📊 Інформація щодо діяльності Суду упродовж травня
📑 У травні в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 12 засідань, з них: 5 засідань Суду та 7 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 7 актів Суду: 2 постанови Суду та 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.
📃 За цей період до Суду надійшло 50 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 21 конституційну скаргу розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 29 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events
Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-0
📑 У травні в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 12 засідань, з них: 5 засідань Суду та 7 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду. На цих засіданнях Суд ухвалив 7 актів Суду: 2 постанови Суду та 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.
📃 За цей період до Суду надійшло 50 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 21 конституційну скаргу розподілено між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 29 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 60 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ: https://ccu.gov.ua/events
Скорочений зміст конституційних скарг: https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-0
⚖️ Колегії суддів провели засідання: постановили три ухвали
У середу, 4 червня 2025 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ“ щодо конституційності окремого припису абзацу першого пункту 3 частини першої статті 2 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Головієнка Петра Васильовича про конституційність частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 9 грудня 2023 року № 3511–ХІ.
У середу, 4 червня 2025 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Другого сенату 👉відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Бервененко Олесі Петрівни щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 1 Закону України „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України“. 📎 Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️ Водночас колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ“ щодо конституційності окремого припису абзацу першого пункту 3 частини першої статті 2 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Головієнка Петра Васильовича про конституційність частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 9 грудня 2023 року № 3511–ХІ.
Онлайн-лекція „Здійснення конституційного контролю в Естонській Республіці“ (29.05.2025)
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті здійснення просвітницької місії. Проєкт реалізовується через пряме спілкування суддів, національних і міжнародних експертів із правничою аудиторією та з усіма, хто цікавиться судовою практикою, специфікою роботи конституційних судів та інших державних інституцій.
У цій лекції взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
📍Основною доповідачкою виступила суддя Верховного (Державного) Суду Естонської Республіки Неле Сіітам (Nele Siitam). Вона розповіла про особливості здійснення конституційного контролю в Естонській Республіці. Поінформувала про організаційну структуру суду, його склад, повноваження, форми і суб’єктів звернень до суду, окреслила судову практику.
⚖️ Як зазначалося, у Естонській Республіці Верховний (Державний) Суд є вищою судовою інстанцією, що розглядає судові рішення в касаційному порядку. Цей суд одночасно є судом конституційного контролю. У ньому діють чотири палати – конституційна, адміністративна, кримінальна, цивільна. Загальна кількість суддів 19 (включно з головою). Суддів за пропозицією голови Державного суду призначає парламент (Рійгіког) безстроково. Конституційна палата налічує 8 суддів, які делеговані з інших палат Верховного (Державного) Суду, тобто суддя одночасно перебуває у двох палатах. Термін роботи члена конституційної палати – 4 роки. Конституційну палату очолює голова Верховного (Державного) Суду.
Суд виконує низку повноважень, зокрема:
▪️ розглядає заяви про перевіряння на відповідність або невідповідність законодавчого акта Конституції;
▪️ розглядає запити щодо відповідності міжнародного договору Конституції;
▪️ висловлює позиції щодо тлумачення Конституції Естонської Республіки в поєднанні з правом Європейського Союзу;
▪️ розглядає заяви та скарги на рішення парламенту;
▪️ розглядає заяви про припинення діяльності політичних партій тощо.
Верховний (Державний) Суд визнає неконституційні положення недійсними, тобто діє як „негативний законодавець“.
Більше про діяльність Верховного (Державного) Суду Естонської Республіки, практику конституційного контролю дивіться у відео за посиланням
https://cutt.ly/RrnGrEqG
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті здійснення просвітницької місії. Проєкт реалізовується через пряме спілкування суддів, національних і міжнародних експертів із правничою аудиторією та з усіма, хто цікавиться судовою практикою, специфікою роботи конституційних судів та інших державних інституцій.
У цій лекції взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук.
📍Основною доповідачкою виступила суддя Верховного (Державного) Суду Естонської Республіки Неле Сіітам (Nele Siitam). Вона розповіла про особливості здійснення конституційного контролю в Естонській Республіці. Поінформувала про організаційну структуру суду, його склад, повноваження, форми і суб’єктів звернень до суду, окреслила судову практику.
⚖️ Як зазначалося, у Естонській Республіці Верховний (Державний) Суд є вищою судовою інстанцією, що розглядає судові рішення в касаційному порядку. Цей суд одночасно є судом конституційного контролю. У ньому діють чотири палати – конституційна, адміністративна, кримінальна, цивільна. Загальна кількість суддів 19 (включно з головою). Суддів за пропозицією голови Державного суду призначає парламент (Рійгіког) безстроково. Конституційна палата налічує 8 суддів, які делеговані з інших палат Верховного (Державного) Суду, тобто суддя одночасно перебуває у двох палатах. Термін роботи члена конституційної палати – 4 роки. Конституційну палату очолює голова Верховного (Державного) Суду.
Суд виконує низку повноважень, зокрема:
▪️ розглядає заяви про перевіряння на відповідність або невідповідність законодавчого акта Конституції;
▪️ розглядає запити щодо відповідності міжнародного договору Конституції;
▪️ висловлює позиції щодо тлумачення Конституції Естонської Республіки в поєднанні з правом Європейського Союзу;
▪️ розглядає заяви та скарги на рішення парламенту;
▪️ розглядає заяви про припинення діяльності політичних партій тощо.
Верховний (Державний) Суд визнає неконституційні положення недійсними, тобто діє як „негативний законодавець“.
Більше про діяльність Верховного (Державного) Суду Естонської Республіки, практику конституційного контролю дивіться у відео за посиланням
https://cutt.ly/RrnGrEqG
YouTube
Здійснення конституційного контролю в Естонській Республіці
Шановні колеги-журналісти!
🗞️ Прийміть щирі вітання з професійним святом та глибоку вдячність за вашу щоденну працю, високу відповідальність, відданість своїй роботі. Ми високо цінуємо нашу співпрацю!
✨Бажаємо вам натхнення, творчих здобутків, міцного здоров’я та нових професійних перемог.
🗞️ Прийміть щирі вітання з професійним святом та глибоку вдячність за вашу щоденну працю, високу відповідальність, відданість своїй роботі. Ми високо цінуємо нашу співпрацю!
✨Бажаємо вам натхнення, творчих здобутків, міцного здоров’я та нових професійних перемог.
🔹🔸 Судді Конституційного Суду України взяли участь у роботі XІІI Міжнародного судово-правового форуму
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Сергій Різник 5 червня цього року взяли участь у XІІI Міжнародному судово-правовому форумі. Олександр Петришин поінформував учасників форуму про діяльність Конституційного Суду України в умовах повномасштабної війни, повідомив про пріоритети діяльності та інші організаційні аспекти роботи Суду.
🗞 Суддя Суду Сергій Різник як один зі спікерів сесії «Права людини: акценти воєнного часу» розповів про внесок Суду в захист прав людини під час війни.
Суддя наголосив на тому, що ще 1 березня 2022 року Конституційний Суд звернувся до Українського народу із заявою, в якій зазначив:
💬 „В умовах воєнної агресії з боку Російської Федерації проти нашої держави та запровадженого воєнного стану Конституційний Суд України продовжує виконувати свої конституційні функції.
Судді Конституційного Суду України вірні присязі служіння Українському народові та готові забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, утверджуючи права та свободи людини“.
Суддя звернув увагу учасників форуму на те, що вже 6 квітня 2022 року Конституційний Суд ухвалив перше Рішення [№ 1-р(II)/2022] з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, яке стосувалося посиленого соціального захисту військовослужбовців, і в якому Суд акцентував на тому, що військовослужбовці, інші громадяни, які залучені до виконання обов’язків оборони держави, виконують обов’язок щодо захисту Вітчизни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях не заради отримання спеціальних статусів, зокрема привілеїв, пільг чи компенсацій, проте припис частини п’ятої статті 17 Конституції України покладає на державу конституційний обов’язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Сергій Різник зазначив, що значущість цього Рішення полягає також у тому, що в ньому Суд вперше констатував, що підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України, в умовах воєнного стану держава зобов’язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії росії проти України, а відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.
Сергій Різник поінформував учасників заходу про інші рішення Суду, ухвалені під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, які стосувалися захисту прав людини, зокрема у сферах сімейного, податкового, житлового права, соціального захисту. Суддя відзначив, що зростає кількість конституційних скарг щодо захисту прав осіб щодо яких здійснюється кримінальне провадження в особливому режимі, обумовленому воєнним станом.
Сергій Різник підкреслив, що спільне завдання українців не тільки перемогти ворога і притягнути винних в агресії до відповідальності, але й зберегти при цьому демократичний лад України, повагу до людської гідності і прав людини на нашій території. Конституційний Суд свідомий цього важливого завдання і надалі продовжуватиме його виконання на основі принципів верховенства права та Конституції України.
Фото: видавництво "Юридична практика"
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Сергій Різник 5 червня цього року взяли участь у XІІI Міжнародному судово-правовому форумі. Олександр Петришин поінформував учасників форуму про діяльність Конституційного Суду України в умовах повномасштабної війни, повідомив про пріоритети діяльності та інші організаційні аспекти роботи Суду.
🗞 Суддя Суду Сергій Різник як один зі спікерів сесії «Права людини: акценти воєнного часу» розповів про внесок Суду в захист прав людини під час війни.
Суддя наголосив на тому, що ще 1 березня 2022 року Конституційний Суд звернувся до Українського народу із заявою, в якій зазначив:
💬 „В умовах воєнної агресії з боку Російської Федерації проти нашої держави та запровадженого воєнного стану Конституційний Суд України продовжує виконувати свої конституційні функції.
Судді Конституційного Суду України вірні присязі служіння Українському народові та готові забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, утверджуючи права та свободи людини“.
Суддя звернув увагу учасників форуму на те, що вже 6 квітня 2022 року Конституційний Суд ухвалив перше Рішення [№ 1-р(II)/2022] з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, яке стосувалося посиленого соціального захисту військовослужбовців, і в якому Суд акцентував на тому, що військовослужбовці, інші громадяни, які залучені до виконання обов’язків оборони держави, виконують обов’язок щодо захисту Вітчизни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях не заради отримання спеціальних статусів, зокрема привілеїв, пільг чи компенсацій, проте припис частини п’ятої статті 17 Конституції України покладає на державу конституційний обов’язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Сергій Різник зазначив, що значущість цього Рішення полягає також у тому, що в ньому Суд вперше констатував, що підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України, в умовах воєнного стану держава зобов’язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії росії проти України, а відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.
Сергій Різник поінформував учасників заходу про інші рішення Суду, ухвалені під час повномасштабного вторгнення росії на територію України, які стосувалися захисту прав людини, зокрема у сферах сімейного, податкового, житлового права, соціального захисту. Суддя відзначив, що зростає кількість конституційних скарг щодо захисту прав осіб щодо яких здійснюється кримінальне провадження в особливому режимі, обумовленому воєнним станом.
Сергій Різник підкреслив, що спільне завдання українців не тільки перемогти ворога і притягнути винних в агресії до відповідальності, але й зберегти при цьому демократичний лад України, повагу до людської гідності і прав людини на нашій території. Конституційний Суд свідомий цього важливого завдання і надалі продовжуватиме його виконання на основі принципів верховенства права та Конституції України.
Фото: видавництво "Юридична практика"
🔹Судді Конституційного Суду України взяли участь у V Всеукраїнському форумі судових експертів
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Петро Філюк 6 червня цього року взяли участь у V Всеукраїнському форумі судових експертів „Судова експертиза: перспективи розвитку та окремі вектори змін“.
Конституційний Суд України виступив одним із партнерів заходу, організованого Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, видавництвом „Юридика“ та Центром українсько-європейського наукового співробітництва.
Участь у форумі взяли провідні фахівці у сфері судової експертизи, науковці, представники правоохоронних органів та судової влади. Захід став платформою для фахової дискусії щодо актуальних питань розвитку судової експертизи, обміну досвідом і напрацювання спільних підходів для подальшого удосконалення експертної діяльності в Україні.
Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення ключових питань, пов’язаних із розвитком судової експертизи в Україні, зокрема в умовах воєнного стану. Вони акцентували увагу на важливості забезпечення незалежності та ефективності судової експертизи як складової судочинства, а також на необхідності адаптації експертної діяльності до сучасних викликів, включаючи цифровізацію та інтеграцію з європейськими стандартами. Особливу увагу було приділено ролі судової експертизи у захисті прав людини та забезпеченні справедливого судового розгляду.
https://cutt.ly/0rmUHYGw
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Петро Філюк 6 червня цього року взяли участь у V Всеукраїнському форумі судових експертів „Судова експертиза: перспективи розвитку та окремі вектори змін“.
Конституційний Суд України виступив одним із партнерів заходу, організованого Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, видавництвом „Юридика“ та Центром українсько-європейського наукового співробітництва.
Участь у форумі взяли провідні фахівці у сфері судової експертизи, науковці, представники правоохоронних органів та судової влади. Захід став платформою для фахової дискусії щодо актуальних питань розвитку судової експертизи, обміну досвідом і напрацювання спільних підходів для подальшого удосконалення експертної діяльності в Україні.
Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення ключових питань, пов’язаних із розвитком судової експертизи в Україні, зокрема в умовах воєнного стану. Вони акцентували увагу на важливості забезпечення незалежності та ефективності судової експертизи як складової судочинства, а також на необхідності адаптації експертної діяльності до сучасних викликів, включаючи цифровізацію та інтеграцію з європейськими стандартами. Особливу увагу було приділено ролі судової експертизи у захисті прав людини та забезпеченні справедливого судового розгляду.
https://cutt.ly/0rmUHYGw
⚖️ Конституційний Суд України провів засідання та постановив Ухвалу
🔹 У вівторок, 10 червня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію щодо участі суддів Конституційного Суду України в Міжнародній конференції „Сучасні виклики в діяльності конституційних судів країн Східної Європи“, яка відбулася у травні цього року в місті Кишинеу (Республіка Молдова).
🔹 Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності абзацу першого підпункту 23 пункту 2 розділу XV „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про вищу освіту“.
🔹 У вівторок, 10 червня 2025 року, Конституційний Суд України провів засідання, на якому заслухав інформацію щодо участі суддів Конституційного Суду України в Міжнародній конференції „Сучасні виклики в діяльності конституційних судів країн Східної Європи“, яка відбулася у травні цього року в місті Кишинеу (Республіка Молдова).
🔹 Друга колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності абзацу першого підпункту 23 пункту 2 розділу XV „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про вищу освіту“.
📚 Відбулися засідання Суду: розглядали проєкт Правил професійної етики суддів та питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
Сьогодні, 11 червня 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд проєкту 📑 Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
✍️ Окрім цього, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коновала В’ячеслава Івановича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Сай Ольги Василівни щодо конституційності окремого припису частини другої статті 365 Цивільного кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ“ щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Сьогодні, 11 червня 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд проєкту 📑 Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Його розгляд Суд продовжить на одному з наступних засідань.
✍️ Окрім цього, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Другого сенату ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Коновала В’ячеслава Івановича щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Сай Ольги Василівни щодо конституційності окремого припису частини другої статті 365 Цивільного кодексу України;
➖ Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ“ щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.