«Україна підтримує припинення вогню, і важливо, щоб в Росії підтримали. Очікуємо на деталі від американської сторони. З нашого, українського боку завжди ПОВНА підтримка деескалаційних кроків, захисту життя і необхідних рішень для припинення війни та гарантування довготривалого миру».

Зеленський.

Щойно був удар по ТЕЦ-5 в Харкові.

Таке от «енергетичне перемирʼя».

Якщо «енергетичне перемир’я» зводиться до припинення взаємних ударів лише по НПЗ, то з таким самим успіхом Трамп міг би оголосити, що Україна й РФ домовилися не атакувати стратегічні бомбардувальники та пускові установки міжконтинентальних балістичних ракет одна одної.

А потім — знову вимагати за це Нобелівську премію миру.

За нашою інформацією, сьогодні відбудеться засідання «Слуги народу» з премʼєром та міністром фінансів.

Депутатів намагатимуться переконати не провалити голосування за критично важливі законопроєкти, від яких залежить міжнародне фінансування України.

Більшість із них запланована вже на цю середу.

Зміна критеріїв бронювання — це вимушена міра.

Фактично, її вводять через активізацію прихованої мобілізації в РФ та, як наслідок, збільшення чисельності їхнього особового складу на фронті.

Однак до проєкту постанови залишається ще багато питань, які Кабміну точно варто доопрацювати. Зокрема, пункт про розрахунок квоти у 50% на бронювання, за яким більше не враховуватимуть працівників із відстрочкою.

Бачимо, що багато каналів зараз опублікували це відео, подаючи як «Залізничний міст у Ростові після атаки БПЛА».

Але очевидно, що воно просто згенероване ШІ.

Найближчим часом українська переговорна група проведе онлайн-переговори з Віткоффом і Кушнером.

Їм у доступній формі продемонструють усі вчорашні та сьогоднішні факти порушення Росією «енергетичного перемирʼя», про яке оголосив Трамп.

Якщо Росія не припинить удари — Україна буде змушена відповідати.

Деякі канали вже почали писати про те, що «США перестали надавати Україні розвіддані», і тому по Києву вдарили балістикою ще до тривоги.

Однак це вже не вперше, коли західна розвідка не фіксує пуски російських С-400.

Тому не варто спішити з висновками. Поки що це не відповідає дійсності.

Російські аналоги Starlink почали падати на Землю.

Одразу два супутники «Рассвет» №17 і №23, які РФ запустила на орбіту в липні цього року, стрімко втрачають висоту.

Зараз вони перебувають на орбітах із висотою близько 240–260 км і продовжують знижуватися зі швидкістю до 1,6 км на добу.

Якщо росіянам не вдасться скоригувати їхні орбіти, супутники просто згорять в атмосфері.

Порядок.

Наразі профільні структури встановлюють, чи було те, що партнери не попередили Україну про вчорашній удар по Києву пʼятьма ракетами, навмисним, чи вони не зафіксували пуски з технічних причин.

І вже після цього будуть зроблені відповідні висновки.

За даними української розвідки, РФ розглядає пряму війну з Європою як один із сценаріїв військових конфліктів до 2045 року.

Зокрема, шість таких сценаріїв стосуються Північної Європи. Окремо Росія готує плани щодо Польщі та країн Балтії.

Один із них передбачає створення регіональної кризи на східному фланзі НАТО. Мета — поставити Альянс перед необхідністю швидко реагувати та продемонструвати його нібито неспроможність захистити своїх членів.

Водночас уже зараз РФ активно веде гібридну війну проти Європи через диверсії, кібератаки, дезінформацію та шпигунство. Для цього на території європейських країн перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

Таким чином Росія намагається послабити підтримку України, створити розбіжності між європейськими країнами та перевірити готовність НАТО реагувати на можливі загрози.

За нашою інформацією, Василь Малюк наразі є одним із основних кандидатів на пост нового очільника КМВА.

Незабаром у Зеленського відбудуться зустрічі й з іншими кандидатами на дану посаду, після чого він прийматиме остаточне рішення.

Питання наведення порядку в Києві напередодні зими хочуть вирішити оперативно.

Кирило Олексійович Буданов разом із командою ОП, урядом та міжнародними партнерами працює над підготовкою України до можливих кризових ситуацій цієї зими.

Основне завдання — розробити конкретні плани реагування на наслідки можливих російських ударів по критичній інфраструктурі в період із листопада 2026 року до березня 2027 року.

Окрему увагу приділять регіонам із найбільшими ризиками, координації роботи відповідальних служб та забезпеченню населення необхідними послугами в разі тривалих відключень.