▪️КСУ констатував, що Шостий апеляційний адміністративний суд у справах заявників поширив дію частини третьої статті 119 Кодексу на відносини щодо виплати суддівської винагороди, які Конституція України відносить виключно до предмета регулювання закону про судоустрій. Таке тлумачення суперечить частині другій статті 130 Конституції України у взаємозв’язку з частиною першою її статті 126.
Суд окремо наголосив, що його висновок стосується не розміру матеріального забезпечення судді під час проходження військової служби, а додержання конституційних вимог до способу законодавчого регулювання суддівської винагороди.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
📍За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав конституційною частину третю статті 119 Кодексу в аспекті її відповідності частині другій статті 130 Конституції України. Водночас Суд установив, що цей припис, застосований у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі Григорія Сивухіна та від 19 серпня 2025 року у справі Тараса Андрейчука, витлумачено у спосіб, що не відповідає Конституції України.
Суд окремо наголосив, що його висновок стосується не розміру матеріального забезпечення судді під час проходження військової служби, а додержання конституційних вимог до способу законодавчого регулювання суддівської винагороди.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
📖 Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 5 листопада ц.р.
⚖️ Гарантії соціального захисту ветеранів військової служби: КСУ розглядає справу за конституційним поданням Верховного Суду
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував про предмет конституційного подання, що стосується відповідності Конституції України окремих положень законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки в частині надання соціальних пільг ветеранам військової служби та деяким іншим категоріям осіб.
🏛️ Предметом конституційного контролю є законодавчі положення, відповідно до яких надання визначених пільг залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні порушує питання щодо допустимості встановлення таких обмежень законами про Державний бюджет України та їх відповідності конституційним гарантіям соціального захисту.
🔎 Суддя-доповідач також повідомив про надходження позицій державних органів і наукових установ, запитаних у межах підготовки справи до розгляду.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував про предмет конституційного подання, що стосується відповідності Конституції України окремих положень законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки в частині надання соціальних пільг ветеранам військової служби та деяким іншим категоріям осіб.
🏛️ Предметом конституційного контролю є законодавчі положення, відповідно до яких надання визначених пільг залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
📑 Верховний Суд у конституційному поданні порушує питання щодо допустимості встановлення таких обмежень законами про Державний бюджет України та їх відповідності конституційним гарантіям соціального захисту.
🔎 Суддя-доповідач також повідомив про надходження позицій державних органів і наукових установ, запитаних у межах підготовки справи до розгляду.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Суд розпочав розгляд справи щодо порядку виплати пенсій окремим категоріям осіб у період воєнного стану
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував, що Пленум Верховного Суду Постановою від 15 травня 2026 року ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–ІХ (далі – Закон № 4695), а також окремих приписів постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (далі – Постанова).
📑 Згідно зі статтею 30 Закону № 4695 у 2026 році в період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені або перераховані відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ (далі – Закон № 2262), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
🔎 На думку Верховного Суду, встановлення обмеження пенсій максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, порядок яких визначає Кабінет Міністрів України, призводить до обмеження конституційного права на належний соціальний захист осіб, звільнених з військової служби, чим порушує гарантії статті 17 Конституції України.
Верховний Суд також вважає, що „поширення дії закону про державний бюджет на пенсії, призначені за Законом № 2262–ХІІ, суперечить статтям 8, 19 та 92 Конституції України“.
📌 Обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів Постанови, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що хоча Постанову і прийнято на виконання Закону № 4695, її зміст у частині встановлення відповідних коефіцієнтів суперечить нормам Конституції України.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що делегування повноважень Кабінету Міністрів України дозволяється лише тією мірою і настільки, наскільки це узгоджується з положеннями Конституції та законів України.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
👨⚖️ Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник поінформував, що Пленум Верховного Суду Постановою від 15 травня 2026 року ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–ІХ (далі – Закон № 4695), а також окремих приписів постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (далі – Постанова).
📑 Згідно зі статтею 30 Закону № 4695 у 2026 році в період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені або перераховані відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ (далі – Закон № 2262), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
🔎 На думку Верховного Суду, встановлення обмеження пенсій максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, порядок яких визначає Кабінет Міністрів України, призводить до обмеження конституційного права на належний соціальний захист осіб, звільнених з військової служби, чим порушує гарантії статті 17 Конституції України.
Верховний Суд також вважає, що „поширення дії закону про державний бюджет на пенсії, призначені за Законом № 2262–ХІІ, суперечить статтям 8, 19 та 92 Конституції України“.
📌 Обґрунтовуючи неконституційність окремих приписів Постанови, суб’єкт права на конституційне подання наголошує, що хоча Постанову і прийнято на виконання Закону № 4695, її зміст у частині встановлення відповідних коефіцієнтів суперечить нормам Конституції України.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що делегування повноважень Кабінету Міністрів України дозволяється лише тією мірою і настільки, наскільки це узгоджується з положеннями Конституції та законів України.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ КСУ розпочав розгляд справи щодо конституційності окремого положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–IX (далі – Закон).
🔹Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що оспорюваним приписом Закону встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто у розмірі 2102 грн.
📑 На думку автора клопотання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, що, на його переконання, суперечить вимогам статей 6, 8, 130 Конституції України.
🔎 Верховний Суд також зазначає, що „законодавець фактично встановив інший (менший) розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), ніж той, що гарантований спеціальним законодавством – прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з 1 січня 2026 року – 3328 грн), чим звузив гарантії незалежності суддів“.
📌 Суддя-доповідач також поінформувала, що у провадженні Суду перебувають інші справи з аналогічним предметом конституційного контролю.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📅 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“ від 3 грудня 2025 року № 4695–IX (далі – Закон).
🔹Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря поінформувала, що оспорюваним приписом Закону встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто у розмірі 2102 грн.
📑 На думку автора клопотання, оспорюване положення Закону „фактично змінює правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті“ – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, що, на його переконання, суперечить вимогам статей 6, 8, 130 Конституції України.
🔎 Верховний Суд також зазначає, що „законодавець фактично встановив інший (менший) розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн), ніж той, що гарантований спеціальним законодавством – прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з 1 січня 2026 року – 3328 грн), чим звузив гарантії незалежності суддів“.
📌 Суддя-доповідач також поінформувала, що у провадженні Суду перебувають інші справи з аналогічним предметом конституційного контролю.
⚖️ Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖ Зупинення проваджень у справах про стягнення аліментів у зв’язку з перебуванням відповідача у складі ЗСУ: Суд розпочав розгляд справи
✔ 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс, ЦПК України) у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження „у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Кодексу встановлено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
У конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що „обов’язкове та імперативне зупинення провадження у справах щодо утримання дитини на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України обмежує сутнісний зміст конституційного обов’язку батьків утримувати своїх дітей та конституційного права дитини на утримання <…>.
🔹 Зупинення провадження у справах про аліменти на підставі перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений термін порушує принцип верховенства права та якість закону, оскільки створює ситуацію тривалої правової невизначеності для найменш захищеної верстви населення – дітей, позбавляючи їх засобів до існування та ефективного судового захисту протягом тривалого та непередбачуваного часу <…>.
🔸 Застосування абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України без будь-якого судового розсуду та без урахування найкращих інтересів дитини суперечить Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці ЄСПЛ. Для забезпечення балансу прав та інтересів сторін процесуальний закон має містити гнучкий механізм оцінки обставин справи судом, який би давав можливість відмовити у зупиненні провадження, якщо таке зупинення суперечить найкращим інтересам дитини“.
🔸 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним було направлено листи-запити до органів державної влади та фахівців щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✅ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
◾ Участь у пленарному засіданні взяли: представники суб’єкта права на конституційне подання – керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Василь Крат, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📹 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
✔ 5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс, ЦПК України) у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження „у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення“.
🔹 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував, що відповідно до оспорюваного припису Кодексу встановлено обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
У конституційному поданні Верховний Суд стверджує, що „обов’язкове та імперативне зупинення провадження у справах щодо утримання дитини на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України обмежує сутнісний зміст конституційного обов’язку батьків утримувати своїх дітей та конституційного права дитини на утримання <…>.
🔹 Зупинення провадження у справах про аліменти на підставі перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений термін порушує принцип верховенства права та якість закону, оскільки створює ситуацію тривалої правової невизначеності для найменш захищеної верстви населення – дітей, позбавляючи їх засобів до існування та ефективного судового захисту протягом тривалого та непередбачуваного часу <…>.
🔸 Застосування абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України без будь-якого судового розсуду та без урахування найкращих інтересів дитини суперечить Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці ЄСПЛ. Для забезпечення балансу прав та інтересів сторін процесуальний закон має містити гнучкий механізм оцінки обставин справи судом, який би давав можливість відмовити у зупиненні провадження, якщо таке зупинення суперечить найкращим інтересам дитини“.
🔸 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним було направлено листи-запити до органів державної влади та фахівців щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✅ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
◾ Участь у пленарному засіданні взяли: представники суб’єкта права на конституційне подання – керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Василь Крат, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📹 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними поданнями та постановили низку актів
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
🔹 За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Чмухи Сергія Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–ІХ;
- Приватного акціонерного товариства „Банкомзв’язок“ щодо конституційності статті 186, статті 387 та частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
- Барчана Олександра Олександровича щодо конституційності частини першої статті 278 Кримінального процесуального кодексу України.
🔹Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Глушкова Девелопмент“ щодо конституційності частини дванадцятої статті 242, частини третьої статті 292, пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, статей 186, 387, частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
- Хільгори Вадима Васильовича щодо конституційності Цивільного процесуального кодексу України в цілому, пункту 3 частини четвертої, частини п’ятої статті 392 цього Кодексу, Закону України „Про судовий збір“ в цілому, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону;
- Загорулько Світлани Іванівни щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
- Пономарьова Олександра Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
🔹Велика палата 5 листопада 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядала справи:
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
🔹 За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Чмухи Сергія Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–ІХ;
- Приватного акціонерного товариства „Банкомзв’язок“ щодо конституційності статті 186, статті 387 та частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
- Барчана Олександра Олександровича щодо конституційності частини першої статті 278 Кримінального процесуального кодексу України.
🔹Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Глушкова Девелопмент“ щодо конституційності частини дванадцятої статті 242, частини третьої статті 292, пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, статей 186, 387, частини першої статті 388 Цивільного кодексу України;
- Хільгори Вадима Васильовича щодо конституційності Цивільного процесуального кодексу України в цілому, пункту 3 частини четвертої, частини п’ятої статті 392 цього Кодексу, Закону України „Про судовий збір“ в цілому, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону;
- Загорулько Світлани Іванівни щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
- Пономарьова Олександра Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.
🇺🇸Роль Верховного Суду США у здійсненні конституційного контролю: тематична онлайн-лекція
Тематична онлайн-лекція „Роль Верховного Суду США у здійсненні конституційного контролю“ відбулася 5 листопада 2026 року за участю професора Пенсильванського університету (США) Мітчелла Бермана, а також суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка та Галини Юровської.
🏛️ Лекція була присвячена особливостям американської моделі конституційного контролю, повноваженням Верховного Суду США, його ролі в забезпеченні верховенства Конституції США та захисті конституційних прав і свобод людини.
Захід об’єднав широку правничу аудиторію: суддів, адвокатів, прокурорів, представників Національної школи суддів України, аспірантів, викладачів і студентів закладів вищої освіти, а також наймолодших дослідників права – вихованців Малої академії наук.
🎓 Під час лекції професор Мітчелл Берман ознайомив учасників з основними засадами функціонування судової системи Сполучених Штатів Америки, зосередивши увагу на місці Верховного Суду США в системі державної влади та особливостях здійснення ним конституційного контролю.
🔹 Доповідач поінформував про склад і порядок формування Верховного Суду США, процедуру призначення суддів, гарантії їхньої незалежності та особливості розгляду справ. Зокрема, він зазначив, що на відміну від держав, у яких діють спеціалізовані органи конституційної юрисдикції, у США питання конституційності законодавчих актів вирішують суди загальної юрисдикції, а Верховний Суд є найвищою судовою інстанцією.
🔍 Окрему увагу професор приділив механізму здійснення конституційного контролю. Він пояснив, що питання відповідності нормативних актів Конституції США виникають у межах розгляду конкретних судових справ. Водночас Верховний Суд самостійно визначає переважну більшість справ, які приймає до розгляду, що дає йому змогу зосереджуватися на питаннях, які мають вагоме значення для розвитку конституційного права та судової практики.
📜 Мітчелл Берман також наголосив на юридичній силі рішень Верховного Суду США та їхньому впливові на діяльність органів державної влади. За його словами, судові рішення щодо конституційності законодавчих актів мають обов’язкове значення, а висновки Суду не можуть бути подолані завдяки ухваленню звичайного закону. У цьому контексті лектор звернув увагу на незалежність судової влади та значення виконання судових рішень для забезпечення стабільності конституційного правопорядку.
📖 Важливою частиною лекції став аналіз особливостей Конституції США, зокрема її тривалої історії, порівняно невеликого обсягу та складної процедури внесення змін. Професор наголосив на значенні конституційного тлумачення в умовах, коли текст Основного Закону не містить безпосередніх відповідей на всі питання, що постають у процесі суспільного розвитку.
🔎 Для ілюстрації ролі Верховного Суду США у захисті конституційних прав доповідач звернувся до його практики, зокрема до рішення у справі Loving v. Virginia (1967), у якій Суд визнав неконституційною законодавчу заборону міжрасових шлюбів. На цьому прикладі було продемонстровано значення судового тлумачення конституційних гарантій рівності та захисту прав людини.
💬 У межах лекції Мітчелл Берман порушив також питання співвідношення сталості конституційних положень і розвитку їхнього розуміння в судовій практиці, впливу змін у складі Верховного Суду на формування юридичних позицій, а також сучасних викликів, пов’язаних зі сприйняттям діяльності найвищої судової інстанції суспільством.
🤝 Захід став нагодою для професійного обміну думками щодо функціонування різних моделей конституційного контролю, сучасних підходів до конституційного тлумачення та ролі органів конституційної юрисдикції в утвердженні верховенства права й захисті прав людини.
▶️ Детальніше – у відеозаписі лекції: https://youtu.be/v6CTB51D5zQ
Тематична онлайн-лекція „Роль Верховного Суду США у здійсненні конституційного контролю“ відбулася 5 листопада 2026 року за участю професора Пенсильванського університету (США) Мітчелла Бермана, а також суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка та Галини Юровської.
🏛️ Лекція була присвячена особливостям американської моделі конституційного контролю, повноваженням Верховного Суду США, його ролі в забезпеченні верховенства Конституції США та захисті конституційних прав і свобод людини.
Захід об’єднав широку правничу аудиторію: суддів, адвокатів, прокурорів, представників Національної школи суддів України, аспірантів, викладачів і студентів закладів вищої освіти, а також наймолодших дослідників права – вихованців Малої академії наук.
🎓 Під час лекції професор Мітчелл Берман ознайомив учасників з основними засадами функціонування судової системи Сполучених Штатів Америки, зосередивши увагу на місці Верховного Суду США в системі державної влади та особливостях здійснення ним конституційного контролю.
🔹 Доповідач поінформував про склад і порядок формування Верховного Суду США, процедуру призначення суддів, гарантії їхньої незалежності та особливості розгляду справ. Зокрема, він зазначив, що на відміну від держав, у яких діють спеціалізовані органи конституційної юрисдикції, у США питання конституційності законодавчих актів вирішують суди загальної юрисдикції, а Верховний Суд є найвищою судовою інстанцією.
🔍 Окрему увагу професор приділив механізму здійснення конституційного контролю. Він пояснив, що питання відповідності нормативних актів Конституції США виникають у межах розгляду конкретних судових справ. Водночас Верховний Суд самостійно визначає переважну більшість справ, які приймає до розгляду, що дає йому змогу зосереджуватися на питаннях, які мають вагоме значення для розвитку конституційного права та судової практики.
📜 Мітчелл Берман також наголосив на юридичній силі рішень Верховного Суду США та їхньому впливові на діяльність органів державної влади. За його словами, судові рішення щодо конституційності законодавчих актів мають обов’язкове значення, а висновки Суду не можуть бути подолані завдяки ухваленню звичайного закону. У цьому контексті лектор звернув увагу на незалежність судової влади та значення виконання судових рішень для забезпечення стабільності конституційного правопорядку.
📖 Важливою частиною лекції став аналіз особливостей Конституції США, зокрема її тривалої історії, порівняно невеликого обсягу та складної процедури внесення змін. Професор наголосив на значенні конституційного тлумачення в умовах, коли текст Основного Закону не містить безпосередніх відповідей на всі питання, що постають у процесі суспільного розвитку.
🔎 Для ілюстрації ролі Верховного Суду США у захисті конституційних прав доповідач звернувся до його практики, зокрема до рішення у справі Loving v. Virginia (1967), у якій Суд визнав неконституційною законодавчу заборону міжрасових шлюбів. На цьому прикладі було продемонстровано значення судового тлумачення конституційних гарантій рівності та захисту прав людини.
💬 У межах лекції Мітчелл Берман порушив також питання співвідношення сталості конституційних положень і розвитку їхнього розуміння в судовій практиці, впливу змін у складі Верховного Суду на формування юридичних позицій, а також сучасних викликів, пов’язаних зі сприйняттям діяльності найвищої судової інстанції суспільством.
🤝 Захід став нагодою для професійного обміну думками щодо функціонування різних моделей конституційного контролю, сучасних підходів до конституційного тлумачення та ролі органів конституційної юрисдикції в утвердженні верховенства права й захисті прав людини.
▶️ Детальніше – у відеозаписі лекції: https://youtu.be/v6CTB51D5zQ