18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Цей день встановлено  Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році. Метою було нагадати громадськості про різноманіття культурної спадщини. Розповісти, що це вразлива спадщина та її необхідно зберегти для наступних поколінь.

Російська армія в ході своєї спершу гібридної, а тепер – повномасштабної агресії нищить українські культурну матеріальну спадщину. Щось вона руйнує своїми ракетним та артилерійськими обстрілами, а щось просто викрадає та вивозить з окупованих територій. 

Згідно даних Міністерства культури та стратегічних комунікацій, з початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували 1390 об’єктів культурної спадщини та 2205 об’єктів культурної інфраструктури.

За словами міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького, на окупованих територіях було вкрадено 1,7 мільйона одиниць української культурної спадщини: від археологічних знахідок до музейних колекцій, які рф привласнила собі, порушуючи всі можливі норми міжнародного права.

У каруселі підібрали лише кілька прикладів зруйнованою Росією української культурної спадщини.

95 років тому в оперному театрі Харкова не співали. Там судили Україну.

19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів радянської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри УНР.

Детальніше про цей процес читайте у каруселі 👆

Кримський похід 1918 року став однією з ключових воєнно-політичних ініціатив Української Народної Республіки в період після укладення Брест-Литовського миру. Успішні дії Кримської групи під командуванням полковника Петра Болбочана засвідчили прагнення українського керівництва встановити контроль над стратегічно важливим півостровом та Чорноморським флотом. Попри обмежений результат, операція увійшла в історію як важливий етап боротьби за українську державність.

Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо, як полковник Петро Болбочан очолив одну з найуспішніших операцій армії УНР.

Гортайте далі, аби дізнатися більше.

Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.

Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?

Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року.

Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.

Про що говоримо у подкасті, який можна послухати за посиланням:

▫ що таке мова памʼяті, яка вона в Україні?

▫поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми?

▫низові ініціативи у памʼять про загиблих;

▫роль громад і держави;

▫проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива?

▫меморіалізацію різних досвідів війни;

▫передумови якісного меморіального проєкту.

Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:

▫відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/

▫проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/.../this-world-is...

▫Десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/.../9-pryncypiv-memorializaciyi...