"Ленінопад" — хвиля демонтажу пам’ятників першому вождю СРСР Леніну та іншим радянським діячам, що охопила Україну після подій Євромайдану та Революції Гідності 2013—2014 років. Початок "ленінопаду" в масовості розпочався зі знесення пам'ятника Леніну в Києві на Бесарабській площі 8 грудня 2013 року.

У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми підготували для вас черговий допис.

У неділю 8 грудня 2013 року в Києві було людно. Революція Гідності набирала сили. На недільне віче знову з усієї України з’їхалися люди вимагати від влади покарання винних у побитті студентів у ніч на 30 листопада та учасників протесту під Адміністрацією Президента 1 грудня. На Хрещатику та Майдані розгорнулося наметове містечко, сумнозвісна «йолка» була перетворена на барикади, в КМДА та Будинку профспілок працювали штаби спротиву.

Під вечір на бульварі Тараса Шевченка біля пам’ятника «вождю світового пролетаріату» Володимиру Леніну виникло пожвавлення. Група протестувальників з балаклавами оточила пам’ятник, накинула на голову монумента мотузки і почала розхитувати. Перехожі, які стали свідками акції, гаряче підтримали ці дії, а міліція розгублено спостерігала за тим, що відбувається, і не втручалася. Зрештою, 3,45-метрова статуя зрушила з місця і звалилася на землю. При падінні відвалилася голова.  Решту люди почали розбивати кувадлами, розбираючи шматки граніту на сувеніри.

Так почався процес, який пізніше охрестили «ленінопадом».

Пригадати ті події і весь процес «прощання з вождем» пропонуємо в нашій каруселі.

🗓 Сьогодні ми згадуємо одну з найважливіших подій в історії кримськотатарського народу та Криму — відкриття Першого Курултаю, який відбувся 9 грудня (26 листопада за старим стилем) 1917 року в Бахчисараї. Це була історична подія, яка засвідчила прагнення кримських татар до самовизначення та створення власної державності.

У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми підготували для вас черговий допис.