⚡️ Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті оприлюднила перші фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.
Зокрема є експертні висновки щодо назв окремих об’єктів: Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».
Ознайомитись із ними можна за посиланням 🔗 is.gd/PfAS8m
Задати свої питання стосовно експертних висновків буде змога вже завтра на пресконференції.
📆 Дата: 30 листопада о 12:00
📍 Локація: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16) наживо та онлайн на платформах Укрінформу.
✅ Учасники:
🔷 Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, голова Експертної комісії;
🔷 Святослав Вербич, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії, член Експертної комісії;
🔷 Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Експертної комісії;
🔷 Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
🔷 Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті, секретар Експертної комісії.
❗️Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.
Зокрема є експертні висновки щодо назв окремих об’єктів: Національної музичної академії України імені Петра Чайковського; міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».
Ознайомитись із ними можна за посиланням 🔗 is.gd/PfAS8m
Задати свої питання стосовно експертних висновків буде змога вже завтра на пресконференції.
📆 Дата: 30 листопада о 12:00
📍 Локація: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16) наживо та онлайн на платформах Укрінформу.
✅ Учасники:
🔷 Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, голова Експертної комісії;
🔷 Святослав Вербич, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України, голова Української ономастичної комісії, член Експертної комісії;
🔷 Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Експертної комісії;
🔷 Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
🔷 Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті, секретар Експертної комісії.
❗️Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.
❤16
1 грудня 2013 року – один із ключових днів в історії Революції Гідності.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
❤28👍4
Як думаєте, якого року це фото?
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
❤16👍3
Лондонці змогли дізнатися більше про Голодомор завдяки виставці «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», яку створили Український інститут національної памʼяті разом із партнерами.
Показ виставки, яка розповідає, чому Голодомор є геноцидом, став можливим завдяки організаційним зусиллям лондонської станиці Пласту.
📍26 листопада виставку відкрили біля катедрального собору Преображення Господнього Української автокефальної православної церкви в районі Актон.
📍А 2 грудня – на Lyric Square поблизу станції метро Хаммерсміт.
💬«Я ніколи не уявляла масштабів – 7 мільйонів, і це щонайменш! І це відбувається знову», – сказала членкиня Парламенту Великобританії Рупа Хук, яка взяла участь у вшануванні жертв Голодомору в Актоні.
Більше інформації на сайті УІНП.
🤝Висловлюємо подяку багаторічній голові лондонського осередку Пласту Марті Муляк, нинішній голові Елі Чурук та пластунові Артему Жукову за експонування виставки!
Фото з Актона надані Посольством України у Великобританії, фото з Lyric Square – Артема Жукова
Показ виставки, яка розповідає, чому Голодомор є геноцидом, став можливим завдяки організаційним зусиллям лондонської станиці Пласту.
📍26 листопада виставку відкрили біля катедрального собору Преображення Господнього Української автокефальної православної церкви в районі Актон.
📍А 2 грудня – на Lyric Square поблизу станції метро Хаммерсміт.
💬«Я ніколи не уявляла масштабів – 7 мільйонів, і це щонайменш! І це відбувається знову», – сказала членкиня Парламенту Великобританії Рупа Хук, яка взяла участь у вшануванні жертв Голодомору в Актоні.
Більше інформації на сайті УІНП.
🤝Висловлюємо подяку багаторічній голові лондонського осередку Пласту Марті Муляк, нинішній голові Елі Чурук та пластунові Артему Жукову за експонування виставки!
Фото з Актона надані Посольством України у Великобританії, фото з Lyric Square – Артема Жукова
❤26👍8
Коли у 2014 році влада РФ планувала напад на Україну, здавалося б, вони прорахували усе до дрібниць: і стан в армії; і суспільні настрої, розбурхані російською пропагандою; і політичну нестабільність в країні через втечу президента.
Все, крім одного: інстинкту самозбереження українського народу, який викристалізувався на Майдані і трансформувався в батальйони добровольців та армію волонтерів, яка стала надійним тилом для ЗСУ.
За короткий час волонтери не лише одягли, нагодували, напоїли і частково озброїли захисників, а й підтримали емоційно. Бо кожен дитячий малюнок чи пара теплих шкарпеток, зв'язаних материнськими руками, які доходили до бійців на передовій, давали мотивацію і чітке розуміння, за що вони воюють і кого захищають.
У 2022 році це диво повторилося з новою силою. Волонтери знову стали надійним щитом і підмогою для захисників – допомогли вистояти і зберегти Україну.
Вітаємо неймовірних людей із Міжнародним днем волонтера!
Все, крім одного: інстинкту самозбереження українського народу, який викристалізувався на Майдані і трансформувався в батальйони добровольців та армію волонтерів, яка стала надійним тилом для ЗСУ.
За короткий час волонтери не лише одягли, нагодували, напоїли і частково озброїли захисників, а й підтримали емоційно. Бо кожен дитячий малюнок чи пара теплих шкарпеток, зв'язаних материнськими руками, які доходили до бійців на передовій, давали мотивацію і чітке розуміння, за що вони воюють і кого захищають.
У 2022 році це диво повторилося з новою силою. Волонтери знову стали надійним щитом і підмогою для захисників – допомогли вистояти і зберегти Україну.
Вітаємо неймовірних людей із Міжнародним днем волонтера!
👍18❤12
Сьогодні – День Збройних сил України! День стійких і хоробрих!
Дякуємо кожному і кожній, хто боронить країну, хто своєю службою у війську дає змогу Україні продовжувати боротьбу. Пишаємося, що серед цих людей є співробітники Українського інституту національної памʼяті.
Вічна памʼять усім, хто загинув за те, щоб Україна вистояла!
Бажаємо кожному військовослужбовцю та кожній військовослужбовиці – перемоги!
Слава ЗСУ!
Слава Україні! 🇺🇦
Дякуємо кожному і кожній, хто боронить країну, хто своєю службою у війську дає змогу Україні продовжувати боротьбу. Пишаємося, що серед цих людей є співробітники Українського інституту національної памʼяті.
Вічна памʼять усім, хто загинув за те, щоб Україна вистояла!
Бажаємо кожному військовослужбовцю та кожній військовослужбовиці – перемоги!
Слава ЗСУ!
Слава Україні! 🇺🇦
❤28
Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – УІНП оприлюднив коментар щодо спроби реабілітації операції «Вісла».
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.
Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.
Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.
👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.
🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.
Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.
Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.
👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.
🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.
УІНП
Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – коментар УІНП щодо спроби реабілітації операції «Вісла»
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів...
👍21❤5👎1