До Вашої уваги добірка розробок Любові Панченко з журналу «Радянська жінка».
Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв'язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу.
В 2021 році українські аніматори створили серію інтерактивних новел "60. Втрачені скарби" (60s. The Lost Treasures). Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарній системі і зазнавали репресій з боку радянської влади.
Любов Панченко обстоювала українську мову і культуру. Вона малювала писанки, вишивала національні строї для хорів, збирала гроші для допомоги політв'язням, що відбували покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду». За її участі в Києві відродилася традиція різдвяного колядування та вертепу.
В 2021 році українські аніматори створили серію інтерактивних новел "60. Втрачені скарби" (60s. The Lost Treasures). Це проєкт про художниць-шістдесятниць, які протистояли тоталітарній системі і зазнавали репресій з боку радянської влади.
Дізнайтеся більше про життєвий і творчий шлях української майстрині та художниці із костюмів Любові Панченко. Відчуйте себе героїнею гри, яка втікає від переслідувань і бореться з «темними силами» КДБ: https://treasures.ui.org.ua
30 квітня 2022 року, згідно з повідомленням міського голови міста-героя України Бучі Анатолія Федорука, Любов Михайлівна померла в лікарні на 85-му році життя, після місяця голодування в окупованій Бучі. «Жінка відійшла у вічність на 85-му році життя. Любов Панченко не змогли зламати в КДБ, але художниця дуже постраждала під час нової російської навали».
У 2021 році побачив світ Альбом творчості мисткині "Любов Панченко. Повернення". Це перше і поки що єдине видання її творів, підсумок її життя і повернення її імені в українське мистецтво:
https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/albom-lyubovi-panchenko-povernennya
https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/albom-lyubovi-panchenko-povernennya
👍1
Нові публікації науковців НУ "Запорізька політехніка" на платформі Web of Science (3.02.2023):
1. Golod, N., T. Buhaienko, V. Imber, S. Kara, O. Zastavna, O. Prysiazhniuk and M. Kravchuk (2022). "The Results of the Examination of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Acute Period of Rehabilitation Using the International Classification of Functioning." Acta Balneologica 64(3): 224-229.
DOI: 10.36740/ABAL202203104
https://actabalneologica.eu/wp-content/uploads/library/ABal20223.pdf
2. Kulichenko, A., R. Shramko, M. Rakhno and Y. Polyezhayev (2023). "Two-dimension educational resistance in the modern Ukrainian tertiary educational establishment." Apuntes Universitarios 13(1): 474-493.
DOI: 10.17162/au.v13i1.1351
https://apuntesuniversitarios.upeu.edu.pe/index.php/revapuntes/article/view/1351
3. Kyrychenko, Y., R. Maksakova, V. Kyrychenko, N. Riezanova and J. Sokolenko (2022). "Realization of fundamental principles of law in the context of legal society development." Cuestiones Politicas 40(75): 124-133.
DOI: 10.46398/cuestpol.4075.08
https://produccioncientificaluz.org/index.php/cuestiones/article/view/39263/44108
4. Romana, V., H. Bak, V. Horlachova, N. Pasyk-Kosarieva and I. Dolynskiy (2023). "The efficiency of digital technologies in the development of listening comprehension strategies for students of higher educational institutions." Apuntes Universitarios 13(1): 415-433.
DOI: 10.17162/au.v13i1.1348
https://apuntesuniversitarios.upeu.edu.pe/index.php/revapuntes/article/view/1348
#WOS_NUZP
1. Golod, N., T. Buhaienko, V. Imber, S. Kara, O. Zastavna, O. Prysiazhniuk and M. Kravchuk (2022). "The Results of the Examination of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Acute Period of Rehabilitation Using the International Classification of Functioning." Acta Balneologica 64(3): 224-229.
DOI: 10.36740/ABAL202203104
https://actabalneologica.eu/wp-content/uploads/library/ABal20223.pdf
2. Kulichenko, A., R. Shramko, M. Rakhno and Y. Polyezhayev (2023). "Two-dimension educational resistance in the modern Ukrainian tertiary educational establishment." Apuntes Universitarios 13(1): 474-493.
DOI: 10.17162/au.v13i1.1351
https://apuntesuniversitarios.upeu.edu.pe/index.php/revapuntes/article/view/1351
3. Kyrychenko, Y., R. Maksakova, V. Kyrychenko, N. Riezanova and J. Sokolenko (2022). "Realization of fundamental principles of law in the context of legal society development." Cuestiones Politicas 40(75): 124-133.
DOI: 10.46398/cuestpol.4075.08
https://produccioncientificaluz.org/index.php/cuestiones/article/view/39263/44108
4. Romana, V., H. Bak, V. Horlachova, N. Pasyk-Kosarieva and I. Dolynskiy (2023). "The efficiency of digital technologies in the development of listening comprehension strategies for students of higher educational institutions." Apuntes Universitarios 13(1): 415-433.
DOI: 10.17162/au.v13i1.1348
https://apuntesuniversitarios.upeu.edu.pe/index.php/revapuntes/article/view/1348
#WOS_NUZP
В січні цього року Національна дослідницька рада Іспанії оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу університетів світу – Ranking Web of Universities (Webometrics).
The Ranking Web або Webometrics — це найбільший академічний рейтинг вищих навчальних закладів, який кожні шість місяців пропонує незалежну, об’єктивну, безкоштовну, відкриту наукову перевірку надання надійної, багатовимірної, оновленої та корисної інформації про результати діяльності університетів усього світу.
Визначальною метою рейтингу є сприяння зростанню академічної присутності в Інтернеті, підтримка ініціатив відкритого доступу для активізації передачі наукових і культурних знань, створених університетами, всьому суспільству.
Webometrics цього року охоплює понад 31 тисячу закладів вищої освіти по всьому світу.
The Ranking Web або Webometrics — це найбільший академічний рейтинг вищих навчальних закладів, який кожні шість місяців пропонує незалежну, об’єктивну, безкоштовну, відкриту наукову перевірку надання надійної, багатовимірної, оновленої та корисної інформації про результати діяльності університетів усього світу.
Визначальною метою рейтингу є сприяння зростанню академічної присутності в Інтернеті, підтримка ініціатив відкритого доступу для активізації передачі наукових і культурних знань, створених університетами, всьому суспільству.
Webometrics цього року охоплює понад 31 тисячу закладів вищої освіти по всьому світу.
Серед університетів України наша «Запорізька політехніка» цьогоріч посіла високе 28 місце, і це найвищий показник серед закладів Запорізького регіону!
Слід зазначити, що методологія укладання рейтингу щорічно вдосконалюється і змінюється, а отже досить складно порівнювати поточні результати із результатами минулих літ, проте, ми все одно можемо простежити тренд покращення результатів.
#webometrics_ukraine
#webometrics2023
#webometrics_nuzp
Слід зазначити, що методологія укладання рейтингу щорічно вдосконалюється і змінюється, а отже досить складно порівнювати поточні результати із результатами минулих літ, проте, ми все одно можемо простежити тренд покращення результатів.
#webometrics_ukraine
#webometrics2023
#webometrics_nuzp
Forwarded from Новини Еспресо.TV
Надія могла три доби передавати інформацію з окопів, а також прослуховувала полонених побратимів та передавала позивні ворогів. Зв'язківиця з позивним Професор з перших днів війни долучилася до боротьби із ворогом. Супроводжувала іноземні делегації на фронт, а згодом почала працювати із радіостанціями на полі бою.
"Я розумію, що війна зламала нас назавжди, – переконана Надія. – На мій погляд, не буде такого, що ми повернемося до якогось мирного життя. Мені здається, що мирного життя для нас більше не існує. Це не обов'язково синдром ветерана чи ПТСР. Це готовність до такої самої ситуації та готовність почути від людей якісь неприємні речі типу "вас туди не посилали". Ми розуміємо, що це буде далі й після війни у нас буде ще більше роботи".
@espresotb
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ДНТБ України 📖
9 лютого 2023 року відбудеться вебінар на тему: «Відкритий доступ в Україні та світі» із серії «Clarivate науковцям», присвячений річниці оголошення Будапештської ініціативи відкритого доступу.
Під час заходу розглядатимуться наступні питання: що таке відкритий доступ і відкрита наука; які можливості та виклики вони створюють для дослідників, наукових установ, суспільства в цілому; різні публікаційні моделі, пошук видань для здійснення безкоштовних публікацій.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/3wKJOIN
#Clarivate #вебінар #днтб #днтбукраїни #днтбновини #лютий2023
Під час заходу розглядатимуться наступні питання: що таке відкритий доступ і відкрита наука; які можливості та виклики вони створюють для дослідників, наукових установ, суспільства в цілому; різні публікаційні моделі, пошук видань для здійснення безкоштовних публікацій.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/3wKJOIN
#Clarivate #вебінар #днтб #днтбукраїни #днтбновини #лютий2023
ДНТБ України
Розклад вебінарів Clarivate на лютий 2023 року
Вебінари Clarivate для науковців у лютому
За поточною методологією оцінювання відбувається за 3 показниками:
VISIBILITY (видимість) – кількість зовнішніх джерел, які містять зворотні посилання на веб-сторінки установи – 50% від загальної оцінки. За цим критерієм фіксується найсуттєвіше покращення порівняно із липневими показниками 2022 року (- 4839).
Цьогоріч основна зміна в методології торкнулась показника TRANSPARENCY (прозорість) – кількість цитат топ-авторів установи за Google Scholar Citations – 10%.
Враховується кількість цитувань 310 найкращих авторів-науковців установи (30 кращих результатів - відкидаються) на порталі Бібліометрика української науки, на відміну від минулорічного критерію – 220 найкращих авторів (20 найкращих – відкидаються). Поточний результат порівняно з попереднім також демонструє поліпшення (-319).
EXCELLENCE (якість) – кількість статей дослідників установи, які входять до 10% найбільш цитованих у 27 дисциплінах за розрахунками Scimago за період: 2017-2021 – 40%. Покращення маємо і за цим параметром (-27).
Все це дало можливість поліпшити місце в світовому рейтингу на 642 позиції, в континентальному – на 159 і в Україні – на 9 пунктів. Маємо 28 місце! 😊
#webometrics_ukraine
#webometrics2023
#webometrics_nuzp
VISIBILITY (видимість) – кількість зовнішніх джерел, які містять зворотні посилання на веб-сторінки установи – 50% від загальної оцінки. За цим критерієм фіксується найсуттєвіше покращення порівняно із липневими показниками 2022 року (- 4839).
Цьогоріч основна зміна в методології торкнулась показника TRANSPARENCY (прозорість) – кількість цитат топ-авторів установи за Google Scholar Citations – 10%.
Враховується кількість цитувань 310 найкращих авторів-науковців установи (30 кращих результатів - відкидаються) на порталі Бібліометрика української науки, на відміну від минулорічного критерію – 220 найкращих авторів (20 найкращих – відкидаються). Поточний результат порівняно з попереднім також демонструє поліпшення (-319).
EXCELLENCE (якість) – кількість статей дослідників установи, які входять до 10% найбільш цитованих у 27 дисциплінах за розрахунками Scimago за період: 2017-2021 – 40%. Покращення маємо і за цим параметром (-27).
Все це дало можливість поліпшити місце в світовому рейтингу на 642 позиції, в континентальному – на 159 і в Україні – на 9 пунктів. Маємо 28 місце! 😊
#webometrics_ukraine
#webometrics2023
#webometrics_nuzp
Forwarded from ЗАПОРІЖЖЯ.ІНФО🍁
❤️126 років тому в Олександрівську відбуваються заходи всезагального перепису населення тодішньої Російської імперії.
Згідно з його результатам, у нашому місті в 1897 році ще зовсім небагато жителів – 18 849 осіб. І більшість з них, усупереч сучасним стереотипам - україномовні!
8101 людина тоді назвала українську своєю рідною. Це майже 43% жителів Олександрівська.
На другом місті опинилась… Ні, не російська, «єврейська»! Її своєю рідною мовою назвали під час перепису 5248 жителів міста (27,8%).
Російська мова на третьому місці – була рідною для 4467 містян (24,7 %). До речі, а четвертою за поширеністю у Олександрівську мовою виявилася німецька – 370 людей (майже 2%), - розповів запорізькій гід Роман Акбаш
Згідно з його результатам, у нашому місті в 1897 році ще зовсім небагато жителів – 18 849 осіб. І більшість з них, усупереч сучасним стереотипам - україномовні!
8101 людина тоді назвала українську своєю рідною. Це майже 43% жителів Олександрівська.
На другом місті опинилась… Ні, не російська, «єврейська»! Її своєю рідною мовою назвали під час перепису 5248 жителів міста (27,8%).
Російська мова на третьому місці – була рідною для 4467 містян (24,7 %). До речі, а четвертою за поширеністю у Олександрівську мовою виявилася німецька – 370 людей (майже 2%), - розповів запорізькій гід Роман Акбаш
Forwarded from Новини Еспресо.TV
😌 З бібліотек України вилучили понад 10 млн книг, написаних російською.
Про це поінформували в Міністерстві культури та інформаційної політики.
Про це поінформували в Міністерстві культури та інформаційної політики.