📥 Підготовка до виборів після воєнного стану: виклики та напрацювання

🔷 Таку тему обговорили під час онлайн-лекції, проведеної 21 серпня 2025 року в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується з квітня 2022 року.

👥 У заході взяли участь суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, працівники Суду, судді судів системи судоустрою, прокурори, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі, аспіранти закладів вищої освіти, студенти й слухачі Малої академії наук.

💬 Доповідачем виступив Андрій Євстігнєєв, член Центральної виборчої комісії, доктор юридичних наук, професор.

📚 Під час лекції обговорили ключові правові аспекти організації виборчого процесу після завершення воєнного стану, основні виклики, що постають перед державними інституціями, а також напрацювання та пропозиції, спрямовані на забезпечення демократичних процедур і дотримання виборчих прав громадян.

Було наголошено, що статус та основні повноваження Центральної виборчої комісії мають ключове значення у забезпеченні чесних і прозорих виборів.

⚠️ Також зазначалося про
• якість організації і проведення виборів як одну з ключових вимог вступу України до Європейського Союзу;
• необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС і дотримання Копенгагенських критеріїв;
• проблеми, що можуть постати під час перших післявоєнних виборів: знищення та пошкодження виборчої інфраструктури, безпрецедентна внутрішня й зовнішня міграція виборців, відновлення та оновлення даних Державного реєстру виборців;
• важливість функціонування демократичних інституцій як основи переговорів про вступ України до ЄС.

🎞️ Детальніше у відеоматеріалі https://cutt.ly/crKcgDIs

⚖️ Колегія суддів #КСУ провела засідання і постановила ухвали

Сьогодні, 27 серпня 2025 року, відбулися засідання Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України, на якому розглядалися питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегія суддів постановила ухвали (неодностайно) про відмову у відкритті конституційних проваджень:

▪️ у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України;

▪️ у справі за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності окремих приписів абзаців другого, п’ятого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах розглядатимуться на засіданнях Другого сенату Суду.

⚖️ Конституційний Суд України розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України 28 серпня 2025 року провела засідання з розгляду питань щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу (неодностайно) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Першого сенату Суду.
 
Колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах:
▪️за конституційною скаргою Попович Емми Рудольфівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
▪️за конституційною скаргою Бекчива Мирослава Петровича щодо конституційності частини шостої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️за конституційною скаргою Притули Олега Григоровича щодо конституційності статті 1, абзацу другого частини першої статті 9, пунктів 2, 5 частини третьої статті 13 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794–VIII, другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
 
Водночас на наступних засіданнях колегія суддів продовжить розгляд питань про відкриття конституційних проваджень у справах:
▪️за конституційною скаргою Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX;
▪️за конституційною скаргою Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
▪️за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Роскар“ щодо конституційності статті 17 Закону України „Про іпотеку“.
 

🕯 29 серпня – День пам’яті захисників України – військовослужбовців та добровольців, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Низький уклін і вічна шана мужнім, незламним Героям – захисникам та захисницям, – які віддали свої життя за Україну і нашу свободу!

📚Судді Конституційного Суду України та Республіки Словенія обговорили практику захисту конституційних прав

Конституційний Суд України продовжує розвивати співпрацю з європейськими конституційними юрисдикціями та міжнародними інституціями. Такий діалог відкриває можливість долучення до найкращих практик конституційного правосуддя, вивчення досвіду країн ЄС у сфері захисту прав і свобод людини та врахування ефективних підходів щодо адаптації національного законодавства до європейських стандартів.

🔸 У цьому контексті 28 серпня 2025 року відбулася онлайн-лекція на тему „Захист конституційних прав: практика Конституційного Суду Республіки Словенія“.

Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Алла Олійник та Галина Юровська, а також заступниця Голови Конституційного Суду Республіки Словенія Нежа Коговшек Шаламон. Серед слухачів були судді судів загальної юрисдикції, прокурори, представники Національної школи суддів України, адвокатської та наукової спільноти, викладачі й аспіранти закладів вищої освіти, студенти та слухачі Малої академії наук.

🔸 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність словенським колегам за відкритість до співпраці та зазначили, що обмін досвідом є особливо цінним у нинішніх умовах, коли Україна продовжує боротися за незалежність і водночас утверджує верховенство права та захист прав людини. Вони наголосили, що надзвичайно важливим є вивчення зарубіжного досвіду в частині захисту прав людини та ефективності конституційного судочинства, адже це дозволяє збагачувати національну практику сучасними європейськими підходами.

Нежа Коговшек Шаламон, яка виступила основною доповідачкою, розповіла про ключові напрями роботи Конституційного Суду Республіки Словенія у сфері захисту прав і свобод, зокрема, закцентувала на повноваженнях Суду, особливостях розгляду конституційних проваджень, а також поділилася досвідом організації його діяльності.

🔸 Вона зосередила увагу на розгляді конституційних скарг як важливому інструменті захисту прав людини в Республіці Словенія. Зокрема, навела статистику за 2024 рік, зазначивши, що найбільше скарг стосувалося цивільних справ – 369 скарг (46% від загальної кількості), адміністративних справ – 220 скарг (29%), кримінальних – 195 скарг (25%). За її словами, така пропорція відображає напрями, у яких громадяни найчастіше звертаються до Конституційного Суду для відновлення своїх порушених прав.

Промовиця представила результати розгляду конституційних скарг у 2024 році, зауваживши, що з 875 скарг лише 43 скарги (4,9%) були прийняті до розгляду по суті. З них 29 скарг було задоволено, що становить близько 67% від числа прийнятих та 3,3% від загальної кількості розглянутих справ. За її словами, така статистика свідчить про високі критерії допуску скарг до розгляду Конституційним Судом, водночас серед тих, які допускаються, у більшості Суд ухвалює рішення на користь заявника.

🔸 У своєму виступі Нежа Коговшек Шаламон розповіла про приклади рішень Конституційного Суду Республіки Словенія, що стосуються захисту різних сфер прав і свобод людини. Вона зазначила, що останнім часом Суд розглядав справи, пов’язані з фінансовими зобов’язаннями, гарантіями від катувань та нелюдського поводження, свободою вираження поглядів та захистом трудових прав. За її словами, ці рішення підкреслюють роль Конституційного Суду у забезпеченні балансу між індивідуальними правами громадян і публічними інтересами держави.

💬 Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков наголосив на особливій ролі Конституційного Суду Словенії у розробці доктрини взаємодії національного конституційного права та права Європейського Союзу, а також у його насиченому діалозі з Судом Європейського Союзу. Суддя розповів про вплив судової практики Республіки Словенії на практику Конституційного Суду України.

Олександр Водянніков зазначив, що цей досвід має особливу цінність для України, оскільки ми просуваємося шляхом європейської інтеграції та прагнемо гармонізувати нашу конституційну юриспруденцію з юриспруденцією європейського правового порядку.

Захід відбувся в межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, що реалізується з квітня 2022 року.

📽 Відеозапис: https://cutt.ly/6rCb4CP5

📚 Колегії суддів постановили низку ухвал у справах за конституційними скаргами

⚖️ У вівторок, 2 вересня 2025 року, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

📚 За результатами розгляду Перша і Третя колегії суддів Першого сенату та Перша колегія суддів Другого сенату відмовили (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:

➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“, частини п’ятої статті 242, пункту 9 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України;

➖ Данильчука Геннадія Олексійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;

➖ Коніжай Мар'яни Василівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку із частиною першою статті 41 Закону України „Про дипломатичну службу“ від 20 вересня 2001 року № 2728–ІІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII;

➖ Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності підпункту 18 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ, частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;

➖ Касьяненка Бориса Павловича щодо конституційності статті 8 Закону України „Про судовий збір“, частини першої, пункту 6 частини другої статті 36 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини п’ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України“;

➖ Пасічника Олександра Івановича щодо конституційності окремого припису пункту 4 частини другої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
Толмачової Валентини Миколаївни щодо конституційності окремих приписів підпункту 3 пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану“;

➖ ТОВ „ІНКОМТЕХ ПРОЄКТ“ щодо конституційності окремого припису абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

➖ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності приписів частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.

📑 У справах за конституційними скаргами Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перша і Третя колегії суддів Першого сенату відмовили (не одностайно) у відкритті конституційних проваджень. Отже, питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданнях Першого сенату.

Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:

📄 Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, абзацу третього пункту 19 розділу І Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, окремих приписів пункту 4, приписів абзацу другого пункту 5, пунктів 6, 7 розділу I Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–ІХ;

📄 ТОВ „КОМФОРТ-ГРУПП“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.

Третя колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:

➖ Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців третього, четвертого підпункту 2 пункту 22, розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 3, окремих положень пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–IX, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення„ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–IX;

➖ Ковалишкіна В’ячеслава Валерійовича щодо конституційності пунктів 57, 58, 59 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402–VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри“ від 9 грудня 2023 року № 3511–XI.

⚖️ Конституційний Суд України розглядав справу за конституційною скаргою Тетяни Волкової

📚 Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Волкової Тетяни Іванівни.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив зміст конституційної скарги, предмет конституційного контролю та обставини справи.

🗞 Він зазначив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).

Оспорюваними положеннями Закону №4059 установлено, що 💬 „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.

За результатами аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Тетяна Волкова є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Із 1 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), враховуючи вимоги частин першої, другої статті 45 Закону № 4059, здійснило перерахунок пенсії Тетяні Волковій без виплати підвищення до неї.

Не погоджуючись із цим, вона звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила, зокрема, визнати протиправними дії Управління щодо припинення нарахування та виплати з 1 січня 2025 року підвищення до її пенсії.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначену заяву залишили без задоволення.

На переконання заявниці, оспорювані приписи Закону „неправомірно позбавляють найменш захищений соціальний осередок України < ... > їх права на майно – легітимні очікування на виконання Державою гарантій у вигляді підвищення до пенсій непрацюючих пенсіонерів“.

▪️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути відеозапис пленарного засідання: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_2.mp4

#КСУ розглядав справу щодо конституційності окремих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“

⚖ Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Невмержицького Павла Володимировича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).

💬 Оспорюваними положеннями Закону № 4059 установлено, що „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Павло Невмержицький є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління призначити та щомісяця проводити нарахування, виплату ,,підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 796–ХІІ (далі – Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні його заяви, посилаючись на приписи статті 45 Закону № 4059, та указав, що з 1 січня 2025 року змінено порядок нарахування і виплати ,,підвищення до пенсії“.

Апеляційний суд погодився із висновками Житомирського окружного адміністративного суду, скаргу заявника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив заявнику у відкритті касаційного провадження.

На думку автора клопотання, застосовані судами у його справі оспорювані приписи статті 45 Закону є неконституційними, оскільки, зокрема, позбавляють пенсіонерів, які не працюють та які проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, права на майно у вигляді доплати до пенсії та не дозволяють навіть в мінімально потрібному розмірі компенсувати шкоду, заподіяну їхньому здоров’ю; не відповідають принципу юридичної визначеності та порушують легітимні очікування вказаних осіб на отримання відповідних доплат; суперечать конституційному принципу рівності, оскільки встановлюють дискримінацію людей за ознакою ,,статусу особи та постійного місця проживання з 01.01.

1993 року“.

📜 Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_03_09_2025_1.mp4