МУЗИКА ЗІР: МИТЕЦЬ СИМВОЛІВ
Цього року ми відзначаємо 140-річчя з дня народження унікального українського художника, поета, мистецтвознавця й педагога – Юхима Михайліва.
Протягом життя він став автором сотень картин в руслі символізму, чуттєвих віршів, академічних монографій та фахових статей. Але навіть у такій зануреній в чисте мистецтво людині совєцька система бачила ворога.
Юхима Михайліва було арештовано 1934 року, нібито за підготовку збройного повстання. Вже за рік він захворів і помер, перебуваючи у засланні на півночі СРСР.
Попри совєцькі переслідування, частина творчості Михайліва була врятована за кордоном його дружиною Тетяною.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька яскравих робіт цього непересічного митця.
Цього року ми відзначаємо 140-річчя з дня народження унікального українського художника, поета, мистецтвознавця й педагога – Юхима Михайліва.
Протягом життя він став автором сотень картин в руслі символізму, чуттєвих віршів, академічних монографій та фахових статей. Але навіть у такій зануреній в чисте мистецтво людині совєцька система бачила ворога.
Юхима Михайліва було арештовано 1934 року, нібито за підготовку збройного повстання. Вже за рік він захворів і помер, перебуваючи у засланні на півночі СРСР.
Попри совєцькі переслідування, частина творчості Михайліва була врятована за кордоном його дружиною Тетяною.
Сьогодні ми зібрали для вас у каруселі кілька яскравих робіт цього непересічного митця.
❤10💔4👍3
До 170-річчя Дмитра Яворницького – відкриття виставки «Яворницький: на шляху до історії козацтва»
🗓 5 листопада, 17:00
📍 Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)
В експозиції – картини художника Артема Погрібного, створені за архівними матеріалами для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра»,
а також строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з колекції Наталії Слобожаніної (УІНП).
🎙 У відкритті візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Вікторія Муха, Віктор Брехуненко, Євгенія Карацюба, Артем Погрібний, Світлана Стрєльнікова.
📚 Дмитро Яворницький – історик і археолог, який став хранителем пам’яті про запорозьке козацтво.
🔹 6 листопада – авторська екскурсія виставкою від Артема Погрібного.
Вхід за попередньою реєстрацією.
🗓 5 листопада, 17:00
📍 Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)
В експозиції – картини художника Артема Погрібного, створені за архівними матеріалами для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра»,
а також строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з колекції Наталії Слобожаніної (УІНП).
🎙 У відкритті візьмуть участь:
Олександр Алфьоров, Вікторія Муха, Віктор Брехуненко, Євгенія Карацюба, Артем Погрібний, Світлана Стрєльнікова.
📚 Дмитро Яворницький – історик і археолог, який став хранителем пам’яті про запорозьке козацтво.
🔹 6 листопада – авторська екскурсія виставкою від Артема Погрібного.
Вхід за попередньою реєстрацією.
❤15
Листопадовий рейд: історія, боротьба і гра про свободу
💡 У 1921 році війська УНР здійснили відчайдушну спробу звільнити Україну від більшовиків.
Той похід увійшов в історію як Листопадовий рейд.
4 листопада запрошуємо на подію, присвячену цим подіям.
📍 Хартія-Хаб (вул. Шота Руставелі, 39/41)
🕓 початок о 18:30
🔹 Історик і військовослужбовець Віталій Скальський розповість про Другий зимовий похід Армії УНР.
🔹 Український інститут національної пам’яті представить нову настільну гру «Похід: звільнити Україну від більшовиків» – історичну стратегію, у якій гравці разом борються за визволення Харкова.
🎙 Серед учасників:
Олександр Алфьоров, Віталій Скальський, Володимир Тиліщак, Ярослав Файзулін, Володимир Ращук.
Модераторка: Наталія Слобожаніна.
📚 Подія – про пам’ять, відвагу і вибір свободи.
💡 У 1921 році війська УНР здійснили відчайдушну спробу звільнити Україну від більшовиків.
Той похід увійшов в історію як Листопадовий рейд.
4 листопада запрошуємо на подію, присвячену цим подіям.
📍 Хартія-Хаб (вул. Шота Руставелі, 39/41)
🕓 початок о 18:30
🔹 Історик і військовослужбовець Віталій Скальський розповість про Другий зимовий похід Армії УНР.
🔹 Український інститут національної пам’яті представить нову настільну гру «Похід: звільнити Україну від більшовиків» – історичну стратегію, у якій гравці разом борються за визволення Харкова.
🎙 Серед учасників:
Олександр Алфьоров, Віталій Скальський, Володимир Тиліщак, Ярослав Файзулін, Володимир Ращук.
Модераторка: Наталія Слобожаніна.
📚 Подія – про пам’ять, відвагу і вибір свободи.
👍17❤4
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
В історії держав і народів іноді навіть один день може стати вирішальним. Для українців Галичини таким днем стало 1 листопада 1918 року, коли у Львові відбулися революційній події, що увійшли в історію як «Листопадовий Чин» або «Листопадовий Здвиг».
Сьогодні про ті буремні дні вам нагадає наша карусель.
Глибше зануритися в тему вам допоможуть наші Інформаційні матеріали.
Якщо ж хочете перевірити, як добре ви знаєте історію, рекомендуємо пройти наш тест, присвячений цим подіям.
Результати тесту можете додавати в коментарі.
❤22
НОВИЙ СТАТУС МІСЦЬ ПАМ'ЯТІ
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» оновлює юридичний статус місць пам'яті.
Більше деталей – у каруселі.
Вже незабаром розкажемо простими словами про всі ключові зміни, що пов'язані із цим законом.
Слідкуйте за серією #НоваПолітикаНацПамяті
👍21🔥3👎2
Екскурсія виставкою «Живі смолоскипи» до річниці самоспалення Василя Макуха
5 листопада о 13:00 запрошуємо на екскурсію виставкою «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», яку проведе історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака.
Подію приурочено до річниці самоспалення Василя Макуха – українського дисидента, колишнього політв’язня, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на Хрещатику на знак протесту проти радянської окупації України та придушення «Празької весни».
На виставці можна побачити історії людей із різних країн колишнього радянського блоку, які обрали самоспалення як останній, відчайдушний спосіб висловити протест проти комуністичної диктатури. Серед них – і постать Василя Макуха.
Місце: Контрактова площа, Київ
Час: 5 листопада, 13:00
Участь за попередньою реєстрацією за посиланням.
5 листопада о 13:00 запрошуємо на екскурсію виставкою «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», яку проведе історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака.
Подію приурочено до річниці самоспалення Василя Макуха – українського дисидента, колишнього політв’язня, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на Хрещатику на знак протесту проти радянської окупації України та придушення «Празької весни».
На виставці можна побачити історії людей із різних країн колишнього радянського блоку, які обрали самоспалення як останній, відчайдушний спосіб висловити протест проти комуністичної диктатури. Серед них – і постать Василя Макуха.
Місце: Контрактова площа, Київ
Час: 5 листопада, 13:00
Участь за попередньою реєстрацією за посиланням.
💔16❤1
3 ЛИСТОПАДА – РІЧНИЦЯ БУКОВИНСЬКОГО НАРОДНОГО ВІЧА
3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче – зібрання близько 10 тисяч українців, які ухвалили історичне рішення:
проголосили возз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Віче стало потужним виявом єдності українців у момент, коли розпадалася Австро-Угорська імперія, а довкола точилася боротьба за кордони і владу.
Український крайовий комітет на чолі з Омеляном Поповичем узяв на себе керівництво краєм, але вже 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Північну Буковину, порушивши волевиявлення народу.
Буковинське народне віче стало символом прагнення українців до соборності.
Разом із рішеннями в Галичині й на Закарпатті воно прокладало шлях до Акту Злуки 22 січня 1919 року.
Ця історична подія нагадує нам, що навіть у найскладніших умовах українці, розділені імперіями та окупантами, завжди відчували історичну єдність і прагнули разом творити спільне майбутнє.
3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське народне віче – зібрання близько 10 тисяч українців, які ухвалили історичне рішення:
проголосили возз’єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною».
Віче стало потужним виявом єдності українців у момент, коли розпадалася Австро-Угорська імперія, а довкола точилася боротьба за кордони і владу.
Український крайовий комітет на чолі з Омеляном Поповичем узяв на себе керівництво краєм, але вже 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Північну Буковину, порушивши волевиявлення народу.
Буковинське народне віче стало символом прагнення українців до соборності.
Разом із рішеннями в Галичині й на Закарпатті воно прокладало шлях до Акту Злуки 22 січня 1919 року.
Ця історична подія нагадує нам, що навіть у найскладніших умовах українці, розділені імперіями та окупантами, завжди відчували історичну єдність і прагнули разом творити спільне майбутнє.
❤21👍4