Жертв Голодомору вшанували в Києві панахидою та громадською акцією. Також зібрали необхідне для воїнів ЗСУ. ⚔️✊
Захід відбувся за участі Президента України, перших осіб держави, урядовців та зарубіжних гостей.
Поминальну панахиду біля Національного музею Голодомору-геноциду за жертвами штучного голоду провели глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав, архієпископ Православної церкви України, секретар Київської митрополії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського монастиря Агапій (Гуменюк), а також духовенство УГКЦ та ПЦУ.
🕯 Український інститут національної пам’яті разом із волонтерами «Печерські котики» ініціював збір необхідного для воїнів ЗСУ. Цього року напередодні пам'ятної дати було оголошено безстрокову акцію «Пам'ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». А символом вшанування стала окопна свічка.
📍Вже традиційно у четверту суботу листопада, о 16:00, відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання. Опісля акції біля меморіалу присутнім показали документальний фільм «Голодомор. Літописці» від Суспільного.
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocidтeinukraine
Захід відбувся за участі Президента України, перших осіб держави, урядовців та зарубіжних гостей.
Поминальну панахиду біля Національного музею Голодомору-геноциду за жертвами штучного голоду провели глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав, архієпископ Православної церкви України, секретар Київської митрополії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського монастиря Агапій (Гуменюк), а також духовенство УГКЦ та ПЦУ.
🕯 Український інститут національної пам’яті разом із волонтерами «Печерські котики» ініціював збір необхідного для воїнів ЗСУ. Цього року напередодні пам'ятної дати було оголошено безстрокову акцію «Пам'ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». А символом вшанування стала окопна свічка.
📍Вже традиційно у четверту суботу листопада, о 16:00, відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання. Опісля акції біля меморіалу присутнім показали документальний фільм «Голодомор. Літописці» від Суспільного.
#памятаємоГолодомор
#зупинимогеноцид
#rememberHolodomor
#stopgenocidтeinukraine
❤22👍3
📍 Звітуємо про наш теплий збір, який ми провели у межах акції «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну» у Києві біля Меморіалу.
Завдяки вашій підтримці волонтери «Печерські котики» 25 листопада зібрали:
➖ 4 мішки бляшанок для окопних свічок
➖ 3 ящики смаколиків — чаю, кави, печива, а також
шкарпеток і пряжі
➖💪 11 775 грн донатів на виробництво окопних свічок та маскування!
Дякую усім, хто долучився до акції!
Фото: Олександр Савранський
Завдяки вашій підтримці волонтери «Печерські котики» 25 листопада зібрали:
➖ 4 мішки бляшанок для окопних свічок
➖ 3 ящики смаколиків — чаю, кави, печива, а також
шкарпеток і пряжі
➖💪 11 775 грн донатів на виробництво окопних свічок та маскування!
Дякую усім, хто долучився до акції!
Фото: Олександр Савранський
❤20👍8
⚡️ Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті оприлюднила перші фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.
Зокрема є експертні висновки щодо назв окремих об’єктів: Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».
Ознайомитись із ними можна за посиланням 🔗 is.gd/PfAS8m
Задати свої питання стосовно експертних висновків буде змога вже завтра на пресконференції.
📆 Дата: 30 листопада о 12:00
📍 Локація: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16) наживо та онлайн на платформах Укрінформу.
✅ Учасники:
🔷 Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, голова Експертної комісії;
🔷 Святослав Вербич, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії, член Експертної комісії;
🔷 Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Експертної комісії;
🔷 Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
🔷 Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті, секретар Експертної комісії.
❗️Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.
Зокрема є експертні висновки щодо назв окремих об’єктів: Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».
Ознайомитись із ними можна за посиланням 🔗 is.gd/PfAS8m
Задати свої питання стосовно експертних висновків буде змога вже завтра на пресконференції.
📆 Дата: 30 листопада о 12:00
📍 Локація: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16) наживо та онлайн на платформах Укрінформу.
✅ Учасники:
🔷 Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, голова Експертної комісії;
🔷 Святослав Вербич, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії, член Експертної комісії;
🔷 Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Експертної комісії;
🔷 Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
🔷 Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті, секретар Експертної комісії.
❗️Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.
❤16
1 грудня 2013 року – один із ключових днів в історії Революції Гідності.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
❤28👍4
Як думаєте, якого року це фото?
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
❤16👍3