⁨Зустрівся зі спільнотою Львівського ІТ Кластеру.

Говорили про ключові виклики наступного етапу війни, асиметричні рішення для них та роль української IT-індустрії в тому, як Україні отримати технологічну перевагу на полі бою.

Зараз Україна входить у новий технологічний цикл війни. росія навчилася значно швидше запускати нові рішення та масштабувати їх на фронті. Тому недостатньо створювати сильні розробки — потрібно швидше за ворога проходити весь цикл — від тестування до масштабування на полі бою.

Наш виклик як країни — знайти шлях перемогти росію в новому технологічному циклі.

Наступний великий перехід — від війни дронів до масової роботизації, сенсоризації та автономності. Це наступний технологічний стрибок.

Мій головний меседж до IT-індустрії: саме зараз треба заходити в ці технології і будувати нові рішення.

Наша команда вже запустила Армію роботів. Наступне завдання — знайти сильні команди, допомогти їм швидше тестувати свої рішення в реальних умовах, інвестувати в найкращі та масштабувати те, що працює.

Разом з IT-індустрією маємо створити наступне покоління технологій для війни — і зробити це швидше за росію.⁩

⁨Зустрівся з Diia.City Union — обʼєднанням резидентів Дія.City, до якого входять технологічні підприємці та лідери української IT-індустрії.

Говорили про те, куди рухається наша команда далі, над якими проєктами працюємо і де можемо обʼєднати зусилля.

Після завершення роботи в державі наша місія не змінилася — допомогти Україні виграти війну за незалежність і зберегти якнайбільше життів за допомогою технологій та асиметричних рішень.

Зараз у нас три головні технологічні пріоритети: сенсоризація та роботизація фронту, доступні засоби перехоплення, AI Strike.

Під ці пріоритети вже будуємо конкретні проєкти — тепер уже в приватному секторі: Армію роботів, defense tech-фонд для залучення західного капіталу в українські компанії та аналітичний центр, який допомагатиме раніше бачити наступні технологічні зміни у війні.

Для мене зустріч із Diia.City Union особлива ще й тому, що ми вже проходили схожий шлях.

Коли у 2022 році запускали Дія.City, не всі одразу розуміли, навіщо технологічній індустрії окрема екосистема й нові правила гри. Але ми бачили, що українському tech-бізнесу потрібне середовище, яке допоможе швидше розвиватися, залучати інвестиції та масштабуватися.

Сьогодні Дія.City — це понад 4 600 компаній і більш ніж 80% українського технологічного сектору. Близько 500 резидентів уже працюють у defense tech. 

Схожу логіку ми бачили й з дронами. Спочатку це була ставка на технологію, потенціал якої ще не був очевидним для всіх. Потім вона змінила поле бою.

Зараз такий самий момент настає для роботизації та автономності. 

Наше завдання — побачити наступний технологічний цикл раніше, зібрати навколо нього сильні команди, капітал і технології та швидко масштабувати те, що працює.

Саме так формується технологічна перевага.⁩

Зустрівся у Львові з ректором Тарасом Добком та управлінською командою Українського католицького університету.

Домовилися розвивати співпрацю у сфері освіти та інновацій — об’єднувати потенціал університету, технологічної спільноти та реальні виклики, над якими сьогодні працює Україна.

Один із наших головних ресурсів — талановиті люди. Українські студенти, молоді інженери, дослідники та підприємці вже створюють технології світового рівня. Наше завдання — надавати їм більше можливостей реалізовувати свої ідеї в Україні, будувати сильні команди та перетворювати знання на реальні продукти.

Для цього освіта має бути максимально близькою до практики. Університети повинні бути середовищем, де народжуються нові технології, створюються команди й формується наступне покоління українських лідерів.

В УКУ є сильна спільнота, підприємницька культура та молодь, яка хоче створювати зміни.

Працюватимемо разом над новими проєктами у сфері освіти та інновацій. Скоро розповімо більше про конкретні напрями й деталі.

Майбутнє України залежить не тільки від технологій, а й насамперед від людей, які їх створюють.

Перші технологічні рішення Армії роботів мають коштувати дешево й виконувати замість військових найнебезпечніші завдання на фронті.

Наша головна мета — зберігати життя. Людина не повинна ризикувати там, де роботу може виконати машина.

На першому етапі це буде не класичний гуманоїд, а простіший гуманоїдоподібний робот, якого можна швидко виробляти й масштабувати.

Він має виконувати частину завдань піхотинця безпосередньо на полі бою.

Сьогодні такі платформи коштують у середньому $40–70 тисяч. Для масового застосування на війні нам потрібно значно дешевше — орієнтир $10–20 тисяч за одиницю. Потенційна потреба — десятки тисяч таких машин.

Уже дивимося на команди з готовими MVP та проєктуємо рішення. Далі — прототипи, симуляції, навчання моделей і пошук правильної комбінації hardware та software.

Армія роботів — це не один продукт. Ми будуємо екосистему, яка обʼєднає компанії, стартапи, інженерів, R&D та капітал навколо роботизації фронту. Наше завдання — максимально швидко пройти шлях від прототипу до масового продукту.

Більше деталей про Армію роботів, нову defense tech-компанію та наступні технологічні виклики війни читайте на Forbes Ukraine.

Захист українського неба залишається пріоритетом нашої команди.

З приватного сектору будемо шукати та інвестувати в українські defense tech-компанії, які мають перспективні рішення для захисту неба й потенціал для масштабування.

Нещодавно відвідав одне з виробництв реактивних дронів-перехоплювачів, щоб детальніше розібрати технологію, виробничі можливості та що потрібно для її масштабування.

Паралельно працюємо над роботизацією, сенсоризацією і автономністю.

Продовжуємо шукати сильні команди та технології.

росія оголосила у міжнародний розшук ексміністра оборони України Федорова.

Новий перехоплювач уже збиває реактивні шахеди. Перші бойові результати в Києві — дві збиті Герані-5.

Разом із Павлом Єлізаровим, військовими та інженерами створили новий дрон-перехоплювач. Від початку розробки до перших підтверджених збиттів — лише місяць.

Бойові випробування провели екіпажі Lasar’s Group. Військові за кілька днів збили два російські реактивні дрони Герань-5, які летіли на Київ. На відео — перші підтверджені збиття новим перехоплювачем.

Його швидкість дає змогу збивати реактивні шахеди ще до того, як вони дістануться міста.

Тестування проходять успішно, і це лише початок. Зараз удосконалюємо технологію та збільшуємо виробництво. Мета — зробити перехоплювач повністю автономним, щоб він міг виявляти та перехоплювати російські дрони без участі оператора. 

Наступний крок — масштабувати бойове застосування дрона для захисту більшої кількості українських міст.

Реактивний перехоплювач — лише один із проєктів. 

Разом із командою продовжуємо працювати в Україні — уже в приватному секторі. Об’єднуємо сильних українських інженерів, військовий досвід і ресурси.

Уже зараз розробляємо низку нових продуктів і технологій для захисту неба та для фронту. 

Наша місія залишається незмінною: виграти війну за незалежність і зберегти життя людей. Створюємо технології та асиметричні рішення, які дають перевагу над ворогом.

Робота Starlink на швидкості до 160 км/год відновлюється. Ударні дрони та дрони-перехоплювачі повинні знову полетіти.

Тепер потрібно попрацювати над тим, щоб узагалі прибрати обмеження швидкості для Starshield.

Упевнений, університети мають стати серцем розвитку військових технологій в Україні

Нещодавно зустрічався зі студентами Українського католицького університету. Багато з них уже працюють над робототехнікою, створюють прототипи та власні продукти.

Україна стала одним зі світових центрів виробництва дронів. Наступний великий етап — тотальна роботизація. Ми вже запустили проєкт Армія роботів і будемо активно рухатися до повної заміни людей роботами на найнебезпечніших ділянках фронту. Для цього потрібні нові інженерні рішення, автономні системи та Physical AI.

Студенти можуть відіграти ключову роль у цій трансформації. У них є сміливість експериментувати, створювати те, чого ще ніхто не робив, збирати команди й запускати власні компанії. Важливо, щоб ці ідеї перетворювалися на реальні продукти.

Також провів лекцію для магістрів Школи публічного управління УКУ про полісімейкінг — як знаходити рішення складних проблем, формувати державні політики та впроваджувати зміни, що покращують життя людей.

Дякую студентам за цікаві запитання, ідеї та класну дискусію.