Продовжуємо спростовувати міфи російської пропаганди. Сьогоднішній ролик про шлях України до незалежності. Ви дізнаєтесь, коли Україна вперше проголосила незалежність, чому президент та частина уряду Карпатської України були змушені емігрувати та в якому році українці підтвердили на референдумі своє прагнення жити в незалежній державі, а не в складі СРСР.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння рф і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

Продовжуємо розповідати про рашизм та те, яку небезпеку він несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє ще одну ознаку «рашизму» – культ вождя. Ви дізнаєтесь, які характерні особливості культу вождя та як російські політичні технологи формували навколо Путіна образ еталонного національного лідера.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

​​1618 рік. На Сході Європи триває війна між Річчю Посполитою та Московським царством – тогочасний вияв «гри престолів» так притаманної для XVII ст. Майбутній король Владислав IV прагнув тримати свій царський трон та посилити контроль над успадкованими від попередника московськими територіями.

На взаємовигідних союзницьких умовах до походу королевича Владислава доєдналось Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.

На той момент козацтво становило значну військову силу у регіоні й для Речі Посполитої заручитися підтримкою такого союзника було однією із запорук успіху у майбутній кампанії проти московитів. На той час українська військова й політична еліта були цілком інтегровані до різних сфер життя Речі Посполитої й не сприймали її як ворога. До того ж козаки мислили політично й бачили низку вигод від походу для себе.

У червні 1618 року 20-тисячне козацьке військо рушило від Путивля до Москви.

Під час походу Петро Сагайдачний показав себе як талановитий, рішучий та самостійний полководець. Запорожці під його керівництвом не раз застосовували обманні та маневри, які відволікали, збиваючи московитів з пантелику.

Здобувши низку перемог, козацтво наблизилось до села Тушино, де відбулось об’єднання з союзним польсько-литовським військом.
11 жовтня козаки на чолі з Сагайдачним та військо королевича Владислава розпочали штурм Москви. Московити вражені з такого перебігу подій почали схилятись до переговорів.

Окремим чинником цього стали також успішні дії козаків на південь від Москви – запорожцям вдалось заволодіти Калугою та Серпуховим.
Кампанія завершилась укладанням Деулінського перемир’я 11 грудня 1618 року, за яким Чернігівська, Новгород-Сіверська та Смоленська землі, які до того були загарбані Москвою – повертались до Речі Посполитої.

Штурм Москви козаками Сагайдачного разом з польсько-литовським військом королевича Владислава 11 жовтня 1618 року став одним з яскравих епізодів українсько-польсько-литовської військової співпраці, яка так актуальна й нині під час вже сучасної війни з Росією.

Про визнання військового хисту Петра Сагайдачного свідчить те, що постать гетьмана знайшла своє відображення у подальших українських військових традиціях.

У 8-й дивізії Запорізької групи Армії УНР існував 24-й полк імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Після відновлення Україною незалежності ЗСУ також не забули про підкорювача Москви. Ім’я славетного гетьмана носить Національна Академія сухопутних військ у Львові.

#ІсторіяУкраїнськихПеремог

Продовжуємо розповідати про рашизм та яку небезпеку він несе світу. Сьогоднішній ролик розкриє ще одну ознаку «рашизму» – геноцид. Ви дізнаєтесь, коли з'явилося поняття злочину геноциду, які брутальні злочини скоїли росіяни проти українців від початку повномасштабного вторгнення, а також які країни визнали дії Росії в Україні геноцидом.

Ролик створено в рамках спільного просвітницького проєкту Медіацентру Україна та Українського інституту національної пам'яті. Він розвінчує міфи російської пропаганди, а також роз'яснює, що таке «рашизм» та які він має ознаки.

Проєкт складається з двох серій відеороликів, які допоможуть дізнатися більше про історію протистояння РФ і України, зруйнують багаторічні міфи про Україну та розкриють природу російських злочинів.

🕯12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію, яка визнає Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Рішення ухвалили 73 голосами «за» і одним «проти» .

«У світлі цих міркувань асамблея ухвалює визнати Голодомор актом геноциду, спрямованим на руйнування основ української нації, мови та культури, і вшановує пам'ять його жертв», - йдеться у документі.

🙏Також ПАРЄ закликала всі парламенти держав-членів Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад.

🔥🔥🔥14 жовтня вважається датою заснування Української повстанської армії. Саме ця дата була зафіксована в офіційній постанові Української Головної Визвольної Ради – політичного органу визвольного руху.

💬«В м. жовтні 1942 р. на Поліссі повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА», – написано в цій постанові, яку УГВР видала в 1947 році.

❗Тож хоч 14 жовтня – дата певною мірою символічна, а політичне керівництво повстанського руху відзначало її звʼязок з козацькою традицією шанувати Покрову, саме ця дата встановлена конкретним історичним документом.

🔍Детальніше, як УПА формувалася; як виглядав «фронт» для упівців; як вони бачили свою боротьбу; чи змінювалися їхні погляди, стратегія і тактика у міру того, як змінювалися події та конфігурація сил у ході Другої світової війни – слухайте в інтервʼю з дослідником УПА Іваном Патриляком.

⚔️У розмові з ним ми спробували подивитися на Українську повстанську армію з точки зору процесів всередині повстанського підпілля та змін у ході Другої світової війни.

📺Це інтервʼю записане у жовтні 2022 року, напередодні 80-ї річниці створення УПА, для тематичного онлайн-марафону, організованого Українським інститутом національної памʼяті. Під час марафону був показаний фрагмент інтервʼю. Цього року публікуємо розмову повністю.

🗒️Коротко про спікера:

Іван Патриляк є доктором історичних наук, професором, деканом історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка. Він – один із найбільш знаних українських дослідників національно-визвольного руху українців у XX столітті. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну Іван Патриляк вступив до територіальної оборони. Зараз він є офіцером Центру досліджень воєнної історії Збройних сил України.

#УПА

Колонізація в історії України. 3-й випуск подкасту «(На)памʼять»

🔥Третій випуск подкасту «(На)памʼять» присвячений темі колонізації та історії півдня України.

▫️Українці були лише тими, кого колонізували, чи й самі брали участь у колонізаційних процесах?
▪️Як на нас вплинула різна, але тривала взаємодія з народами, що населяли степову частину сучасної України і Крим?
▫️Як нам осмислювати колонізацію та її значення на тлі деколонізаційних трендів у світі й Україні?

Своєю точкою зору на ці питання поділився історик, сходознавець і тюрколог Олександр Галенко.

🔍Про спікера:

Олександр Галенко був учнем і колегою знаменитого українсько-американського історика та сходознавця Омеляна Пріцака. Досліджує історію Золотої Орди, Кримського ханату та володінь Османської імперії на території України, українсько-турецьких відносин, а також історію міжнародної работоргівлі у Східній Європі. Наприкінці 1990-х років Олександр Галенко короткий час після Омеляна Пріцака очолював Інститут сходознавства Національної академії наук України. Пізніше керував Центром дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ. Нині він викладає у Київській школі економіки. Олександр Галенко знає османсько-турецьку мову, перекладає з неї, публікується у світових наукових виданнях.

Він переконаний, що в ході колонізації предки українців, рухаючись із півночі та заходу на південь і схід, сформували для себе національну територію. При цьому вони не тільки воювали зі степовими народами, але й взаємодіяли, обмінюючись знаннями і досвідом, що також вплинуло на нас культурно і політично.

Слухайте подкаст на подкастингових платформах і на YouTube.

Подкаст «(На)памʼять» є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті та Медіацентру Україна.
#подкастнапамять #деколонізація

​​Український інститут національної пам'яті спільно з Media Center Ukraine оприлюднили цикл просвітницьких роликів, які присвячені боротьбі з російською пропагандою.

🔍Презентація проєкту відбулась 31 серпня 2023 року, а 16 жовтня оприлюднили останній ролик з циклу. Наразі усі відео доступні на офіційному ютуб-каналі Українського інституту національної пам’яті.

❗️Проєкт просвітницьких відео складається з двох серій.

▪️ Перша серія розвінчує історичні міфи про Україну та містить 12 роликів. У них ідеться про шлях України до незалежності, міфи про ОУН УПА, «братні народи», історію козацтва тощо.

Дивитись відео серії можна за посиланням.

▪️ Друга серія – про рашизм складається з десяти роликів, які розкривають суть цієї людиноненависницької ідеології та його складові.

Дивитись відео серії можна за посиланням.

​​#ПатрониЗСУ
66-та окрема механізована бригада з 23 липня носить ім’я князя Мстислава Хороброго. Українська історіографія знає кількох князів, яких іменували Мстиславом Хоробрим. Однак патроном бригади став князь тмутороканський та чернігівський Мстислав Володимирович.

Точної дати народження Мстислава Володимировича немає. Однак згідно “Повісті временних літ” Мстислава його батько Володимир Великий посадив князювати у Тмуторокані близько 990-1010 років. У 1022 році Мстислав Володимирович здійснив успішний похід проти касогів . Згідно з легендою, касозький вождь Редедя запропонував Мстиславу не нищити власні війська, а визначити переможця у особистому двобої. Мстислав виклик прийняв і у поєдинку поборов супротивника, якого літописець описував як велетня.

Після смерті Володимира Великого намагався посісти київський престол, але не знайшовши підтримки віче — став князем Чернігівських земель. У 1024 році розгромив свого брата князя Ярослава Мудрого у Лиственській битві, змусивши втекти останнього до Новгорода. Однак відмовився князювати в Києві й визнав верховенство Ярослава. Довгий час в Русі існував дуумвірат Ярослава Мудрого та Мстислава Хороброго.

Саме за часів князювання Мстислава Володимировича — Чернігів став важливим політичним та культурним центром Русі, який поширював свій вплив аж до узбережжя Оки та Азовського моря.

Помер Мстислав Володимирович 1036 року.

66-та окрема механізована бригада певний час існувала у складі Корпусу резерву. Лише у квітні 2022 року підрозділ був перетворений в окрему бригаду та переданий Сухопутним військам ЗСУ. З липня 2022 року бригада бере участь в обороні Донецької області, а вже в грудні того ж року з'єднання отримало Бойовий Прапор з рук командувача Сухопутних військ генерал-полковника Олександра Сирського.

🔥🔥🔥 Вже сьогодні відбудеться Радіодиктант національної єдності .

🎉🎉🎉Вперше саме 27 жовтня — адже сьогодні святкуємо День української писемності та мови за новим календарем.

🕙 Радіодиктант розпочнеться об 11:00.

✍️ Авторкою радіодиктанту-2023 стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Назва тексту — "Дороги України".

🎙Читатиме актор театру та кіно Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі "Довбуш".