Сьогодні відзначаємо 150-ту річницю від дня народження Олександра Вербицького – видатного архітектора, чиї роботи назавжди змінили обличчя Києва.
Саме він разом із Павлом Альошиним створив одну з візитівок столиці – Центральний вокзал, що поєднав риси українського бароко та конструктивізму.
Більше про творчий шлях і проєкти «майстра раціоналістичного модерну» – у нашій каруселі.
🏛 Пам’ять про архітектора можна вшанувати у Києві на Лук’янівському кладовищі (вул. Дорогожицька, 7). Сьогодні, у річницю його народження закликаємо відвідати могилу митця.
Саме він разом із Павлом Альошиним створив одну з візитівок столиці – Центральний вокзал, що поєднав риси українського бароко та конструктивізму.
Більше про творчий шлях і проєкти «майстра раціоналістичного модерну» – у нашій каруселі.
🏛 Пам’ять про архітектора можна вшанувати у Києві на Лук’янівському кладовищі (вул. Дорогожицька, 7). Сьогодні, у річницю його народження закликаємо відвідати могилу митця.
❤17👍7🎉1
😔 БІЛЬ ВСЬОГО ЛЮДСТВА
29 вересня ми вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів у Бабиному Ярі, що проводилися нацистами під час окупації Києва в 1941–1943 роках.
Це урочище у всьому світі стало символом «Голокосту від куль»: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в ньому майже 34 тисячі київських євреїв.
Приречені люди думали, що їх переселятимуть, а опинилися на місці страти. До 18-ї години 29 вересня нацисти вбили майже 22 тисячі чоловіків, жінок і дітей. Наступного дня розстріли продовжились. Пізніше сапери підірвали схили Бабиного Яру й змусили військовополонених вирівняти його дно.
Маховик смерті, розгорнутий нацистами в цьому урочищі, діяв наступні два роки. За цей час жертвами масових розстрілів у Бабиному Ярі стали й радянські військовополонені, роми, пацієнти Київської міської психіатричної лікарні імені І. П. Павлова, українські націоналісти, радянські підпільники тощо. Загалом в урочищі було вбито приблизно 100 тисяч людей.
29 вересня ми вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів у Бабиному Ярі, що проводилися нацистами під час окупації Києва в 1941–1943 роках.
Це урочище у всьому світі стало символом «Голокосту від куль»: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в ньому майже 34 тисячі київських євреїв.
Приречені люди думали, що їх переселятимуть, а опинилися на місці страти. До 18-ї години 29 вересня нацисти вбили майже 22 тисячі чоловіків, жінок і дітей. Наступного дня розстріли продовжились. Пізніше сапери підірвали схили Бабиного Яру й змусили військовополонених вирівняти його дно.
Маховик смерті, розгорнутий нацистами в цьому урочищі, діяв наступні два роки. За цей час жертвами масових розстрілів у Бабиному Ярі стали й радянські військовополонені, роми, пацієнти Київської міської психіатричної лікарні імені І. П. Павлова, українські націоналісти, радянські підпільники тощо. Загалом в урочищі було вбито приблизно 100 тисяч людей.
😢15❤4💔4
180 РОКІВ КАРПЕНКУ-КАРОМУ
«…та заборона, що стількох українських драморобів звела на пусті шаблони, на пережовування все тих самих мотивів кохання, співів, танців та пиття горілки, була для Івана Карповича принукою до заглиблення в душу народу», – Іван Франко.
Не тільки драматург і письменник, але й актор, режисер, керівник трупи та водночас секретар поліції і член революційних гуртків – цього дня в 1845 році народився Іван Карпенко-Карий (Тобілевич).
Всупереч жорсткій імперській цензурі такі його п’єси як «Мартин Боруля», «Сто тисяч» чи «Хазяїн» стали яскравою сатирою на тогочасне суспільство й увійшли до класики української літератури.
Іван Карпенко-Карий зумів перетворити українську комедію в самобутній жанр та вивести її на серйозні театральні сцени. Найкращим вшануванням його пам’яті буде відвідати виставу по одному з цих унікальних творів, що досі йдуть в багатьох театрах в Україні та за кордоном.
«…та заборона, що стількох українських драморобів звела на пусті шаблони, на пережовування все тих самих мотивів кохання, співів, танців та пиття горілки, була для Івана Карповича принукою до заглиблення в душу народу», – Іван Франко.
Не тільки драматург і письменник, але й актор, режисер, керівник трупи та водночас секретар поліції і член революційних гуртків – цього дня в 1845 році народився Іван Карпенко-Карий (Тобілевич).
Всупереч жорсткій імперській цензурі такі його п’єси як «Мартин Боруля», «Сто тисяч» чи «Хазяїн» стали яскравою сатирою на тогочасне суспільство й увійшли до класики української літератури.
Іван Карпенко-Карий зумів перетворити українську комедію в самобутній жанр та вивести її на серйозні театральні сцени. Найкращим вшануванням його пам’яті буде відвідати виставу по одному з цих унікальних творів, що досі йдуть в багатьох театрах в Україні та за кордоном.
❤13👍2
📸 У Києві вшанували 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру.
29 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулися заходи до річниці трагедії.
Участь у них взяли представники державної влади, місцевого самоврядування, духовенства та громадськості.
Серед учасників заходу були: Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров; Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський; заступниця Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції Вікторія Рясна; Голова Місії Світового конгресу українців в Україні Андрій Шевченко; очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
Події були організовані Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті й громадськими діячами.
🕯 Ми пам’ятаємо.
29 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулися заходи до річниці трагедії.
Участь у них взяли представники державної влади, місцевого самоврядування, духовенства та громадськості.
Серед учасників заходу були: Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров; Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський; заступниця Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції Вікторія Рясна; Голова Місії Світового конгресу українців в Україні Андрій Шевченко; очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
Події були організовані Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті й громадськими діячами.
🕯 Ми пам’ятаємо.
💔17❤3
⚔️СЛАВА ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ!
Сьогодні, в День захисників і захисниць України, вітаємо усіх наших воїнів, які протягом століть захищали українську землю від ворогів і воріженьок. Дякуючи їм – наш народ має сьогодення та точно матиме майбутнє.
Під час Війни за Незалежність України захисниками стали мільйони людей – воїни і добровольці.
У цей день Український інститут національної пам’яті закликає згадати чин усіх поколінь борців за волю України. Віддаймо шану всім загиблим! Виявимо повагу живим захисникам!
Українське військо має тисячолітню історію, так само як і його особливий зв’язок зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Наша військова традиція й шанування Богородиці як заступниці воїнів походить ще з часів Русі. У часи козацтва Покрова стала для запорізьких козаків головним святом. І в ХХ столітті нові покоління борців за незалежність не втрачали зв’язку з цією стародавньою традицією.
Автор зображень – Андрій Єрмоленко
Сьогодні, в День захисників і захисниць України, вітаємо усіх наших воїнів, які протягом століть захищали українську землю від ворогів і воріженьок. Дякуючи їм – наш народ має сьогодення та точно матиме майбутнє.
Під час Війни за Незалежність України захисниками стали мільйони людей – воїни і добровольці.
У цей день Український інститут національної пам’яті закликає згадати чин усіх поколінь борців за волю України. Віддаймо шану всім загиблим! Виявимо повагу живим захисникам!
Українське військо має тисячолітню історію, так само як і його особливий зв’язок зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Наша військова традиція й шанування Богородиці як заступниці воїнів походить ще з часів Русі. У часи козацтва Покрова стала для запорізьких козаків головним святом. І в ХХ столітті нові покоління борців за незалежність не втрачали зв’язку з цією стародавньою традицією.
Автор зображень – Андрій Єрмоленко
🔥16❤11❤🔥2