1 грудня 2013 року – один із ключових днів в історії Революції Гідності.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
Розповідаємо про важливі події, які сталися в Україні цього дня десять років тому.
А що пам’ятаєте ви з 1 грудня 2013 року?
Поділіться світлинами та революційними історіями у коментарях під дописом або на своїй сторінці під хештегом #Бути_Гідним
Світлини з відкритих джерел.
❤28👍4
Як думаєте, якого року це фото?
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.
1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.
▫️Яким був настрій українців поза цифрами?
▫️Як вони уявляли незалежність?
▫️Як сприймали себе і свою ідентичність?
Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять
💬«На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо».
Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».
💬«Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою», – каже соціолог.
Детальніше – в інтервʼю у подкасті «(На)памʼять».
Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода
❤16👍3
Лондонці змогли дізнатися більше про Голодомор завдяки виставці «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», яку створили Український інститут національної памʼяті разом із партнерами.
Показ виставки, яка розповідає, чому Голодомор є геноцидом, став можливим завдяки організаційним зусиллям лондонської станиці Пласту.
📍26 листопада виставку відкрили біля катедрального собору Преображення Господнього Української автокефальної православної церкви в районі Актон.
📍А 2 грудня – на Lyric Square поблизу станції метро Хаммерсміт.
💬«Я ніколи не уявляла масштабів – 7 мільйонів, і це щонайменш! І це відбувається знову», – сказала членкиня Парламенту Великобританії Рупа Хук, яка взяла участь у вшануванні жертв Голодомору в Актоні.
Більше інформації на сайті УІНП.
🤝Висловлюємо подяку багаторічній голові лондонського осередку Пласту Марті Муляк, нинішній голові Елі Чурук та пластунові Артему Жукову за експонування виставки!
Фото з Актона надані Посольством України у Великобританії, фото з Lyric Square – Артема Жукова
Показ виставки, яка розповідає, чому Голодомор є геноцидом, став можливим завдяки організаційним зусиллям лондонської станиці Пласту.
📍26 листопада виставку відкрили біля катедрального собору Преображення Господнього Української автокефальної православної церкви в районі Актон.
📍А 2 грудня – на Lyric Square поблизу станції метро Хаммерсміт.
💬«Я ніколи не уявляла масштабів – 7 мільйонів, і це щонайменш! І це відбувається знову», – сказала членкиня Парламенту Великобританії Рупа Хук, яка взяла участь у вшануванні жертв Голодомору в Актоні.
Більше інформації на сайті УІНП.
🤝Висловлюємо подяку багаторічній голові лондонського осередку Пласту Марті Муляк, нинішній голові Елі Чурук та пластунові Артему Жукову за експонування виставки!
Фото з Актона надані Посольством України у Великобританії, фото з Lyric Square – Артема Жукова
❤26👍8
Коли у 2014 році влада РФ планувала напад на Україну, здавалося б, вони прорахували усе до дрібниць: і стан в армії; і суспільні настрої, розбурхані російською пропагандою; і політичну нестабільність в країні через втечу президента.
Все, крім одного: інстинкту самозбереження українського народу, який викристалізувався на Майдані і трансформувався в батальйони добровольців та армію волонтерів, яка стала надійним тилом для ЗСУ.
За короткий час волонтери не лише одягли, нагодували, напоїли і частково озброїли захисників, а й підтримали емоційно. Бо кожен дитячий малюнок чи пара теплих шкарпеток, зв'язаних материнськими руками, які доходили до бійців на передовій, давали мотивацію і чітке розуміння, за що вони воюють і кого захищають.
У 2022 році це диво повторилося з новою силою. Волонтери знову стали надійним щитом і підмогою для захисників – допомогли вистояти і зберегти Україну.
Вітаємо неймовірних людей із Міжнародним днем волонтера!
Все, крім одного: інстинкту самозбереження українського народу, який викристалізувався на Майдані і трансформувався в батальйони добровольців та армію волонтерів, яка стала надійним тилом для ЗСУ.
За короткий час волонтери не лише одягли, нагодували, напоїли і частково озброїли захисників, а й підтримали емоційно. Бо кожен дитячий малюнок чи пара теплих шкарпеток, зв'язаних материнськими руками, які доходили до бійців на передовій, давали мотивацію і чітке розуміння, за що вони воюють і кого захищають.
У 2022 році це диво повторилося з новою силою. Волонтери знову стали надійним щитом і підмогою для захисників – допомогли вистояти і зберегти Україну.
Вітаємо неймовірних людей із Міжнародним днем волонтера!
👍18❤12
Сьогодні – День Збройних сил України! День стійких і хоробрих!
Дякуємо кожному і кожній, хто боронить країну, хто своєю службою у війську дає змогу Україні продовжувати боротьбу. Пишаємося, що серед цих людей є співробітники Українського інституту національної памʼяті.
Вічна памʼять усім, хто загинув за те, щоб Україна вистояла!
Бажаємо кожному військовослужбовцю та кожній військовослужбовиці – перемоги!
Слава ЗСУ!
Слава Україні! 🇺🇦
Дякуємо кожному і кожній, хто боронить країну, хто своєю службою у війську дає змогу Україні продовжувати боротьбу. Пишаємося, що серед цих людей є співробітники Українського інституту національної памʼяті.
Вічна памʼять усім, хто загинув за те, щоб Україна вистояла!
Бажаємо кожному військовослужбовцю та кожній військовослужбовиці – перемоги!
Слава ЗСУ!
Слава Україні! 🇺🇦
❤28
Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – УІНП оприлюднив коментар щодо спроби реабілітації операції «Вісла».
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.
Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.
Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.
👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.
🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.
Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні.
Те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на операцію «Вісла» і в Україні, й у Польщі.
👉Повний коментар Українського інституту національної памʼяті з цього приводу можна прочитати на сайті.
🔎Там же опублікована підбірка досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію.
УІНП
Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – коментар УІНП щодо спроби реабілітації операції «Вісла»
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів...
👍21❤5👎1
Ви вже бачили на вулицях Києва такі таблички?
Це проєкт «Стріткод: історія на кожному кроці». Такі таблички з QR-кодами, за якими можна дізнатися більше про людей, на чию честь названі вулиці, вже є на 38 вулицях Києва.
Також команда цієї ініціативи – громадська організація «Історична платформа» працює над освітнім проєктом «Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць». Вони готують матеріали про 10 незламних українців, які жили в різний час, щоб продемонструвати тяглість історії та української стійкості. На основі цих матеріалів буде створено презентацію для шкіл. Щоб безкоштовно отримати презентацію, треба заповнити анкету.
Український інститут національної пам’яті є партнером проєкту.
Проєкт «Стріткод» в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми «Громадський бюджет участі».
Це проєкт «Стріткод: історія на кожному кроці». Такі таблички з QR-кодами, за якими можна дізнатися більше про людей, на чию честь названі вулиці, вже є на 38 вулицях Києва.
Також команда цієї ініціативи – громадська організація «Історична платформа» працює над освітнім проєктом «Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць». Вони готують матеріали про 10 незламних українців, які жили в різний час, щоб продемонструвати тяглість історії та української стійкості. На основі цих матеріалів буде створено презентацію для шкіл. Щоб безкоштовно отримати презентацію, треба заповнити анкету.
Український інститут національної пам’яті є партнером проєкту.
Проєкт «Стріткод» в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми «Громадський бюджет участі».
👍31❤16