оборони України. Воював на Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині, Сумщині та Донеччині у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади.
Пізніше перевівся до 3-ї окремої важкої механізованої бригади, де служив розвідником.
Загинув в бою за село Тополі на Харківщині 10 лютого 2025 року. Довгий час вважався зниклим безвісти. Поховати Костянтина в рідному селі Вільне 30 вересня 2026 року.
Ігор Романенко
Фото: Facebook-сторінка 3 окремої важкої механізованої Залізної бригад
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Навіки 50 років
Костянтин Тітов народився та виріс у Кропивницькому. Закінчив місцевий коледж економіки та права. Жив та працював у селі Вільне неподалік Кроповницького.
З першого дня повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав Сил оборони України. Воював на Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині, Сумщині та Донеччині у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади.
Пізніше перевівся до 3-ї окремої важкої механізованої бригади, де служив розвідником.
Загинув в бою за село Тополі на Харківщині 10 лютого 2025 року. Довгий час вважався зниклим безвісти. Поховати Костянтина в рідному селі Вільне 30 вересня 2026 року.
Ігор Романенко
Фото: Facebook-сторінка 3 окремої важкої механізованої Залізної бригад
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
💔20😢3
Григорій Чижевський – полковник Армії УНР, один із творців української артилерії, міністр внутрішніх справ і учасник Першого та Другого Зимового походу.
Він пройшов Першу світову війну, німецький полон, бої за незалежність України та вимушену еміграцію.
Командував гарматними підрозділами, служив у легендарній Залізній дивізії, а після поразки Визвольних змагань відтворив бойовий досвід українського війська у своїх працях.
У 1936 році Чижевський помер на чужині, так і не побачивши відновленої незалежної України.
Та його історія не закінчилася.
Сьогодні ім'я Григорія Чижевського носить 48-ма окрема артилерійська бригада ЗСУ. І це нагадування про те, що українська артилерія має власну історію, власних командирів і традиції боротьби, що сягають далеко за межі сучасної війни.
Гортайте карусель, щоб дізнатися історію полковника, чия справа пережила століття.
Він пройшов Першу світову війну, німецький полон, бої за незалежність України та вимушену еміграцію.
Командував гарматними підрозділами, служив у легендарній Залізній дивізії, а після поразки Визвольних змагань відтворив бойовий досвід українського війська у своїх працях.
У 1936 році Чижевський помер на чужині, так і не побачивши відновленої незалежної України.
Та його історія не закінчилася.
Сьогодні ім'я Григорія Чижевського носить 48-ма окрема артилерійська бригада ЗСУ. І це нагадування про те, що українська артилерія має власну історію, власних командирів і традиції боротьби, що сягають далеко за межі сучасної війни.
Гортайте карусель, щоб дізнатися історію полковника, чия справа пережила століття.
❤14