🔸 Суддя Конституційного Суду Ольга Совгиря модерувала сесію VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
29 жовтня 2025 року відбулося відкриття та проведення трьох сесій VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.
Відкриття Конгресу супроводжувалося відеозверненнями провідних міжнародних юристів: Голови Суду Справедливості Європейського Союзу Куна Ленартса, Голови Африканського суду з прав людини та народів Сако Модібо, Голови Міжамериканського суду з прав людини Ненсі Ернандес Лопес, а також Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара. Учасників заходу привітали Міністр у справах президентства, юстиції та парламентських відносин Іспанії Фелікс Боланьос Гарсія, Почесний Президент Венеційської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
▪️ На засіданні першої сесії, присвяченої тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, модерувала суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря.
Відкриваючи захід, Ольга Совгиря наголосила, що Конгрес є знаковою подією у світовому конституціоналізмі, яка має важливе значення для посилення міжнародної співпраці та надає імпульс для досягнення екологічної справедливості не лише між різними державами, але й між теперішнім і майбутніми поколіннями: „Якщо державна політика може керуватися міркуваннями економічних вигід саме сьогодні, то для конституційних судів права людини звучать сильніше, ніж голос електорату. Адже екологічні права – це стратегія всього людства, а не тактика окремих держав“.
💬 Суддя підкреслила, що тематика сесії Конгресу особливо гостро пов’язана з негативними наслідками для довкілля, спричиненими збройними конфліктами: „Війна за Незалежність України не лише знищує міста та забирає величезну кількість людських життів, але і є катастрофічною для довкілля: спалені ліси та поля, деякі види тварин і рослин опинилися на межі зникнення, ґрунт і вода забруднені“. Загроза радіаційної небезпеки, пов’язана із захопленням російською федерацією Запорізької атомної електростанції, замінування близько 150 тисяч квадратних кілометрів суші та акваторії України, екоцид, спричинений руйнуванням росією Каховської гідроелектростанції – тягар негативних наслідків для довкілля у зв’язку з війною, що виходить далеко за межі державних кордонів України та матиме значний вплив на екологічну ситуацію у світі в майбутньому.
💬 У своїй доповіді Ольга Совгиря проаналізувала міжнародно-правове регулювання у сфері охорони довкілля, детально зупинилася на новітньому досвіді конституційних судів, зокрема, Німеччини, Кореї, Мексики, Італії, Іспанії, Франції та наголосила, що практика забезпечення і захисту права на здорове довкілля в конституційному судочинстві має позитивну динаміку в усьому світі: „Компаративний аналіз підтверджує, що відповідальність між поколіннями, залежність прав людини від стану довкілля, а також необхідність урахування негативних наслідків для навколишнього середовища під час планування економічного зростання – це ті аргументи, які є дороговказом у конституційному судочинстві під час розгляду екологічних справ“.
Насамкінець суддя підкреслила, що проблема збереження природних ресурсів та довкілля однаковою мірою важлива для кожного з нас: „Як представники конституційних судів ми пов’язані не лише моральним, але й суддівським обов’язком залишити після себе світ, у якому можуть гідно та вільно жити майбутні покоління. І тому сьогодні роль конституційних судів фактично полягає у забезпеченні права майбутніх поколінь бути почутими. Від того, наскільки дієвими та ефективними будуть конституційні суди зараз, залежить збереження довкілля та екологічно стале майбутнє всього людства“.
29 жовтня 2025 року відбулося відкриття та проведення трьох сесій VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.
Відкриття Конгресу супроводжувалося відеозверненнями провідних міжнародних юристів: Голови Суду Справедливості Європейського Союзу Куна Ленартса, Голови Африканського суду з прав людини та народів Сако Модібо, Голови Міжамериканського суду з прав людини Ненсі Ернандес Лопес, а також Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара. Учасників заходу привітали Міністр у справах президентства, юстиції та парламентських відносин Іспанії Фелікс Боланьос Гарсія, Почесний Президент Венеційської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
▪️ На засіданні першої сесії, присвяченої тематиці збереження природних ресурсів та довкілля, модерувала суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря.
Відкриваючи захід, Ольга Совгиря наголосила, що Конгрес є знаковою подією у світовому конституціоналізмі, яка має важливе значення для посилення міжнародної співпраці та надає імпульс для досягнення екологічної справедливості не лише між різними державами, але й між теперішнім і майбутніми поколіннями: „Якщо державна політика може керуватися міркуваннями економічних вигід саме сьогодні, то для конституційних судів права людини звучать сильніше, ніж голос електорату. Адже екологічні права – це стратегія всього людства, а не тактика окремих держав“.
💬 Суддя підкреслила, що тематика сесії Конгресу особливо гостро пов’язана з негативними наслідками для довкілля, спричиненими збройними конфліктами: „Війна за Незалежність України не лише знищує міста та забирає величезну кількість людських життів, але і є катастрофічною для довкілля: спалені ліси та поля, деякі види тварин і рослин опинилися на межі зникнення, ґрунт і вода забруднені“. Загроза радіаційної небезпеки, пов’язана із захопленням російською федерацією Запорізької атомної електростанції, замінування близько 150 тисяч квадратних кілометрів суші та акваторії України, екоцид, спричинений руйнуванням росією Каховської гідроелектростанції – тягар негативних наслідків для довкілля у зв’язку з війною, що виходить далеко за межі державних кордонів України та матиме значний вплив на екологічну ситуацію у світі в майбутньому.
💬 У своїй доповіді Ольга Совгиря проаналізувала міжнародно-правове регулювання у сфері охорони довкілля, детально зупинилася на новітньому досвіді конституційних судів, зокрема, Німеччини, Кореї, Мексики, Італії, Іспанії, Франції та наголосила, що практика забезпечення і захисту права на здорове довкілля в конституційному судочинстві має позитивну динаміку в усьому світі: „Компаративний аналіз підтверджує, що відповідальність між поколіннями, залежність прав людини від стану довкілля, а також необхідність урахування негативних наслідків для навколишнього середовища під час планування економічного зростання – це ті аргументи, які є дороговказом у конституційному судочинстві під час розгляду екологічних справ“.
Насамкінець суддя підкреслила, що проблема збереження природних ресурсів та довкілля однаковою мірою важлива для кожного з нас: „Як представники конституційних судів ми пов’язані не лише моральним, але й суддівським обов’язком залишити після себе світ, у якому можуть гідно та вільно жити майбутні покоління. І тому сьогодні роль конституційних судів фактично полягає у забезпеченні права майбутніх поколінь бути почутими. Від того, наскільки дієвими та ефективними будуть конституційні суди зараз, залежить збереження довкілля та екологічно стале майбутнє всього людства“.
▪️ Разом із суддею від Конституційного Суду України на першій сесії Конгресу виступили: суддя Конституційного Суду Італії Марко Д’Альберті, суддя Конституційного Суду Іспанії Сезар Толоса Трібіньйо, Голова Верховного Суду Південно-Африканської Республіки Мандіса Майя та Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Хасінто Празерес.
💬 Закриваючи сесію, Ольга Совгиря наголосила на ролі конституційних судів у підтриманні справедливого міжнародного правопорядку, захисті цінностей демократичного світу, утвердженні миру та забезпеченні сталого розвитку всіх держав, а також нагадала всьому світові про мужній український народ, який щодня протистоїть збройній агресії російської федерації: „Завдяки тим героям, які віддали свої життя у війні за Незалежність України, а також тим, які продовжують цю боротьбу на полі бою, Україна має шанс на світле майбутнє“. Окремо суддя висловила подяку делегатам держав за підтримку України та привітала Конституційний Суд Іспанії з 45-ю річницею його створення.
🔸 Друге засідання було присвячене питанням, які пов’язані із проблематикою збереження культурної спадщини людства. Модератором цього засідання виступила суддя Конституційного Суду Іспанії Марія Луїса Сеговіано Астабуруага. Спікери – Голова Конституційного Суду Туреччини Кадір Озкая та суддя Конституційного Суду Домініканської Республіки Армі Феррейра. У дискусії взяла участь суддя Конституційного Суду Алжиру Абдельхафід Усукін.
Під час цієї сесії суддя Конституційного Суду України Галина Юровська долучилася до обговорення окреслених питань, зокрема зазначила таке:
💬 „Це питання є надзвичайно болючим для України, адже збройні сили російської федерації навмисно знищують нашу національну культурну спадщини.
За даними урядового порталу, з лютого 2022 року до грудня 2023 року в Україні було знищено або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини: 120 пам’яток національного значення, 682 пам’ятки місцевого значення та 70 нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Ці руйнування завдають удару національній ідентичності та колективній пам’яті.
Захист культурних цінностей, навіть у воєнний час, визначений низкою конвенцій. Однак окупаційні сили постійно ігнорують ці зобов’язання.
Було знищено понад 700 релігійних споруд та культових місць (православних, католицьких, мусульманських, іудаїстських, протестантських). Досвід України співзвучний з досвідом багатьох країн, які беруть участь у цьому заході.
Сьогодні Україна стоїть на передовій цієї боротьби, захищаючи не тільки свою територію, а й універсальний принцип, що культурна спадщина належить усьому людству. У цьому контексті конституційна справедливість відіграє вирішальну роль у забезпеченні того, щоб захист спадщини залишався закріпленим у законі навіть за умов загрози її існуванню.
Підтверджуючи конституційну цінність культури, захищаючи права власності з урахуванням громадських інтересів та дотримуючись міжнародних стандартів, суди можуть перетворити захист культурної спадщини з морального заклику на обов’язковий конституційний обов’язок.
Цей підхід, що ґрунтується на болісному досвіді України, може слугувати зразком того, як конституційна справедливість сприяє збереженню людської цивілізації в часи війни“.
💬 Закриваючи сесію, Ольга Совгиря наголосила на ролі конституційних судів у підтриманні справедливого міжнародного правопорядку, захисті цінностей демократичного світу, утвердженні миру та забезпеченні сталого розвитку всіх держав, а також нагадала всьому світові про мужній український народ, який щодня протистоїть збройній агресії російської федерації: „Завдяки тим героям, які віддали свої життя у війні за Незалежність України, а також тим, які продовжують цю боротьбу на полі бою, Україна має шанс на світле майбутнє“. Окремо суддя висловила подяку делегатам держав за підтримку України та привітала Конституційний Суд Іспанії з 45-ю річницею його створення.
🔸 Друге засідання було присвячене питанням, які пов’язані із проблематикою збереження культурної спадщини людства. Модератором цього засідання виступила суддя Конституційного Суду Іспанії Марія Луїса Сеговіано Астабуруага. Спікери – Голова Конституційного Суду Туреччини Кадір Озкая та суддя Конституційного Суду Домініканської Республіки Армі Феррейра. У дискусії взяла участь суддя Конституційного Суду Алжиру Абдельхафід Усукін.
Під час цієї сесії суддя Конституційного Суду України Галина Юровська долучилася до обговорення окреслених питань, зокрема зазначила таке:
💬 „Це питання є надзвичайно болючим для України, адже збройні сили російської федерації навмисно знищують нашу національну культурну спадщини.
За даними урядового порталу, з лютого 2022 року до грудня 2023 року в Україні було знищено або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини: 120 пам’яток національного значення, 682 пам’ятки місцевого значення та 70 нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Ці руйнування завдають удару національній ідентичності та колективній пам’яті.
Захист культурних цінностей, навіть у воєнний час, визначений низкою конвенцій. Однак окупаційні сили постійно ігнорують ці зобов’язання.
Було знищено понад 700 релігійних споруд та культових місць (православних, католицьких, мусульманських, іудаїстських, протестантських). Досвід України співзвучний з досвідом багатьох країн, які беруть участь у цьому заході.
Сьогодні Україна стоїть на передовій цієї боротьби, захищаючи не тільки свою територію, а й універсальний принцип, що культурна спадщина належить усьому людству. У цьому контексті конституційна справедливість відіграє вирішальну роль у забезпеченні того, щоб захист спадщини залишався закріпленим у законі навіть за умов загрози її існуванню.
Підтверджуючи конституційну цінність культури, захищаючи права власності з урахуванням громадських інтересів та дотримуючись міжнародних стандартів, суди можуть перетворити захист культурної спадщини з морального заклику на обов’язковий конституційний обов’язок.
Цей підхід, що ґрунтується на болісному досвіді України, може слугувати зразком того, як конституційна справедливість сприяє збереженню людської цивілізації в часи війни“.
🔸 Про доступ до наукових знань і новітніх технологій ішлося під час третього засідання, модератором якого виступив Голова Конституційного Суду Колумбії Хорхе Енріке Ібаньєс Нахар. Спікерами були Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина, Голова Конституційного Суду Мозамбіку Люсія Рібейро. У дискусії взяла участь Голова Конституційного Суду Румунії Елена Сіміна Тенеску.
▪️ Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина наголосила, що цифрове майбутнє, яке тільки передбачалося, вже формує наше сьогодення. Тому зараз потрібна юридична конкретизація доступу до інтернету, що безпосередньо впливає на реалізацію низки фундаментальних прав – права власності, освіти, свободи зайнятості та інших.
Також цього дня були проведені робочі зустрічі делегації Конституційного Суду України з Головою Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кьове, з Президентом Венеційської комісії Клер Базі-Малорі та секретарем Венеційської комісії Сімоною Ґранатою-Менґіні.
▪️ Голова Конституційного Суду Латвії Ірена Куцина наголосила, що цифрове майбутнє, яке тільки передбачалося, вже формує наше сьогодення. Тому зараз потрібна юридична конкретизація доступу до інтернету, що безпосередньо впливає на реалізацію низки фундаментальних прав – права власності, освіти, свободи зайнятості та інших.
Також цього дня були проведені робочі зустрічі делегації Конституційного Суду України з Головою Верховного (Державного) Суду Естонії Віллу Кьове, з Президентом Венеційської комісії Клер Базі-Малорі та секретарем Венеційської комісії Сімоною Ґранатою-Менґіні.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
У вівторок, 4 листопада 2025 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Розгляд цієї справи Суд продовжить на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила 3 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними поданнями Верховного Суду:
➖ щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖ щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Велика палата подовжила до 4 грудня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття абро про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями та кон6ституційними скаргами.
У вівторок, 4 листопада 2025 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎 Розгляд цієї справи Суд продовжить на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження 25 листопада ц.р.
▪️ Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Велика палата на засіданні постановила 3 ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними поданнями Верховного Суду:
➖ щодо конституційності абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
➖ щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖ щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Велика палата подовжила до 4 грудня 2025 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття абро про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями та кон6ституційними скаргами.
🔷️ Продовження діалогу між суддями конституційних судів у межах VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
Четверте засідання VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – ВККП) відбулося 30 жовтня 2025 року і було присвячене питанню незалежності конституційних судів.
Головував на засіданні Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон. Під час засідання судді Конституційного Суду України активно долучилися до обговорення окреслених питань.
▪️Зокрема, суддя Конституційного Суду України Сергій Різник розпочав свій виступ з того, що „лише кілька годин тому росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак на Україну. Ворог вчергове використав ударні дрони, балістичні та крилаті ракети, а також авіацію. Знову було пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури, зруйновано житлові будинки, постраждали люди. Але я також хочу повідомити ще про одне: з самого ранку ремонтні та рятувальні служби почали ліквідовувати наслідки атаки, громадяни України пішли на свої місця праці, студенти – до університетів, а діти – до шкіл. Судді ж продовжили здійснювати правосуддя. Це ще одне підтвердження того, що Україна не відступить, бо правда на нашому боці“.
▪️З приводу безпосередньої теми засідання «Незалежність конституційних судів», Сергій Різник звернув увагу учасників Конгресу на те, що обговорення етичних правил поведінки суддів конституційних судів є важливою складовою сучасного розуміння судової незалежності, та, окрім іншого, повідомив про ухвалення Конституційним Судом України в липні 2025 року Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Модератором заключного засідання Конгресу виступила заступниця Голови Конституційного Суду Іспанії Інмакулада Монтальбан. Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Жасінто Празерес, судді Конституційного Суду Чилі Ектор Мері, Конституційного Суду Південної Кореї Хюнду Кім, Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг узагальнили інформацію за результатами усіх засідань.
▪️ Генеральна асамблея ВККП підтвердила важливість співпраці конституційних судів та обговорила подальші кроки для інтеграції судів у міжнародну систему конституційного правосуддя. За результатами засідання Генеральної асамблеї ухвалено Мадридське комюніке, до якого долучили пропозицію делегації Конституційного Суду України.
🔹 Офіційне закриття Конгресу ВККП відбулося за головування Короля Іспанії Філіпа VI. У своєму виступі Король Іспанії процитував слова із книги Мігеля де Сервантеса „Дон Кіхот“: „Свобода – це найцінніша щедрота, подарована небесами людям“. Із заключними словами також виступили Голова Венеційської Комісії Клер Базі-Малорі та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
Шостий Конгрес ВККП підтвердив свій статус глобальної платформи для обміну досвідом, зміцнення співпраці конституційних судів та обговорення найактуальніших викликів сучасного конституційного правосуддя.
🔸️ Українська делегація висловила вдячність за можливість долучитися до цього важливого заходу, оскільки участь у дискусіях із колегами з різних країн надала унікальну можливість обмінятися досвідом, ознайомитися з міжнародними практиками та поглибити співпрацю в сфері конституційного правосуддя. Судді Конституційного Суду України зазначили, що участь у заході стала важливим кроком у зміцненні партнерських зв’язків, сприяла розвитку діалогу та обміну знаннями між конституційними судами світу. Вони також подякували учасникам Конгресу за підтримку та врахування пропозиції Конституційного Суду України до заключного комюніке.
Четверте засідання VI Конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – ВККП) відбулося 30 жовтня 2025 року і було присвячене питанню незалежності конституційних судів.
Головував на засіданні Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон. Під час засідання судді Конституційного Суду України активно долучилися до обговорення окреслених питань.
▪️Зокрема, суддя Конституційного Суду України Сергій Різник розпочав свій виступ з того, що „лише кілька годин тому росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак на Україну. Ворог вчергове використав ударні дрони, балістичні та крилаті ракети, а також авіацію. Знову було пошкоджено об’єкти критичної інфраструктури, зруйновано житлові будинки, постраждали люди. Але я також хочу повідомити ще про одне: з самого ранку ремонтні та рятувальні служби почали ліквідовувати наслідки атаки, громадяни України пішли на свої місця праці, студенти – до університетів, а діти – до шкіл. Судді ж продовжили здійснювати правосуддя. Це ще одне підтвердження того, що Україна не відступить, бо правда на нашому боці“.
▪️З приводу безпосередньої теми засідання «Незалежність конституційних судів», Сергій Різник звернув увагу учасників Конгресу на те, що обговорення етичних правил поведінки суддів конституційних судів є важливою складовою сучасного розуміння судової незалежності, та, окрім іншого, повідомив про ухвалення Конституційним Судом України в липні 2025 року Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.
Модератором заключного засідання Конгресу виступила заступниця Голови Конституційного Суду Іспанії Інмакулада Монтальбан. Голова Конституційного Суду Анголи Лаурінда Жасінто Празерес, судді Конституційного Суду Чилі Ектор Мері, Конституційного Суду Південної Кореї Хюнду Кім, Федерального Конституційного Суду Німеччини Міріам Месслінг узагальнили інформацію за результатами усіх засідань.
▪️ Генеральна асамблея ВККП підтвердила важливість співпраці конституційних судів та обговорила подальші кроки для інтеграції судів у міжнародну систему конституційного правосуддя. За результатами засідання Генеральної асамблеї ухвалено Мадридське комюніке, до якого долучили пропозицію делегації Конституційного Суду України.
🔹 Офіційне закриття Конгресу ВККП відбулося за головування Короля Іспанії Філіпа VI. У своєму виступі Король Іспанії процитував слова із книги Мігеля де Сервантеса „Дон Кіхот“: „Свобода – це найцінніша щедрота, подарована небесами людям“. Із заключними словами також виступили Голова Венеційської Комісії Клер Базі-Малорі та Голова Конституційного Суду Іспанії Кандідо Конде-Пумпідо Тоурон.
Шостий Конгрес ВККП підтвердив свій статус глобальної платформи для обміну досвідом, зміцнення співпраці конституційних судів та обговорення найактуальніших викликів сучасного конституційного правосуддя.
🔸️ Українська делегація висловила вдячність за можливість долучитися до цього важливого заходу, оскільки участь у дискусіях із колегами з різних країн надала унікальну можливість обмінятися досвідом, ознайомитися з міжнародними практиками та поглибити співпрацю в сфері конституційного правосуддя. Судді Конституційного Суду України зазначили, що участь у заході стала важливим кроком у зміцненні партнерських зв’язків, сприяла розвитку діалогу та обміну знаннями між конституційними судами світу. Вони також подякували учасникам Конгресу за підтримку та врахування пропозиції Конституційного Суду України до заключного комюніке.
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою ТОВ «Меріста» щодо захисту права власності акціонерів банків
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріста" (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590–IX (далі – Закон).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. За його словами, оспорюваними приписами Кодексу та Закону встановлено, зокрема, що:
– „єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі“ (частина третя);
– „визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку“ (частина четверта).
– „судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу“ (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону).
Другий сенат 5 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріста" (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590–IX (далі – Закон).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. За його словами, оспорюваними приписами Кодексу та Закону встановлено, зокрема, що:
– „єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі“ (частина третя);
– „визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку“ (частина четверта).
– „судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу“ (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону).
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк“ (далі – Банк) та Міністерства фінансів України про визнання недійсними договорів і актів, пов’язаних із придбанням акцій Банку. Господарський суд міста Києва ухвалою від 23 травня 2024 року закрив провадження у справі. Північний апеляційний господарський суд постановою від 9 грудня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без зміни. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18 березня 2025 року касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Кодексу та Закону суперечать конституційному принципу непорушності права власності, унеможливлюють реалізацію вказаного права та його відновлення, обмежують право особи на ефективний судовий захист, оскільки істотно обмежують способи захисту права власності акціонерів банку, порушують такі основні засади здійснення правосуддя, як рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін, а також низку конституційних принципів, передусім верховенства права.
Окрім цього, суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Кодексу та Закону суперечать конституційному принципу непорушності права власності, унеможливлюють реалізацію вказаного права та його відновлення, обмежують право особи на ефективний судовий захист, оскільки істотно обмежують способи захисту права власності акціонерів банку, порушують такі основні засади здійснення правосуддя, як рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін, а також низку конституційних принципів, передусім верховенства права.
Окрім цього, суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
⚖️ Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів
У середу, 5️⃣ листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📑Водночас відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
▪️ Також Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
У середу, 5️⃣ листопада 2025 року, Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 45 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність“.
📑 Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📑 За результатами розгляду Перший сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📑Водночас відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кравчука Олександра Васильовича щодо конституційності абзацу дванадцятого пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пінчук Надії Василівни щодо конституційності пункту „є“ статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича щодо конституційності частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
▪️ Також Перший сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.