Ось і завершується друга частина мого відрядження до США. Цього разу воно включало зустрічі з місцевою громадою та представниками влади — мером Норфолку, сенаторами штату Вірджинія, а також візити на базу об’єднаного командування НАТО.

Дізнався чимало нового, особливо щодо американської «внутрішньополітичної кухні». Наприклад, під час однієї з розмов із представником спецслужб ми обговорили тему сприйняття війни в Україні серед різних соціальних та етнічних груп.

Зокрема, для деяких груп в Америці війна в Україні сприймається як щось далеке, що не стосується їхніх безпосередніх проблем. Існують також певні наративи, які сприяють тому, щоб люди не звертали увагу на те, що відбувається в Україні. На цьому тлі добре працює й російська пропаганда про начебто "неонацизм і расизм" в Україні, що ще більше відштовхує зазначену аудиторію від теми війни.

У такому контексті моя присутність як темношкірого представника українського парламенту — це вагомий інструмент у донесенні правди та поясненні ситуації. І ми точно будемо продовжувати це використовувати😇

Загалом — я дуже задоволений поїздкою. Але мушу зізнатися: мені важко бути за кордоном довше, ніж два тижні. Час повертатися! Дуже скучив за Батьківщиною.
До зустрічі в Україні!👋🏾

Нагадаю, про це каже людина, що народилася в українському Конотопі, а зараз виправдовує агресивну війну росії проти України .. ну і вся риторика про велічіє рашки і зневажливе ставлення до інших країн/людей.. це норма для цієї персони.. колись після олімпійського турніру побив російську борчиню, тому що йому не сподобалася її боротьба..🤷🏾‍♂️

Матвій (білий хлопець по центру), син перекладача Петра Вайцеховського, що супроводжував нас в поїздці до США. Це він з друзями-однокласниками дивиться Супербол. І щось нас з ним точно поєднує 🫣😁
Як гадаєте?