Сьогодні ми відзначаємо День Державного прапора України. В наш час його жовто-блакитні кольори стали символом Незламності та прагнення до Свободи для всього демократичного світу.

Це знак поваги до наших Героїв які вже 12 років стоять непереборною стіною на шляху імперських зазіхань росії на Європейському континенті. Це символ, який об'єднує понад тисячолітню історію українскьої державності та спротиву ворогам.

Під синьо-жовтими кольорами ішли в походи українські козаки, тримали стрій воїни Армії УНР та бійці Української повстанської армії. Сьогодні наш прапор майорить над позиціями наших захисників і захисниць, які відстоюють Незалежність України.

Синьо-жовтий прапор став більше ніж національним символом однієї країни. Він став глобальним маркером сміливості та солідарності.

Коли синьо-жовтими вогнями спалахує Ейфелева вежа в Парижі, коли наші кольори піднімають біля статуї Свободи в Нью-Йорку, урядових будівель чи на центральних площах від Лондона до Токіо - світ підтверджує: ми разом у цій боротьбі. Світ обирає кольори України, бо поважає тих, хто стоїть за власну свободу попри все.

З Днем Державного Прапора України!

У День Державного Прапора України мав задоволення відвідати фестиваль «Рушники мого краю» в Андрушівській громаді. Цей захід об’єднав майстрів і творчі колективи з різних куточків України.

Дуже приємно було бачити таку кількість людей, молоді та справжнього українського мистецтва у різних його проявах.

Андрушівщина завжди була особливим куточком Житомирщини. Цей край має глибоку історію, славиться меценатськими традиціями роду Терещенків та унікальною культурною спадщиною. І традиційна вишивка посідає тут чільне місце: місцеві орнаменти зберігають пам'ять родин, а праця майстринь передає цей досвід наступним поколінням.

Особливо вразила історія про ініціативу жінок Житомирщини, які зібрали унікальну колекцію рушників з усієї області та свого часу презентували її навіть у Маріуполі.

Справжнє захоплення викликає праця майстринь, які відтворюють орнаменти з автентичних полотен, яким вже понад сто років. Переносячи ці візерунки на нові матеріали зі збереженням кожної деталі, вони продовжують життя генетичному коду нашої нації.

Разом із головою Андрушівської громади Галиною Білецькою, керівництвом Бердичівської районної ради та військової адміністрації, а також представницею Молодіжного конгресу Житомирщини Яною Баскаковою оглянули фестивальні локації та поспілкувалися з учасниками.

Дякую кожному, хто долучився до організації фестивалю, береже наші традиції та передає їх наступним поколінням.