На засіданні Суд розглянув проєкт Правил професійної етики та низку інших питань

Конституційний Суд України 1 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав проєкт Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України. Голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду Василь Лемак поінформував суддів про проведену роботу та напрацьований проєкт цього документа.

Його розгляд буде продовжено на одному з наступних засідань Суду.

Також на засіданні Суд заслухав інформацію голови Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.

🔹 В.о. Голови КСУ Олександр Петришин провів зустріч з Віргіліюсом Валанчюсом

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин 3 квітня провів зустріч із старшим міжнародним експертом Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддею Загального суду ЄС (2016-2023) Віргіліюсом Валанчюсом.

Головною темою під час розмови було обговорення судової архітектури Європейського Союзу та права ЄС і підтримка з боку європейських партнерів у контексті вступу України до ЄС.

Сторони обмінялися думками щодо напрацювання механізмів зміцнення міжнародного співробітництва між органами ЄС. Окрему увагу зосередили налагодженню двостороннього діалогу між суддями Конституційного Суду України та колегами із зарубіжних органів конституційного контролю та Європейським судом з прав людини і Судом Справедливості Європейського Союзу, зокрема в сферах тлумачення конституції, захисту основоположних прав та свобод.

📚 Третя колегія суддів Першого сенату #КСУ 3 квітня 2025 року провела засідання, на якому розглядала питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Попович Емми Рудольфівни щодо конституційності частини другої статті 3 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ та Гренчука Володимира Дмитровича щодо конституційності частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України.

Розгляд цих питань відбудеться на одному з наступних засідань колегії.

🔹 Тематична онлайн-лекція „Вищий  антикорупційний суд у системі судоустрою України“ (27.03.2025)

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська, представники Вищого антикорупційного суду, Національної школи суддів України, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти.

Голова Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук Віра Михайленко виступила основною доповідачкою. Вона ознайомила слухачів із повноваженнями і завданнями Вищого антикорупційного суду (ВАКС), його статусом, структурою, вимогами до судді, складом Суду, нормативною основою його діяльності.

Доповідачка зазначила, що ВАКС є спеціалізованим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя із 5 вересня 2019 року. Його створення в Україні було обумовлено потребою в більш ефективному розгляді справ про корупцію.

До юрисдикції ВАКС належить розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів. ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати, яка переглядає судові рішення слідчих суддів та суду першої інстанції.

Основні завдання, які стоять перед ВАКС:
▪️ здійснення правосуддя відповідно до визначених  законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень;
▪️ здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
▪️ вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
▪️ здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", у порядку адміністративного судочинства.

Судді ВАКС розглядають кримінальні провадження щодо значної кількості складів злочину. Зокрема, щодо зловживання владою або службовим становищем; розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем; пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі та отримання службовою особою такої вигоди тощо.

Голова ВАКС також зосередила увагу на процедурі добору суддів, що здійснюється за участі Громадської ради міжнародних експертів, ключовою функцією якої є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критерію доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).

🎥 Детальніше дізнавайтеся в лекції https://cutt.ly/6rsTLo0G.
Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

🔸 Галина Юровська виступила з доповіддю та розповіла про значення рішення КСУ № 3-р(ІІ)/2025 для судової практики

Сьогодні, 4 квітня 2025 року, в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Касаційний перегляд: нюанси врахування практики Верховного Суду», що об’єднав суддів Верховного Суду, представників адміністративної юстиції, науковців, адвокатів та юристів-практиків. Захід, що його організувала редакція газети «Юридична практика», став ефективною комунікаційною платформою для обговорення сучасних викликів у сфері судочинства, пов’язаних з динамікою правозастосовної практики.

Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська виступила з доповіддю на тему «Стабільність законодавства та принцип юридичної визначеності в контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025». У своєму виступі вона акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин. Суддя зазначила, що поняття «юридична визначеність» є фундаментальним для забезпечення верховенства права.

💬 У своїй доповіді суддя КСУ проаналізувала Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс», де предметом конституційного контролю був припис Податкового кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VІІІ, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.

Галина Юровська зазначила, що установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року, акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis – час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.

Суддя також наголосила, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути реалізований одночасно зі зміною структури податкового зобов’язання, оскільки процес адаптації до нових правил є багатоступеневим і вимагає достатнього часу для пристосування. Фактично негайне набрання чинності зміненим приписом призвело до надмірного податкового навантаження, зокрема для суб’єктів малого та середнього підприємництва, які, порівняно з великими компаніями, можуть не мати достатніх фінансових ресурсів для оперативного виконання нових вимог. Це створило нерівні умови конкуренції та порушило обґрунтовані легітимні очікування щодо стабільності податкового законодавства.

Суддя підкреслила, що обов’язок сплачувати податки повинен реалізовуватись у межах передбачності приписів права. Фактичне ігнорування законодавцем цього принципу створило нерівні умови конкуренції та підірвало обґрунтовані очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.

💬 Під час заходу учасники обговорили питання самостійного врахування Касаційним адміністративним судом практики, яка з’явилася після подання касаційної скарги. Порушувалося питання – чи є це виключним правом суду чи процесуальним обов’язком, і як це співвідноситься із принципами процесуальної економії та ефективного судового захисту.

Також йшлося про значення правових висновків Верховного Суду для судів першої інстанції та судів, які розглядають справу повторно після скасування рішення у касаційному порядку. Окрему увагу приділили проблематиці касаційного перегляду справ за участю осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема щодо дотримання гарантій доступу до правосуддя. Присутні також обговорили межі виходу суду за межі доводів касаційної скарги з метою забезпечення єдності судової практики.

Учасниками дискусії були: суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх, суддя Полтавського окружного адміністративного суду Володимир Бевза.

Модераторами заходу виступили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та керуючий партнер ЮК «АМБЕР» Семен Ханін.

🔹🔸 Верховна Рада України привела процесуальне законодавство у відповідність до Рішення Конституційного Суду України щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням ЄСПЛ

9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(I)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» від 11 березня 2025 року № 4283–IX (далі – Закон).

Закон ухвалений з метою приведення положень процесуального законодавства у відповідність із зазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема, викладено в новій редакції статтю 321 Господарського процесуального кодексу України, статтю 424 Цивільного процесуального кодексу України та статтю 363 Кодексу адміністративного судочинства України.

Новими положеннями передбачена можливість поновлення строків для перегляду судового рішення за виключними обставинами у звʼязку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Водночас заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна бути подана протягом 30 днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

При цьому особи, стосовно яких постановлено рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом, та після спливу десяти років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яке може бути переглянуте за виключними обставинами, мають право протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у визначеному порядку.

🗞 З текстом Закону можна ознайомитися на офіційному вебсайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4283-20#Text

🔹 Судді КСУ та представники європейських інституцій обговорили роль конституційної юстиції в умовах викликів для демократії

Відбувся офіційний візит делегації суддів Конституційного Суду України (далі – Суд) до європейських інституцій – Конституційного Суду Республіки Словенія, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA). Метою візиту було поглиблення міжнародної співпраці у сфері конституційної юстиції, обмін досвідом щодо захисту прав людини в умовах кризових ситуацій, посилення ролі конституційного контролю у правовій системі держави та узгодження практик з європейськими стандартами. До складу делегації увійшли в.о. Голови Суду Олександр Петришин (глава делегації), судді Суду Василь Лемак, Алла Олійник, Галина Юровська.

▪️ У Конституційному Суді Республіки Словенія 7 квітня учасників привітали Голова Конституційного Суду Республіки Словенія Рок Чеферін та керівник Офісу Голови Суду Катаріна Ратоша. У вступному слові Рок Чеферін наголосив на значенні міжнародного співробітництва між конституційними юрисдикціями та обміну досвідом у сфері захисту прав і свобод людини.

🔸Під час цього візиту суддя Суду Галина Юровська виступила з доповіддю про досвід України в гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та роль Суду в цьому процесі.
Вона зазначила, що преамбула Конституції України втілює європейську ідентичність Українського народу та незворотність стратегічного курсу держави на членство в Європейському Союзі. Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, що створює належну правову основу для використання acquis ЄС у правозастосовній практиці.

У доповіді також навела приклади використання установчих договорів ЄС, нормативних актів інституцій Європейського Союзу – директив, регламентів, рішень Суду Справедливості ЄС, загальних принципів права, а також актів у сфері спільної зовнішньої політики та безпеки.

Суддя Галина Юровська підкреслила, що Конституційний Суд України активно застосовує acquis Європейського Союзу як важливий елемент євроінтеграційного процесу держави. Враховуючи норми та принципи права ЄС у своїх рішеннях, Суд сприяє гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами правосуддя. Це не лише забезпечує ефективний захист прав і свобод громадян, але й зміцнює правові основи для майбутнього членства України в ЄС.

Суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акцетто розповів про застосування acquis communautaire Європейського Союзу Конституційним Судом. Він детально проаналізував практику імплементації європейського права у рішеннях національного суду.

🔸 У межах зустрічі в.о. Голови Суду Олександр Петришин виступив із доповіддю, в якій проаналізував особливості функціонування інституту конституційної скарги, зокрема сучасний стан та проблематику нормативної конституційної скарги в Україні.

У своєму виступі Олександр Петришин звернувся до витоків європейських моделей конституційного контролю, а також до французької моделі, яка має несудовий характер. Він акцентував, що становлення Суду відбулося під впливом обох концепцій, що відобразилось і на формуванні національного інституту конституційної скарги.

Водночас, як наголосив Олександр Петришин, чинна модель скарги має обмежено-нормативний характер. Вона допускає оскарження виключно законів (чи їх окремих положень), що були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі особи. Це, з одного боку, забезпечує певний рівень правової визначеності, з іншого – не завжди дає змогу ефективно захистити порушене право.

Окрему увагу доповідач приділив потребі у вдосконаленні нормативної конституційної скарги, зокрема – у напрямі розширення її предмету, послаблення процесуальних бар’єрів, а також забезпечення реальної можливості відновлення порушених прав.

Із доповіддю на зазначену тематику виступила заступниця Голови Конституційного Суду Республіки Словенія Нежа Коговшек Шаламон.

Себастьян Нерад, Генеральний секретар Конституційного Суду Республіки Словенія, розповів про методологію опрацювання проєктів актів Конституційного Суду.

🔸 Суддя Суду Василь Лемак проаналізував сучасні виклики та напрями розвитку конституційного судочинства в умовах війни.
Він зазначив, що Суд сьогодні працює в надзвичайно складних умовах, які пов’язані не лише з масштабною війною, а й організаційними проблемами.

Василь Лемак підкреслив, що попри обмежені повноваження у порівнянні з деякими іншими європейськими конституційними судами, зокрема у питаннях контролю за ієрархією нормативних актів чи відповідністю міжнародним договорам, Суд продовжує активну діяльність. Зокрема, у 2024 році Суд ухвалив понад 500 мотивованих актів. З наведеної кількості актів у 13 випадках Суд ухвалив рішення щодо конституційності чи неконституційності актів, у більшості з них Суд визнав приписи законів України неконституційними. Суд виконує свою первинну роль як складника та водночас гаранта механізму стримувань і противаг у демократичній державі, зауважив суддя.

Василь Лемак зазначив, що починаючи з 2022 року, початку масштабної агресії росії проти України, Суд ухвалив цілу групу дуже резонансних рішень – захист посиленого соціального статусу військовослужбовців, статус релігійних організацій, конституційна поправка про недоторканість депутатів, спеціальна конфіскація, захист судових гарантій особистої свободи тощо.

Суддя окремо наголосив на важливості методів розширеного тлумачення конституційних прав, зокрема через підхід до Конституції як до «живого» документу, що розвивається разом із суспільством. Він підкреслив, що у фокусі конституційного судочинства мають бути справи великої суспільної ваги, а також що практика Суду має спиратися на сталу систему юридичних позицій, які формують обов’язкову доктрину. Суддя наголосив, що завдання Суду полягає не лише у правовому контролі, а й у збереженні конституційної демократії, що є особливо актуальним в умовах війни.

▪️ 9 квітня 2025 року у Відні делегація суддів Суду зустрілася з дипломатами – представниками країн-донорів Програми підтримки ОБСЄ для України. Під час заходу «Стійкість демократії в умовах кризи: конституційне правосуддя, врядування у воєнний час та шлях України до відновлення» учасники обговорили результати поточної проєктної підтримки ОБСЄ у зміцненні системи конституційного правосуддя в Україні, ключові потреби та напрями подальшої підтримки в умовах триваючої кризи.

🔸 Виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин представив ключову доповідь на тему «Конституційне судочинство у воєнному та повоєнному контексті України». Він детально розповів про те, як Суд адаптувався до роботи в умовах війни, окреслив основні конституційні виклики, з якими стикається країна, та шляхи їх подолання. Окрему увагу приділив перспективам конституційного судочинства у процесі післявоєнного відновлення та інтеграції України до Європейського Союзу.

Олександр Петришин наголосив на ключовій ролі Суду у захисті Конституції в умовах війни. З початку повномасштабного вторгнення, за його словами, Конституційний Суд ухвалив 40 рішень і понад 1600 судових актів, що забезпечує постійний захист положень і духу Основного Закону навіть у найскладніші часи.

Особливу увагу він приділив важливості підтримки з боку ОБСЄ, яка сприяє зміцненню інституційної спроможності Суду та реалізації реформ у сфері захисту прав людини.

Під час панельної дискусії «Верховенство права в умовах кризи – підтримка ОБСЄ та подальші кроки» судді Суду та представники Програми підтримки ОБСЄ для України обговорили роль конституційних судів під час війни та в процесі післявоєнного відновлення, баланс між безпекою та демократичним врядуванням в умовах воєнного стану, а також шляхи підвищення прозорості та інклюзивності Суду.

🔸 Суддя Суду Алла Олійник розкрила питання зміцнення довіри суспільства до Суду, зазначивши, що основним чинником у цьому аспекті є прозорість його діяльності та зрозумілі рішення.
🔸 Суддя Суду Галина Юровська під час обговорень окреслила роль Суду в сприянні утвердженню гендерної рівності в межах конституційної юстиції та зауважила, що «гендерно-чутливий Суд – це більш справедливий Суд, і саме справедливості очікує кожен громадянин».

Захід завершився підведенням підсумків та обговоренням подальших кроків у співпраці між ОБСЄ та Судом для зміцнення верховенства права в країні.

▪️ 10 квітня 2025 року у Відні відбулася зустріч представників Суду з директоркою Агентства Європейського Союзу з основоположних прав (FRA) Сірпою Раутіо. Захід став важливим етапом у налагодженні співпраці між FRA та Судом, особливо в умовах триваючих викликів, пов’язаних із війною та потребою забезпечення дотримання прав людини.

У вітальному слові Сірпа Раутіо підкреслила значення співпраці з Судом в контексті просування стандартів верховенства права та захисту основоположних прав. Вона також акцентувала на важливості дотримання Хартії основоположних прав ЄС, яка все частіше враховується у судовій практиці конституційних судів.

Учасники обговорили тематику доступу до правосуддя та кримінальної юстиції, зокрема, у контексті застосування Європейського ордера на арешт, а також кращі практики ЄС щодо забезпечення прав людини в умовах криз. Особливу увагу було приділено судовій незалежності в порівняльній перспективі – з огляду на досвід держав-членів ЄС.

Окремий блок зустрічі був присвячений навчальним ініціативам FRA, зокрема тренінгам для суддів, спільним посібникам та інформаційним бюлетеням. Обговорено можливі напрями майбутньої співпраці, що включають участь українських суддів у тренінгах Агентства, обмін практиками та розширення аналітичної взаємодії.

📎 https://cutt.ly/vrfLicvh