14 жовтня 1942 року вважається символічною датою створення Української повстанської армії. Вона виникла в умовах Другої світової війни та стала однією з військово-політичних формацій українського визвольного руху.

Головною метою УПА було створення незалежної Української держави. Заради цього повстанці протистояли силам, які намагалися перешкодити українському державотворенню. Їхня боротьба тривала роками, охоплювала значні території та залучила понад сто тисяч людей.

Однак історія Української повстанської армії не обмежується лише збройним протистоянням. Це також історія підпілля, організації власних військових структур, створення повстанських республік, політичного керівництва та масових репресій проти учасників визвольного руху.

Протягом десятиліть навколо УПА формувалися історичні міфи, частина яких стала наслідком радянської пропаганди. До символічного дня створення Української повстанської армії розповідаємо про її виникнення, діяльність, масштаби боротьби та найпоширеніші міфи.

Гортайте карусель, щоб дізнатися більше про цю сторінку української історії.

У ПОЛЬЩІ ВИЯВЛЕНО ОСТАНКИ УКРАЇНСЬКИХ ЖЕРТВ

Близько 30 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків, Люблінського воєводства Республіки Польща.

Пошукові роботи проводяться на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Забезпечує проведення пошукових робіт КП «Доля», яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року.
Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив: «Наше спільне завдання - забезпечити гідне вшанування пам’яті всіх загиблих, незалежно від їхнього походження та національності. Адже справжнє примирення починається з поваги до пам’яті кожного, визнання болю іншої сторони та спільного прагнення до порозуміння. Дякую польській стороні за можливість проводити дослідження».
Пошукові дослідження проводяться на виконання домовленостей, досягнутих за результатами роботи Українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань. Останні подібні пошукові експедиції, під час яких було виявлено людські останки, відбулися у 2016 році.

Керівник КП «Доля» Святослав Шеремета підкреслив: «Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих та гідно вшанувати їх пам'ять».

Це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року відбулася перша українська пошукова експедиція, проведена на підставі офіційного дозволу польської влади. Роботи проходили в селі Юречкова.

Історична довідка.

За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути встановлена внаслідок подальших історичних та пошукових досліджень.

До уваги медіа.

У разі додаткових запитань, а також щодо надання коментарів звертайтеся до пресслужби Українського інституту національної пам’яті за контактним номером телефону: +38 (096) 248 31 71 або на пошту: uinp.ua@gmail.com

РПЦ - НІ, ПАНТЕОН - ТАК, КОЗАЦТВУ - ШАНА. УІНП ПРЕЗЕНТУВАВ ЩОРІЧНЕ СОЦДОСЛІДЖЕННЯ

Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити, яким є ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.

Дослідження зроблене на замовлення УІНП товариством «Оперативна соціологія». У межах дослідження відбулось загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ). Опитано 2007 респондентів з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково в середньому 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Кропивницькому та Чернівцях.

Розпочавши презентацію, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установах УІНП Олена Охрімчук відзначила, що УІНП уже протягом чотирьох років співпрацює з товариством «Оперативна соціологія», що свідчить про інституційну тяглість, а також важливість неперервності соціологічних досліджень у межах однієї форми та інструментарію.

Своєю чергою директор ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко відзначив, що щорічно зростає зацікавленість більш широкої аудиторії у цих дослідженнях.
Також він зауважив, що частина питань опитувальника повторюється уже четвертий рік, а тому є можливість спостерігати за зміною суспільної думки в динаміці.

Згідно досліджень, майже 80% українців в цілому схвально ставиться до ідеї Українського національного пантеону.
Водночас майже 73% підтримують ідею повної заборони РПЦ. Найбільше інформації про історію України отримують з YouTube. Цікавить та змушує пишатися українців найбільше історія козацтва.

Більше про результати соцопитувань - у матеріалі на сайті УІНП.