31 березня на державному рівні відзначаємо 150-річчя Миколи Міхновського.
Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.
Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.
Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.
💬 «Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».
10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать – у каруселі👇
Ще більше інформації – в матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Перевірити, як багато ви знаєте про Міхновського, можна за допомогою нашого тесту.
#Міхновський
#микола_міхновський
Міхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.
Своє бачення, що українці повинні здобути власну незалежну державу, Міхновський підкріплював справами. Чим би він не займався – адвокатською практикою, громадською чи політичною діяльністю, вчителюванням – скрізь докладав зусиль, щоб підтримати українську ідею. А ще з усіх сил намагався поширити її – писав програмні тексти, виступав з промовами, друкував статті у пресі, на початку XX століття заснував 5 українських часописів.
Міхновський розумів, що незалежність неможлива без армії. Тому одним з перших відстоював ідею формування українських збройних сил. Коли в 1917 році революційні події поглинули Російську імперію, а в Україні розпочалися національно-визвольні змагання, Микола Міхновський заснував та очолив Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького.
💬 «Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтеліґенція не покладе оружжя, доти всі покоління українців йтимуть на війну. І ця війна провадитиметься усіма засобами[…] Нам належиться будуччина, бо зовсім неможливо, щоб 1/30 частина усієї людности, ціла велика нація могла зникнути, могла бути задушеною», – писав Микола Міхновський 123 роки тому в «Самостійній Україні».
10 ключових фактів про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать – у каруселі👇
Ще більше інформації – в матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Перевірити, як багато ви знаєте про Міхновського, можна за допомогою нашого тесту.
#Міхновський
#микола_міхновський
👍15❤10
2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації 🇺🇦
У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце – як ворота до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів, щоб змусити українську владу підписати повну капітуляцію на російських умовах.
Місяць українці билися за свою державу та її серце – Київ у жорстоких боях.
Коротко розповідаємо, як відбувалася битва за регіон, перемога в якій дала змогу відстояти державність.
#ріквизволення
#Київщина
#містагероїв
У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце – як ворота до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів, щоб змусити українську владу підписати повну капітуляцію на російських умовах.
Місяць українці билися за свою державу та її серце – Київ у жорстоких боях.
Коротко розповідаємо, як відбувалася битва за регіон, перемога в якій дала змогу відстояти державність.
#ріквизволення
#Київщина
#містагероїв
❤18🔥6
#ріквизволення #Чернігівщина 🇺🇦
У російських планах блискавичного захоплення Києва наприкінці лютого 2022 року Чернігівщині та її обласному центру відводилася роль «північних воріт». Цим напрямком сухопутні війська РФ мали швидко просунутися на допомогу основним силам до Києва.
Проте опір українців на Чернігівщині – і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога.
У Чернігівській області, як і на Київщині, українські військові напередодні вторгнення розосередилися та передислокувалися.
Це дало змогу зберегти особовий склад, техніку та боєприпаси, щоб далі давати відсіч ворогу.
Після ракетних ударів у ніч на 24 лютого росіяни заходили на Чернігівщину наземними шляхами з боку Білорусі. Українська сторона не мала достатньо сил, щоб зупинити ворога на кордоні. Натомість, коли ворожі колони просувалися вглиб української території та розтягувалися на багато кілометрів, їх знищували артилерійським вогнем.
Російське керівництво було переконане, що населення прикордонної Чернігівщини має проросійські настрої, воно не чинитиме опору і вітатиме «асвабадітєлєй». Але тріумфальної ходи не вийшло. Жителі сіл та містечок беззбройними виходили проти російських танків. Соцмережами поширювалися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку.
Про переміщення та місця розташування російських колон місцеві повідомляли ЗСУ.
▪️Про те, як Чернігів пережив місяць у майже повному оточенні,
▪️як вибудовувалася оборона Чернігівщини,
▪️про ключові битви, завдяки яким вистояла північна фортеця
читайте у матеріалі Український інститут національної пам'яті та в каруселі👆
#МістаГероїв
У російських планах блискавичного захоплення Києва наприкінці лютого 2022 року Чернігівщині та її обласному центру відводилася роль «північних воріт». Цим напрямком сухопутні війська РФ мали швидко просунутися на допомогу основним силам до Києва.
Проте опір українців на Чернігівщині – і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога.
У Чернігівській області, як і на Київщині, українські військові напередодні вторгнення розосередилися та передислокувалися.
Це дало змогу зберегти особовий склад, техніку та боєприпаси, щоб далі давати відсіч ворогу.
Після ракетних ударів у ніч на 24 лютого росіяни заходили на Чернігівщину наземними шляхами з боку Білорусі. Українська сторона не мала достатньо сил, щоб зупинити ворога на кордоні. Натомість, коли ворожі колони просувалися вглиб української території та розтягувалися на багато кілометрів, їх знищували артилерійським вогнем.
Російське керівництво було переконане, що населення прикордонної Чернігівщини має проросійські настрої, воно не чинитиме опору і вітатиме «асвабадітєлєй». Але тріумфальної ходи не вийшло. Жителі сіл та містечок беззбройними виходили проти російських танків. Соцмережами поширювалися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку.
Про переміщення та місця розташування російських колон місцеві повідомляли ЗСУ.
▪️Про те, як Чернігів пережив місяць у майже повному оточенні,
▪️як вибудовувалася оборона Чернігівщини,
▪️про ключові битви, завдяки яким вистояла північна фортеця
читайте у матеріалі Український інститут національної пам'яті та в каруселі👆
#МістаГероїв
❤17👍5🔥1