📑 Відбувся просвітницький захід, присвячений Рішенню Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 24 липня ц.р. відбувся захід на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“».
👥 Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти.
🔹 Під час заходу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський ознайомив із ключовими аспектами Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“, яке було оприлюднене 9 липня 2025 року.
Як зазначив доповідач, ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, три з яких були подані Україною, 2014 та 2022 років (№№ 8019/16, 43800/14, 11055/22) стосовно порушення прав людини Росією в контексті конфлікту на сході України за участі проросійських сепаратистів із весни 2014 року, включаючи викрадення трьох груп дітей та їх тимчасове вивезення до Росії, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Четверта заява була подана Нідерландами у 2020 році стосовно збиття рейсу MH17 над окупованою Росією територією України, що призвело до загибелі всіх, хто перебував на борту, переважно громадян Нідерландів.
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію, 24 липня ц.р. відбувся захід на тему «Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“».
👥 Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Микола Гнатовський, який виступив головним доповідачем, Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, судді судів системи судоустрою, представники Національної школи суддів України, наукових установ та закладів освіти.
🔹 Під час заходу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський ознайомив із ключовими аспектами Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“, яке було оприлюднене 9 липня 2025 року.
Як зазначив доповідач, ця справа охоплює чотири міждержавні заяви, три з яких були подані Україною, 2014 та 2022 років (№№ 8019/16, 43800/14, 11055/22) стосовно порушення прав людини Росією в контексті конфлікту на сході України за участі проросійських сепаратистів із весни 2014 року, включаючи викрадення трьох груп дітей та їх тимчасове вивезення до Росії, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Четверта заява була подана Нідерландами у 2020 році стосовно збиття рейсу MH17 над окупованою Росією територією України, що призвело до загибелі всіх, хто перебував на борту, переважно громадян Нідерландів.
У цій справі ЄСПЛ визнав Росію відповідальною згідно з Європейською конвенцією з прав людини за широкомасштабні та кричущі порушення прав людини в Україні, учинені в результаті конфлікту із 2014 року.
🔹 У рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що у зв’язку з конфліктом в Україні у період із 11 травня 2014 року – коли розпочалися бойові дії – до 16 вересня 2022 року – коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини – мали місце систематичні порушення: статей 2 (право на життя), 3 (заборона катування, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції, а також статей 1 (захист права власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1 до Конвенції.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ, промовець зазначив, що дії держави-агресора свідчать про посягання на незалежність України, становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.
🔹 ЄСПЛ також визнав, що Росія несе відповідальність за збиття рейсу MH17 та порушення права на життя жертв катастрофи. Зокрема, Суд дійшов висновку, що дії Росії були проявом зневажливого ставлення до цивільних осіб, які перебували під загрозою внаслідок її ворожих дій. Росія надавала неправдиву і сфабриковану інформацію та обрала тактику перешкоджання спробам з’ясувати причину й обставини катастрофи.
Окремо Микола Гнатовський закцентував, що ЄСПЛ сформулював два індивідуальні заходи, які потребують негайного виконання і мають обов’язкову юридичну силу, як-от:
➖ звільнення і безпечне повернення всіх осіб, позбавлених свободи внаслідок окупації (в’язнів);
➖ створення міжнародного незалежного механізму для повернення всіх дітей, вивезених з України на територію РФ чи окуповану територію, та возз’єднання з їхніми сім’ями або законними опікунами.
Він також зауважив, що питання створення компенсаційного механізму буде предметом подальшого розгляду ЄСПЛ. Суддя підкреслив, що в цій справі Суд перевірив докази, інформацію, створив опис подій, та наголосив на історичному його значенні.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням:
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=M_o_D8GzrbE
🔹 У рішенні ЄСПЛ одноголосно постановив, що у зв’язку з конфліктом в Україні у період із 11 травня 2014 року – коли розпочалися бойові дії – до 16 вересня 2022 року – коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини – мали місце систематичні порушення: статей 2 (право на життя), 3 (заборона катування, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), 4 § 2 (заборона примусової праці), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода думки, совісті та релігії), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань та об’єднання), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) та 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції, а також статей 1 (захист права власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1 до Конвенції.
Посилаючись на рішення ЄСПЛ, промовець зазначив, що дії держави-агресора свідчать про посягання на незалежність України, становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.
🔹 ЄСПЛ також визнав, що Росія несе відповідальність за збиття рейсу MH17 та порушення права на життя жертв катастрофи. Зокрема, Суд дійшов висновку, що дії Росії були проявом зневажливого ставлення до цивільних осіб, які перебували під загрозою внаслідок її ворожих дій. Росія надавала неправдиву і сфабриковану інформацію та обрала тактику перешкоджання спробам з’ясувати причину й обставини катастрофи.
Окремо Микола Гнатовський закцентував, що ЄСПЛ сформулював два індивідуальні заходи, які потребують негайного виконання і мають обов’язкову юридичну силу, як-от:
➖ звільнення і безпечне повернення всіх осіб, позбавлених свободи внаслідок окупації (в’язнів);
➖ створення міжнародного незалежного механізму для повернення всіх дітей, вивезених з України на територію РФ чи окуповану територію, та возз’єднання з їхніми сім’ями або законними опікунами.
Він також зауважив, що питання створення компенсаційного механізму буде предметом подальшого розгляду ЄСПЛ. Суддя підкреслив, що в цій справі Суд перевірив докази, інформацію, створив опис подій, та наголосив на історичному його значенні.
Більше про суть цього рішення, що має важливе значення для України, дізнавайтеся за посиланням:
🎥 https://www.youtube.com/watch?v=M_o_D8GzrbE
YouTube
Рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти Росії" від 9 липня 2025 року
Просвітницький захід на тему: Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Україна та Нідерланди проти Росії“
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має…
У межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має…
📝 Колегії суддів Першого сенату 23 липня 2025 року провели засідання, на яких розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Алієва Айхана Елбаї огли щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Ситникова Олександра Федотовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 14–4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ № 1402–VІІІ;
▪️ Скіби Марії Михайлівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Скока Юрія Олеговича щодо конституційності приписів частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII;
▪️ Стельмашенка Павла Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 461 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев′яровича щодо конституційності частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Колегія суддів у справі за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас відмовила в частині щодо конституційності підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“від 2 червня 2016 року № 1401–VIII, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VIII. Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📄Також колегія суддів постановила 6 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України;
Кучера Романа Володимировича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“;
▪️ Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України;
Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Юрковець Марії Василівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України;
▪️ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини третьої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Алієва Айхана Елбаї огли щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Зеленюх (Сухнацької) Галини Степанівни щодо конституційності частини четвертої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Ситникова Олександра Федотовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 14–4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ № 1402–VІІІ;
▪️ Скіби Марії Михайлівни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
▪️ Скока Юрія Олеговича щодо конституційності приписів частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII;
▪️ Стельмашенка Павла Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 461 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Хабібулліна Вадима Монев′яровича щодо конституційності частини першої статті 308 Кримінального процесуального кодексу України.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️ Колегія суддів у справі за конституційною скаргою Сірякова Олександра Івановича відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас відмовила в частині щодо конституційності підпункту „б“ пункту 15 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“від 2 червня 2016 року № 1401–VIII, статті 91, частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VIII. Отже, питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📄Також колегія суддів постановила 6 ухвал (остаточних) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▪️ Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України;
Кучера Романа Володимировича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 7 пункту 3 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини“;
▪️ Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України;
Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 304, частини третьої статті 307, статті 309, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
▪️ Юрковець Марії Василівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України;
▪️ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини третьої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
🔹 Конституційний Суд України 22 липня ц.р. на засіданні заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського та ухвалив Постанову.
🔸 Суд також на засіданні розглядав пропозиції судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова щодо вдосконалення внутрішньої організації та процедурної діяльності Конституційного Суду України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔸 Суд також на засіданні розглядав пропозиції судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова щодо вдосконалення внутрішньої організації та процедурної діяльності Конституційного Суду України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📚Фахове обговорення питань щодо формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві
У семінарі „Конституційна аргументація і юридична майстерність: забезпечення внутрішньої узгодженості“ 26-27 липня 2025 року взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники патронатних служб суддів, структурних підрозділів Секретаріату Суду, науковці, національні та міжнародні експерти.
🔗 У фокусі уваги було обговорення сучасних підходів до формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві, вдосконалення структури судових рішень, а також ознайомлення із відповідною практикою європейських судових інституцій.
Відкрив захід старший асистент проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник, який привітав учасників і запевнив у тому, що ОБСЄ і надалі сприятиме Конституційному Суду України у реалізації програми підтримки. Він зауважив, що семінар є частиною спільної роботи в межах проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, одним із пріоритетів якого є посилення спроможності суддів, фахівців та працівників Секретаріату Суду зокрема у сфері юридичної аргументації, структури рішень, чіткості викладу та відповідності міжнародним стандартам.
З вітальною промовою до учасників семінару звернувся в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував увагу на фаховому рівні учасників та ґрунтовності питань, винесених на обговорення. Він зазначив, що судді та працівники Секретаріату Суду мають спільну мету і повинні об’єднати зусилля задля досягнення значних результатів у питанні забезпечення верховенства Конституції України, захисту прав і свобод людини і громадянина з урахуванням кращого міжнародного досвіду. Олександр Петришин наголосив на важливості внутрішньої узгодженості в аргументації рішень Суду, в якій Суд, на його переконання, має досягти юридичної майстерності, відстоювати свої позиції та переконання з урахуванням існуючих юридичних позицій.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний у своєму виступі відзначив тривалу та ефективну взаємодію Конституційного Суду України та ОБСЄ, висловив удячність міжнародним партнерам за можливість проводити фахові зустрічі для обміну практичним досвідом із питань конституційного судочинства. Він нагадав, що попередня тематика семінару була присвячена ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Підкреслив, що тема сьогоднішнього семінару є не менш важливою, оскільки конституційна аргументація є ключовим інструментом для забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод громадян, розвитку конституційного права і правової культури.
Під час першої інтерактивної лекції „Моделі конституційного обґрунтування“, доповідачем якої був доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин, увагу було зосереджено на основних моделях тлумачення конституції, визначено різні підходи до тлумачення та застосування конституції, а також основні правила такого тлумачення. Зазначалося, що вибір певної моделі конституційного обґрунтування впливає на те, як сприймаються і застосовуються конституційні норми. Окремо Михайло Савчин зупинився на ролі принципів та цінностей у тлумаченні конституції.
Захід було продовжено практичним семінаром на тему „Анатомія судового рішення“. Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков ознайомив із узгодженістю і технікою викладу судового рішення, окреслив його основні структурні елементи, навів практику написання рішень судами Німеччини, Канади, ЄСПЛ, а також зупинився на етапах правового аналізу та вимогах до обґрунтованості, стилю і форми викладу.
У семінарі „Конституційна аргументація і юридична майстерність: забезпечення внутрішньої узгодженості“ 26-27 липня 2025 року взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, працівники патронатних служб суддів, структурних підрозділів Секретаріату Суду, науковці, національні та міжнародні експерти.
🔗 У фокусі уваги було обговорення сучасних підходів до формування правничого обґрунтування в конституційному судочинстві, вдосконалення структури судових рішень, а також ознайомлення із відповідною практикою європейських судових інституцій.
Відкрив захід старший асистент проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник, який привітав учасників і запевнив у тому, що ОБСЄ і надалі сприятиме Конституційному Суду України у реалізації програми підтримки. Він зауважив, що семінар є частиною спільної роботи в межах проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“, одним із пріоритетів якого є посилення спроможності суддів, фахівців та працівників Секретаріату Суду зокрема у сфері юридичної аргументації, структури рішень, чіткості викладу та відповідності міжнародним стандартам.
З вітальною промовою до учасників семінару звернувся в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, який акцентував увагу на фаховому рівні учасників та ґрунтовності питань, винесених на обговорення. Він зазначив, що судді та працівники Секретаріату Суду мають спільну мету і повинні об’єднати зусилля задля досягнення значних результатів у питанні забезпечення верховенства Конституції України, захисту прав і свобод людини і громадянина з урахуванням кращого міжнародного досвіду. Олександр Петришин наголосив на важливості внутрішньої узгодженості в аргументації рішень Суду, в якій Суд, на його переконання, має досягти юридичної майстерності, відстоювати свої позиції та переконання з урахуванням існуючих юридичних позицій.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний у своєму виступі відзначив тривалу та ефективну взаємодію Конституційного Суду України та ОБСЄ, висловив удячність міжнародним партнерам за можливість проводити фахові зустрічі для обміну практичним досвідом із питань конституційного судочинства. Він нагадав, що попередня тематика семінару була присвячена ролі та використанню amicus curiae у конституційному провадженні. Підкреслив, що тема сьогоднішнього семінару є не менш важливою, оскільки конституційна аргументація є ключовим інструментом для забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод громадян, розвитку конституційного права і правової культури.
Під час першої інтерактивної лекції „Моделі конституційного обґрунтування“, доповідачем якої був доктор юридичних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин, увагу було зосереджено на основних моделях тлумачення конституції, визначено різні підходи до тлумачення та застосування конституції, а також основні правила такого тлумачення. Зазначалося, що вибір певної моделі конституційного обґрунтування впливає на те, як сприймаються і застосовуються конституційні норми. Окремо Михайло Савчин зупинився на ролі принципів та цінностей у тлумаченні конституції.
Захід було продовжено практичним семінаром на тему „Анатомія судового рішення“. Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков ознайомив із узгодженістю і технікою викладу судового рішення, окреслив його основні структурні елементи, навів практику написання рішень судами Німеччини, Канади, ЄСПЛ, а також зупинився на етапах правового аналізу та вимогах до обґрунтованості, стилю і форми викладу.
Під час практичного заняття Олександр Водянніков запропонував учасникам проаналізувати структуру рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, а також їхню аргументацію, що викликало жваву дискусію та сприяло обміну цікавими ідеями.
Учасники заходу також узяли участь у практичній сесії „Порівняльна майстерня рішення“, доповідачкою і модератором якої була доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вона проаналізувала рішення іноземних судів, закцентувала увагу на структурі та обґрунтуванні, окреслила такі переваги, як: чіткість проблеми, логіка аналізу, мова і стиль, визначила конкретні складові обґрунтування рішень, які можна адаптувати в українському контексті.
У межах заходу було проведено практикум зі складання і редагування текстів рішень. Зокрема, проведено роботу з реальними (анонімізованими) уривками проєктів рішень КСУ, виявлено логічні прогалини, неузгодженості, стилістичні помилки. Увагу також було зосереджено на колективному редагуванні тексту для покращення його якості та юридичної логіки.
Працівники Секретаріату Суду долучилися до обговорення порушених питань та висловили міркування, зокрема, щодо ролі і структури аргументації в рішеннях Суду, сучасної моделі конституційної аргументації та інтеграції в них правових прецедентів, ризиків і помилок, які порушують узгодженість юридичних позицій, редакційного опрацювання (проєктів) актів в аспект чіткості викладу юридичних аргументів.
На завершення учасники висловили вдячність міжнародним партнерам та експертам за підтримання постійного діалогу для обміну ідеями і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної компетентності.
Захід був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⏩ Більше фото можна переглянути у розділі Фото- та відеогалерея: https://ccu.gov.ua/node/28914
Учасники заходу також узяли участь у практичній сесії „Порівняльна майстерня рішення“, доповідачкою і модератором якої була доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вона проаналізувала рішення іноземних судів, закцентувала увагу на структурі та обґрунтуванні, окреслила такі переваги, як: чіткість проблеми, логіка аналізу, мова і стиль, визначила конкретні складові обґрунтування рішень, які можна адаптувати в українському контексті.
У межах заходу було проведено практикум зі складання і редагування текстів рішень. Зокрема, проведено роботу з реальними (анонімізованими) уривками проєктів рішень КСУ, виявлено логічні прогалини, неузгодженості, стилістичні помилки. Увагу також було зосереджено на колективному редагуванні тексту для покращення його якості та юридичної логіки.
Працівники Секретаріату Суду долучилися до обговорення порушених питань та висловили міркування, зокрема, щодо ролі і структури аргументації в рішеннях Суду, сучасної моделі конституційної аргументації та інтеграції в них правових прецедентів, ризиків і помилок, які порушують узгодженість юридичних позицій, редакційного опрацювання (проєктів) актів в аспект чіткості викладу юридичних аргументів.
На завершення учасники висловили вдячність міжнародним партнерам та експертам за підтримання постійного діалогу для обміну ідеями і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної компетентності.
Захід був організований у межах реалізації спільного проєкту „Підтримка національних партнерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⏩ Більше фото можна переглянути у розділі Фото- та відеогалерея: https://ccu.gov.ua/node/28914
📝 Друга колегія суддів Першого сенату 30 липня 2025 року провела засідання, на яких розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за:
▪️конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Освітня корпорація інформаційних технологій“ щодо конституційності частини другої статті 760 Цивільного кодексу України;
▪️конституційною скаргою юридичної особи Великобританії „Vuldi (UK) Limited“ щодо конституційності окремого припису частини другої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
▪️конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 За результатами розгляду колегія суддів відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за:
▪️конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Освітня корпорація інформаційних технологій“ щодо конституційності частини другої статті 760 Цивільного кодексу України;
▪️конституційною скаргою юридичної особи Великобританії „Vuldi (UK) Limited“ щодо конституційності окремого припису частини другої статті 8 Закону України „Про судовий збір“;
▪️конституційною скаргою Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
⚖️ Суд затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України
Конституційний Суд України 22 липня 2025 року провів засідання, на якому затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України та ухвалив Постанову № 21-п/2025.
📑 https://cutt.ly/vrSZvK2v
Конституційний Суд України 22 липня 2025 року провів засідання, на якому затвердив Правила професійної етики судді Конституційного Суду України та ухвалив Постанову № 21-п/2025.
📑 https://cutt.ly/vrSZvK2v
⚖️ Інформація щодо діяльності Конституційного Суду України за липень
📚 У липні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 52 засідання, з них:
🔸 1 засідання Великої палати Суду;
🔸3 спеціальних пленарних засідання Суду та 9 засідань Суду;
🔸3 відкриті частини пленарних засідань, 2 закриті частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 4 засідання Першого сенату Суду;
🔸3 закриті частини пленарних засідань та 12 засідань Другого сенату Суду;
🔸14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 124 акти Суду, з них:
🔹 65 ухвал Великої палати Суду;
🔹8 постанов Суду;
🔹3 ухвали Першого сенату Суду;
🔹11 ухвал Другого сенату Суду;
🔹37 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📬 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 116 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/event.
📚 У липні 2025 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 52 засідання, з них:
🔸 1 засідання Великої палати Суду;
🔸3 спеціальних пленарних засідання Суду та 9 засідань Суду;
🔸3 відкриті частини пленарних засідань, 2 закриті частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 4 засідання Першого сенату Суду;
🔸3 закриті частини пленарних засідань та 12 засідань Другого сенату Суду;
🔸14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 124 акти Суду, з них:
🔹 65 ухвал Великої палати Суду;
🔹8 постанов Суду;
🔹3 ухвали Першого сенату Суду;
🔹11 ухвал Другого сенату Суду;
🔹37 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📬 До Суду за цей період надійшло 47 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 23 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 116 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/event.
⚖️ Колегії суддів розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
📝 12 серпня 2025 року відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Другого сенату Конституційного Суду України. Розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень за конституційними скаргами громадян.
🗒️ За результатами розгляду Перша колегія суддів постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
Водночас відмовлено у відкритті конституційних проваджень у справах за:
🗞️конституційною скаргою Потапенка Миколи Владиславовича щодо конституційності частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України;
🗞️конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім цього, Друга колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за:
📑конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої 424 Цивільного процесуального кодексу України;
📑 конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
Розгляд цих питань буде продовжено на наступному засіданні колегії.
📝 12 серпня 2025 року відбулися засідання Першої та Другої колегій суддів Другого сенату Конституційного Суду України. Розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень за конституційними скаргами громадян.
🗒️ За результатами розгляду Перша колегія суддів постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуться на засіданні Другого сенату Суду.
Водночас відмовлено у відкритті конституційних проваджень у справах за:
🗞️конституційною скаргою Потапенка Миколи Владиславовича щодо конституційності частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України;
🗞️конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім цього, Друга колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за:
📑конституційною скаргою Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 423, пункту 1 частини першої 424 Цивільного процесуального кодексу України;
📑 конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
Розгляд цих питань буде продовжено на наступному засіданні колегії.
📚 Галина Юровська розповіла про конституційні гарантії виборчих прав громадян та правові позиції Конституційного Суду України, що визначають підходи до їх реалізації
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо виборчих прав (право обирати та бути обраними)“.
У заході, проведеному 14 серпня 2025 року, взяли участь судді, прокурори, представники Національної школи суддів України, адвокатської спільноти, науковці, а також викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук.
Під час свого виступу суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила огляд конституційних норм, що гарантують виборчі права громадян, та проаналізувала ключові рішення Суду, пов’язані з виборами і референдумами. Окремо вона зупинилася на питанні народного суверенітету, формах його реалізації та конституційних гарантіях вільного волевиявлення.
Суддя підкреслила, що виборче право є ключовим елементом народного суверенітету. У цьому контексті вона розповіла про реалізацію владних повноважень народом України через вибори та референдуми, а також окреслила конституційні механізми, що гарантують недопущення узурпації влади.
📄 Галина Юровська проаналізувала низку правових позицій Конституційного Суду України, сформульованих у його рішеннях із виборчих питань, та акцентувала на окремих рішеннях Суду. Зокрема, вона зазначила, що за роки діяльності Суд ухвалив понад 20 ключових рішень у сфері виборчого права, що стосуються всеукраїнського референдуму, виборів Президента України, народних депутатів, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а також виборів до органів влади Автономної Республіки Крим.
📑 Серед іншого, суддя навела рішення від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, у якому Конституційний Суд розтлумачив положення частини другої статті 5 Конституції України. У рішенні було визначено, що вся влада в Україні належить народові, вона є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади й місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.
🎞 Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/nrH2xxoA
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо виборчих прав (право обирати та бути обраними)“.
У заході, проведеному 14 серпня 2025 року, взяли участь судді, прокурори, представники Національної школи суддів України, адвокатської спільноти, науковці, а також викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук.
Під час свого виступу суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила огляд конституційних норм, що гарантують виборчі права громадян, та проаналізувала ключові рішення Суду, пов’язані з виборами і референдумами. Окремо вона зупинилася на питанні народного суверенітету, формах його реалізації та конституційних гарантіях вільного волевиявлення.
Суддя підкреслила, що виборче право є ключовим елементом народного суверенітету. У цьому контексті вона розповіла про реалізацію владних повноважень народом України через вибори та референдуми, а також окреслила конституційні механізми, що гарантують недопущення узурпації влади.
📄 Галина Юровська проаналізувала низку правових позицій Конституційного Суду України, сформульованих у його рішеннях із виборчих питань, та акцентувала на окремих рішеннях Суду. Зокрема, вона зазначила, що за роки діяльності Суд ухвалив понад 20 ключових рішень у сфері виборчого права, що стосуються всеукраїнського референдуму, виборів Президента України, народних депутатів, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а також виборів до органів влади Автономної Республіки Крим.
📑 Серед іншого, суддя навела рішення від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, у якому Конституційний Суд розтлумачив положення частини другої статті 5 Конституції України. У рішенні було визначено, що вся влада в Україні належить народові, вона є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади й місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.
🎞 Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/nrH2xxoA
YouTube
Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо виборчих прав (право обирати та бути обраними)
Галина Юровська розповіла про конституційні гарантії виборчих прав громадян та правові позиції Конституційного Суду України, що визначають підходи до їх реалізації
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи…
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи…
🇺🇦 Державний Прапор України – символ єдності та свободи
Українського народу
Державний Прапор України є втіленням багатовікової історії державотворення, стійкості й незламності духу українців, він єднає покоління, надихає на боротьбу та зміцнює віру в світле майбутнє. Майбутнє, у якому синьо-жовтий Прапор майорить над усією мирною Україною, кожним її містом.
З нагоди Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України у Конституційному Суді відбулися заходи та піднято синьо-жовтий стяг.
Українського народу
Державний Прапор України є втіленням багатовікової історії державотворення, стійкості й незламності духу українців, він єднає покоління, надихає на боротьбу та зміцнює віру в світле майбутнє. Майбутнє, у якому синьо-жовтий Прапор майорить над усією мирною Україною, кожним її містом.
З нагоди Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України у Конституційному Суді відбулися заходи та піднято синьо-жовтий стяг.
🇺🇦 З Днем Незалежності України!
Тридцять чотири роки тому справдилася віковічна мрія поколінь
українців – Україна здобула незалежність та заявила світові про своє право бути самостійною державою.
Шлях до цього був складним і вистражданим, але Український народ завжди доводив, що навіть після найтяжчих випробувань він здатний відроджуватися і ставати ще сильнішим.
Сьогодні ми є спадкоємцями цієї великої історії й водночас творцями сучасності та майбутнього. Для нас незалежність – це не лише здобуток, а й щоденна відповідальна праця задля зміцнення держави.
Тож нехай незламна віра та щира любов до рідної землі щодня наближають нас до спільної мети – миру й процвітання України!
Тридцять чотири роки тому справдилася віковічна мрія поколінь
українців – Україна здобула незалежність та заявила світові про своє право бути самостійною державою.
Шлях до цього був складним і вистражданим, але Український народ завжди доводив, що навіть після найтяжчих випробувань він здатний відроджуватися і ставати ще сильнішим.
Сьогодні ми є спадкоємцями цієї великої історії й водночас творцями сучасності та майбутнього. Для нас незалежність – це не лише здобуток, а й щоденна відповідальна праця задля зміцнення держави.
Тож нехай незламна віра та щира любов до рідної землі щодня наближають нас до спільної мети – миру й процвітання України!