🗓 Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
☑️ Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️ Масюка Петра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України.
📑Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше про результати засідань колегій суддів за посиланням:
https://cutt.ly/Ptqy5t0X
☑️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Меріста“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, пункту 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“;
☑️ Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Сивухіна Григорія Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️ Масюка Петра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 117 Кодексу законів про працю України.
📑Суд дослідив матеріали справ на відкритих частинах і перейшов до закритих частин пленарних засідань для ухвалення рішень.
🗓 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності приписів пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше про результати засідань колегій суддів за посиланням:
https://cutt.ly/Ptqy5t0X
⚖️ Суд розглядає справу за конституційною скаргою Самборської Т.Л. щодо положень Кримінального процесуального кодексу України
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📑 Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вадим Костенко, громадяни України, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Суду.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Частинами першою, другою статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📑 Згідно з пунктом 2 частини другої статті 428 Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо „з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає“.
Під час пленарного засідання Суд вирішив відкласти розгляд справи у зв’язку з неявкою учасників конституційного провадження.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
У пленарному засіданні взяли участь уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Вадим Костенко, громадяни України, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Суду.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні: розгляд справи за конституційною скаргою Горобця А.В.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
У межах цього кримінального провадження у червні 2024 року Горобцю А.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ухвалою застосував до підозрюваного Горобця А.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою.
Запорізький апеляційний суд своїми ухвалами апеляційні скарги захисника Горобця А.В. залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про продовження строку тримання під вартою – без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження закінчилося у зв’язку з направленням до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя обвинувального акта.
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на стадії судового розгляду справи ухвалою продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого Горобця А.В. та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення Горобцю А.В. альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії суддів Запорізького апеляційного суду, що мала на стадії судового розгляду зазначеного кримінального провадження розглядати апеляційну скаргу сторони обвинувачення, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя щодо обрання Горобцю А.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового продовження строку цього запобіжного заходу.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
У межах цього кримінального провадження у червні 2024 року Горобцю А.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ухвалою застосував до підозрюваного Горобця А.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою.
Запорізький апеляційний суд своїми ухвалами апеляційні скарги захисника Горобця А.В. залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про продовження строку тримання під вартою – без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження закінчилося у зв’язку з направленням до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя обвинувального акта.
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на стадії судового розгляду справи ухвалою продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого Горобця А.В. та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення Горобцю А.В. альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії суддів Запорізького апеляційного суду, що мала на стадії судового розгляду зазначеного кримінального провадження розглядати апеляційну скаргу сторони обвинувачення, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя щодо обрання Горобцю А.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового продовження строку цього запобіжного заходу.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
📝 Запорізький апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід. Суд в ухвалі зазначив, що за змістом частини першої статті 76 Кодексу суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, має право брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції під час перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою.
📝 Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 76 Кодексу, твердить, що „положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України“. Він звертає увагу на те, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
📝 На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
📝 Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 76 Кодексу, твердить, що „положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України“. Він звертає увагу на те, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
📝 На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2025
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями та постановив низку ухвал
У четвер, 6 листопада 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 4 грудня 2025 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень за конституційними скаргами.
▪️ Конституційний Суд України на засіданнях заслухав інформацію суддів Віктора Городовенка та Галини Юровської щодо участі у міжнародних заходах та розглянув інші організаційні питання.
У четвер, 6 листопада 2025 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
➖ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.
📎 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 4 грудня 2025 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень за конституційними скаргами.
▪️ Конституційний Суд України на засіданнях заслухав інформацію суддів Віктора Городовенка та Галини Юровської щодо участі у міжнародних заходах та розглянув інші організаційні питання.
⚖️У справі за конституційною скаргою Масюка П.М. Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
▪️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач зазначив, що Друга колегія суддів Другого сенату Ухвалою від 4 вересня 2025 року відкрила конституційне провадження у цій справі, визначивши, що предметом конституційного контролю у цій справі є окремий припис частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) щодо обмеження строку відповідальності за затримку розрахунку під час звільнення працівника, а саме: „але не більш як за шість місяців“, а також окремий припис частини другої статті 117 Кодексу, а саме: „але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
▪️ Масюк П.М. проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом командувача його звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.
Він звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин, в якому просив визнати протиправною їхню бездіяльність щодо непроведення з ним своєчасного повного розрахунку під час звільнення з військової служби, а також просив стягнути з військової частини на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення.
Суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Масюк П.М. оскаржив їх у касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
▪️ На думку автора клопотання, оспорювані законодавчі приписи суперечать вимогам низки норм Конституції України, зокрема, принципам верховенства права (частина перша статті 8 ), забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п’ята статті 17), рівності перед законом (стаття 21), захисту законом права своєчасного одержання винагороди за працю (частина сьома статті 43), забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини (стаття 48), а також щодо гарантованого права на судовий захист (частина перша статті 55).
Суддя також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та прийняттям Судом обґрунтованого рішення були направлені запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, низки міністерств, а також до наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️ Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_5.mp4
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами
Другий сенат 7 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат 7 листопада 2025 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖️ Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
➖️ Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп“ щодо конституційності приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Український досвід на світовій арені конституційного правосуддя: лекція про участь суддів Конституційного Суду України у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Всесвітня конференція конституційного правосуддя (WCCJ). VI Конгрес“.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
🔹 У своєму виступі Галина Юровська детально розповіла про історію створення Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – Конференція), започаткованої з ініціативи колишнього президента Венеційської комісії (Європейська комісія „За демократію через право“) Джанні Букіккіо. Вона зазначила, що з 1996 року Венеційська комісія активно співпрацює з об’єднаннями конституційних судів по всьому світу задля обміну досвідом та розвитку світової практики захисту прав людини. Організаційну діяльність Конференції здійснює секретаріат Венеційської комісії Ради Європи, а до складу її Бюро входять представники всіх регіональних груп.
Промовиця поінформувала учасників заходу, що I Конгрес, який заклав підвалини Конференції, відбувся в січні 2009 року в Південно-Африканській Республіці. У ньому взяли участь 90 судових органів з усього світу, які ухвалили першу підсумкову декларацію про важливість глобального обміну конституційними практиками та започаткували Всесвітню асоціацію конституційних судів. Суддя додала, що у 2011 році в Бразилії було затверджено Статут Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, а вже в травні того ж року у Венеції – остаточну редакцію документа. Конституційний Суд України приєднався до Конференції з моменту її створення і є активним учасником усіх наступних конгресів.
Також було наголошено на тому, що VI Конгрес Конференції, який відбувся у Мадриді цьогоріч, об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу. Загальною темою обговорення стали права людини майбутніх поколінь.
Галина Юровська розповіла, що у межах сесій, присвячених питанням збереження довкілля, культурної спадщини та незалежності судів, делегація Конституційного Суду України презентувала позицію Суду та поінформувала міжнародну спільноту про наслідки російської агресії для екології, культурних цінностей і верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за ініціативи української делегації було погоджено включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу Конференції положення про підтримання мирної співпраці держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності. „Учасники конференції підтверджують суверенітет, національну територіальну цілісність кожної країни та наголошують на необхідності дотримання принципів, на яких базується організація“, – додала Галина Юровська.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря, яка модерувала першу сесію VI Конгресу Конференції, присвячену тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, зазначила, що війна російської федерації проти України спричинила масштабну екологічну катастрофу, що є злочином не лише проти природи, а й проти людства. Вона підкреслила нерозривний зв’язок між екологічними правами людини, правом на життя та верховенством права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у заключній сесії, що стосувалася незалежності конституційних судів, наголосив, що попри воєнні обставини Конституційний Суд України продовжує виконувати свої повноваження та стоїть на захисті верховенства права і демократичних цінностей. Сергій Різник також зазначив, що реакція учасників Конгресу на повідомлення про тривалі ракетні атаки в Україні продемонструвала глибоку солідарність міжнародної спільноти з українським народом.
Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://youtu.be/tQuNWMxCjgw
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, відбулася лекція на тему „Всесвітня конференція конституційного правосуддя (WCCJ). VI Конгрес“.
Участь у лекції взяли судді Конституційного Суду України Сергій Різник, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
🔹 У своєму виступі Галина Юровська детально розповіла про історію створення Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – Конференція), започаткованої з ініціативи колишнього президента Венеційської комісії (Європейська комісія „За демократію через право“) Джанні Букіккіо. Вона зазначила, що з 1996 року Венеційська комісія активно співпрацює з об’єднаннями конституційних судів по всьому світу задля обміну досвідом та розвитку світової практики захисту прав людини. Організаційну діяльність Конференції здійснює секретаріат Венеційської комісії Ради Європи, а до складу її Бюро входять представники всіх регіональних груп.
Промовиця поінформувала учасників заходу, що I Конгрес, який заклав підвалини Конференції, відбувся в січні 2009 року в Південно-Африканській Республіці. У ньому взяли участь 90 судових органів з усього світу, які ухвалили першу підсумкову декларацію про важливість глобального обміну конституційними практиками та започаткували Всесвітню асоціацію конституційних судів. Суддя додала, що у 2011 році в Бразилії було затверджено Статут Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, а вже в травні того ж року у Венеції – остаточну редакцію документа. Конституційний Суд України приєднався до Конференції з моменту її створення і є активним учасником усіх наступних конгресів.
Також було наголошено на тому, що VI Конгрес Конференції, який відбувся у Мадриді цьогоріч, об’єднав представників 88 органів конституційної юстиції з усіх континентів світу. Загальною темою обговорення стали права людини майбутніх поколінь.
Галина Юровська розповіла, що у межах сесій, присвячених питанням збереження довкілля, культурної спадщини та незалежності судів, делегація Конституційного Суду України презентувала позицію Суду та поінформувала міжнародну спільноту про наслідки російської агресії для екології, культурних цінностей і верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за ініціативи української делегації було погоджено включення до тексту заключного комюніке VI Конгресу Конференції положення про підтримання мирної співпраці держав на основі загальновизнаних конституційних цінностей, поваги до суверенітету та територіальної цілісності. „Учасники конференції підтверджують суверенітет, національну територіальну цілісність кожної країни та наголошують на необхідності дотримання принципів, на яких базується організація“, – додала Галина Юровська.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря, яка модерувала першу сесію VI Конгресу Конференції, присвячену тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, зазначила, що війна російської федерації проти України спричинила масштабну екологічну катастрофу, що є злочином не лише проти природи, а й проти людства. Вона підкреслила нерозривний зв’язок між екологічними правами людини, правом на життя та верховенством права.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у заключній сесії, що стосувалася незалежності конституційних судів, наголосив, що попри воєнні обставини Конституційний Суд України продовжує виконувати свої повноваження та стоїть на захисті верховенства права і демократичних цінностей. Сергій Різник також зазначив, що реакція учасників Конгресу на повідомлення про тривалі ракетні атаки в Україні продемонструвала глибоку солідарність міжнародної спільноти з українським народом.
Детальніше про захід можна дізнатися за посиланням: https://youtu.be/tQuNWMxCjgw
YouTube
Всесвітня конференція конституційного правосуддя
Український досвід на світовій арені конституційного правосуддя: лекція про участь суддів Конституційного Суду України у VI Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного…
6 листопада 2025 року у межах спільного просвітницького проєкту Конституційного…
⚖️ Суд розглядав справу щодо трудових гарантій працівників, які призвані на військову службу
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Григорій Сивухін звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 130 Конституції України частину третю статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а також перевірити вказану статтю Кодексу у взаємозв’язку зі статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник перебуває на посаді судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області та у зв’язку із зарахуванням до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад увільнений від роботи на період проходження військової служби зі збереженням за ним місця роботи, посади та середнього заробітку.
З 19 липня 2022 року внаслідок внесення до частини третьої статті 119 Кодексу змін (слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“) суддівську винагороду заявникові не виплачували.
Відтак він звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, у якому просив, зокрема, стягнути недоплачену суддівську винагороду за жовтень 2023 року.
Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив цю позовну вимогу. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив йому у задоволенні позову. Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя зазначив, що Григорій Сивухін звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 130 Конституції України частину третю статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс), а також перевірити вказану статтю Кодексу у взаємозв’язку зі статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
📑 Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу «за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом […] під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації […]. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“».
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Заявник перебуває на посаді судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області та у зв’язку із зарахуванням до складу Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад увільнений від роботи на період проходження військової служби зі збереженням за ним місця роботи, посади та середнього заробітку.
З 19 липня 2022 року внаслідок внесення до частини третьої статті 119 Кодексу змін (слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“) суддівську винагороду заявникові не виплачували.
Відтак він звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, у якому просив, зокрема, стягнути недоплачену суддівську винагороду за жовтень 2023 року.
Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив цю позовну вимогу. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив йому у задоволенні позову. Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.
💬 Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами частини третьої статті 119 Кодексу зазнало порушення його право на отримання суддівської винагороди „як судді, який проходив службу по мобілізації без укладення контракту під час війни російської федерації проти України“, гарантоване частиною другою статті 130 Конституції України, оскільки відбулося звуження права судді отримувати суддівську винагороду, звуження гарантій суддівської незалежності, серед яких і виплата суддівської винагороди в порядку та розмірі, визначених Конституцією України та Законом „Про судоустрій і статус суддів“. Крім того, заявник вважає, що оспорювані приписи Кодексу є такими, що порушують принцип юридичної визначеності як складову принципу верховенства права, та є дискримінаційними.
Суддя-доповідач також зазначив, що направив листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, міністра юстиції України, Голови Верховного Суду, фахівців наукових установ стосовно питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Під час засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Григорій Сивухін звернувся до Суду із клопотанням видати забезпечувальний наказ. Суддя-доповідач повідомив, що дане клопотання буде передано на розгляд Великої палати Суду.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_4.mp4
Суддя-доповідач також зазначив, що направив листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, міністра юстиції України, Голови Верховного Суду, фахівців наукових установ стосовно питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Під час засідання суб’єкт права на конституційну скаргу Григорій Сивухін звернувся до Суду із клопотанням видати забезпечувальний наказ. Суддя-доповідач повідомив, що дане клопотання буде передано на розгляд Великої палати Суду.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_05_11_2025_4.mp4