🔸Конституційний Суд України обговорив рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України»
30 жовтня 2025 року у Конституційному Суді України відбувся круглий стіл на тему «Рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“. Ключові аспекти та висновки для України».
▪️ З вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, наголосивши на важливості співпраці з Європейським судом з прав людини у контексті зміцнення конституційних гарантій верховенства права та права на справедливий суд. Олександр Петришин підкреслив, що в умовах воєнного стану та збройної агресії проти України забезпечення дії конституційних принципів набуває особливої ваги. Він також наголосив, що діалог із Європейським судом з прав людини є важливою частиною інтеграції України до спільного правового простору Європи, а вивчення практики ЄСПЛ допомагає Конституційному Суду України розвивати європейський підхід до тлумачення норм Конституції.
▪️ Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він звернув увагу на питання, який саме має бути баланс між безпековими інтересами України та, водночас, недопущенням використання інструментів захисту прав людини, які можуть завдати шкоду в умовах військової агресії та гібридної війни.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков зазначив, що практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних із санкціями, послідовно наголошує на необхідності ефективного ex post судового контролю як ключової гарантії справедливості санкційних рішень. Він звернув увагу, що законодавство України про санкції зазнало суттєвих змін після 2022 року — як у процедурному, так і в інституційному вимірі, — тож юридичні рамки, що стали предметом розгляду у справі М.Л.С. ТОВ проти України, істотно відрізняються від сучасної моделі санкційного регулювання. Це, на думку судді, має враховуватися при подальшому осмисленні практики ЄСПЛ та її застосуванні в українських умовах.
▪️ Заступник керівника Правового департаменту Микола Гриценко поінформував присутніх про досвід застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України. Участь у дискусії взяли також заступниця керівника Правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник та працівники Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України.
30 жовтня 2025 року у Конституційному Суді України відбувся круглий стіл на тему «Рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“. Ключові аспекти та висновки для України».
▪️ З вітальним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, наголосивши на важливості співпраці з Європейським судом з прав людини у контексті зміцнення конституційних гарантій верховенства права та права на справедливий суд. Олександр Петришин підкреслив, що в умовах воєнного стану та збройної агресії проти України забезпечення дії конституційних принципів набуває особливої ваги. Він також наголосив, що діалог із Європейським судом з прав людини є важливою частиною інтеграції України до спільного правового простору Європи, а вивчення практики ЄСПЛ допомагає Конституційному Суду України розвивати європейський підхід до тлумачення норм Конституції.
▪️ Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він звернув увагу на питання, який саме має бути баланс між безпековими інтересами України та, водночас, недопущенням використання інструментів захисту прав людини, які можуть завдати шкоду в умовах військової агресії та гібридної війни.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков зазначив, що практика ЄСПЛ у справах, пов’язаних із санкціями, послідовно наголошує на необхідності ефективного ex post судового контролю як ключової гарантії справедливості санкційних рішень. Він звернув увагу, що законодавство України про санкції зазнало суттєвих змін після 2022 року — як у процедурному, так і в інституційному вимірі, — тож юридичні рамки, що стали предметом розгляду у справі М.Л.С. ТОВ проти України, істотно відрізняються від сучасної моделі санкційного регулювання. Це, на думку судді, має враховуватися при подальшому осмисленні практики ЄСПЛ та її застосуванні в українських умовах.
▪️ Заступник керівника Правового департаменту Микола Гриценко поінформував присутніх про досвід застосування практики Європейського суду з прав людини Конституційним Судом України. Участь у дискусії взяли також заступниця керівника Правового Департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду, координатор від Конституційного Суду України в мережі вищих судів при Європейському суді з прав людини Оксана Житник та працівники Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України.
▪️ Основну доповідь виголосив суддя Європейського суду з прав людини від Португалії (2011-2020), доктор права, професор католицького університету міста Лісабон, візит-професор університету Пантеон-Ассас Париж-ІІ, почесний доктор права в університеті Едж Хілл у Ліверпулі (Великобританія), почесний доктор Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого Пауло Пінто де Альбукерке. Він проаналізував ключові положення та наслідки рішення ЄСПЛ у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“, звернувши увагу на його значення для вдосконалення конституційних механізмів захисту прав людини, зокрема права на ефективне виконання судових рішень. Доповідач підкреслив, що це рішення має важливі наслідки для практики тлумачення положень Конституції України у сфері доступу до правосуддя. За його словами рішення у справі „М.С.Л., ТОВ проти України“ є важливим щодо дотримання конституційних гарантій як складника верховенства права, права власності та ефективного судового захисту в Україні.
„Конституційний Суд України у своїх рішеннях дотримує позиції, що виконання судових рішень є частиною права на судовий захист. У світлі практики ЄСПЛ між безпекою держави та захистом прав людини має бути забезпечено баланс“, – зазначив доповідач.
У межах круглого столу відбулася фахова дискусія, під час якої було обговорено низку питань, що мають важливе значення для розвитку конституційного правосуддя та утвердження принципу верховенства права в Україні.
Зокрема, учасники зосередили увагу на тому, як рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України” може вплинути на тлумачення положень Конституції України щодо права на судовий захист та виконання судових рішень.
Обговорювалася також необхідність посилення конституційних гарантій виконання судових рішень як ключового елементу верховенства права.
Під час обговорення також наголошувалося, що правові позиції ЄСПЛ мають бути важливим орієнтиром для Конституційного Суду України, який, здійснюючи тлумачення Конституції, враховує європейські стандарти судочинства, принцип пропорційності та обов’язковість виконання судових рішень як фундаменту держави, що її базовано на верховенстві права.
„Конституційний Суд України у своїх рішеннях дотримує позиції, що виконання судових рішень є частиною права на судовий захист. У світлі практики ЄСПЛ між безпекою держави та захистом прав людини має бути забезпечено баланс“, – зазначив доповідач.
У межах круглого столу відбулася фахова дискусія, під час якої було обговорено низку питань, що мають важливе значення для розвитку конституційного правосуддя та утвердження принципу верховенства права в Україні.
Зокрема, учасники зосередили увагу на тому, як рішення Європейського суду з прав людини у справі „М.С.Л., ТОВ проти України” може вплинути на тлумачення положень Конституції України щодо права на судовий захист та виконання судових рішень.
Обговорювалася також необхідність посилення конституційних гарантій виконання судових рішень як ключового елементу верховенства права.
Під час обговорення також наголошувалося, що правові позиції ЄСПЛ мають бути важливим орієнтиром для Конституційного Суду України, який, здійснюючи тлумачення Конституції, враховує європейські стандарти судочинства, принцип пропорційності та обов’язковість виконання судових рішень як фундаменту держави, що її базовано на верховенстві права.
🔹Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (ВККП) на запрошення Голови Конституційного Суду Королівства Іспанія Кандідо Конде-Пумпідо Тоурона та Венеційської Комісії, який відбувся 28–31 жовтня 2025 року. Цьогорічна тема Конгресу – „Права людини майбутніх поколінь“. Захід об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу.
🔸 До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська (голова делегації).
У перший день Конгресу (28 жовтня 2025 року) делегати взяли участь у роботі регіональних і лінгвістичних груп, зокрема у засіданні Конференції європейських конституційних судів (КЄКС). Під час цього засідання учасники обговорили питання щодо внесення змін до Статуту ВККП, порядку обрання нового члена Бюро ВККП від Європи, внеску організації в роботу VI Конгресу ВККП, а також проєкту опитувальника до XX Конгресу на тему: „Свобода вираження поглядів – фейкові новини як загроза демократії“, який відбудеться у травні 2027 року у місті Тирана, Республіка Албанія.
Під час цього засідання учасники погодили пропозицію делегації Конституційного Суду України щодо включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП положення про підтримання мирного співробітництва держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності.
🔸 Обґрунтовуючи потребу включення цієї пропозиції, голова української делегації суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила: „Ці пропозиції повністю відповідають загальним цілям Конгресу, а їх включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП покращить результат і забезпечить повне представлення точок зору судів-членів ВККП “.
Під час дискусії щодо пропозицій української делегації судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Галина Юровська, зокрема, наголосили, що:
🔸 „Наслідки Чорнобильської трагедії 1986 року досі впливають на здоров’я населення, екологію, та економіку України. Сьогодні наша країна знову зіштовхується з екологічною катастрофою планетарного масштабу, але вже спричиненою війною.
З початку повномасштабного вторгнення росії наша земля зазнала масштабної екологічної шкоди. Так, руйнування Каховської ГЕС стало одним із найбільших екологічних злочинів цього століття. Це не просто злочини проти природи, це злочини проти людства, які порушують засадничі права людини – право на життя, на здоров’я та на безпечне довкілля.
І все ж, незважаючи на руйнування, Україна залишається сильною. Ми захищаємо не тільки наш суверенітет і нашу територію, ми захищаємо ті ж самі принципи, на яких побудований цей Конгрес: верховенство права, демократію та людську гідність“.
🔸 Після обговорення і доопрацювання створеною КЄКС робочою групою в остаточний проєкт Комюніке були внесені зміни, згідно з якими учасники Конгресу закликали членів Всесвітньої конференції конституційного правосуддя „вжити в рамках своїх конституційних повноважень усіх заходів, потрібних для забезпечення мирної співпраці між державами на основі загальновизнаних конституційних цінностей. До цих цінностей належать суверенітет і територіальна цілісність держав, ефективний захист навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, науковий розвиток в інтересах усього людства, а також зміцнення незалежності інститутів конституційного контролю“.
Судді Конституційного Суду України взяли участь у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (ВККП) на запрошення Голови Конституційного Суду Королівства Іспанія Кандідо Конде-Пумпідо Тоурона та Венеційської Комісії, який відбувся 28–31 жовтня 2025 року. Цьогорічна тема Конгресу – „Права людини майбутніх поколінь“. Захід об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу.
🔸 До складу делегації увійшли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська (голова делегації).
У перший день Конгресу (28 жовтня 2025 року) делегати взяли участь у роботі регіональних і лінгвістичних груп, зокрема у засіданні Конференції європейських конституційних судів (КЄКС). Під час цього засідання учасники обговорили питання щодо внесення змін до Статуту ВККП, порядку обрання нового члена Бюро ВККП від Європи, внеску організації в роботу VI Конгресу ВККП, а також проєкту опитувальника до XX Конгресу на тему: „Свобода вираження поглядів – фейкові новини як загроза демократії“, який відбудеться у травні 2027 року у місті Тирана, Республіка Албанія.
Під час цього засідання учасники погодили пропозицію делегації Конституційного Суду України щодо включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП положення про підтримання мирного співробітництва держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності.
🔸 Обґрунтовуючи потребу включення цієї пропозиції, голова української делегації суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила: „Ці пропозиції повністю відповідають загальним цілям Конгресу, а їх включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу ВККП покращить результат і забезпечить повне представлення точок зору судів-членів ВККП “.
Під час дискусії щодо пропозицій української делегації судді Конституційного Суду України Сергій Різник та Галина Юровська, зокрема, наголосили, що:
🔸 „Наслідки Чорнобильської трагедії 1986 року досі впливають на здоров’я населення, екологію, та економіку України. Сьогодні наша країна знову зіштовхується з екологічною катастрофою планетарного масштабу, але вже спричиненою війною.
З початку повномасштабного вторгнення росії наша земля зазнала масштабної екологічної шкоди. Так, руйнування Каховської ГЕС стало одним із найбільших екологічних злочинів цього століття. Це не просто злочини проти природи, це злочини проти людства, які порушують засадничі права людини – право на життя, на здоров’я та на безпечне довкілля.
І все ж, незважаючи на руйнування, Україна залишається сильною. Ми захищаємо не тільки наш суверенітет і нашу територію, ми захищаємо ті ж самі принципи, на яких побудований цей Конгрес: верховенство права, демократію та людську гідність“.
🔸 Після обговорення і доопрацювання створеною КЄКС робочою групою в остаточний проєкт Комюніке були внесені зміни, згідно з якими учасники Конгресу закликали членів Всесвітньої конференції конституційного правосуддя „вжити в рамках своїх конституційних повноважень усіх заходів, потрібних для забезпечення мирної співпраці між державами на основі загальновизнаних конституційних цінностей. До цих цінностей належать суверенітет і територіальна цілісність держав, ефективний захист навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, науковий розвиток в інтересах усього людства, а також зміцнення незалежності інститутів конституційного контролю“.
Цього ж дня делегація Конституційного Суду України провела низку двосторонніх зустрічей з делегаціями конституційних судів та інших органів конституційного контролю, з представниками міжнародних установ та об’єднань. Зокрема, зустрічі проведено з Головою Конституційного Суду Австрії Крістофом Грабенвартером, Головою Конституційного Суду Албанії Холтою Зачай, Головою Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоуроном, заступницею Голови Конституційного Суду Іспанії Іммакуладою Монтальбан та суддями Конституційного Суду Іспанії, Головою Конституційного Суду Латвії Іреною Куциною і заступницею Голови Конституційного Суду Латвії Анітою Родінею, Головою Конституційного Суду Молдови Домнікою Маноле, Головою Конституційного Суду Португалії Хосе Жоао Абрантесом та заступником Голови Конституційного Суду Португалії Жоао Карлосом Сімоеш Гонсалвешем Лоурейро, Головою Конституційного Суду Румунії Еленою Сіміною Тенесеску і суддями Конституційного Суду Румунії, Головою Конституційного Суду Словаччини Іваном Фіачаном і суддею Конституційного Суду Словаччини Яною Баріковою, Головою Верховного Суду Канади Річардом Вагнером.
Суддя Ольга Совгиря провела робочу зустріч із Головою Іберо-американської конференції конституційного правосуддя, суддею Конституційного Суду Іспанії Енріке Арнальдо Алкубілья та Генеральним секретарем Іберо-американської конференції конституційного правосуддя Андресом Гутіерресом Гілєм.
🔹 Під час цих зустрічей обговорювалися питання розвитку конституційного правосуддя, зміцнення верховенства права, захисту прав людини та розширення міжнародного співробітництва. Сторони також висловили солідарність і підтримку Україні в умовах триваючої збройної агресії, підкресливши важливість дотримання принципів міжнародного права та незалежності органів конституційної юрисдикції.
https://tinyurl.com/adsf2dw8
Суддя Ольга Совгиря провела робочу зустріч із Головою Іберо-американської конференції конституційного правосуддя, суддею Конституційного Суду Іспанії Енріке Арнальдо Алкубілья та Генеральним секретарем Іберо-американської конференції конституційного правосуддя Андресом Гутіерресом Гілєм.
🔹 Під час цих зустрічей обговорювалися питання розвитку конституційного правосуддя, зміцнення верховенства права, захисту прав людини та розширення міжнародного співробітництва. Сторони також висловили солідарність і підтримку Україні в умовах триваючої збройної агресії, підкресливши важливість дотримання принципів міжнародного права та незалежності органів конституційної юрисдикції.
https://tinyurl.com/adsf2dw8
⚖️ Гарантії для працівників призваних або прийнятих на військову службу на особливий період: Суд розглядає справу за конституційними скаргами громадян
Велика палата 4 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
📄 Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон).
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив Голова пленарного засідання Олександр Петришин, Велика палата за вказаними конституційними скаргами об’єднала справи в одне конституційне провадження та постановила Ухвалу про зміну форми розгляду справи з письмової на усне провадження, а також поновлення її розгляду на відкритій частині пленарного засідання за участю представників суб’єктів права на конституційні скарги, Верховної Ради України, Президента України та залучених учасників – Міністра у справах ветеранів України, Міністра оборони України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей.
📄 Під час пленарного засідання зазначалося, що підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
📄 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
🔹 На думку заявників, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Велика палата 4 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
📄 Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ (далі – Закон).
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив Голова пленарного засідання Олександр Петришин, Велика палата за вказаними конституційними скаргами об’єднала справи в одне конституційне провадження та постановила Ухвалу про зміну форми розгляду справи з письмової на усне провадження, а також поновлення її розгляду на відкритій частині пленарного засідання за участю представників суб’єктів права на конституційні скарги, Верховної Ради України, Президента України та залучених учасників – Міністра у справах ветеранів України, Міністра оборони України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей.
📄 Під час пленарного засідання зазначалося, що підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
📄 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
🔹 На думку заявників, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, через набрання чинності підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єктів права на конституційну скаргу Віктора Сороки, Юрія Прокопенка, Олени Ільюшонок, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
🔹 Суд також задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення у розгляді справи інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
🔹 Суд продовжить розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
🔹 Суд також задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення у розгляді справи інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву.
🔹 Суд продовжить розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025