💵 Уряд готує нові заходи підтримки аграріїв через проблеми з морським експортом

Кабінет Міністрів України працює над додатковими інструментами фінансової підтримки аграрного сектору через ускладнення експорту.

Серед можливих заходів:

✔️ продовження пільгового кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для поповнення обігових коштів;
✔️ розширення використання державних гарантій для залучення фінансування;
✔️ пом’якшення банківських вимог під час оцінки аграріїв як позичальників;
✔️ можливість кредитування під заставу вже зібраного врожаю.

🐝 В Україні скорочується кількість пасік, але меду цього року буде не менше, ніж торік

Попри зменшення кількості пасічників і бджолосімей, обсяги виробництва меду в Україні у 2026 році залишаться приблизно на рівні минулого сезону. Причиною цього став кращий урожай медоносних культур.

🍯 За словами голови Асоціації «Об’єднання українських експортерів та переробників меду» Вадима Паньковського, цьогорічна врожайність медоносів вища, однак скорочення кількості вуликів не дозволить збільшити загальний медозбір.

🚆 Черги зерновозів на західному кордоні України зросли більш ніж утричі

Наприкінці липня кількість вагонів-зерновозів у чергах на західних прикордонних переходах збільшилася з 58 до 201. Головною причиною стало посилення конкуренції за обмежену пропускну спроможність залізничної інфраструктури.

❗️ Попри скорочення обсягів передачі агропродукції через сухопутний кордон, накопичення вагонів продовжує зростати. Це свідчить про ускладнення прикордонної логістики та збільшення навантаження на альтернативні експортні маршрути.

🚢 Російські атаки на українські морські порти можуть суттєво ускладнити експорт зерна та іншої агропродукції

Через зростання загроз великі міжнародні судноплавні компанії ще навесні почали уникати українських портів, а їхнє місце дедалі частіше займають перевізники з Близького Сходу.

❗️ Ситуація особливо загострюється під час жнив. Очікується, що цього року Україна збере близько 81 млн тонн зернових та олійних культур. Водночас, за словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, у травні-червні обсяги експорту вже скоротилися приблизно на 25%.

🛒 Українські торговельні мережі не поспішають передавати продукти із наближеним до завершення строком придатності банкам продовольства. Хоча утилізація коштує дорожче, ритейлери часто обирають саме цей варіант.

За словами голови правління Української федерації банків продовольства Дмитра Шкрабатовського, головна причина — репутаційні ризики. Якщо людина отримає неякісний продукт і отруїться, відповідальність у суспільстві можуть покласти на виробника чи торговельну мережу.

🥛 В Україні найчастіше підробляють молочну продукцію — зокрема вершкове масло, сметану, сир та кисломолочний сир

Недобросовісні виробники можуть замінювати молочний жир дешевшими рослинними аналогами або додавати немолочні компоненти замість молочного білка. Такий спосіб здешевлення виробництва дозволяє знизити собівартість, але водночас погіршує якість продукції.

❗️ Фахівці зазначають, що поширення фальсифікату шкодить репутації всього молочного ринку та знижує довіру споживачів.

🌾 Фермерам готують кредити під заставу зерна: уряд запускає механізм підтримки

Кабінет Міністрів України готує програму пільгового кредитування аграріїв під заставу зерна. Вона має допомогти фермерам, які зіткнулися з проблемами через зупинку експорту через порти Великої Одеси, провести осінню посівну та не продавати врожай за суттєво заниженими цінами.

☝️ Через обмеження роботи морських портів на внутрішньому ринку накопичилися великі запаси зерна. Це спричинило падіння закупівельних цін і створило ризик фінансових втрат для виробників.

🥖 Попит на безкоштовні продукти в Україні перевищує можливості фудбанків

В Україні мережа банків продовольства продовжує безкоштовно передавати придатні до споживання продукти людям, які потребують допомоги. Однак через нестачу ресурсів і складну логістику забезпечити всіх охочих поки не вдається.

❗️ Продукти передають благодійним організаціям і соціальним центрам, які розподіляють їх серед малозабезпечених сімей, багатодітних родин, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення.

🥛 Лише один із п’яти «польських» молочних продуктів пройшов лабораторну перевірку

Директор Союзу споживачів України Максим Несміянов оприлюднив результати дослідження масла та сирів, придбаних на одному з ринків Києва.

🔹 У маслі Mlekovita Maslo Polskie 82% виявили 89,72% замінників молочного жиру.
🔹 У Mleczna Dolina 82% — 94,84%.
🔹 Сир Polmlek Perla Warmii містив 95,53% немолочних жирів.
🔹 Mlekovita Brie Classic також не пройшов перевірку — у ньому зафіксували 34,68% замінників молочного жиру.

🚢 Росія посилила удари по українській портовій інфраструктурі, намагаючись обмежити доступ України до світових аграрних ринків. Через обстріли вантажний трафік у портах Великої Одеси різко скоротився, а з 22 липня захід іноземних суден фактично призупинився.

Російські ракети та дрони пошкодили понад 20 іноземних суден. Внаслідок атак загинули понад десять моряків, більшість із яких були громадянами інших держав. Через високі ризики судновласники тимчасово припинили заходи своїх суден до українських портів.

🚢 Експорт соняшникової олії опинився під більшим ризиком, ніж зерно через атаки на українські порти

Попри проблеми з роботою морських портів, ситуація із зерновим експортом поки залишається контрольованою. Натомість найбільший удар може припасти на експорт соняшникової олії — одного з найцінніших товарів українського агросектору.

❗️ Російські атаки по портовій інфраструктурі особливо болісно впливають саме на олійну продукцію. Удари вже були по резервуарах з олією, а тонна цього продукту коштує у 4–5 разів дорожче, ніж тонна зерна.

💵 Блокада портів може коштувати Україні до $3 млрд: під загрозою понад 30 млн тонн агропродукції

Російські атаки на українську портову інфраструктуру створили серйозну загрозу для аграрного експорту. Якщо блокада чорноморських портів триватиме, Україна може втратити від $1,5 до $3 млрд.

❗️ Через зупинку морських перевезень понад 30 млн тонн зернових та олійних культур можуть не потрапити на світові ринки. Ситуація ускладнилася через масштабні атаки РФ на портову інфраструктуру.

🚢 Блокада морських портів може вдарити не лише по експорту, а й по майбутньому врожаю України

Через обмеження роботи чорноморських портів українські аграрії змушені дедалі більше покладатися на дорожчі альтернативні маршрути. За оцінками аграрних асоціацій, західна логістика вже подорожчала приблизно на $40–60 за тонну.

📉 Економіка експорту стає дедалі складнішою. Якщо ціна пшениці в румунському порту Констанца становить близько $210/т, після вирахування $60–70 логістичних витрат виробнику залишається лише $140–150 за тонну.

🇨🇦 Канада надасть Україні додаткові зернові рукави через проблеми з морським експортом

📌 Потреба у таких потужностях зросла через російські атаки на портову інфраструктуру Великої Одеси, які ускладнили морський експорт аграрної продукції.

Під час переговорів представники України та Канади також обговорили:

🔹 технічну допомогу агровиробникам;
🔹 спільні проєкти у сфері агрологістики;
🔹 підтримку розвитку переробки сільгосппродукції;
🔹 прискорення закупівлі та доставки необхідного обладнання.

🛳 рф змінила тактику блокування українського експорту: під ударами опинилися судна та порти

рф більше не намагається лише перекрити українські порти — тепер її війська систематично атакують цивільні торгові судна та портову інфраструктуру, ставлячи морський експорт України під загрозу зупинки.

❗️ Формально український морський коридор продовжує працювати, однак через постійну небезпеку ракетних і дронових атак судновласники дедалі частіше відмовляються від заходів у порти.

🚆 Україна терміново шукає нові маршрути для експорту зерна через атаки РФ на порти

🔹 «Укрзалізниця» працює над новими транспортними коридорами для експорту зерна після пошкодження портів Великої Одеси.

🔹 Раніше через Одеські порти проходило близько 90% українського аграрного експорту.

🔹 Частину вантажів уже переорієнтовують через дунайські порти, румунську Констанцу, а також залізничні переходи зі Словаччиною та Угорщиною.

🔹 «Укрзалізниця» веде переговори із сусідніми країнами, щоб збільшити пропускну здатність альтернативних маршрутів.

🥩 Україна майже у 33 рази збільшила експорт свіжого та охолодженого м’яса ВРХ

За підсумками першого півріччя 2026 року Україна суттєво наростила поставки яловичини на зовнішні ринки. Загалом за січень–червень експортували 11,4 тис. тонн м’яса ВРХ на $59,5 млн.

🔹 Найбільше зріс експорт свіжого та охолодженого м’яса — майже у 33 рази, до 2,2 тис. тонн.
🔹 Виручка від його експорту збільшилася майже у 41 раз — до $17,7 млн.
🔹 Основними покупцями стали Туреччина — 82%, Грузія — 15,6% та Молдова — 1,9%.

🇪🇺 ЄС оновлює правила для імпорту української продукції тваринного походження

Із 12 серпня в Євросоюзі набувають чинності нові вимоги до ввезення з третіх країн:

🐄 живих тварин;
🧬 генетичного (зародкового) матеріалу;
🥩 продукції тваринного походження.

Зміни передбачені Делегованим регламентом ЄС №2026/1052. Під час його підготовки врахували практику застосування чинних норм, рекомендації Європейського агентства з безпечності харчових продуктів та Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.

🌾 Українським аграріям доступно 80 млрд грн пільгових кредитів

Уряд розширив можливості державної програми «5-7-9%» для агровиробників на тлі російських атак на портову інфраструктуру та проблем із морським експортом.

Аграрії зможуть залучати пільгові кредити для поповнення обігових коштів. Різницю між пільговою та ринковою процентною ставкою компенсуватиме держава.

💵 Загальний обсяг кредитного ресурсу для агросектору становитиме 80 млрд грн. Кошти мають допомогти підприємствам закуповувати необхідні ресурси для польових робіт.

🇺🇦 Україна просить ЄС про €220 млн для підтримки фермерів

Кошти планують спрямувати на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для малих і середніх агровиробників у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».

За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, підтримка ЄС дозволить сформувати пільговий кредитний портфель до €4 млрд, а кінцева ставка для аграріїв не перевищуватиме 10% річних.

Фермери зможуть використати фінансування на:
🔹 виплату зарплат;
🔹 оренду землі;
🔹 зберігання врожаю;
🔹 підготовку до осінньої посівної.