⚡️Вчора ми презентували наше видання «Без ротації» (авторка Наталка Позняк) у Києві. Дякуємо усім, хто долучився до цієї важливої для нас події.
ℹ️ Ця книга дає можливість подивитися на російсько-українську війну, очима вихідців із тих країв, які взяли до рук зброю, щоб захищати свою землю від російських найманців, і досі тримають свої позиції. Книга містить 21-у історію-спогад очевидців про початок російської агресії і про те, як і чиїми руками робилися всі ці «новоросії».
Водночас усі ці історії – про український Донбас, 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 який лишився вірним присязі і прагне відновити історичну справедливість. Більшість героїв книги до війни не мали бойового досвіду і навіть не уявляли, що колись доведеться брати зброю до рук. А зараз ця війна стала для них справою честі. І вони вірять, що перемога рано чи пізно буде.
Публікуємо дев'ять історій героїв видання, які можуть вас мотивувати завантажити електронну версію книги.
🙌 Про подальші презентації у вашому місті «Без ротації» будемо інформувати невдовзі.
ℹ️ Ця книга дає можливість подивитися на російсько-українську війну, очима вихідців із тих країв, які взяли до рук зброю, щоб захищати свою землю від російських найманців, і досі тримають свої позиції. Книга містить 21-у історію-спогад очевидців про початок російської агресії і про те, як і чиїми руками робилися всі ці «новоросії».
Водночас усі ці історії – про український Донбас, 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 який лишився вірним присязі і прагне відновити історичну справедливість. Більшість героїв книги до війни не мали бойового досвіду і навіть не уявляли, що колись доведеться брати зброю до рук. А зараз ця війна стала для них справою честі. І вони вірять, що перемога рано чи пізно буде.
Публікуємо дев'ять історій героїв видання, які можуть вас мотивувати завантажити електронну версію книги.
🙌 Про подальші презентації у вашому місті «Без ротації» будемо інформувати невдовзі.
❤17👍1
😞Вчора, на 79-му році життя, відійшов у вічність один із творців Українського інституту національної пам'яті – Роман Миколайович Круцик.
Він був дослідником злочинів комуністичного режиму, завдяки його праці українці дізналися про комуністичні злочини у Дем'яновому Лазу на Івано-Франківщині та Биківні біля Києва.
Роман Круцик був відомий державний діяч, політик, народний депутат України 2-го скликання, багато років очолював Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса.
🕯Вічна пам’ять видатній людині та співчуття рідним...
Він був дослідником злочинів комуністичного режиму, завдяки його праці українці дізналися про комуністичні злочини у Дем'яновому Лазу на Івано-Франківщині та Биківні біля Києва.
Роман Круцик був відомий державний діяч, політик, народний депутат України 2-го скликання, багато років очолював Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса.
🕯Вічна пам’ять видатній людині та співчуття рідним...
😢48👍3
23 грудня у Києві демонтували пам’ятник учасникам більшовицького заколоту проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки, який радянська пропаганда називала «Січневе повстання 1918 року».
Пам’ятник розташовувався у Маріїнському парку Києва. Відкриття скульптури відбулось у 1967 році. Композиція складається з чотири метрової бронзової скульптури радянського пролетаря з прапором, який стоїть на 2,5 метровому постаменті з чорного лабрадориту. Постамент розташовувався на цоколі висотою близько 40 сантиметрів. За інформацією комунального підприємства «Київблагоустрій», які здійснювали демонтаж пам’ятника, його вага складає 2,5 тонни.
Нагадаємо, що 10 листопада 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виключення з Державного реєстру пам’яток культурної спадщини національного призначення низку пам’ятників, які стосувались російського імперського чи радянського тоталітарного минулого, що дало змогу київській міській влади розпочати демонтаж найбільш відомих монументів: пам’ятника Олександру Пушкіну, Миколі Щорсу, екіпажу бронепоїзда «Таращанець».
Фото: КМДА
Пам’ятник розташовувався у Маріїнському парку Києва. Відкриття скульптури відбулось у 1967 році. Композиція складається з чотири метрової бронзової скульптури радянського пролетаря з прапором, який стоїть на 2,5 метровому постаменті з чорного лабрадориту. Постамент розташовувався на цоколі висотою близько 40 сантиметрів. За інформацією комунального підприємства «Київблагоустрій», які здійснювали демонтаж пам’ятника, його вага складає 2,5 тонни.
Нагадаємо, що 10 листопада 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виключення з Державного реєстру пам’яток культурної спадщини національного призначення низку пам’ятників, які стосувались російського імперського чи радянського тоталітарного минулого, що дало змогу київській міській влади розпочати демонтаж найбільш відомих монументів: пам’ятника Олександру Пушкіну, Миколі Щорсу, екіпажу бронепоїзда «Таращанець».
Фото: КМДА
❤27👍3👎1
🌲Є така корисна та добра традиція готувати під Новий рік списки кращого прочитаного за весь рік.
📚Команда Українського інституту національної пам'яті вирішила також підготувати свій читацький список кращих книг на історичну тематику, які вийшли друком у 2023 році.
📚Команда Українського інституту національної пам'яті вирішила також підготувати свій читацький список кращих книг на історичну тематику, які вийшли друком у 2023 році.
👍21🤩11❤1
У ніч на 1 січня 2024 року російські війська здійснили низку терористичних обстрілів території України, внаслідок чого зокрема завдали руйнації пам’яткам культурного значення.
У результаті атаки «шахедами» знищено близько 600 квадратних метрів покрівлі Львівського національного університету природокористування у містечку Дубляни Львівської області. У цьому навчальному закладі навчався лідер ОУН Степан Бандера.
Також цієї ж атакою «шахедів» знищений музей головнокомандувача УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича у Білогорщі на Львівщині.
Частину експонатів евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Однак в музеї експонувалась частина особистих речей та матеріальних цінностей Шухевича, зокрема меблі та фортепіано, а також погруддя генерала та Степана Бандери. Всі ці артефакти було знищено.
Відправляючи безпілотники в атаку на музей Романа Шухевича і університет, у якому навчався Степан Бандера, російський агресор хотів продемонструвати якийсь символізм, але насправді вчергове виявив свою терористичну суть та геноцидну мету.
«Бомбардування музею Романа Шухевича на Львівщині, як і знищення пам’ятників на могилах жертв Голодомору в окупованій Херсонщині і Донеччині, зрештою як і руйнування музею Григорія Сковороди на Харківщині і сотень інших об'єктів спадщини від початку широкомасштабного вторгнення – є складовою того злочину геноциду, який задумала і намагається здійснити російський агресор на українській землі. Усі об’єкти української культурної спадщини і національної пам’яті є безпосередніми цілями агресора, адже його мета – знищити українську ідентичність, знищити український народ як такий», – відзначив заступник Голови Інстутуту Володимир Тиліщак.
Зазначимо, що у липні 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні через повномасштабне російське вторгнення.
Фото: Андрій Садовий
У результаті атаки «шахедами» знищено близько 600 квадратних метрів покрівлі Львівського національного університету природокористування у містечку Дубляни Львівської області. У цьому навчальному закладі навчався лідер ОУН Степан Бандера.
Також цієї ж атакою «шахедів» знищений музей головнокомандувача УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича у Білогорщі на Львівщині.
Частину експонатів евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Однак в музеї експонувалась частина особистих речей та матеріальних цінностей Шухевича, зокрема меблі та фортепіано, а також погруддя генерала та Степана Бандери. Всі ці артефакти було знищено.
Відправляючи безпілотники в атаку на музей Романа Шухевича і університет, у якому навчався Степан Бандера, російський агресор хотів продемонструвати якийсь символізм, але насправді вчергове виявив свою терористичну суть та геноцидну мету.
«Бомбардування музею Романа Шухевича на Львівщині, як і знищення пам’ятників на могилах жертв Голодомору в окупованій Херсонщині і Донеччині, зрештою як і руйнування музею Григорія Сковороди на Харківщині і сотень інших об'єктів спадщини від початку широкомасштабного вторгнення – є складовою того злочину геноциду, який задумала і намагається здійснити російський агресор на українській землі. Усі об’єкти української культурної спадщини і національної пам’яті є безпосередніми цілями агресора, адже його мета – знищити українську ідентичність, знищити український народ як такий», – відзначив заступник Голови Інстутуту Володимир Тиліщак.
Зазначимо, що у липні 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні через повномасштабне російське вторгнення.
Фото: Андрій Садовий
😢29👍1👎1