ПРО СИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА — НАУКОВО
23 жовтня у Києві відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Інтелектуальна еліта України: внесок жінок у культуру», організована Українським інститутом національної памʼяті та Музеєм видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького Музей видатних діячів української культури

Захід висвітлив роль жінки у формуванні українського культурного простору в період глибоких суспільних і культурних трансформацій другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття.

Відкриваючи конференцію, Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров підкреслив важливість міжгалузевих колаборацій в питаннях дослідження, збереження й популяризації постатей видатних українок, які лишили по собі помітний слід в українській історії, культурі, літературі, суспільно-політичному житті.
«Коли ми говоримо про належну оцінку ролі українського жіноцтва, то варто пишатися тим, що маємо багато маркерів у наших містах — на вулицях, які названі іменами видатних українок. Усе це не лише позначає і окреслює наш, український, простір, а й дає поштовх до глибшого пізнання власної історії», — зазначив Голова УІНПу.

Директорка Музею видатних діячів
української культури Ольга Гураль подякувала Українському інституту національної памʼяті за спільні зусилля з організації конференції та роботу зі збереження й популяризації вітчизняної історії, а також презентувала брошуру «Жінки українського Парнасу», присвячену представницям домів Косачів, Старицьких, Лисенків, Франків.
«Це видання — спроба показати жіночу субʼєктність як самодостатню цінність. Кожна з його героїнь жила у важкий період суспільних трансформацій та по-своєму відповідала на виклики часу», — зазначила директорка й підкреслила, що брошура видана завдяки фінансовій підтримці Українського інституту національної памʼяті.

На конференції було презентовано 38 доповідей українських науковців і науковиць, присвячених видатним постатям українського жіноцтва, їхній діяльності та внеску у розвиток освіти, науки, медицини, літератури та державотворення.

Крім того, була представлена виставка фотографій та особистих речей представниць родин Косачів, Старицьких, Лисенків під назвою «Сильні. Оприявлення» — вони показують визначних жінок через призму їхньої особистості, через їхнє щоденне життя й захоплення.

Конференція «Інтелектуальна еліта України: внесок жінок у культуру» унаочнила, як через окремі жіночі долі проступає спільна історія — родин, середовища та сили українського жіноцтва.

УІНП ПИШЕ ДИКТАНТ!

Команда Українського інституту національної пам’яті долучилася до написання Радіодиктанту національної єдності.

Щорічно до Дня української писемності та мови проводиться Радіодиктант національної єдності. Ця традиція з’явилася у 2000 році завдяки ініціативі Українського радіо та організаторам конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Цьогоріч автором тексту диктанту став письменник та ветеран Війни за Незалежність України Артур Дронь. Читали в прямому етері диктант учитель Артур Пройдаков та громадська діячка Даша Астаф’єва.

САНДАРМОХ І СОЛОВКИ

Ці назви завжди будуть відгукуватися в історичній памʼяті українців. Вони асоціюються з політичними репресіями і масовими розстрілами, з «Розстріляним відродженням» в українській культурі.

За часів незалежності, розташоване на далекій півночі Росії, урочище Сандармох стало важливим для українців місцем памʼяті про жертв Великого терору. Українські дисиденти, дослідники й історики щороку відряджали туди делегацію на вшанування памʼяті, паралельно досліджуючи злочин, що там стався.

Сьогодні Сандармох асоціюється ще й зі спробами російської влади знову стерти памʼять про політичні репресії совєцького часу, принаймні у своєму суспільстві.

У роковини початку масових розстрілів в урочищі Сандармох, які розпочалися 27 жовтня 1937 року, публікуємо карусель, яка розповідає базову інформацію про Сандармох, Соловки і що стоїть за цими назвами.