Його називали «Богом танцю», він реформував балет у Франції та став легендою сцени. Народжений у Києві, він підкорив Париж, працював із Коко Шанель і Пабло Пікассо, а його ім'я назавжди вписане в історію мистецтва.
Але життя Сержа Лифаря було не лише історією слави, а й боротьби: вимушена еміграція, звинувачення у співпраці з нацистами та мрія повернутися до Києва, що так і не здійснилася.
«Я танцював для світу – а найближчі ніколи не бачили цього», – казав Лифар.
Сьогодні 120 років від дня його народження. Хто він – Серж Лифар? Гортайте карусель, щоб дізнатись більше
Але життя Сержа Лифаря було не лише історією слави, а й боротьби: вимушена еміграція, звинувачення у співпраці з нацистами та мрія повернутися до Києва, що так і не здійснилася.
«Я танцював для світу – а найближчі ніколи не бачили цього», – казав Лифар.
Сьогодні 120 років від дня його народження. Хто він – Серж Лифар? Гортайте карусель, щоб дізнатись більше
🔥18❤6🤩1
Кирило Полікевич майже ніколи не розлучався з камерою й повністю віддавав себе роботі в команді «Суспільне Дніпро». Завдяки тривалому досвіду на телебаченні та працьовитості його залучали до більшості ключових проєктів філії суспільного мовника. Але життя талановитого відеографа обірвала війна Росії проти України.
Кирило народився, виріс і побудував кар’єру в Дніпрі. Саме тут в 2008 році він і почав працювати на обласному державному телебаченні, тоді ще в ролі інженера відділу комп’ютерного монтажу. Вже після створення Суспільного, з 2018 року Кирило Полікевич взяв участь в роботі міжрегіонального ранкового проєкту мовника. А за два роки він став відеографом каналу.
В червні 2023 року його було мобілізовано до лав Сил оборони України. Кирило почав зі служби в бригаді протиповітряної оборони, що захищала небо над його рідним Дніпром. Згодом він брав участь в боях на сході та Херсонщині, двічі з побратимами виходив з оточення ворога. Продовжував службу гранатометником мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Попри війну він продовжував будувати плани на майбутні проєкти. А в лютому 2025 року Кирило отримав від командира почесну нагороду «Піхота Збройних сил України».
Кирило Полікевич загинув 16 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання неподалік від Преображенки Покровського району Донецької області. Він став 100 в списку загиблих медійників, яких убила Росія з початку повномасштабного вторгнення від Інституту масової інформації. Йому назавжди 42 роки.
#FightForUkraine
Кирило народився, виріс і побудував кар’єру в Дніпрі. Саме тут в 2008 році він і почав працювати на обласному державному телебаченні, тоді ще в ролі інженера відділу комп’ютерного монтажу. Вже після створення Суспільного, з 2018 року Кирило Полікевич взяв участь в роботі міжрегіонального ранкового проєкту мовника. А за два роки він став відеографом каналу.
В червні 2023 року його було мобілізовано до лав Сил оборони України. Кирило почав зі служби в бригаді протиповітряної оборони, що захищала небо над його рідним Дніпром. Згодом він брав участь в боях на сході та Херсонщині, двічі з побратимами виходив з оточення ворога. Продовжував службу гранатометником мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Попри війну він продовжував будувати плани на майбутні проєкти. А в лютому 2025 року Кирило отримав від командира почесну нагороду «Піхота Збройних сил України».
Кирило Полікевич загинув 16 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання неподалік від Преображенки Покровського району Донецької області. Він став 100 в списку загиблих медійників, яких убила Росія з початку повномасштабного вторгнення від Інституту масової інформації. Йому назавжди 42 роки.
#FightForUkraine
💔17😢5
Продовжуємо розповідати історії Героїв в рамках проєкту «Герої наших вулиць» – проєкту про пам'ять, що розповідає про імена, які ви відтепер бачите в міському просторі. Поки про 12 імен, але ми прагнемо розповісти про всіх. Щоб пам'ятати їх щодня. Щоб перемогти в боротьбі за нас самих.
Сьогодні – про Макса Левіна.
Фотокореспондента, журналіста й документаліста, який знімав війну в найгарячіших точках, аби показати правду про неї. В його об'єктиві був Майдан, Донеччина, Харківщина, Житомирщина та Київщина.
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту.
Докладніше з історією Макса Левіна й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.
Художник – Сергій Федоров ❤️
Дизайнери – Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️
Сьогодні – про Макса Левіна.
Фотокореспондента, журналіста й документаліста, який знімав війну в найгарячіших точках, аби показати правду про неї. В його об'єктиві був Майдан, Донеччина, Харківщина, Житомирщина та Київщина.
Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту.
Докладніше з історією Макса Левіна й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.
Художник – Сергій Федоров ❤️
Дизайнери – Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️
💔30❤3
Десять років тому, 9 квітня 2015 року, Верховна Рада ухвалила пакет «декомунізаційного законодавства», започаткувавши процес очищення українського публічного простору від радянської тоталітарної спадщини на інституційному рівні. Що включає «декомунізаційне законодавство» та які головні здобутки декомунізації в Україні - розповідаємо в каруселі.
❤22🔥7😁1