У середу, 21 лютого 2024 року помер відомий український правозахисник та дисидент, Герой України, депутат трьох скликань Верховної Ради України Степан Хмара.
Степан Хмара народився у селі Боб’ятин на Львівщині у 1937 році. Тоді це була територія Польщі. Дитинство та юність Хмари припали на Другу світову, повоєнний голод та боротьбу радянської влади з УПА.
За спогадами політв’язня, у їх хаті часто переховувались повстанці. Також він переповідав, що у шкільному віці на власні очі бачив, як радянські солдати забили батька його однокласниці та його побратимів з УПА, які переховувались в їх селі.
«Багато подібних картин з дитинства виробили в мені вічний імунітет проти наших ворогів. З радянським режимом і московитами не могло бути в мене ніякої спільної мови», – пояснював Степан Хмара.
У 1950-х працював водієм у Радехові на Львівщині та у Казахстані. А згодом вступив до Львівського державного медичного інституту, де навчався на стоматолога.
У 1964 році направлений працювати стоматологом у селище Гірник Червоноградського району Львівської області. У цей час Хмара активно долучається до дисидентського руху: поширює самвидав, перекладає працю радянського дисидента та правозахисника академіка Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес».
Після арешту В’ячеслава Чорновола у 1972 році, замість нього очолив підпільне видання «Український вісник». Саме в 1970-ті Хмара публікує свої важливі статті «Етноцид українців в СРСР» та «Генеральний погром».
У 1980 році заарештований за «антирадянську пропаганду та агітацію» та засуджений до семи років ув'язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання. Відбував покарання у таборах на Уралі до 1984 року. Провів 306 діб у карцері.
Після звільнення у 1987 році, Степан Хмара активно долучався до політичного життя. У 1990 році став народним депутатом Верховної Ради УРСР. Був одним з тих депутатів, які підтримали студентів під час Революції на граніті у 1990 році.
Після отримання Україною незалежності тричі обирався депутатом у Верховну Раду. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким! Це ще одна велика втрата для українського суспільства. Шана і памʼять панові Степанові за його внесок у боротьбу за незалежність України та втілення високих цінностей громадянського обов’язку!
Степан Хмара народився у селі Боб’ятин на Львівщині у 1937 році. Тоді це була територія Польщі. Дитинство та юність Хмари припали на Другу світову, повоєнний голод та боротьбу радянської влади з УПА.
За спогадами політв’язня, у їх хаті часто переховувались повстанці. Також він переповідав, що у шкільному віці на власні очі бачив, як радянські солдати забили батька його однокласниці та його побратимів з УПА, які переховувались в їх селі.
«Багато подібних картин з дитинства виробили в мені вічний імунітет проти наших ворогів. З радянським режимом і московитами не могло бути в мене ніякої спільної мови», – пояснював Степан Хмара.
У 1950-х працював водієм у Радехові на Львівщині та у Казахстані. А згодом вступив до Львівського державного медичного інституту, де навчався на стоматолога.
У 1964 році направлений працювати стоматологом у селище Гірник Червоноградського району Львівської області. У цей час Хмара активно долучається до дисидентського руху: поширює самвидав, перекладає працю радянського дисидента та правозахисника академіка Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес».
Після арешту В’ячеслава Чорновола у 1972 році, замість нього очолив підпільне видання «Український вісник». Саме в 1970-ті Хмара публікує свої важливі статті «Етноцид українців в СРСР» та «Генеральний погром».
У 1980 році заарештований за «антирадянську пропаганду та агітацію» та засуджений до семи років ув'язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання. Відбував покарання у таборах на Уралі до 1984 року. Провів 306 діб у карцері.
Після звільнення у 1987 році, Степан Хмара активно долучався до політичного життя. У 1990 році став народним депутатом Верховної Ради УРСР. Був одним з тих депутатів, які підтримали студентів під час Революції на граніті у 1990 році.
Після отримання Україною незалежності тричі обирався депутатом у Верховну Раду. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким! Це ще одна велика втрата для українського суспільства. Шана і памʼять панові Степанові за його внесок у боротьбу за незалежність України та втілення високих цінностей громадянського обов’язку!
😢30👍3
Вчора, Комітет Верховної Ради підтримав перейменування Южноукраїнська на топонім Гард.
Члени Комітету одноголосно схвалили нову назву на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
Окрім Южноукраїнська нині було розглянуто назву міста Новомосковськ, якому запропонували повернути історичну назву Самар, а також ще 26 інших населених пунктів у межах деколонізації.
Це рішення комітету, це перший етап розгляду в стінах парламенту. Далі нові назви населених пунктів будуть остаточно затвердженні у сесійній залі парламенту ухваленням відповідних постанов Верховної Ради.
Члени Комітету одноголосно схвалили нову назву на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
Окрім Южноукраїнська нині було розглянуто назву міста Новомосковськ, якому запропонували повернути історичну назву Самар, а також ще 26 інших населених пунктів у межах деколонізації.
Це рішення комітету, це перший етап розгляду в стінах парламенту. Далі нові назви населених пунктів будуть остаточно затвердженні у сесійній залі парламенту ухваленням відповідних постанов Верховної Ради.
❤17👍5🔥5
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Російсько-українська війна, що тривала з 2014 року перейшла у нову, відкриту та гарячу фазу.
Організація Об’єднаних Націй визнала війну РФ проти України найсерйознішим збройним конфліктом в Європі від часів Другої світової війни. Про те, що відбувалось протягом останніх двох років нагадуємо у нашій каруселі
Організація Об’єднаних Націй визнала війну РФ проти України найсерйознішим збройним конфліктом в Європі від часів Другої світової війни. Про те, що відбувалось протягом останніх двох років нагадуємо у нашій каруселі
❤🔥17👍2❤1😢1
Вчора, з нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у Києві біля Головпоштамту відкрилась наша виставка «10 років агресії – 10 років спротиву», яка підготовлена на матеріалах Віртуального музею російської агресії.
Виставка містить 15 тематичних банерів. На кожному банері розкриваються різні аспекти російсько-української війни: злочини, руйнування, екологічні катастрофи, громадський спротив, морська та повітряна агресії, міжнародна консолідація, втрачена власність, злочини проти медіа та інші.
🤝 Виставка підготовлена Українським інститутом національної пам’яті спільно з Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Детальніше за посиланням.
Виставка містить 15 тематичних банерів. На кожному банері розкриваються різні аспекти російсько-української війни: злочини, руйнування, екологічні катастрофи, громадський спротив, морська та повітряна агресії, міжнародна консолідація, втрачена власність, злочини проти медіа та інші.
🤝 Виставка підготовлена Українським інститутом національної пам’яті спільно з Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Детальніше за посиланням.
🔥18❤1😁1
Продовжуємо розповідати про історично заселені українцями території РФ.
Минулого тижня розповідали про Стародубщину, що межує з Чернігівською областю. Цього разу розповімо про Північну та Східну Слобожанщину — давні козацькі території, які забрала Російська імперія ще за часів Катерини ІІ.
Минулого тижня розповідали про Стародубщину, що межує з Чернігівською областю. Цього разу розповімо про Північну та Східну Слобожанщину — давні козацькі території, які забрала Російська імперія ще за часів Катерини ІІ.
❤21👍2