🎊 Сьогодні відзначаємо 150-річний ювілей Олександра Мурашка.
Відомий український художник, який не лише зумів зафіксувати у своїх роботах українські традиції, а й створити систему мистецької освіти в добу Української Революції 1917-1921 років.
Більше про видатного українського митця у нашій каруселі. ⬆️
Відомий український художник, який не лише зумів зафіксувати у своїх роботах українські традиції, а й створити систему мистецької освіти в добу Української Революції 1917-1921 років.
Більше про видатного українського митця у нашій каруселі. ⬆️
❤26
6 вересня, у селі Пужники Тернопільської області відбулася церемонія перепоховання останків, віднайдених під час екгумаційних робіт. Ці люди загинули у 1945 році. Загалом було перепоховано 42 ексгумовані тіла.
Участь у церемонії взяли українська та польська делегації. Голова УІНП Олександр Алфьоров також долучився до церемонії перепоховання. Більше інформації читайте на сайті УІНП.
Фото: Укрінформ
Участь у церемонії взяли українська та польська делегації. Голова УІНП Олександр Алфьоров також долучився до церемонії перепоховання. Більше інформації читайте на сайті УІНП.
Фото: Укрінформ
👍13❤5💔2👎1
Сьогодні відтворені хоругви війська князя Костянтина Острозького представили у стінах Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вони стали головним символом Дня пам’яті битви під Оршею – «Орша 1514. Пліч-о-пліч перемагаємо».
Хоругви відновив заслужений художник України, геральдист Олексій Руденко. Вони нагадали про те, що перемога можлива лише тоді, коли ми стоїмо пліч-о-пліч.
Символічність моменту підкреслила присутність сучасних воїнів з білоруського полку імені Кастуся Калиновського та 30-ї окремої механізованої бригади імені Князя Костянтина Острозького.
Більше інформації читайте на сайті УІНП.
Хоругви відновив заслужений художник України, геральдист Олексій Руденко. Вони нагадали про те, що перемога можлива лише тоді, коли ми стоїмо пліч-о-пліч.
Символічність моменту підкреслила присутність сучасних воїнів з білоруського полку імені Кастуся Калиновського та 30-ї окремої механізованої бригади імені Князя Костянтина Острозького.
Більше інформації читайте на сайті УІНП.
❤27🔥4
УКРАЇНСЬКИЙ ДОСЛІДНИК, ЯКИЙ РОЗВИВАВ «ХІМІЮ ЖИТТЯ»
Сьогодні відзначаємо 140-у річницю з дня народження видатного українського науковця академіка Олександра Палладіна, якого по праву вважають патріархом світової нейрохімії та засновником української школи біохімії.
Майбутній дослідник народився у Москві в родині відомого ботаніка Володимира Палладіна. Вже під час гімназійного навчання майбутній дослідник проявляв інтерес до природничих наук. У 1903 році вступає на природничий факультет Петербурзького університету, де під впливом нобелівського лауреата Івана Павлова визначає свій вектор наукових досліджень. Згодом продовжує навчання та наукове стажування в європейських університетах, насамперед Німеччини: у Гейдельбергу, Гессені та Тюбінгені.
У 1916 році Олександр Палладін прибуває в Харків і з того часу його життя та дослідження стали нерозривно пов’язані з українською наукою. Працюючи у Харківських ВНЗ, спершу в інституті сільського господарства та лісництва, а згодом і в медичному інституті, Палладін досліджує біохімію вітамінів, м’язів та нервової системи. Підсумком такої плідної роботи стає «Підручник біологічної хімії», який став посібником для фахівців не лише в Україні, а й по всьому світу.
Розгорнута Палладіним наукова діяльність стала настільки масштабною, що в 1925 році було вирішено створити Український біохімічний інститут, який науковець очолював аж до 1970 року.
Під час Другої світової інститут евакуювали до Уфи. Там Палладін винайшов низку кровоспинних препаратів на основі досліджень кровоспинної дії вітаміну К. Ці винаходи стали рятівними для багатьох учасників тієї війни.
У післявоєнний час Палладін багато часу зосередив саме на адміністративній роботі в Академії наук – він завжди ставив в пріоритет підготовку молодих кадрів для української науки.
У 1967 році на Першому міжнародному нейрохімічному конгресі у Страсбурзі Палладіна «охрестили» патріархом світової нейрохімії. Помер Олександр Палладін у 1972 році. Його ім’я носить створений ним Інститут біохімії НАН, а також один з найбільших проспектів Києва.
Сьогодні відзначаємо 140-у річницю з дня народження видатного українського науковця академіка Олександра Палладіна, якого по праву вважають патріархом світової нейрохімії та засновником української школи біохімії.
Майбутній дослідник народився у Москві в родині відомого ботаніка Володимира Палладіна. Вже під час гімназійного навчання майбутній дослідник проявляв інтерес до природничих наук. У 1903 році вступає на природничий факультет Петербурзького університету, де під впливом нобелівського лауреата Івана Павлова визначає свій вектор наукових досліджень. Згодом продовжує навчання та наукове стажування в європейських університетах, насамперед Німеччини: у Гейдельбергу, Гессені та Тюбінгені.
У 1916 році Олександр Палладін прибуває в Харків і з того часу його життя та дослідження стали нерозривно пов’язані з українською наукою. Працюючи у Харківських ВНЗ, спершу в інституті сільського господарства та лісництва, а згодом і в медичному інституті, Палладін досліджує біохімію вітамінів, м’язів та нервової системи. Підсумком такої плідної роботи стає «Підручник біологічної хімії», який став посібником для фахівців не лише в Україні, а й по всьому світу.
Розгорнута Палладіним наукова діяльність стала настільки масштабною, що в 1925 році було вирішено створити Український біохімічний інститут, який науковець очолював аж до 1970 року.
Під час Другої світової інститут евакуювали до Уфи. Там Палладін винайшов низку кровоспинних препаратів на основі досліджень кровоспинної дії вітаміну К. Ці винаходи стали рятівними для багатьох учасників тієї війни.
У післявоєнний час Палладін багато часу зосередив саме на адміністративній роботі в Академії наук – він завжди ставив в пріоритет підготовку молодих кадрів для української науки.
У 1967 році на Першому міжнародному нейрохімічному конгресі у Страсбурзі Палладіна «охрестили» патріархом світової нейрохімії. Помер Олександр Палладін у 1972 році. Його ім’я носить створений ним Інститут біохімії НАН, а також один з найбільших проспектів Києва.
❤15