🇺🇦 САГАЙДАЧНИЙ: 407 РОКІВ ПЕРЕМОЗІ
У ці дні, коли російський агресор знову завдає удару по нашій цивільній інфраструктурі та порушує всі правила ведення війни, як ніколи оживають постаті тих, хто вже боровся з цим злом і перемагав.
Сьогодні в Києві вшанували пам’ять Петра Конашевича-Сагайдачного – гетьмана, що як ніхто знав підступність московитської загрози та переміг її на полі бою. Саме цього дня, в 1618 році, козаки під його керівництвом і польсько-литовське військо Владислава IV почали штурм Москви.
Учасники вшанування згадали спадщину Сагайдачного та поклали квіти до його пам’ятника на Контрактовій площі й символічної могили гетьмана на території Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Дякуємо всім, хто приєднався до нас в цей день. Сподіваємося, це перетвориться на щорічну традицію, яка стане нагадуванням про те, що українська зброя завжди була здатна перемагати московських царів!
Докладніше про захід читайте на сайті.
У ці дні, коли російський агресор знову завдає удару по нашій цивільній інфраструктурі та порушує всі правила ведення війни, як ніколи оживають постаті тих, хто вже боровся з цим злом і перемагав.
Сьогодні в Києві вшанували пам’ять Петра Конашевича-Сагайдачного – гетьмана, що як ніхто знав підступність московитської загрози та переміг її на полі бою. Саме цього дня, в 1618 році, козаки під його керівництвом і польсько-литовське військо Владислава IV почали штурм Москви.
Учасники вшанування згадали спадщину Сагайдачного та поклали квіти до його пам’ятника на Контрактовій площі й символічної могили гетьмана на території Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Дякуємо всім, хто приєднався до нас в цей день. Сподіваємося, це перетвориться на щорічну традицію, яка стане нагадуванням про те, що українська зброя завжди була здатна перемагати московських царів!
Докладніше про захід читайте на сайті.
❤26👍5😁3
ТОП-5 ЦИТАТ СТЕПАНА ХМАРИ
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
На шлях боротьби молодий лікар-стоматолог із Львівщини став ще наприкінці 1960-х років. Поширював самвидав, зокрема, «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після арешту і заслання В'ячеслава Чорновола перейняв естафету – разом із Олесем Шевченком редагував самвидавівський журнал «Український вісник», де публікувалися твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби. У 1980-му за «антирадянську агітацію і пропаганду» отримав строк: 7 років суворого режиму та 5 років заслання.
Тричі обирався до Верховної Ради України, був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України, законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. У жовтні 1990-го першим із депутатів підтримав Студентську революцію на граніті і разом з молоддю два тижні голодував.
12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років.
21 лютого 2024 року його серце зупинилося.
❤24👍6💔1
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про заміну розмінної монети з копійки на шаг. Чому це правильний рух до позбавлення від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини, а також відродження власних державницьких традицій розповідаємо у каруселі.
❤33👍4👎3🔥1😁1
14 жовтня – день створення Української повстанської армії.
Українці завжди прагнули бути господарями на своїй землі – навіть у часи окупації. Саме з цього прагнення народилася Українська повстанська армія.
Постанова Української Головної Визвольної Ради 1947 року зафіксувала: 14 жовтня 1942 року – день повстання УПА.
Уже через рік після створення УПА на Волині виникла Колківська республіка – звільнена від нацистів територія, де українці самі організували владу, школи, шпиталі, друкарню, проводили вишколи місцевого населення, де навчали володіння зброєю і самооборони, медичні курси. Вони створили собі Україну – посеред війни, без держави, але з вірою в неї.
Про долю учасників Колківської республіки, зокрема 19 юнаків і дівчат, яких радянська влада судила за «злочини проти держави», дивіться документальну стрічку «Справа дев’ятнадцятьох» із циклу «Українське підпілля на Волині» (режисер Сергій Шараєвський).
🎥 Переглянути фільм «Справа дев’ятнадцятьох» за посиланням.
Українці завжди прагнули бути господарями на своїй землі – навіть у часи окупації. Саме з цього прагнення народилася Українська повстанська армія.
Постанова Української Головної Визвольної Ради 1947 року зафіксувала: 14 жовтня 1942 року – день повстання УПА.
Уже через рік після створення УПА на Волині виникла Колківська республіка – звільнена від нацистів територія, де українці самі організували владу, школи, шпиталі, друкарню, проводили вишколи місцевого населення, де навчали володіння зброєю і самооборони, медичні курси. Вони створили собі Україну – посеред війни, без держави, але з вірою в неї.
Про долю учасників Колківської республіки, зокрема 19 юнаків і дівчат, яких радянська влада судила за «злочини проти держави», дивіться документальну стрічку «Справа дев’ятнадцятьох» із циклу «Українське підпілля на Волині» (режисер Сергій Шараєвський).
🎥 Переглянути фільм «Справа дев’ятнадцятьох» за посиланням.
❤20👍4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
НА ГРАНІТІ – БІЛА ПОВʼЯЗКА ПРОТИ ІМПЕРІЇ
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
Четвертий голос – Сергій Годлевський, учасник Революції на граніті, заступник командира застави прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
Вони почали на граніті – з мрії завалити імперію. І зробили це ненасильницьким спротивом, ставши початком кінця совєцької влади. Сьогодні ті ж самі руки керують безпілотниками, рятують життя і тримають оборону.
У дні річниці Революції на граніті, ми продовжуємо серію відео спогадів «Від граніту до зброї». Голоси учасників Революції на граніті з’єднують студентські спогади 1990-го з боротьбою наших днів. Ми записали голоси військовослужбовців, які були учасниками Революції на граніті.
Четвертий голос – Сергій Годлевський, учасник Революції на граніті, заступник командира застави прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону.
35 років тому відбувалась Революція на граніті. Студентська молодь протестувала та голодувала з 2 по 17 жовтня 1990 року. Протест став піком протистояння між комуністичним режимом і українською національно-демократичною опозицією на зламі 1980-90-х років.
#награніті35
❤18👍3
У Києві відбудеться історичний форум «Друга світова війна: історія, пам’ять, формування сучасних українських наративів».
Навіть через 80 років після свого закінчення, Друга світова війна залишається однією з ключових тем в нашій пам’яті про минуле.
Тож організатори заходу вирішили створити платформу для експертної дискусії щодо формування та змін наративів про неї в українському суспільстві.
📆 Коли: 16–17 жовтня 2025 року.
📍 Де: КНУ імені Тараса Шевченка, Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Форум відбуватиметься у комбінованому форматі (онлайн/офлайн). Учасники отримають запрошення для зустрічі на платформі ZOOM.
Докладніше про форум та можливість участі в ньому читайте за посиланням.
Український інститут національної пам’яті виступає одним з партнерів заходу.
Ілюстрація ШІ
Навіть через 80 років після свого закінчення, Друга світова війна залишається однією з ключових тем в нашій пам’яті про минуле.
Тож організатори заходу вирішили створити платформу для експертної дискусії щодо формування та змін наративів про неї в українському суспільстві.
📆 Коли: 16–17 жовтня 2025 року.
📍 Де: КНУ імені Тараса Шевченка, Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Форум відбуватиметься у комбінованому форматі (онлайн/офлайн). Учасники отримають запрошення для зустрічі на платформі ZOOM.
Докладніше про форум та можливість участі в ньому читайте за посиланням.
Український інститут національної пам’яті виступає одним з партнерів заходу.
Ілюстрація ШІ
🔥11