Forwarded from Uchoose/UCMC
📌Історія Запоріжжя – про славетну силу українського козацтва, якого боялася Московія від часів свого виникнення, і боїться Росія аж дотепер.
🔴І попри те, що землі нинішньої Запорізької області в різні часи належали Речі Посполитій та Османській імперії, ані сучасна Польща, ані Туреччина не називають ці території одвічно польськими чи турецькими. Адже жили й живуть тут українці.
❗️ І лише одна сусідня країна – РФ вважає, що загарбавши когось та наплодивши історичних брехливих міфів, можна назвати чужі землі своїми.
Що приховує справжня історія Запоріжжя?
Чому європейці перейняли “козацьке беззаконня”?
Хто насправді боявся козаків – і чому?
📣 Дізнайтесь більше у нашій інфографіці.
🔴І попри те, що землі нинішньої Запорізької області в різні часи належали Речі Посполитій та Османській імперії, ані сучасна Польща, ані Туреччина не називають ці території одвічно польськими чи турецькими. Адже жили й живуть тут українці.
❗️ І лише одна сусідня країна – РФ вважає, що загарбавши когось та наплодивши історичних брехливих міфів, можна назвати чужі землі своїми.
Що приховує справжня історія Запоріжжя?
Чому європейці перейняли “козацьке беззаконня”?
Хто насправді боявся козаків – і чому?
📣 Дізнайтесь більше у нашій інфографіці.
❤1
Forwarded from МОНограм
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❗️Мотиваційні листи — обов’язкова частина вступу-2025 до закладів вищої та фахової передвищої освіти.
Коли саме подавати мотиваційний лист в електронному кабінеті, де шукати вимоги та чого краще уникати роз’яснюємо у слайд-шоу.
🤝 Зберігайте собі і діліться з іншими.
🔗 Детальніше про Вступ-2025.
Всі новини освіти і науки України:
👉🏻 Facebook 👉🏻 Instagram
👉🏻 TikTok 👉🏻 Linkedin 👉🏻 Viber
👉🏻 YouTube
Коли саме подавати мотиваційний лист в електронному кабінеті, де шукати вимоги та чого краще уникати роз’яснюємо у слайд-шоу.
🤝 Зберігайте собі і діліться з іншими.
🔗 Детальніше про Вступ-2025.
Всі новини освіти і науки України:
👉🏻 Facebook 👉🏻 Instagram
👉🏻 TikTok 👉🏻 Linkedin 👉🏻 Viber
👉🏻 YouTube
Forwarded from Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT
ЩОКВАРТАЛЬНІ ОНОВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ DOAJ З 2025 РОКУ
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ». У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п'ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/7rgtR, https://doaj.org/apply/guide/, https://www.care-statement.org/
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ». У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п'ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/7rgtR, https://doaj.org/apply/guide/, https://www.care-statement.org/
Forwarded from Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT
ЧАТ-БОТИ ЗНИЩИЛИ СТУДЕНТСЬКІ ЕСЕ?!
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?». У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз'яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, - це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою - поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/dq8v9
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?». У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз'яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, - це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою - поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/dq8v9
День Державності займає особливе місце в серці кожного українця. Це свято нагадування світовій спільноті про те, що Україна з давніх давен мала свою історію, культурні надбання та релігійні переконання. В цьому дні українці бачать й символ незалежності нашої держави.
👍3