У ПАТРІАРШОМУ СОБОРІ УГКЦ ВІДСЛУЖИЛИ ПАНАХИДУ ЗА АНДРІЄМ МЕЛЬНИКОМ
У Патріаршому Соборі Українська Греко-Католицька Церква провели заупокійне богослужіння за Головою ОУН, полковником Армії УНР Андрієм Мельником та його дружиною Софією Мельник (Федак).
Вшанувати їхню памʼять прийшли заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, голова ОУН Богдан Червак, речник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
Прах Андрія та Софії Мельників повернули в Україну з Люксембургу, де вони були поховані на цвинтарі Боневуа. Завтра їх перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Довідково:
Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890 – 1 листопада 1964) український державний, військовий та політичний діяч, полковник армії УНР, Голова Організації Українських Націоналістів (1938-1964). Один з найближчих соратників Євгена Коновальця.
Фото: hromadske.ua
У Патріаршому Соборі Українська Греко-Католицька Церква провели заупокійне богослужіння за Головою ОУН, полковником Армії УНР Андрієм Мельником та його дружиною Софією Мельник (Федак).
Вшанувати їхню памʼять прийшли заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, голова ОУН Богдан Червак, речник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
Прах Андрія та Софії Мельників повернули в Україну з Люксембургу, де вони були поховані на цвинтарі Боневуа. Завтра їх перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Довідково:
Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890 – 1 листопада 1964) український державний, військовий та політичний діяч, полковник армії УНР, Голова Організації Українських Націоналістів (1938-1964). Один з найближчих соратників Євгена Коновальця.
Фото: hromadske.ua
❤23😢4
Пам’яті старшого лейтенанта Володимира Рижака
Український офіцер, який завжди був вірний присязі.
Володимир народився в селі Хижинці на Вінниччині 19 липня 1966 року. Його батьки працювали у колгоспі і не були пов’язані з професійною військовою службою.
У 1987 році Володимир закінчив Ачинське авіаційно-технічне училище і став офіцером протиповітряної оборони. Службу молодий офіцер розпочав на аеродромі в селищі Озерне Житомирської області на посаді старшого техніка групи обслуговування. Згодом його перевели в білоруський Гомель.
На початку 1990-х років Володимир звільнився зі служби та повернувся до України. Спершу працював у правоохоронних органах, а згодом на підприємствах «Вінницямлин» та «Вінницягаз». Мав «золоті руки», вмів усунути будь-яку поломку. Пізніше відкрив власну справу. Його вважали визнаним майстром, адже був першокласним автоелектриком.
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ як справжній офіцер пішов добровольцем боронити рідну землю. Проходив службу на Яворівському військовому полігоні на посаді заступника начальника школи морально-психологічного забезпечення особового складу. Служив у 355-му навчальному механізованому полку (в/ч А3211), що в структурі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ. Старший лейтенант Володимир Рижак загинув 13 березня 2022 року від підступного ворожого ракетного удару по Яворівському військовому полігону. Того дня внаслідок обстрілу загинули 62 людини та ще 160 дістали поранення.
У захисника залишилися мама, дружина, син і донька.
Вічна пам’ять Захисникові!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Український офіцер, який завжди був вірний присязі.
Володимир народився в селі Хижинці на Вінниччині 19 липня 1966 року. Його батьки працювали у колгоспі і не були пов’язані з професійною військовою службою.
У 1987 році Володимир закінчив Ачинське авіаційно-технічне училище і став офіцером протиповітряної оборони. Службу молодий офіцер розпочав на аеродромі в селищі Озерне Житомирської області на посаді старшого техніка групи обслуговування. Згодом його перевели в білоруський Гомель.
На початку 1990-х років Володимир звільнився зі служби та повернувся до України. Спершу працював у правоохоронних органах, а згодом на підприємствах «Вінницямлин» та «Вінницягаз». Мав «золоті руки», вмів усунути будь-яку поломку. Пізніше відкрив власну справу. Його вважали визнаним майстром, адже був першокласним автоелектриком.
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ як справжній офіцер пішов добровольцем боронити рідну землю. Проходив службу на Яворівському військовому полігоні на посаді заступника начальника школи морально-психологічного забезпечення особового складу. Служив у 355-му навчальному механізованому полку (в/ч А3211), що в структурі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ. Старший лейтенант Володимир Рижак загинув 13 березня 2022 року від підступного ворожого ракетного удару по Яворівському військовому полігону. Того дня внаслідок обстрілу загинули 62 людини та ще 160 дістали поранення.
У захисника залишилися мама, дружина, син і донька.
Вічна пам’ять Захисникові!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔13😢3👍1
Пам'яті поліцейського Валентина Самкова
Дільничний офіцер із Щастя на Луганщині загинув на другий день «великої війни», рятуючи життя людей.
Валентин народився 18 листопада 1979 року. Розпочав службу у правоохоронних органах восени 1998 року на посаді інспектора патрульно-постової служби у місті Щастя. З 2001 року працював помічником дільничного офіцера, згодом став старшим дільничним.
Під час АТО у 2014 році служив на блокпостах, допомагав людям, які евакуйовувалися з Луганська, виводив їх з-під обстрілів.
Після початку повномасштабної війни Валентин допомагав місцевим мешканцям евакуйовуватися. Але 25 лютого 2022 року він потрапив під обстріл. Того дня війська РФ із «Градів» обстріляли евакуаційний автобус з людьми, які намагались виїхати з міста.
Валентин отримав тяжкі поранення і згодом помер у лікарні. Його поховали у рідному Щасті.
Указом Президента України №79/2022 від 28 лютого 2022 року майора поліції було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Валентина залишилися дружина, батьки і донька.
Вічна пам’ять!
Фото: Нацполіція
За матеріалами Нацполіції
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Дільничний офіцер із Щастя на Луганщині загинув на другий день «великої війни», рятуючи життя людей.
Валентин народився 18 листопада 1979 року. Розпочав службу у правоохоронних органах восени 1998 року на посаді інспектора патрульно-постової служби у місті Щастя. З 2001 року працював помічником дільничного офіцера, згодом став старшим дільничним.
Під час АТО у 2014 році служив на блокпостах, допомагав людям, які евакуйовувалися з Луганська, виводив їх з-під обстрілів.
Після початку повномасштабної війни Валентин допомагав місцевим мешканцям евакуйовуватися. Але 25 лютого 2022 року він потрапив під обстріл. Того дня війська РФ із «Градів» обстріляли евакуаційний автобус з людьми, які намагались виїхати з міста.
Валентин отримав тяжкі поранення і згодом помер у лікарні. Його поховали у рідному Щасті.
Указом Президента України №79/2022 від 28 лютого 2022 року майора поліції було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Валентина залишилися дружина, батьки і донька.
Вічна пам’ять!
Фото: Нацполіція
За матеріалами Нацполіції
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔20❤1
АНДРІЯ МЕЛЬНИКА ПЕРЕПОХОВАЛИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ МЕМОРІАЛЬНОМУ КЛАДОВИЩІ
Полковника Армії УНР, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Мельник (Федак) перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) – з належними військовими почестями, відповідно до військового церемоніалу.
На церемонії перепоховання були присутні Президент України Володимир Зеленський, третій Президент України Віктор Ющенко, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, Керівник Офісу Президента Кирило Буданов, заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, міністерка Міністерства у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Голова Українського інституту Національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Ця історична подія відбулася з ініціативи Президента України та зусиллями багатьох державних інституцій, зокрема Офісу Президента України, Верховної Ради України, Українського інституту національної памʼяті, Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів України, Держприкордонслужби.
19 травня прах Андрія Мельника та його дружини Софії Мельник (Федак) було ексгумовано з цвинтаря Боневуа у Люксембурзі та перевезено в Україну – 21 травня їх урочисто зустрічали на кордоні, у пункті пропуску «Ужгород».
23 травня у Патріаршому соборі Української греко-католицької церкви у Києві відслужили панахиду за Андрієм і Софією Мельниками, і сьогодні, 25 травня, вони перепоховані на Національному військовому меморіальному кладовищі. На честь провідника ОУН прозвучала «Молитва українського націоналіста» та гімн «Зродились ми великої години»; до місць поховання Андрія та Софії Мельників було додано землю, привезену з їхніх могил у Люксембурзі.
Невдовзі до України перевезуть і прах Марії Федак (Січинської), тещі Мельника, – вона буде перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові, де спочиває вся родина Федаків.
Крім того, до України доправлять надгробок з люксембурзької могили голови ОУН – він зберігатиметься у музеї Мельника у його рідному селі Воля Якубова на Львівщині.
Повернення Андрія Мельника в Україну – символ історичної справедливості та визнання Незалежною Українською Державою його заслуг. Він став першим із провідників українського державницького руху, чий прах перепоховали на Батьківщині. Але не останнім.
Наразі триває процес повернення в Україну Євгена Коновальця та інших історичних діячів, які присвятили своє життя служінню українській ідеї та становленню української державності.
Полковника Армії УНР, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Мельник (Федак) перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) – з належними військовими почестями, відповідно до військового церемоніалу.
На церемонії перепоховання були присутні Президент України Володимир Зеленський, третій Президент України Віктор Ющенко, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, Керівник Офісу Президента Кирило Буданов, заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, міністерка Міністерства у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Голова Українського інституту Національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Ця історична подія відбулася з ініціативи Президента України та зусиллями багатьох державних інституцій, зокрема Офісу Президента України, Верховної Ради України, Українського інституту національної памʼяті, Міністерства закордонних справ, Міністерства у справах ветеранів України, Держприкордонслужби.
19 травня прах Андрія Мельника та його дружини Софії Мельник (Федак) було ексгумовано з цвинтаря Боневуа у Люксембурзі та перевезено в Україну – 21 травня їх урочисто зустрічали на кордоні, у пункті пропуску «Ужгород».
23 травня у Патріаршому соборі Української греко-католицької церкви у Києві відслужили панахиду за Андрієм і Софією Мельниками, і сьогодні, 25 травня, вони перепоховані на Національному військовому меморіальному кладовищі. На честь провідника ОУН прозвучала «Молитва українського націоналіста» та гімн «Зродились ми великої години»; до місць поховання Андрія та Софії Мельників було додано землю, привезену з їхніх могил у Люксембурзі.
Невдовзі до України перевезуть і прах Марії Федак (Січинської), тещі Мельника, – вона буде перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові, де спочиває вся родина Федаків.
Крім того, до України доправлять надгробок з люксембурзької могили голови ОУН – він зберігатиметься у музеї Мельника у його рідному селі Воля Якубова на Львівщині.
Повернення Андрія Мельника в Україну – символ історичної справедливості та визнання Незалежною Українською Державою його заслуг. Він став першим із провідників українського державницького руху, чий прах перепоховали на Батьківщині. Але не останнім.
Наразі триває процес повернення в Україну Євгена Коновальця та інших історичних діячів, які присвятили своє життя служінню українській ідеї та становленню української державності.
❤25🔥2
Памʼяті сержанта, священника Леоніда Сульжика (позивний «Філософ»)
Був не лише священником, але й людиною великого серця
Леонід народився 26 березня 1978 року на Рівненщині, проживав у селі Зірне.
У мирному житті був кліриком Рівненської єпархії Православної церкви України, упродовж багатьох років звершував своє пастирське служіння у Березнівській громаді, а в час важких випробувань для України став на захист рідної землі.
Леонід долучився до захисту України з вересня 2021 року. У війську отримав позивний "Філософ". Служив сержантом, старшим бойовим медиком стрілецької роти стрілецького батальйону.
Воїн загинув 17 січня 2025 року під час бойового завдання на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти, і лиш нещодавно загибель Леоніда Сульжика підтвердили офіційно.
Вічна шана Герою!
Фото: Релігійна правда
За матеріалами: Рівненська єпархія Православної Церкви України, Горинь. Інфо
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Був не лише священником, але й людиною великого серця
Леонід народився 26 березня 1978 року на Рівненщині, проживав у селі Зірне.
У мирному житті був кліриком Рівненської єпархії Православної церкви України, упродовж багатьох років звершував своє пастирське служіння у Березнівській громаді, а в час важких випробувань для України став на захист рідної землі.
Леонід долучився до захисту України з вересня 2021 року. У війську отримав позивний "Філософ". Служив сержантом, старшим бойовим медиком стрілецької роти стрілецького батальйону.
Воїн загинув 17 січня 2025 року під час бойового завдання на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти, і лиш нещодавно загибель Леоніда Сульжика підтвердили офіційно.
Вічна шана Герою!
Фото: Релігійна правда
За матеріалами: Рівненська єпархія Православної Церкви України, Горинь. Інфо
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔19
ДОСЛІДНИК НЕБЕС ТА РЯТІВНИК ЛЮДЕЙ: 130 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЮРІЯ СОКОЛОВА
Цього дня минає 130 років з дня народження видатного фізика та математика, а також Праведника народів світу Юрія Соколова.
Юрій Соколов народився 1896 року на Кубані. Батько був офіцером у козачому полку, а мати викладала у гімназії. Після закінчення Лабинської чоловічої гімназії майбутній науковець перебрався до Києва, де вступив на фізико-математичний факультет Київського університету. Соколов був учнем найкращих умів того часу — Олександра Котельнікова, Бориса Букреєва, Георгія Пфейфера та Роберта Фогеля. Але найбільший вплив на Соколова справив академік Дмитро Граве, який схилив фізика до дослідження класичної проблеми небесної механіки — способів розрахунку точних траєкторій руху трьох об'єктів (наприклад, Сонця, Землі та Місяця), які взаємодіють за законом всесвітнього тяжіння Ньютона.
З 1921 року Юрій Соколов розпочав роботу в Академії наук УРСР. У 1929 році захистив докторську дисертацію, присвячену проблемам небесної механіки. У 1933 році Юрій Соколов стає одним зі співзасновників Інституту математики при Академії наук УРСР. Паралельно з цим працював завідувачем кафедри математики в низці київських навчальних закладів: вечірнього робітничого математичного інституту, інституту шкіряної промисловості, інженерно-будівельного інституту, індустріального інституту (так тоді називався КПІ).
У 1930-ті роки Юрій Соколов активно співпрацював з академіком Михайлом Кравчуком. Після репресій Кравчука у 1938 році, Соколов разом з учнями Кравчука Смогоржевським, Демаховською, Зморовичем, Гольдбаумом підписали лист з вимогою звільнити професора.
Після нацистської окупації Києва, Соколов залишився у місті через хвору матір. Працював очільником Київської астрономічної обсерваторії. Вчений намагався влаштовувати на роботу людей, яким загрожувала висилка до Німеччини. Переховував на території Інституту математики свого учня — єврейського математика Соломона Зуховицького та його дружину Марилю. У 1993 році Юрія Соколова посмертно визнали Праведником народів світу.
Коли нацисти втікали з Києва, то планували вивезти майно обсерваторії. Юрій Соколов завантажив у пакувальні ящики цеглу, металобрухт та макулатуру, щоб врятувати майно наукової установи. За це у 1968 році відзначений медаллю “За оборону Києва”.
У 1960-х роках Соколов був одним із небагатьох математиків з академічним званням, який виступав відкрито проти судів над правозахисниками. Помер 1971 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
Цього дня минає 130 років з дня народження видатного фізика та математика, а також Праведника народів світу Юрія Соколова.
Юрій Соколов народився 1896 року на Кубані. Батько був офіцером у козачому полку, а мати викладала у гімназії. Після закінчення Лабинської чоловічої гімназії майбутній науковець перебрався до Києва, де вступив на фізико-математичний факультет Київського університету. Соколов був учнем найкращих умів того часу — Олександра Котельнікова, Бориса Букреєва, Георгія Пфейфера та Роберта Фогеля. Але найбільший вплив на Соколова справив академік Дмитро Граве, який схилив фізика до дослідження класичної проблеми небесної механіки — способів розрахунку точних траєкторій руху трьох об'єктів (наприклад, Сонця, Землі та Місяця), які взаємодіють за законом всесвітнього тяжіння Ньютона.
З 1921 року Юрій Соколов розпочав роботу в Академії наук УРСР. У 1929 році захистив докторську дисертацію, присвячену проблемам небесної механіки. У 1933 році Юрій Соколов стає одним зі співзасновників Інституту математики при Академії наук УРСР. Паралельно з цим працював завідувачем кафедри математики в низці київських навчальних закладів: вечірнього робітничого математичного інституту, інституту шкіряної промисловості, інженерно-будівельного інституту, індустріального інституту (так тоді називався КПІ).
У 1930-ті роки Юрій Соколов активно співпрацював з академіком Михайлом Кравчуком. Після репресій Кравчука у 1938 році, Соколов разом з учнями Кравчука Смогоржевським, Демаховською, Зморовичем, Гольдбаумом підписали лист з вимогою звільнити професора.
Після нацистської окупації Києва, Соколов залишився у місті через хвору матір. Працював очільником Київської астрономічної обсерваторії. Вчений намагався влаштовувати на роботу людей, яким загрожувала висилка до Німеччини. Переховував на території Інституту математики свого учня — єврейського математика Соломона Зуховицького та його дружину Марилю. У 1993 році Юрія Соколова посмертно визнали Праведником народів світу.
Коли нацисти втікали з Києва, то планували вивезти майно обсерваторії. Юрій Соколов завантажив у пакувальні ящики цеглу, металобрухт та макулатуру, щоб врятувати майно наукової установи. За це у 1968 році відзначений медаллю “За оборону Києва”.
У 1960-х роках Соколов був одним із небагатьох математиків з академічним званням, який виступав відкрито проти судів над правозахисниками. Помер 1971 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
❤10
61 ДЕНЬ СПРОТИВУ: 73 РОКОВИНИ ПОЧАТКУ НОРИЛЬСЬКОГО ПОВСТАННЯ
26 травня 1953 року розпочалося Норильське повстання — перше масове та організоване повстання в таборах системи ГУЛАГ. Більшість учасників повстання — українські політв’язні, яких радянська влада запроторила на багаторічне заслання за участь в національному Русі Опору — ОУН та УПА.
Про те, як відбувалося Норильське повстання, розповідаємо у нашому матеріалі.
26 травня 1953 року розпочалося Норильське повстання — перше масове та організоване повстання в таборах системи ГУЛАГ. Більшість учасників повстання — українські політв’язні, яких радянська влада запроторила на багаторічне заслання за участь в національному Русі Опору — ОУН та УПА.
Про те, як відбувалося Норильське повстання, розповідаємо у нашому матеріалі.
❤11💔1