Тут імператриця Олівія влаштувала магічну пожежу в кімнаті, волала на імператора Людвіга, що ненавидить його за те, що із усмішкою на обличчі вбив усіх її рідних (спойлер, вбиває не він, а сутність в його тілі), привів у палац та зробив імператрицею, тож тепер спалить себе. Тоді імператор спитав, що він мав зробити, аби вона його покохала. Вона: Бути гідною людиною. Помирають обидвоє, але Людвіг, тобто імператор, повертається назад в своє дитинство, коли він був усіма забутим третім принцем, і намагається зробити все, аби стати гідною людиною і знову увійти до життя своєї коханої.

ВІН НЕ МАРТІН С'Ю. Не геній магії, не вроджений майстер меча, але шарить у сфері ліків і дуже працьовитий, тому наступні роки докладає всіх зусиль, щоб досягти успіху в цій сфері. А в дні, коли його тілом оволодіває сутність, він йде до лісу, щоб не нашкодити людям. І завдяки ефекту метелика збирає навколо себе людей, яким дійсно не байдуже на його майбутнє та його стан. І через травми минулого життя навіть не розуміє, що він вже гідна людина,був нею ще тоді, йому просто банально не пощастило.

Родина у Людвіга теж пречудова, тут нема клішованої боротьби за владу. Старші сестра та брат дуже любили свого молодшого, але не могли наближатися до нього з самого його дитинства через заборону імператриці. Але варто було отримати трішки влади, як робили все, щоб спростити життя свого меншого. І ЦЕ ТАК СУМНО, ЧУЙНО, МИЛО ТА ТРАГІЧНО.

Щодо героїні, то вона розумна та з неабияким запальним характером, і у другому житті це чудово розкривається, особливо на тлі того, що попри маску зверхності, у Людвіга дуже ніжне серденько (ну так, враховуючи відсутність нормальної взаємодії із людьми усе минуле життя). І ще завдяки своєму розуму вона знайшла спосіб допомогти Людвігу (вона взагалі ГЕНІЙКА). А ще дуже тішуся тому, що почуття у неї розвиваються поступово, а не отак одразу.