📚 Конституційний Суд України 15 квітня 2025 року провів засідання, на якому розглядав питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2024 рік. 🖇 Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань Суду.

📝 Конституційний Суд України 16 квітня 2025 року провів засідання, на якому заслухав інформацію в.о. Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина щодо взаємодії Конституційного Суду України з європейськими партнерами для обміну досвідом і вивчення найкращих практик.

Суд також заслухав голову Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Олега Первомайського, голову Постійної комісії з питань бюджету та кадрів Віктора Городовенка, розглянув низку організаційних питань та ухвалив дві постанови.

Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату, на якому судді ухвалили 📑Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі 👉за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

https://cutt.ly/VrgoRgYW

Онлайн-лекція „Захист митних інтересів України в контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 січня 2025 року № 1-р(ІІ)/2025“

У лекції суддя Конституційного Суду України (далі – Суд) Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Артура Боярова щодо захисту митних інтересів України.

Суддя розповіла про суть рішення, які приписи Митного кодексу України стали предметом конституційного контролю, навела позиції заявника, який звернувся до Суду з конституційною скаргою, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлила юридичні позиції, які були сформульовані в ньому та які Суд застосував із попередніх рішень.

Галина Юровська зазначила, що предметом конституційного контролю був абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовувати на митній території України лише громадяни, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для особистих потреб.

На думку заявника, „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.

Суд, розглянувши цю справу, дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу є таким, що відповідає Конституції України.

Зокрема, у рішенні Суд зазначив таке:
▪️ оспорюваний припис Кодексу є таким приписом права, який відповідає вимогам „якості закону“ в аспектах доступності, точності і передбачуваності та дозволяє уникнути свавілля;
▪️ оспорюваний припис Кодексу не порушує справедливого балансу між суспільним інтересом, який полягає у захисті економічного суверенітету України, зокрема митних інтересів держави як його складника, та захистом індивідуального права власності особи;
▪️ установлене оспорюваним приписом Кодексу втручання у право власності є тимчасовим, оскільки обмежує право передачі тимчасово ввезеного транспортного засобу особистого користування для використання іншим особам тільки упродовж часу перебування такого транспортного засобу на митній території України;
▪️ оспорюваний припис Кодексу як законодавчий засіб відповідає також критерію необхідності в демократичному суспільстві: задля досягнення легітимної мети законодавець використав найменш обтяжливий засіб утручання у здійснення громадянами своїх прав на володіння, користування та розпорядження своїм майном, а саме тимчасово ввезеними на митну територію України транспортними засобами особистого користування; цей засіб є сумісним із зобов’язаннями, які Україна взяла на себе за міжнародними договорами, зокрема Стамбульською конвенцією.

Більш детально про юридичні позиції Суду сформульовані в рішенні, які акти міжнародного права, що гарантують право власності, були застосовані у рішенні дивіться за посиланням: https://cutt.ly/WrgRCwuu

До цього рішення є окрема думка судді-доповідача у цій справі Василя Лемака, в якій суддя висновує, що одним із головних викликів у діяльності Суду на сьогодні є розвиток методології обґрунтування всіх його рішень.
Ознайомитися з окремою думкою судді можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/okrema_dymka_1.pdf

Тематична онлайн-лекція „Верховний Суд та єдність судової практики: досягнення та перспективи“

https://cutt.ly/grhws0Hc

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська, судді, представники Національної школи суддів України, адвокати, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук.

Перший заступник керівника Апарату Верховного Суду (ВС) – керівник Департаменту аналітичної та правової роботи, доктор юридичних наук Расім Бабанли виступив основним доповідачем. Він ознайомив слухачів із повноваженнями Верховного Суду, вимогами до судді, кількісним складом, статусом і структурою ВС, особливостями його роботи.

🔸 Як зазначалося, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. ВС забезпечує сталість та єдність практики національних судів; здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій; виконує інші повноваження визначені законом.

Слухачі ознайомилися із структурою Верховного Суду, в якому діють Велика палата ВС, касаційні суди – адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюють судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Доповідач звернув увагу на показники діяльності ВС у 2024 році, зазначивши, що 87 тис. справ були розглянуті судами, і наголосив на значній навантаженості на кожного суддю, яка в середньому становить 605 справ на рік.

Особливу увагу було приділено питанню про існуючі механізми забезпечення єдності судової практики, із-поміж них оприлюднення оглядів і дайджестів актуальної судової практики ВС, ЄСПЛ, Суду Справедливості ЄС (періодичні, тематичні, між’юрисдикційні). Серед існуючих механізмів також є такі інноваційні ІТ-продукти:
✅ База правових позицій ВС – допомагає суддям забезпечувати єдність судової практики, полегшує правникам пошук судової практики ВС та ЄСПЛ; містить аналіз вхідних судових рішень і встановлює зв’язок із наявними правовими позиціями в системі (https://lpd.court.gov.ua/).
✅ Supreme LAB – пошуковий ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який дає змогу знайомитися зі справами, що перебувають на розгляді судових і об’єднаних палат, Великої палати ВС або вже ними розглянуті (https://sl.court.gov.ua/).
✅ Supreme Observer – портал сучасного права, на якому розміщено актуальні новини із правничої тематики, наукові публікації, аналітичні статті. Цей функціонал допомагає покращити процес комунікації ВС з юридичною спільнотою та громадськістю (https://so.supreme.court.gov.ua/).

🔸 Доповідач також акцентував на функціоналі – Платформа обміну знаннями ЄСПЛ „Knowledge Sharing Platform“ (ECHR-KS). (https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks). Презентація україномовної версії цього інформаційного ресурсу відбулася на початку квітня ц.р. Цей ресурс забезпечує доступ до аналітичних матеріалів про прецедентну практику ЄСПЛ, сприяє кращому розумінню підходів ЄСПЛ до тлумачення положень Європейської конвенції з прав людини. Він є корисним для правників, суддів, і тих, хто прагне розширити знання про практику ЄСПЛ.

Більше про сучасні правничі ресурси дивіться у відео.

Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

🔸 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у XІI Business & Legal Tax Forum

Захід, який відбувся 22 квітня 2025 року, був організований редакцією газети „Юридична практика“. До участі були запрошенні представники парламенту, Міністерства фінансів України, Ради бізнес-омбудсмена, Державної податкової служби України, судді Верховного Суду, а також представники бізнесу, партнери провідних юридичних компаній.

🔹 Під час сесії „Податкові виклики“ Галина Юровська виступила із доповіддю на тему „Юридична визначеність і значення стабільності у податкових правовідносинах у контексті рішення КСУ від 21 січня 2025 року №3-р(ІІ)/2025“.

Суддя зосередила увагу на ключових аспектах рішення у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).

Вона зазначила, що предметом конституційного контролю у цій справі був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності. У цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.

Галина Юровська зауважила, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. „Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно)“, – наголосила суддя.

🔹 За її словами, встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.

„Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності“, – підкреслила суддя. Вона також зауважила, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Суддя акцентувала на необхідності побудови правової системи, заснованої на передбачуваності, стабільності та законних очікуваннях суб’єктів правовідносин.

🔸 Під час виступу Галина Юровська навела позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлила юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.

https://cutt.ly/5rhfkGzy

📚 Презентовано Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів

22 квітня 2025 року в Києві відбулась презентація видання „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“, який був підготовлений та укладений спільними зусиллями Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту української мови НАН України.

На презентації були присутні судді Суду, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту української мови НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, представники органів судової та законодавчої влади, правники та міжнародні експерти.

Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, який був Головою Постійної комісії з правничої термінології Суду та головним натхненником цього проєкту.

🔹 Сергій Головатий зазначив, що в час, коли була ухвалена Конституція України 1996 року, відомий український мовознавець Святослав Караванський висловив міркування щодо тексту української Конституції, адресувавши зауваження не до її авторів та укладачів тексту: „Мовні огріхи, що там трапляються, – це наслідок знекровлення української мови, яку практиковано в УРСР останні 65 років (він писав 2001 року), яку за інерцією здійснювано і в незалежній Україні“. Власне тому „Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ має полегшити шлях до впровадження в українську правову систему українських юридичних термінів. „Маю сподівання, що завдяки спільним зусиллям усіх заінтересованих сторін правова лінгвістика в Україні буде на найвищому рівні“, – сказав Сергій Головатий.

🔹 Із вітальним словом до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він зауважив, що рух за українську мову в праві та юридичних текстах був започаткований ще десять років тому. „Уже тоді було розпочато роботу на цьому напрямі та були поставлені гостро деякі проблеми“, – зауважив промовець. Олександр Петришин зазначив, що за будь-яких умов юриспруденція завжди була дуже чутливою до слова, мови, тексту, забезпечуючи правову визначеність.

У юриспруденції є цілий розділ „Правова лінгвістика“. „Суд завжди спирається на таку конструкцію як правова визначеність, яка є однією із найважливіших принципів верховенства права і без цього ніяк. Суд приділяв значну увагу лінгвістичному аналізу і показував певні взірці застосування української мови в юридичних текстах, зокрема в його рішеннях“, – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.

🔹 Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков у вітальному слові зазначив, що мова є не тільки засобом спілкування, а й наріжним каменем і фундаментальним аспектом правовладдя, правової визначеності демократичної держави.

Згадуючи вислів французького лінгвіста, який стверджував, що „немає нічого поза текстом“, він підкреслив, що цей постулат є дуже актуальним для юридичної науки і правничої професії, адже право не існує поза текстом. На його переконання, результат цієї праці матиме визначальне значення для розвитку правової науки.

🔹 У виступі директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко подякував суддям Суду за їх національну глибинну позицію у відстоюванні української мови. Він зазначив, що „Суд двічі відстояв мовну національну вершину поняття національної мови і не поступився попри відкриті атаки на нього. Лише принципова позиція суддів Суду зберегла українськість України“.

Промовець підкреслив, що людина і держава тісно пов’язані із правом. Мовознавці оцінюють мову права як вершину складної загальної національної мовобудови, мовокористування, щоденного буття мови, вершину у розбудові літературного стандарту. Він наголосив на таких важливих для мови права чинниках як точність і недвозначність, умовних знаках правних текстів, в яких чітко окреслені суб’єкт, об’єкт, хронотоп, обставини важливі для змісту закону, визначеність меж і обставин застосування закону.

„Усі ці ознаки підносять правні тексти до суспільно значущих зразків текстового простору національної мови. Ось чому ми свідомо ставимо на перше місце у ієрархії стилів – тексти права“, – підкреслив мовознавець.

Продовжуючи свій виступ, він також додав, що наша мова сьогодні у стані перебудови. За його словами, центрами активної динаміки українського права залишаються насамперед Верховна Рада України, Конституційний Суд України, установи й інституції, які пов’язані із правом безпосередньо. “Основними завданнями в опрацюванні українських правних текстів новітньої доби був вихід із міцних російськомовних обіймів, очищення від російськомовних нашарувань в українських текстах права“, – зазначив Павло Гриценко.

На завершення професор відзначив особливий внесок усіх, хто працював над науковим виданням, та висловив упевненість, що це видання стане важливим кроком у відродженні українського осердя, нашої мови, ментальності у зміцненні нашої держави. Промовець також додав, що подібна робота розгортається у різних галузях науки і закликав до співпраці наукової та інформаційної.

🔹 Про ідею, процес створення та особливості Мовного коментаря розповіли заступниця керівника редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Ірина Савченко, керівник групи граматики відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.

💬Деталі:
„Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів“ вийшов друком 31 березня 2025 року. Укладений із двох частин. Перша частина містить: текст Конституції 1996 року; слова і словосполучення, що їх рекомендовано відповідно до норм сучасної української літературної мови; витяги з актів КСУ та коментарі Інституту української мови НАН України. Друга частина – тексти законів та інших актів, рекомендації щодо застосування окремих слів і словосполучень.
Укладачами наукового видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, представники редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Світлана Сидоренко та Ірина Савченко.

Мовні коментарі підготували доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська, кандидат філологічних наук Лариса Колібаба, кандидат філологічних наук Валентина Фурса. Коментарі ґрунтовані на чинних нормах сучасної української літературної мови. Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.

⚖️ Відбулися засідання колегій суддів. Розглядали питання про відкриття конституційних проваджень у справах

🗞 Сьогодні, 23 квітня 2025 року, відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176, абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання відбудеться на одному з наступних засідань колегії.

🗞 Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.