ЧУДЕРМАЙСТЕР СЛОВА – МАЙК ЙОГАНСЕН
Поет, прозаїк, сценарист, автор граматик, словників і численних перекладів з багатьох мов світу; мандрівник, лінгвіст, тенісист, шахіст, фотограф, мисливець і, за власним визначенням, просто чудермайстер – усе це Майк Йогансен.
У своїх численних містифікованих автобіографіях він писав, що має німецьке, шведське та норвезьке коріння. Але точно відомо, що Йогансен народився в Харкові, 28 жовтня 1895 року, в родині вчителя німецької мови, вихідця з Латвії. Мати походила з роду старобільських козаків Крамаревських.
Завершивши 1917 року навчання на філологічному факультеті Харківського університету, Йогансен викладав на педагогічних курсах імені Григорія Сковороди, читав історію української мови та загальне мовознавство у Полтавському й Харківському інститутах народної освіти.
Якщо не брати до уваги жартівливий вірш, вирізьблений дев’ятирічним Майком на дверях льоху, його літературний дебют відбувся 1921 року: поетична збірка «Д’горі» та критичні статті у журналі «Шлях мистецтва». У 1925-му побачила світ перша прозова книга «Сімнадцять хвилин», що складалася з чотирьох новел, яку і критики, і сам автор оцінили стримано.
А вже 1930 року вийшов окремою книжкою magnum opus Майка Йогансена – «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію».
Йогансен відзначився й у кіномистецтві. Разом з Юрком Тютюнником вони написали сценарій до довженкової «Звенигори». Заради гонорарів писав титри до німих фільмів. Це були, у прямому сенсі, «найдорожчі рядки» літератора.
18 серпня 1937 року Йогансена забрали з квартири № 12 будинку «Слово» службовці НКВС. Його звинуватили в націоналістичній діяльності та спробі повалення соціалістичного ладу. Попри тортури, на допитах тримався гідно. Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го у Києві за день до його 42-річчя.
«… Оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Ґесіодом, Ґейне і Міґелем Сааведро де Сервантесом. Але я з ними говоритиму українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу», – писав Йогансен.
Спадок Майка Йогансена – не лише його тексти, а й яскрава довколалітературна активність: дотепні письменницькі анкети, подорожні нариси, редакторські експерименти в авангардних об’єднаннях, попит на «гонорар наперед» під мисливські набої.
Це була людина, що жила модерністю як пригодою. Харизматичні байки харківського кола – від більярду з Маяковським до кулінарних розіграшів – творять образ чудермайстра, що став емоційним центром харківського літературного кола 1920–1930-х років, якого любили і яким захоплювалися.
Поет, прозаїк, сценарист, автор граматик, словників і численних перекладів з багатьох мов світу; мандрівник, лінгвіст, тенісист, шахіст, фотограф, мисливець і, за власним визначенням, просто чудермайстер – усе це Майк Йогансен.
У своїх численних містифікованих автобіографіях він писав, що має німецьке, шведське та норвезьке коріння. Але точно відомо, що Йогансен народився в Харкові, 28 жовтня 1895 року, в родині вчителя німецької мови, вихідця з Латвії. Мати походила з роду старобільських козаків Крамаревських.
Завершивши 1917 року навчання на філологічному факультеті Харківського університету, Йогансен викладав на педагогічних курсах імені Григорія Сковороди, читав історію української мови та загальне мовознавство у Полтавському й Харківському інститутах народної освіти.
Якщо не брати до уваги жартівливий вірш, вирізьблений дев’ятирічним Майком на дверях льоху, його літературний дебют відбувся 1921 року: поетична збірка «Д’горі» та критичні статті у журналі «Шлях мистецтва». У 1925-му побачила світ перша прозова книга «Сімнадцять хвилин», що складалася з чотирьох новел, яку і критики, і сам автор оцінили стримано.
А вже 1930 року вийшов окремою книжкою magnum opus Майка Йогансена – «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію».
Йогансен відзначився й у кіномистецтві. Разом з Юрком Тютюнником вони написали сценарій до довженкової «Звенигори». Заради гонорарів писав титри до німих фільмів. Це були, у прямому сенсі, «найдорожчі рядки» літератора.
18 серпня 1937 року Йогансена забрали з квартири № 12 будинку «Слово» службовці НКВС. Його звинуватили в націоналістичній діяльності та спробі повалення соціалістичного ладу. Попри тортури, на допитах тримався гідно. Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937-го у Києві за день до його 42-річчя.
«… Оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Ґесіодом, Ґейне і Міґелем Сааведро де Сервантесом. Але я з ними говоритиму українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу», – писав Йогансен.
Спадок Майка Йогансена – не лише його тексти, а й яскрава довколалітературна активність: дотепні письменницькі анкети, подорожні нариси, редакторські експерименти в авангардних об’єднаннях, попит на «гонорар наперед» під мисливські набої.
Це була людина, що жила модерністю як пригодою. Харизматичні байки харківського кола – від більярду з Маяковським до кулінарних розіграшів – творять образ чудермайстра, що став емоційним центром харківського літературного кола 1920–1930-х років, якого любили і яким захоплювалися.
❤13👍1🎉1💔1
МУЗИКА ЗІР: МИТЕЦЬ СИМВОЛІВ
Цього року ми відзначаємо 140-річчя з дня народження унікального українського художника, поета, мистецтвознавця й педагога – Юхима Михайліва.
Протягом життя він став автором сотень картин в руслі символізму, чуттєвих віршів, академічних монографій та фахових статей. Але навіть у такій зануреній в чисте мистецтво людині совєцька система бачила ворога.
Юхима Михайліва було арештовано 1934 року, нібито за підготовку збройного повстання. Вже за рік він захворів і помер, перебуваючи у засланні на півночі СРСР.
Попри совєцькі переслідування, частина творчості Михайліва була врятована за кордоном його дружиною Тетяною.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька яскравих робіт цього непересічного митця.
Цього року ми відзначаємо 140-річчя з дня народження унікального українського художника, поета, мистецтвознавця й педагога – Юхима Михайліва.
Протягом життя він став автором сотень картин в руслі символізму, чуттєвих віршів, академічних монографій та фахових статей. Але навіть у такій зануреній в чисте мистецтво людині совєцька система бачила ворога.
Юхима Михайліва було арештовано 1934 року, нібито за підготовку збройного повстання. Вже за рік він захворів і помер, перебуваючи у засланні на півночі СРСР.
Попри совєцькі переслідування, частина творчості Михайліва була врятована за кордоном його дружиною Тетяною.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька яскравих робіт цього непересічного митця.
❤10💔4👍3
До 170-річчя Дмитра Яворницького – відкриття виставки «Яворницький: на шляху до історії козацтва»
🗓 5 листопада, 17:00
📍 Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)
В експозиції – картини художника Артема Погрібного, створені за архівними матеріалами для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра»,
а також строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з колекції Наталії Слобожаніної (УІНП).
🎙 У відкритті візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Вікторія Муха, Віктор Брехуненко, Євгенія Карацюба, Артем Погрібний, Світлана Стрєльнікова.
📚 Дмитро Яворницький – історик і археолог, який став хранителем пам’яті про запорозьке козацтво.
🔹 6 листопада – авторська екскурсія виставкою від Артема Погрібного.
Вхід за попередньою реєстрацією.
🗓 5 листопада, 17:00
📍 Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)
В експозиції – картини художника Артема Погрібного, створені за архівними матеріалами для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра»,
а також строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з колекції Наталії Слобожаніної (УІНП).
🎙 У відкритті візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Вікторія Муха, Віктор Брехуненко, Євгенія Карацюба, Артем Погрібний, Світлана Стрєльнікова.
📚 Дмитро Яворницький – історик і археолог, який став хранителем пам’яті про запорозьке козацтво.
🔹 6 листопада – авторська екскурсія виставкою від Артема Погрібного.
Вхід за попередньою реєстрацією.
❤15
Листопадовий рейд: історія, боротьба і гра про свободу
💡 У 1921 році війська УНР здійснили відчайдушну спробу звільнити Україну від більшовиків.
Той похід увійшов в історію як Листопадовий рейд.
4 листопада запрошуємо на подію, присвячену цим подіям.
📍 Хартія-Хаб (вул. Шота Руставелі, 39/41)
🕓 початок о 18:30
🔹 Історик і військовослужбовець Віталій Скальський розповість про Другий зимовий похід Армії УНР.
🔹 Український інститут національної пам’яті представить нову настільну гру «Похід: звільнити Україну від більшовиків» – історичну стратегію, у якій гравці разом борються за визволення Харкова.
🎙 Серед учасників:
Олександр Алфьоров, Віталій Скальський, Володимир Тиліщак, Ярослав Файзулін, Володимир Ращук.
Модераторка: Наталія Слобожаніна.
📚 Подія – про пам’ять, відвагу і вибір свободи.
💡 У 1921 році війська УНР здійснили відчайдушну спробу звільнити Україну від більшовиків.
Той похід увійшов в історію як Листопадовий рейд.
4 листопада запрошуємо на подію, присвячену цим подіям.
📍 Хартія-Хаб (вул. Шота Руставелі, 39/41)
🕓 початок о 18:30
🔹 Історик і військовослужбовець Віталій Скальський розповість про Другий зимовий похід Армії УНР.
🔹 Український інститут національної пам’яті представить нову настільну гру «Похід: звільнити Україну від більшовиків» – історичну стратегію, у якій гравці разом борються за визволення Харкова.
🎙 Серед учасників:
Олександр Алфьоров, Віталій Скальський, Володимир Тиліщак, Ярослав Файзулін, Володимир Ращук.
Модераторка: Наталія Слобожаніна.
📚 Подія – про пам’ять, відвагу і вибір свободи.
👍17❤4
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
❤22
НОВИЙ СТАТУС МІСЦЬ ПАМ'ЯТІ
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
👍21🔥3👎2